Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників

1. Орудний порівняння (Ablatīvus comparatiōnis)

У латинській мові при вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:

а) предмети, які порівнюють, ставлять у називному відмінку і між ними – сполучник quam – ніж, як:

Nihil est celerius, quam mens humāna. – Ніщо не швидше, ніж людська думка.

Aurum gravius est, quam argentum. – Золото – важче, ніж срібло;

б) предмет, з яким порівнюють, стоїть в орудному відмінку без прийменника і такий орудний називається Ablatīvus comparatiōnis (орудний порівняння). Українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником «за» або «від».

Nihil mente humāna celerius est. – Ніщо не є швидше за людську думку.

Aurum argentо gravius est. – Золото – важче від срібла.

2. Родовий частковий (Genetīvus partitīvus)

У латинській мові при найвищому ступені порівняння прикметників, коли із кількох предметів треба виокремити якийсь один, вживається родовий частковий (Genetīvus partitīvus), українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником з (із).

Omniummetallōrum aurum pretiosissĭmum est. – З усіх металів найцінніше золото.

Omniumoratōrum Cicĕro clarissĭmus erat. – З усіх ораторів най­славнішим був Ціцерон.

Дієприкметники (Participia)

1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis actīvi)

Participium praesentis actīvi утворюється додаванням до основи інфекта закінчення - ns (m, f, n) для дієслів I–II дієвідмін і закінчення - ens (m, f, n) для дієслів III–IV дієвідмін. У родовому відмінку однини закінчення - is (m, f, n).

Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:

Дієвідміна
І	ІІ	ІІІ	ІV
laudā-re	docē-re	leg-ĕre	audī-re
Participium praesentis actīvi
lauda-ns, lau­dant-is (m, f, n) – той, та, те, що хвалить, хвалячий, а, е	doce-ns, docentis (m, f, n) – той, та, те, що навчає, навчаючий, а, е	leg-ens, legent-is (m, f, n) – той, та, те, що читає, читаючий, а, е	audi-ens, audi­ent-is (m, f, n) – той, та, те, що слухає, слухаючий, а, е

Participium praesentis actīvi відмінюється за третьою голосною відміною, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів.

Зразок відмінювання рarticipium praesentis actīvi:

Casus	Singulāris	Plurālis
	m	f	n	m	f	n
Nom.	legens	legens	legens	legent-es	legent-es	legent-ia
Gen.	legent-is	legent-is	legent-is	legent-ium	legent-ium	legent-ium
Dat.	legent-i	legent-i	legent-i	legent-ĭbus	legent-ĭbus	legent-ĭbus
Acc.	legent-em	legent-em	legens	legent-es	legent-es	legent-ia
Abl.	legent-i (-e)	legent-i (-e)	legent-i (-e)	legent-ĭbus	legent-ĭbus	legent-ĭbus
Voc.	legens	legens	legens	legent-es	legent-es	legent-ia

Якщо рarticipium praesentis actīvi виступає в незалежній синтаксичній конструкції «Орудний незалежний» або як іменник, то в ablatīvus singulāris вживається закінчення - е. В усіх інших випадках – закінчення -і.

Рarticipium praesentis actīvi узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку: discipŭlus audiens (m) – учень, що слухає; magistra docens (f) – вчителька, що навчає.

В українській мові слова, які закінчуються на - ант, - ент, походять від латинських дієприкметників теперішнього часу активного стану: аспірант, докторант, студент, президент, доцент, інцидент, асистент, конкурент, фабрикант, референт тощо.

2. Дієприкметник минулого часу доконаного виду
пасивного стану (Рarticipium perfecti passīvi)

Рarticipium perfecti passīvi утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень - us (m), - a (f), - um (n).

Зразок утворення рarticipium perfecti passīvi:

Дієвідміна	Основні форми дієслова	Основа супіна	Рarticipium perfecti passīvi
І	laudo, laudāvi, laudātum, laudāre	laudāt-	laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
ІІ	doceo, docui, doctum, docēre	doct-	doct-us, a, um – навчений, а, е
ІІІ	lego, legi, lectum, legĕre	lect-	lect-us, a, um – прочитаний, а, е
ІV	audio, audīvi, audītum, audīre	audīt-	audīt-us, a, um – вислуханий, а, е

Основа супіна утворюється відкиданням від третьої основної форми дієслова (супіна) закінчення - um.

