Plusquamperfectum coniunctīvi actīvi утворюється додаванням до основи перфекта суфікса - issē - і особових закінчень:
Singulāris | Plurālis |
1. -m | 1. -mus |
2. -s | 2. -tis |
3. -t | 3. -nt |
Зразок відмінювання дієслів І–ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi actīvi:
Особа | І | ІІ | ІІІ | IV |
Singulāris | ||||
1. | laudav-isse-m | docu-isse-m | leg-isse-m | audiv-isse-m |
2. | laudav-isse-s | docu-isse-s | leg-isse-s | audiv-isse-s |
3. | laudāv-isse-t | docu-isse-t | leg-isse-t | audiv-isse-t |
Plurālis | ||||
1. | laudav-issē-mus | docu-issē-mus | leg-issē-mus | audiv-issē-mus |
2. | laudav-issē-tis | docu-issē-tis | leg-issē-tis | audiv-issē-tis |
3. | laudav-isse-nt | docu-isse-nt | leg-isse-nt | audiv-isse-nt |
Рlusquamperfectum coniunctīvi passīvi
Plusquamperfectum coniunctīvi passīvi складається з двох частин: дієприкметника минулого часу доконаного виду пасивного стану (рarticipium perfecti passīvi) основного дієслова і допоміжного дієслова sum, fui, esse – «бути» в минулому часі недоконаного виду умовного способу.
Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у plusquamperfectum coniunctīvi passīvi:
Особа | І | ІІ | ІІІ | IV |
Singulāris | ||||
1. | laudātus, a, um essem | doctus, a, um essem | lectus, a, um essem | audītus, a, um essem |
2. | laudātus, a, um esses | doctus, a, um esses | lectus, a, um esses | audītus, a, um esses |
3. | laudātus, a, um esset | doctus, a, um esset | lectus, a, um esset | audītus, a, um esset |
Plurālis | ||||
1. | laudāti, ae, a essēmus | docti, ae, a essēmus | lecti, ae, a essēmus | audīti, ae, a essēmus |
2. | laudāti, ae, a essētis | docti, ae, a essētis | lecti, ae, a essētis | audīti, ae, a essētis |
3. | laudāti, ae, a essent | docti, ae, a essent | lecti, ae, a essent | audīti, ae, a essent |
Допоміжне дієслово sum, fui, esse (бути):
Особа | Singulāris | Plurālis |
1. | fu-isse-m | fu-issē-mus |
2. | fu-isse-s | fu-issē-tis |
3. | fu-isse-t | fu-isse-nt |
Вживання кон’юнктива у незалежних реченнях
У незалежних реченнях кон’юнктив вживається у двох смислових значеннях: 1) для вираження волі і бажання – умовний побажальний (coniunctīvus optatīvus); 2) для вираження припущення і можливості – умовний можливий (coniunctīvus potentiālis).
До coniunctīvus optatīvus належать такі види кон’юнктива:
1) coniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus); 2) coniunctīvus imperatīvus (iussīvus); 3) coniunctīvus prohibitīvus; 4) coniunctīvus optatīvus;
5) coniunctīvus concessīvus.
Запереченням до цих видів виступає частка ne.
До coniunctīvus potentiālis належать: 1) coniunctīvus potentiālis;
2) coniunctīvus dubitatīvus. Запереченням виступає частка non.
Кон’юнктив головних часів (praesens) і у більшості випадків (perfec-tum praesens) означає здебільшого дію, що відноситься до теперіш-нього або майбутнього часу. Кон’юнктив історичних часів (imperfec-tum і plusquamperfectum) означає дію, що відноситься до минулого часу.
Умовний побажальний(coniunctīvus optatīvus)
1. Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus)
Сoniunctīvus hortatīvus (adhortatīvus) – умовний заохочення, що виражає заохочення, заклик, спонукання до дії, які звернені до першої особи множини. Вживається тільки у praesens coniunctīvi. Запереченням виступає частка ne. Перекладається формами майбутнього часу і з певною спонукальною інтонацією:
1. Amēmus patriam, pareāmus legĭbus! – Любімо батьківщину, підко-ряймось законам!
2. Ne difficilia optēmus! – Не бажаймо важкого!
2. Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus)
Coniunctīvus imperatīvus (iussīvus) – умовний наказу, що виражає наказ, вимогу або категоричне прохання. Вказує на дію, яка має бути виконана у майбутньому. Він вживається тільки у praesens coniunctīvi. Запереченням виступає частка ne. Виступає у другій та третій особах однини і множини та у вимогах і настановах, які відносяться до майбутнього (крім другої особи множини). Перекладається умовним і наказовим способами. Наказова форма третьої особи перекладається словами „хай”, „нехай” і третьою особою теперішнього або майбутнього часу:
1. Isto bono utāre, dum absit; cum absit, ne requīras. – Цим благом користуйся, поки воно є; коли його нема, не шукай.
2. Videant consŭles, ne quid res publĭca detrimenti capiat. – Нехай консули потурбуються, щоб держава не понесла будь-якої шкоди. (Формула надзвичайної сенатської постанови senātus consultum ultĭmum, яка означала введення надзвичайного стану і надання консулам диктаторських повноважень).