Nom.sing. Gen.sing. Основа

lex (f) leg- is leg (leg +s > lex)

pax (f) pac -is pac (pac + s > pax)

dens (m) dent -is dent (dent + s > dens)

palus (f) palud -is palud (palud +s > palus)

Основи на l, r, n, s утворюють aсигматичний номінатив:

consul, consŭlis (m)

victor, victōris (m)

noměn, nomĭnis (n) (e → i у відкритому складі)

mos, moris (m) (s між голосними → r за законом ротацизму)

NB! Практичну основу іменників ІІІ відміни визначаємо, відкинувши у родовому від закінчення - is homo, homĭn is (m).

Найуживаніші родові закінчення іменників ІІІ відміни в Nom.Sing.:

Чоловічий рід: -o, -or, -os, -er, -es, -ex: flos, floris (m) – квітка; miles, milĭtis (m) – воїн, iudex, iudĭcis (m) – суддя

Жіночий рід: - io, -do, -go, -as, -us, -x, -is, -es, -s: regio, ōnis (f) – область, civĭtas, ātis (f) – держава, salus, ūtis (f) – здоров’я; pax, pacis (f) – мир

Середній рід: - en, -c, -us, -l, -ut, -ur, -e, -al, -ar, -ma: carmen, ĭnis (n) – пісня, corpus, ŏris (n) – тіло, caput, ĭtis (n) – голова, exemplar, is (n) – примірник

ІІ. Приголосний, голосний та мішаний типи ІІІ відміни

За характером історичної основи у ІІІ відміні виділяють три типи відмінювання: приголосний, голосний та мішаний.

Приголосний тип ІІІ відміни (Classis consonans)

Правило: До приголосної групи ІІІ відміни належать нерівноскладові (мають нерівну кількість складів в Nom.sing. i Gen.sing. (lex, legis (f) закон), іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується один приголосний:

imperator, ōr is (m) – полководець

lex, leg is (f) – закон

noměn, nomĭn is (n) – ім’я.

Зразок відмінювання іменників приголосного типу ІІІ відміни:

	orator, ōris(m)-промовець	lex, legis(f) – закон	tempǔs, ōris(n)- час
SINGULARIS
Nom.,Voc.	orator	lex	tempǔs
Gen.	oratōr-is	leg-is	tempŏr-is
Dat.	oratōr-i	leg-i	tempŏr-i
Acc.	oratōr-ěm	leg-ěm	tempŭs
Abl.	oratōr-e	leg-e	tempŏr-e
PLURALIS
Nom.,Voc.	oratōr-es	leg-es	tempǒr-a
Gen.	oratōr-ŭm	leg-ŭm	tempŏr-um
Dat.	oratōr-ĭbus	leg-ĭbus	tempǒr-ĭbus
Acc.	oratōr-es	leg-es	tempǒr-a
Abl.	oratōr-ĭbus	leg-ĭbus	tempǒr-ĭbus

Голосний тип ІІІ відміни (Classis vocalis)

Правило: До голосного типу іменників ІІІ відміниналежать іменники середнього роду з закінченням в Nom.sing. - e, -al, -ar, а в Gen.sing. -is

Історична основа цих іменників закінчувалась на голосний - і

mare, maris (n) – море

anĭmal, is (n) – тварина

exemplar, is (n) – зразок, примірник

NB! До голосного типуІІІ відміни належать іменники жіночого роду:

turris, is (f) – вежа securis, is (f) – сокира

sitis, is (f) – спрага puppis, is (f) – корма

febris, is (f) – гарячка (лихоманка)

tussis, is (f) – кашель

Зразок відмінювання іменників голосного типу ІІІ відміни:

	anĭmal, is(n) – тварина	turris, is(f) – вежа
SINGULARIS
Nom.,Voc.	anĭmal	turris
Gen.	anĭmal-is	turr-is
Dat.	anĭmal-i	turr-i
Acc.	anĭmal	turr-im
Abl.	anĭmal-i	turr-i
PLURALIS
Nom.,Voc.	anĭmal-ia	turr-es
Gen.	anĭmal-ium	turr-ium
Dat.	anĭmal-ĭbus	turr-ĭbus
Acc.	anĭmal-ia	turr-es
Abl.	anĭmal-ĭbus	turr-ĭbus

Мішаний тип ІІІ відміни (Classis mixta)