Рarticipium perfecti passīvi відмінюється як прикметники першої і другої відміни. Він є частиною трьох доконаних часів (perfectum, plusquamperfectum, futūrum II (secundum)) пасивного стану.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

I. De Solōne et Croeso

Solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas Atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. Aliquando Croesus, Lydiae rex, Solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. Croesus Solōne divitior, sed Solo Croeso sapientior erat. Croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, Solōnem interrogābat: «Quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» Solo respondēbat: «Tellum Atheniensem felicissĭmum puto, nam filios optĭmos et honestissĭmos educābat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭma vitam finiēbat». Alios quoque viros, qui mortem honestiōrem habēbant, nominābat. Tum rex irātus: «Nonne me felicissĭmum omnium homĭnum putas? Quis enim pulchriōres vestes, splendidiōres gemmas, aedificia ampliōra habet?» «O rex,— inquit Solo,— nunc te divĭtem et regem video, sed felīcem non prius te nominābo, quam vitam bonā et honestā mortē finivĕris». Hoc responsum minĭme regi placēbat, et Solo regnum eius relinquēbat.

II. De Spartānis

Athenienses artĭbus et littĕris illustriōres erant, Spartāni autem omnium Graecōrum fortissĭmi. Asperrĭmis enim morĭbus puĕri educabantur et ad belli labōres maxĭme idonei erant. Etiam hiĕme acerrĭma, levissĭma veste induebantur. Attămen frigŏra atrocissĭma tolerābant quotidie in frigĭda Eurōtae aqua natantes et, pedĭbus nudis, celerrĭmo gradu, montes maxĭme arduos ascendentes. Sitim quoque et famem patiebantur. Ităque in bello plerumque superiōres, raro inferiōres erant.

III. De Italia

Fertilissĭma et felicissĭma regio Italiae est Campania. Sed omnium urbium Italiae clarissĭma et florentissĭma erat Roma. Graeci fama litterārum et artium praestantiōres erant; Romani perīti rei militāris et fortitudĭne erant. Romāni fortiōres erant, quam Graeci. Popŭli Romāni exercĭtus fortissĭmi et audacissĭmi erant, duces belli peritissĭmi. Popŭlus Romānus potentissĭmus domĭnus erat multārum regiōnum multorumque fortium et bellicosōrum et audacium populōrum Eurōpae. Clariōra sunt nomĭna poetārum Graecōrum, quam Romanōrum. Clarissĭmus poetārum Latinōrum erat Horatius.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Приклади – корисніші, ніж поради.

2. Своєю працею прагнемо зробити життя людей безпечнішим і багатшим.

3. Набагато ліпше мати добре здоров’я, аніж багатство.

4. З усіх поетів найзнаменитішим був Гомер.

5. Почесна смерть краща, ніж ганебне життя.

6. Нічого немає кращого для людини, як розум.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Optĭma legum interpres consuetūdo. – Звичай – найкращий тлумач законів.

2. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. – Почесті міняють звичаї, але рідко – на кращі. Плутарх (50–120) у «Житті Сулли», 30 повідомляє, що Сулла, який у дитинстві був ніжним і співчутливим, у зрілому віці став грубим і жорстоким.

3. Ferro nocentius aurum est. – Золото – злочинніше від заліза.

4. Consultor homĭni tempus utilissĭmus. – Час – найкорисніший порадник людині.

5. Firmissĭma est inter pares amicitia. – Між рівними дружба – найміцніша.

6. Tunĭca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ. (Своя сорочка ближча до тіла). Плавт (250–184 рр. до н.е.), «Три монети», 1154.

7. Citius, altius, fortius. – Швидше, вище, сильніше.

8. Intra bonus, exi melior. – Увійди добрий, вийди кращий (до храму).

9. A posteriōri. – На підставі досвіду.

10. A priōri. – Заздалегідь (незалежно від досвіду).

Лексичний мінімум

Латинські слова

aliēnus, a, um – чужий, а, е

arduus, a, um – крутий, а, е, обривистий, а, е

ascendo, ndi, nsum, ĕre – підніматися

asper, ĕra, ĕrum – важкий, а, е, трудний, а, е

Atheniensis, is, m, f – атенянин (афінянин)

atrox, ōcis – страшний, а, е

attămen – але, проте, однак

audax, ācis – сміливий, а, е

bellicōsus, a, um – войовничий, а, е

bellum, i, n – війна

consultor, ōris, m – порадник

Croesus, i, m – Крез, цар Лідії (VI ст. до н.е.)

dives, ĭtis – багатий, а, е

edŭco, āvi, ātum, āre – виховувати

Eurōtas, ae, m – Еврот, ріка у Спарті

exeo, ii, ĭtum, īre – виходити

fames, is, f – голод

felix, īcis – щасливий, а, е

fertĭlis, e – урожайний, а, е, родючий, а, е

finio, īvi, ītum, īre – закінчувати

firmus, a, um – міцний, а, е

floreo, ui, –, ēre – процвітати

fortitūdo, ĭnis, f – хоробрість

frigus, ŏris, n – холод

gemma, ae, f – річ, оздоблена коштовним камінням

hiems, hiĕmis, f – зима

honestus, a, um – почесний, а, е, чесний, а, е

honor, ōris, m – почесть, честь

idoneus, a, um – вигідний, а, е

ille, illa, illud – той, та, те

illustris, e – знаменитий, а, е

induo, ui, ūtum, ĕre – одягати

inferior, ius – нижній, я, є

interpres, ĕtis, m, f – тлумач

interrŏgo, āvi, ātum, āre – питати

intro, āvi, ātum, āre – входити

invīto, āvi, ātum, āre – запрошувати

ipse, ipsa, ipsum – сам, а, е

irātus, a, um – розгніваний, а, е

labor, ōris, m – праця

lex, legis, f – закон

libenter – охоче

Lydia, ae, f – Лідія, держава у Малій Азії

militāris, e – військовий, а, е

mos, moris, m – звичай

muto, āvi, ātum, āre – змінювати

noceo, ui, ĭtum, ēre – шкодити

nomĭno, āvi, ātum, āre – називати

non prius…, quam – не раніше..., ніж

nudus, a, um – голий, а, е

omnis, e – весь, вся, все

ostendo, ndi, ntum, ĕre – показувати

pallium, ii, n – грецький плащ

peritia, ae, f – досвід

pes, pedis, m – нога, стопа

potens, entis – могутній, я, є

praesto, stĭti, stĭtum, āre – перевищувати

propior, ius – ближчий, а, е

pugno, āvi, ātum, āre – боротися

quoque – теж

quotidie – щодня

raro – рідко

respondeo, ndi, nsum, ēre – відповідати

responsum, i, n – відповідь

sapiens, entis – розумний, а, е

sapiens, entis, m – мудрець

sitis, is, f – спрага

Solo, ōnis, m – Солон (640–560 рр. до н.е.), атенський (афінський) мудрець (VI ст. до н.е.)

Spartānus, i, m – спартанець

splendĭdus, a, um – блискучий, а, е

superior, ius – верхній, я, є

Tellus, i, m – Телл, чоловіче ім’я

tolĕro, āvi, ātum, āre – терпіти, переносити

utĭlis, e – корисний, а, е

vestis, is, f – одяг

vir, i, m – чоловік, муж

Українські слова

багатий, а, е – opulentus, a, um

безпечний, а, е – tutus, a, um

ганебний, а, е – turpis, e

здоров’я – valetūdo, ĭnis, f

знаменитий, а, е – illustris, e

корисний, а, е – utĭlis, e

набагато – multo

настанова – praeceptum, i, n

ніж – quam

почесний, а, е – honestus, a, um

прагнути – studeo, ui, –, ēre (+Dat.)

праця – labor, ōris, m

приклад – exemplum, i, n

розум – mens, mentis, f

смерть – mors, mortis, f

Вправи

1. Утворіть рarticipium praesentis actīvi і рarticipium perfecti passīvi від дієслів:

ascendo, ndi, nsum, ĕre	interrŏgo, āvi, ātum, āre
edŭco, āvi, ātum, āre	ostendo, ndi, ntum, ĕre
finio, īvi, ītum, īre	respondeo, ndi, nsum, ēre
induo, ui, ūtum, ĕre	praesto, stĭti, stĭtum, āre

2. Провідміняйте словосполучення і перекладіть:

mos mutans (m); puer ascendens (m); lex praestans (f); frigus finiens (n).