Правило: До мішаного типу іменників ІІІ відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які у Nom.sing. закінчуються на - es, -is:

nubes, is (f) – хмара civis, is (m,f) – громадянин(-нка)

testis, is (m,f) – свідок avis, is (f) – птах

finis, is (m) – кінець

б) нерівноскладові іменники, які мають практичну основу на два, або більше приголосних:

pars, part is (f) – частина pons, pont is (m) – міст

urbs, urb is (f) – місто dens, dent is (m) – зуб

nox, noct is (f) – ніч

NB! за приголосним типом відмінюються іменники:

pater, tris (m) – батько mater, tris (f) – мати

frater, tris (m) – брат parens, parentis (m) – близький родич

iuvěnis, is (m) – молодик canis, is (m, f) – собака

Зразок відмінювання іменників мішаного типу ІІІ відміни:

	pars, partis (f) –частина	civis, is (m, f)– громадянин (-нка)	os, ossis (n) – кістка
SINGULARIS
Nom.,Voc.	pars	civis	os
Gen.	part-is	civ-is	oss-is
Dat.	part-i	civ-i	oss-i
Acc.	part-em	civ-em	os
Abl.	part-e	civ-e	oss-e
PLURALIS
Nom.,Voc.	part-es	civ-es	oss-a
Gen.	part-ium	civ-ium	oss-ium
Dat.	part-ĭbus	civ-ĭbus	oss-ĭbus
Acc.	part-es	civ-es	oss-a
Abl.	part-ĭbus	civ-ĭbus	oss-ĭbus

Таблиця закінчень трьох типів іменників 3-ї відміни

Casus	Singulāris	Plurālis
	m, f	n	m, f	n
Nom.=Voc.	сигм. / нул. закінч.	нульове	-es	-a, -ia
Gen.	-is	-is	-um, -ium	-um, -ium
Dat.	-i	-i	-ĭbus	-ĭbus
Acc.	-em	= Nom.	-es	-a, -ia
Abl.	-e	-e, -i	-ĭbus	-ĭbus

Примітка. 1. При відмінюванні іменники середнього роду мають особливості: співпадіння форм Nom. sing., Acc. sing., Voc. sing. та Nom. plur., Acc. plur., Voc. plur. Крім того Nom. plur., Acc. plur., Voc. plur. завжди закінчуються на –а.

2. Форми vocatīvus ів singulāris і в plurālis співпадають з формами nominatīvus.

Вправи

І. Провідміняйте наступні іменники:

imperator, ōris (m) – полководець

regio, ōnis (f) – область

civĭtas, ātis (f) – держава

noměn, ĭnis (n) – ім’я

II. Визначте граматичні форми іменників: leges, iudĭcem, capĭtis, corpŏre, civium, maria, artes, paci, urbium, labōre, actiōnes, hominĭbus, hostium, legiōne, rectōri, duces, testĭbus, ossa, turrim, fratrĭbus, sorōrem

III. Перекладіть на рідну мову:

1. Concordiā civium civitas firmātur, discordiā delētur. 2. Aetāte Periclis Athēnae erant sedes artium et litterārum. 3. In pace est vera salus populōrum, non in bello. 4. In Palatīno colle Romŭlus et Remus arcem parvam ponunt. 5. Leges Romanōrum sevērae erant. 6. Roma urbs septem montium appellabātur, nam in septem montĭbus sita erat. 7. In arce erant domicilia regis et filiōrum filiarumque regis et multa templa. 8. Arx Capitolīna sita erat in monte Capitolīno. 9. Mores vetěrum Romanōrum sevēri erant. 10. De Gallōrum morĭbus multa in Caesaris libro, qui Commentarii de bello Gallīco inscribĭtur, legētis. 11. In arce Capitolīna magnificum templum Iovis erat. 12. Magni erant honōres magistratuum Romanōrum. 13. In arce Athenārum erat pulchra et clara aedes deae Athēnae. 14. Custōdes arcis Capitolīnae et aliārum urbium et arcium milĭtes erant. 15. Magnus erat numěrus milĭtum Romanōrum. 16. Civĭtas nostra est sociětas multōrum natiōnum et gentium. 17. Milĭtes Romāni montem capiunt et ibi castra prope hostes ponunt. 18. Urbs Roma imperii Romāni caput erat. 19. Arx sita erat in media urbe, erat praesidium et refugium civium in bello et in magnis pericŭlis. 20. Historia urbis Romae nota nobis est.

De Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus

Titus Livius, clarus scriptor Romanōrum, in libris suis, qui «Ab Urbe condĭta» appellantur, fabŭlam de Romŭlo et Remo, Romae conditorĭbus, narrat. Numĭtor, rex Albae Longae, ab Amulio, fratre suo, regno privātur. Amulius quoque nepōtes Numitōris Romŭlum et Remum in flumĭne demergěre iubet, sed ministri regis ei non parent et puěros parvŭlos in flumĭnis ripā ponunt. Ibi lupa puěros invěnit et nutrit. Postea Romŭlus et Remus a Faustŭlo, pastōre regio et ab eius uxōre educabantur. Itǎque puěri paulatim adolescēbant. Paulo post Faustŭlus fratrĭbus Romŭlo et Remo veritātem apěrit et fratres Amulium, occīdunt et regnum Numitōri avo reddunt. Romŭlus autem postea rex civitātis fit et condit urbem novam haud procul a loco ubi lupa eos nutriēbat. Eam urbem a suo nomĭne Romam appellat.

Слова до тексту

adolesco, adolēvi, adultum, 2 – підростати, дозрівати

Alba Longa – Альба Лонга, місто в Італії

Amulius, ii (m) – Амулій

aperio, aperui, apertum, 4 – відкривати, відчиняти

appello 1 – називати, оголошувати

аvus, i (m) – дід, предок

civĭtas, ātis (f) – право громадянства, община, держава

clarus, a, um – славний, відомий

condǐtor, ōris (m) – засновник

condo, dǐdi, dǐtum, 3 – будувати, засновувати

demergo, mersi, mersum – занурювати, топити

educo 1 – виховувати

fabŭla, ae (f) – байка, чутка, фабула

Faustŭlus, i (m) – Фаустул (пастух, який знайшов Рома та Ремула)

flumen, ĭnis (n) - ріка

frater, tris (m) - брат

ibi – там

invenio 4 – знаходити, одержувати, відкривати

itǎque – тому, таким чином

iubeo, iussi, iussum 2 – наказувати, веліти

liberi, liberōrum (m) – діти

locus, i ( m) – місце, місцевість

lupa, ae (f) – вовчиця

minister, tri (m) – слуга, помічник

narro 1– розповідати, повідомляти

nepos, ōtis (m) – онук, нащадок

nomen, ĭnis (n) – ім`я, назва, найменування

Numĭtor, ōris (m) – Нумітор, цар м. Альба Лонга

nutrio 4 – годувати

occido, cidi, cisum – вбивати, знищувати

paro 1 – готувати

parvŭlus, a, um – маленький

pastōr, is (m) - пастух

paulātim – помалу, поступово

pono, posui, posĭtum 3 – засновувати, ставити, класти

postea – потім, згодом

privo 1 – позбавляти

puer, ĕri (m) – хлопець, дитина

reddo, dǐdi, dǐtum 3 – віддавати, повертати

regio, ōnis (f) – район, країна, область

regnum, i (n) – царство

Remus, i (m) – Рем, брат Ромула

rex, regis (m) – цар

ripa, ae ( f) – берег

Roma, ae ( f) – Рим

Romānus, a, um – римський

Romānus, i (m) – римлянин

Romŭlus, i (m) – Ромул, легендарний засновник Рима

scriptor, ōris (m) – письменник

Titus, i (m) – Тіт Titus Livius – Тіт Лівій

urbs, urbis (f) – місто

uxor, ōris (f) – дружина, жінка

verǐtas, ātis (f)– правда

De nummis Romanōrum

In multis Romanōrum nummis unā e parte Minervae caput, ex altĕra – navis imāgo erat. Ităque puĕri Romāni ludum, qui «caput aut navis» nominabātur, agēbant. Pro exemplo Marcus, nummum in terram iaciēbat et clamābat: «Navis!», sed nummus altĕra parte cadēbat.

Tum Lucius nummum iaciēbat iterumque «Navis!» clamābat; nunc autem nummus eā partē cadēbat, ubi imāgo navis erat. Ob eam rem Lucius victoriam reportābat.

Erant etiam alii nummi. In una parte eōrum littĕrae erant, quae verbum «ROMA» formābant, ex adversa parte – Victoriae deae imāgo, quae duos aut tres equos agēbat.

Nummi Romanōrum erant aēnei, argentei et aurei. Usitāti nummi apud Romānos erant: as, sestertius et denarius. As erat nummus aēneus, monēta minĭma. Nummus assē maior erat sestertius, id est libra. Quinque asses pares erant duōbus sestertiis; decem asses – denario. Denarius erat nummus argenteus.

Слова до тексту

adversus, a, um – протилежний, несприятливий

aēneus, a, um – мідний

ago egi, actum 3 – робити, діяти, вести, передавати

altĕr, a, um – інший, другий

argenteus, a, um – срібний

as, assis (m) – ас, грошова одиниця, дрібна монета

aureus, a, um – золотий

cado, cecĭdi, casurus 3 падати

caput, ĭtis (n) – голова

clamo 1 кричати, оголошувати

dea, ae (f) – богиня

denarius, i (m) – денарій, грошова одиниця

equus, i (m) – кінь

exemplum, i (n) –– приклад, зразок

iacio, ieci, iactum 3 – кидати, викидати

imāgo, ĭnis (f) – зображення, образ

is, ea, id – цей, він

libra, ae (f) – римський фунт

littĕra, ae (f) – буква, літера

ludus, i (m) – гра, забава, жарт

maior, ius – більший

minĭmus, a, um - найменший

monēta, ae (f) – монета

multus, a, um – численний

navis, is (f) – корабель

nomĭno 1 – називати

nummus, i (m) монета, гроші

par, is – рівний

pars, rtis (f) – частина

reporto 1 нести назад, везти, відносити, відвозити, передавати, повідомляти

res, rei (f) – річ, справа

sestertius, i (m) – сестерцій, срібна монета

unus, a, um – один

verbum, i (n) – слово, дієслово

victoria, ae (f) – перемога

IV. Визначте від яких латинських слів походять українські запозичення: артист, акція, карцер, криміналістика, сесія, компенсація, лекція, ректор, проректор, оратор, доктор, доцент, пацифіст, корпус, композиція, урбанізація, дантист, авіація, асиміляція, дисиміляція.

V. Визначте, які українські слова походять від латинських іменників ІІІ відміни: actor, aggressio, aggressor, agitatio, agitātor, conductor, conservātor, constitutio, constructor, consultatio, corruptio, crimen, dictātor, dictor, generator, generatio, imperator, novatio, novator, operatio, opus, regio, sanctio, sessio, sponsor, stimulatio, simulatio, translatio, usurpatio, usurpātor.

Самостійна робота: Прикметники 3 відміни // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. – С.54-55; с.57 впр.3, 4. с. 20 текст. 2 год.

 

Заняття 6. Ступені порівняння прикметників

План:

1. Звичайний ступінь порівняння прикметників gradus positīvus.

2. Вищий ступінь порівняння прикметників gradus comparatīvus.

3. Найвищий ступінь порівняння прикметників gradus superlatīvus.

4. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників.

Якісні прикметники у латинській мові мають три ступені порівняння:

gradus positīvus – звичайний ступінь;

gradus comparatīvus – вищий ступінь;

gradus superlatīvus – найвищий ступінь.

1. Gradus positīvus:

Прикметники І-ІІ відміни

До І-ІІ відміни належать прикметники чоловічого роду із закінченнями – us, - er жіночого роду – a, середнього роду – um у Nom.sing.

magnus, a, um – великий

pulcher, chra, chrum – гарний

У словнику прикметники І-ІІ відміни подаються у скороченій формі і перекладаються тільки у чоловічому роді.

Прикметники чоловічого і середнього роду відмінюються як іменники

ІІ відміни, а прикметники жіночого роду – як іменники І відміни.

Прикметники на - er розподіляються на 2 групи.

До 1 групи належать прикметники, що зберігають голосний е в основі:

asper, ěra, erum – нерівний liber, ěra, erum – вільний

miser, ěra, erum – нещасний tener, ěra, erum – ніжний

До ІІ групи належать прикметники, що втрачають голосний е в основі:

niger, gra, grum – чорний pulcher, chra, chrum – красивий

Прикметники ІІІ відміни

Правило: Залежно від кількості родових закінчень в Nom. sing. прикметники ІІІ відміни поділяються на три групи:

1. Прикметники трьох закінчень, які мають для кожного роду своє закінчення: celer, -is, -e – швидкий, а, е.

-er – для чоловічого

-is – для жіночого

-e – для середнього

2. Прикметники двох закінчень, які мають для чоловічого і жіночого роду спільне закінчення - is, а для середнього – e:

brevis, e – короткий, а, е fortis, e – сміливий, а, е

3. Прикметники одного закінчення, які мають спільне закінчення для всіх родів: - r, -s, -ns, -x:

felix, ĭcis – щасливий, а, е simplex, ĭcis – простий, а, е

par, is – рівний, а, е

NB! Прикметники з однім закінченням подаються у словнику в Nom.sing. і Gen.sing.: sapiens, sapientis – розумний.