3. Утворіть ступені порівняння прикметників і перекладіть:

arduus, a, um	fertĭlis, e	illustris, e
asper, ĕra, ĕrum	simĭlis, e	idoneus, a, um
atrox, ōcis	bonus, a, um	felix, īcis
bellicōsus, a, um	firmus, a, um	malus, a, um
audax, ācis	honestus, a, um	facĭlis, e

4. Провідміняйте словосполучення і перекладіть:

is consultor melior (m); hic labor honestior (m); ea peritia utilior (f); quod responsum splendidissĭmum (n).

5. Поставте замість крапок закінчення:

ad minor …. partem; in monte altissĭm ….; inter mores honestiōr ….; ex urbĭbus pulcherrĭm …..

6. Визначіть ступінь порівняння прикметника, рід, відмінок, число і перекладіть:

meliorĭbus, pessĭmus, optĭmo, tutior, utiliōri, maxĭmum, opulentius, sapientiōrem, magis arduo.

7. Визначіть, від яких латинських слів походять українські деривати:

консультація, кореспондент, толерантність, песимізм, майор, меліорація, максималіст.

ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)

Unum castigābis, centum emendābis Одного покараєш, сотню виправиш

 

У латинській мові є чотири розряди числівників:

1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки?

2. Порядкові (numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е?

3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання по скільки?

4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки разів?

Арабські цифри	Римські цифри	Cardinalia Кількісні	Ordinalia Порядкові
	I	unus, una, unum	primus, -a, -um
	II	duo, duae, duo	secundus -a, -um; alter, ‑ĕra, -ĕrum
	III	tres, tres, tria	tertius, -a, -um
	IV	quattuor	quartus, -a, -um
	V	quinque	quintus, -a, -um
	VI	sex	sextus, -a, -um
	VII	septem	septĭmus, -a, -um
	VIII	octo	oсtāvus, -a, -um
	IX	novem	nonus, -a, -um
	X	decem	decĭmus, -a, -um
	XI	undĕcim	undecĭmus, -a, -um
	XII	duodĕcim	duodecĭmus, -a, -um
	XIII	tredĕcim	tertius decĭmus, -a, -um
	XIV	quattuordĕcim	quartus decĭmus, -a, -um
	XV	quindĕcim	quintus decĭmus, -a, -um
	XVI	sedĕcim	sextus decĭmus, -a, -um
	XVII	septendĕcim	septĭmus decĭmus, -a, -um
	XVIII	duodeviginti	duodevicesĭmus, -a, -um
	XIX	undeviginti	undevicesĭmus, -a, -um
	XX	viginti	vicesĭmus, -a, -um
	XXI	unus et viginti; viginti unus	unus et vicesĭmus, -a, -um; vicesĭmus primus, -a, -um
	XXII	duo et viginti; viginti duo	alter et vicesĭmus, -a, -um; vicesĭmus alter, -ĕra, -ĕrum
	XXVIII	duodetriginta	duodetricesĭmus, -a, -um
	XXIX	undetriginta	undetricesĭmus, -a, -um
	XXX	triginta	tricesĭmus, -a, -um
	XL	quadraginta	quadragesĭmus, -a, -um
	L	quinquaginta	quinquagesĭmus, -a, -um
	LX	sexaginta	sexagesĭmus, -a, -um
	LXX	septuaginta	septuagesĭmus, -a, -um
	LXXX	octoginta	octogesĭmus, -a, -um
	XC	nonaginta	nonagesĭmus, -a, -um
	XCVIII	octo et nonaginta; nonaginta octo	octavus et nonagesĭmus, -a, ‑um; nonagesĭmus octāvus, ‑a, -um
	XCIX	novem et nonaginta; nonaginta novem	nonus et nonagesĭmus, -a, ‑um; nonagesĭmus nonus, ‑a, ‑um
	C	centum	centesĭmus, -a, -um
	CC	ducenti, -ae, -a	ducentesĭmus, -a, -um
	CCC	trecenti, -ae, -a	trecentesĭmus, -a, -um
	CD	quadringenti, -ae, -a	quadringentesĭmus, -a, -um
	D	quingenti, -ae, -a	quingentesĭmus, -a, -um
	DC	sescenti, -ae, -a	sescentesĭmus, -a, -um
	DCC	septingenti, -ae, -a	septingentesĭmus, -a, -um
	DCCC	octingenti, -ae, -a	octingentesĭmus, -a, -um
	CM	nongenti, -ae, -a	nongentesĭmus, -a, -um
	M	mille	millesĭmus, -a, -um
	MM	duo milia	bis millesĭmus, -a, -um
	ĪĪĪ	tria milia	ter millesĭmus, -a, -um
	ĪV	quattuor milia	quater millesĭmus, -a, -um
	V	quinque milia	quinquies millesĭmus, -a, ‑um
	ĪXĪ	decem milia	decies millesĭmus, -a, -um
	C	centum milia	centies millesĭmus, -a, -um