Правило відмінювання: Прикметники ІІІ відміни відмінюються за голосною групою, тому що історично їх основа закінчувалась на - і.

В Abl.sing. –i, Nom., Acc.plur. середнього роду – ia, Gen.plur. - ium

NB! Nom., Acc., Voс. plur. чоловічого і жіночого роду мають закінчення - es, Acc.sing. чоловічого і жіночого роджу -em

Зразок відмінювання прикметників ІІІ відміни

а) трьох закінчень celer, -is, -e – швидкий, а, е

Singulāris	Plurālis
	m	f	n	m, f	n
N.V.	celer	celěris	celěre	celěres	celeria
G.	celěris	celěris	celěris	celěrium	celerium
D.	celěri	celěri	celěri	celěrĭbus	celerĭbus
Acc.	celěrem	celěrem	celěre	celěres	celeria
Abl.	celěri	celěri	celěri	celěrĭbus	celerĭbus

 

b) двох закінчень brevis, -e – короткий, а, е

Singulāris	Plurālis
	m, f	n	m, f	n
N.V.	brevis	breve	breves	brevia
G.	brevis	brevis	brevium	brevium
D.	brevi	brevi	brevĭbus	brevĭbus
Acc.	brevěm	breve	breves	brevia
Abl.	brevi	brevi	brevĭbus	brevĭbus

c) одного закінчення felix, felĭcis – щасливий, а, е

 

Singulāris	Plurālis
	m, f	n	m, f	n
N.V.	felix	felix	felīces	feliciǎ
G.	felīcis	felicis	felīcium	felicium
D.	felīci	felici	felīcĭbus	felicĭbus
Acc.	felīcem	felix	felīces	feliciǎ
Abl.	felīci	felīci	felīcĭbus	felicĭbus

Примітка: Деякі прикметники ІІІ відміни з одним закінченням у Nom.sing. відмінюються за приголосною групою:

dives, ĭtis – багатий, а, е

pauper, ěris – бідний, а, е

vetus, ěris – старий, а, е

princeps, ĭpis – перший, а, е;знатний, а, е

pаrticeps, ĭpis – причетний, а, е

2. Gradus comparatīvus

Правило утворення: практ. основа + ior (m, f);

+ ius (n)

longus, a, um Gen.sing. long -i

Gr.comp. long - ior – довгий, довша

long - ius – довше

 

niger, gra, grum Gen.sing. nigr - i

Gr.comp. nigr - ior – чорніший, а

nigr - ius – чорніше

NB! Прикметники у вищому ступені порівняння відмінюються за приголосним типом іменників ІІІ відміни

Singulāris Plurālis

M, f n m, f n

N.V long- ior long- ius longiōr- es longiōr- a

G. longiōr- is longiōr- um

D. longiōr- i longiōr- ĭbus

Acc. longiōr- em long- ius longiōr- es longiōr- a

Abl. longiōr- e longiōr- ĭbus

3.Gradus superlatīvus

Правило утворення: практ. основа прикм. + суф. - issǐm- + -us, -a, -um

longus, a, um - long - issim - us, -a, -um найдовший, a, е

Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:

1. Прикметники на -er утворюють найвищий ступень порівняння за таким правилом:

Nom.sing. (чол.р.) + суф. -rim-+ -us, -a, -um

pulcher, chra, chrum – pulcher- rim-us, -a, -um найгарніший, а, е

2. Шість прикметників ІІІ відміни на ĭlis:

facĭlis, e – легкий

difficĭlis, e – важкий

simĭlis, e – подібний

dissimĭlis, e – неподібний

gracĭlis, e – стрункий

humĭlis, e – низький

утворюють найвищий ступінь порівняння за таким правилом:

Практ. основа + суф. -lim- +-us, -a, -um

facĭlis, e – facil + lim +-us, -a, -um найлегший, а, е

У найвищому ступені порівняння прикметники відмінюються за І-ІІ відміною

3. Складні прикметники на - dĭcus, -fĭcus, -vŏlus утворюють вищий ступінь за допомогою суфікса - entior (m, f), -entius (n), а найвищий – за допомогою - entissĭm - та родових закінчень - us, -a, -um.

Positīvus	Comparatīvus	Superlatīvus
maledĭcus, a, um – лихослівний	maledicentior (m,f), ‑ius (n)	maledicentissĭmus, a, um

Суплетивні ступені порівняння

Positīvus	Comparatīvus	Superlatīvus
	m,f	n
bonus, a, um	melior	melius	optĭmus, a, um
malus, a, um	peior	peius	pessĭmus, a, um
magnus, a, um	maior	maius	maxĭmus, a, um
parvus, a, um	minor	minus	minĭmus, a, um
multi, ae, a	plures	plura	plurĭmі, ae, a

Описові ступені порівняння

Прикметники 2-ї відміни, які у звичайному ступені перед закінченням мають голосний (e, u, i ), утворюють ступені порівняння описово: вищий ступінь за допомогою присліника magis більш, найвищий за допомогою прислівника maxĭme найбільш: necessarius,-a,-um необхідний,а,е; comparatīvus: magis necessarius,-a,-um; superlatīvus: maxĭme necessarius, -a, -um.

Неповні ступені порівняння

Деякі прикметники, що походять від прийменників, мають тільки вищий і найвищий ступені порівняння:

Praepositiōnes	Comparatīvus	Superlatīvus
рrae (з abl.) – перед	prior, prius – попередній, я, є	primus, a, um – перший, а, е
prope (з acc.) – близько	propior, propius – ближчий, а, e	proxĭmus, a, um – найближчий, а, е
post (з acc.) – після	posterior, posterius – наступний, а, е	postrēmus, a, um; postŭmus a, um – останній, я, є
extra (з acc.) – зовні	exterior, exterius – зовнішній, я, є	extrēmus, a, um; extĭmus, a, um – крайній, я, є
intra (з acc.) – всередині	interior, interius – внутрішній, я, є	intĭmus, a, um – найглибший, а, е
supra (з acc.) – вгорі	superior, superius – вищий, а, е	suprēmus, a, um; summus, a, um – найвищий, а, е
infra (з acc.) – внизу	inferior, inferius – нижчий, а, е	infĭmus, a, um; imus, a, um – найнижчий, а, е
ultra (з acc.) – по той бік	ulterior, ulterius – потойбічний, а, е	ultĭmus, a, um – останній, я, є

Звичайний ступінь цих прикметників трапляється рідко і у специфічному значенні: supĕri, ōrum, m – небесні боги, infĕri, ōrum, m – підземні боги, extĕri, ōrum, m – іноземці, postĕri, ōrum, m – нащадки.

IV. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників

Ablatīvus comparatiōnis (Орудний порівняння)

У латинській мові при вживанні прикметників у вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:

1. Предмети, які порівнюються, ставляться у називному відмінку і з’єднуються сполучником quam (ніж).

Agrentum vilius est quam aurum. Срібло дешевше, ніж золото.

2. Предмет, з яким порівнюють, ставиться в Abla t īvus без сполучників. Такий аблатив називається Abla t īvus comparatiōnis (аблатив порівняльний).

В українській мові в таких випадках вживається родовий відмінок.

Agrentum vilius est auro. Срібло дешевше золота (за золото).

Genetivus partitīvus (Родовий частковий)

У латинській мові при найвищому ступені порівняння прикметників, коли із кількох предметів, осіб, явищ треба виділити, виокремити якийсь один, вживається родовий частковий (Genetīvus partitīvus), українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником з (із).

Omnium oratōrum antiquōrum Cicĕro clarissĭmus est. – З усіх стародавніх ораторів най­славнішим є Ціцерон.

Вправи

І. Утворіть ступені порівняння прикметників, перекладіть:

Зразок виконання: iustus, a, um справедливий

Gr. comp. iustior (справедливіший, а)

iustius (справедливіше)

Gr. superl. iustissimus, a, um (найсправедливіший, а, е)

modestus, a, um; tener, ěra, ěrum; nobĭlis,e; аcer,acris, acre; utĭlis, e; honestus, a, um

II. Узгодьте прикметники ІІІ відміни з іменниками:

miles, ĭtis (m) fortis, e

pugna, ae (f) acer, acris, acre

homo, ĭnis (m) felix, ĭcis

tempus, ōris (n) brevis, e

III. Перекладіть словосполучення: mons altissimus, labor gravis, magister optĭmus, amīcus probissīmus, discipŭla melior, cum viro doctissĭmo