1. Утворення кількісних числівників

Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) – основні. Назви десятків і сотень – похідні, утворені від основних числівників із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із десятками і одиницями і т.д. – складені похідні.

1) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника слова -dĕcіm (із decem), що означає десять: undĕcim, duodĕcim і т.д.

2) Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються відніманням від наступного десятка відповідно 2 або 1:

18 – duodeviginti	28 – duodetriginta
19 – undeviginti	29 – undetriginta

Числівники від 30 до 90 утворюються додаванням до основного числівника слова ‑ginta, що означає десяток: triginta, quinquaginta і т.д.

3) Двозначні числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або duo et viginti.

4) Числівники від 200 до 900 утворюються додаванням до основного числівника -centi (із centum): sescenti або -genti: octingenti.

5) Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі десятки, потім одиниці: 847 – octingenti quadraginta septem.

2. Утворення порядкових числівників

Порядкові числівники, крім primus, -a, -um, secundus -a, -um або alter, -ĕra, -ĕrum, утворюються від відповідних кількісних числівників за допомогою родових закінчень -us (m), ‑a (f), -um (n): tertius, a, um.

Порядкові числівники, починаючи з 18, утворюються за допомогою суфікса -esĭm-: vicesĭmus, -a, -um (від viginti – 20). У складених порядкових числівниках усі частини є порядковими (в українській мові – тільки остання).

435 – quadringentesĭmus tricesĭmus quintus – чотириста тридцять п’ятий.

Відмінювання числівників

Із кількісних числівників відмінюються 1, 2, 3, сотні від 200 до 900 і тисячі.

а) Зразок відмінювання кількісних числівників:

unus, a, um; duo, duae, duо:

Casus	Singulāris	Plurālis
	m	f	n	m	f	n
Nom.	unus	una	unum	duo	duae	duo
Gen.	unīus	unīus	unīus	duōrum	duārum	duōrum
Dat.	uni	uni	uni	duōbus	duābus	duōbus
Acc.	unum	unam	unum	duos	duas	duo
Abl.	unō	unā	unō	duōbus	duābus	duōbus
Voc.	une	una	unum	duo	duae	duo

б) Числівники tres (m, f), tria (n) відмінюються за третьою голосною відміною у множині:

Casus	Plurālis
	m	f	n
Nom.	tres	tres	tria
Gen.	trium	trium	trium
Dat.	tribus	tribus	tribus
Acc.	tres	tres	tria
Abl.	tribus	tribus	tribus
Voc.	tres	tres	tria

в) Сотні від 200 до 900 відмінюються за першою і другою відміною іменників у множині:

Casus	Plurālis
	m	f	n
Nom.	quingenti	quingentae	quingenta
Gen.	quingentōrum	quingentārum	quingentōrum
Dat.	quingentis	quingentis	quingentis
Acc.	quingentos	quingentas	quingenta
Abl.	quingentis	quingentis	quingentis
Voc.	quingenti	quingentae	quingenta

г) Числівник mille (тисяча) не відмінюється; для множини служить слово milіа (тисячі) і відмінюється за третьою голосною відміною:

Casus	Plurālis
Nom.	milіа
Gen.	milіum
Dat.	milіbus
Acc.	milіа
Abl.	milĭbus
Voc.	milіа

д) Порядкові числівники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни в однині та множині.