IV. Перекладіть на рідну мову:

1.Lingua celěris est, mens celerior. 2. Exempla utiliōra sunt, quam praecēpta. 3. Tiberius Sempronius Gracchus erat acerrĭmus iuvěnum. 4. Antiquissĭmis temporĭbus consŭles Romāni erant patricii. 5. Consul, praetor, censor magistrātus maiōres erant, cetěri magistrātus minōres. 6. Xantippe, Socrǎtis uxor, maledicentissĭma erat. 7. Virōrum fortium et prudentium praecepta saepe utilia sunt. 8. Cato senatōres admonet: «Bella cum Carthaginiensĭbus facilia non sunt, ferocia sunt!». 9. Frater meus diligens est, tuus piger. 10. Celebris erat Carthāgo, celebria erant templa et aedificia urbis, celebre est nomen Hannibalis, egregii et fortis Carthaginiensium ducis. 11. Mores Graecōrum et Romanōrum dissimillĭmi erant. 12. Honesta mors turpi vita potior. 13. Apud Helvētios longe nobilissĭmus et potentissĭmus erat Orgetorix. 14. Libertas, leges et pax sunt optĭma bona. 15. Dolor anĭmi gravior est, quam corpŏris dolor. 16. Voluntas popŭli suprema lex est. 17. Magistri Romāni severiōres et crudeliōres erant quam nunc. 18. In dolōre matris amor suavissĭmus est.

Patris amor efficacior est. 19 Filius est patri dissimillĭmus. 20. Fabŭla de Argonautis omnium fere fabulārum, quae de viris clarissĭmis narrantur, clarissĭma est. 21. Nullus vir fortior erat, quam Hercŭles. 22. Philosŏphi nihil putābant praeclarius libertāte. 23. Aves celĕres sunt, celeriōres sunt venti, celerrĭma est fama.

De Tantălo

Tantălus, Iovis filius, rex Phrygiae, carissĭmus erat omnĭbus deis atque ad epŭlas eōrum invitabātur. Sed tantam felicitātem sapienter conservāre nesciebat. Nam superbiā quādam impulsus omnia deorum consilia, apud Iovem audita, hominĭbus aperiebat. Propter id scelus in Tartăro aeternis cruciatĭbus punītus est.

Nam apud infĕros in aqua stans semper sitit et pulcherrĭmos fructus videns perpetuo esŭrit. Ubi enim aquam biběre parat, ea recēdit; ubi autem fructum captat, rami vento amoventur. Ne dormīre quidem misĕro licet, nam capiti eius saxum ingens impendet, cuius ruīnam semper timet. De Tantălo poētae antīqui tradunt.

Слова до тексту

amoveo, movi, motum 2 – відсувати, видаляти

aperio, rui, rtum 4 – відкривати

apud іnferos – у підземному царстві

conservo 1 – зберігати, дотримувати

cruciātŭs, us (m) – катування, мучення

epŭlae, ārum (f) (pl. t.) – пир

esurio 4 – голодувати

felicĭtas, ātis (f) –щастя, благополуччя

impendeo, -, -, 2 (+ dat.) – висіти (над чим-небудь)

infěri, ōrum – які знаходяться у підземному царстві

infěrus, a, um – нижній

perpetuo – постійно

Phrygia, ae (f) – Фрігія

propter (+ аcc.) –внаслідок, з

ramus, i (m) – сук, гілка

recēdo, cessi, cessum 3 – відступати, віддалятися

ruīna, ae (f) – падіння, обвал

sitio 4 – відчувати спрагу

sto, steti, (statūrus) 1 – стояти

Tantălus, i (m) – Тантал

Tartărus, i (m) або Tartăra, ōrum (n pl.) – Тартар (підземне царство)

De Roma

Roma veterrĭma urbs Italiae putātur, sed coloniae Graecōrum in orā sitae vetustiōres sunt. Primo urbs minĭma erat. Viae angustissĭmae et domus humillĭmae, aedificia autem publĭca ampliōra et ornatiōra erant. In Capitolio, arce Romāna, Iovi templum celeberrĭmum erat. Roma templis plurĭmis et simulacris pulcherrĭmis ornāta est. Templa Romāna simillĭma templis Graecis erant. Maxĭmus est numěrus monumentōrum Vetěris Romae.

Слова до тексту

aedificium, i (n) – будинок, будівля

amplus, a, um – широкий, великий

angustus, a, um – тісний, вузький, загострений

arх, arcis (f) – укріплення, акрополь

Capitolium, i (n) – Капітолій, кремль у Римі

celeber bra, brum – славний, знаменитий, популярний

colonia, ae (f) – поселення громадян на чужій території

domus, us (f) – дім

humĭllis, e – низький

Iuppĭter, Iovis (m) – Юпітер

monumentum, i (n) – пам’ятник

numěrus, i (m) – число

o r a, ae (f) – межа, берег, край

ornatus, a, um – прикрашений

primo – по-перше, перш за все, спочатку

publĭcus, a, um – суспільний, державний, загальнонародний

pulcher, chra, chrum – красивий

puto 1 – думати, вважати

similĭs, e – схожий

simulacrum, i (n) – образ, подоба. статуя

situs, a, um – розташований

templum, i (n) – храм

urbs, is (f) – місто

vetus, ěris – старий, давній

vetustus, a, um – старий, давній, витриманий

via, ae (f) – дорога

De Solōne et Croeso

Solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas Atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. Aliquando Croesus, Lydiae rex, Solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. Croesus Solōne divitior, sed Solo Croeso sapientior erat. Croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, Solōnem interrogābat: «Quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» Solo respondēbat: «Tellum Atheniensem felicissĭmum puto, nam filios optĭmos et honestissĭmos educābat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭma vitam finiēbat». Alios quoque viros, qui mortem honestiōrem habēbant, nominābat. Tum rex irātus: «Nonne me felicissĭmum omnium homĭnum putas? Quis enim pulchriōres vestes, splendidiōres gemmas, aedificia ampliōra habet?» «O rex,— inquit Solo,— nunc te divĭtem et regem video, sed felīcem non prius te nominābo, quam vitam bonā et honestā mortē finivĕris». Hoc responsum minĭme regi placēbat, et Solo regnum eius relinquēbat.

Слова до тексту

aedificium, i (n) – будівля

aliēnus, a, um – чужий

aliquando – колись, одного разу

amplus, a, um – широкий, великий

Athenienses, is (m, f) – Атенянин

Croesus, i (m) – Крез, цар Лідії

dives, itis – багатий

divitiae, ārum (f) – багатства

educo 1 – виховувати

feliх, icis – щасливий

finio 4 – завершувати, закінчувати

gemma, ae (f) – брунька, перлина, прикраси

habeo, habui, habĭtum 2 – мати

habeo, ui, itum 2 – мати

homo, ĭnis (m) – людина

honestus, a, um – чесний, порядний

ille, illa, illud – той

interrogo 1 – питати

invito 1 – запрошувати

ipse, a, um – сам

irātus, a, um – розгніваний, сердитий

lex, legis (f) – закон

libenter – охоче

minĭme – надзвичайно мало

mors, rtis (f) – смерть

nomino 1 – називати

nonne – хіба не, чи не

omnis, e – весь, цілий, кожен

ostendo, tendi, tentum 3 – виставляти, показувати

patria, ae (f) – батьківщина

placeo, ui, ĭtum 2 – подобатися

pugno 1 – битися, боротися

puto 1 – думати, вважати

regnum, i (n) – царська влада, царство

relinquo, liqui, lictum 3 – залишати, покидати

respondeo, ndi, nsum 2 – відповідати

responsum, i (n) – відповідь

rex, is (m) – цар

sapiens, ntis – розумний

scribo, psi, ptum 3 – писати

Solo (n), onis (m) Солон, законодавець, один з семи мудреців

splendidus, a, um – сяючий

terra, ae (f) – земля

utilĭs, e – корисний

vestis, is (f) – одяг

video, vidi, visum 2 – бачити

vir, i (m) – людина, чоловік

visito 1 – відвідувати

vita, ae (f) – життя

V. Визначте, які українські слова походять від латинських прикметників:

actīvus, actualis, administratīvus, barbārus, capitālis, commerciālis, commūnis, complex, conservatīvus, constitutīvus, corporālis, corporatīvus, correctus, criminālis, debĭlis, elegans, antis, elementarius, falsus, familiāris, firmus, formālis, humānus, mobĭlis, modernus, miser, novus, obiectīvus, populāris, rationālis, simulātus, stabilis, usuālis, vacans, vacantis, veterānus.

Самостійна робота: Прислівник. Ступені порівняння прислівників // Литвинов В.Д., Скорина Л.П. Латинська мова. Підручник. – С. 58-63; с.63 впр.2, 3, 7, 8. 2 год.