Політика управління фінансовими інвестиціями – це частина інвестиційної політики підприємства, що забезпечує вибір найефективніших фінансових інструментів вкладання капіталу та своєчасне його реінвестування.
Формування політики управління фінансовими інвестиціями здійснюється за наступними етапами:
1. Аналіз стану фінансового інвестування за минулий період. Основною метою проведення такого аналізу є вивчення тенденцій динаміки масштабів, форм і ефективності фінансового інвестування в ретроспективі. На першій стадії аналізу вивчається загальний обсяг інвестування капіталу в фінансові активи, визначаються темпи зміни цього обсягу і структурна частка фінансового інвестування в загальному обсязі інвестицій підприємства в плановому періоді.
На другій стадії аналізу вивчаються основні форми фінансового інвестування, їх співвідношення, спрямованість на вирішення стратегічних завдань розвитку підприємства.
На третій стадії аналізу вивчається склад конкретних фінансових інструментів інвестування, їх динаміка, структурна частка в загальному обсязі фінансового інвестування.
На четвертій стадії аналізу оцінюється рівень доходності окремих фінансових інструментів і фінансових інвестицій в цілому. Він визначається як відношення суми доходів, отриманих в різних формах за окремими фінансовими інструментами (з коригуванням на індекс інфляції), до суми інвестованих у неї засобів.
На п’ятій стадії аналізу оцінюється рівень ризику окремих фінансових інструментів інвестування та їх портфелю в цілому. Така оцінка здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнту варіації отриманого інвестиційного доходу за ряд минулих звітних періодів. На шостій стадії аналізу оцінюється рівень ліквідності окремих фінансових інструментів інвестування та їх портфелю в цілому. Оцінка цього показника виконується на основі розрахунку коефіцієнту ліквідності інвестицій на дату проведення аналізу (в останньому звітному періоді). Проведений аналіз дозволяє оцінити обсяг та ефективність портфелю фінансових інвестицій підприємства за минулий період.
2. Визначення обсягу фінансового інвестування в наступному періоді. Цей обсяг на підприємствах, які не є інституційними інвесторами, зазвичай невеликий і визначається розміром вільних фінансових засобів, раніше накопичених для здійснення майбутніх фінансових інвестицій або інших витрат майбутнього періоду. Визначений обсяг фінансового інвестування диференціюється в розрізі довгострокових і короткострокових періодів його здійснення. Обсяг довгострокового фінансового інвестування визначається в процесі вирішення завдань ефективного використання інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, страхових та інших цільових фондів підприємства, що формується на довгостроковій основі. Обсяг короткострокового фінансового інвестування визначається в процесі вирішення завдань ефективного використання тимчасово вільного залишку грошових активів (у складі оборотного капіталу підприємства), що використовується у зв’язку із нерівномірністю формування грошових потоків.
3. Вибір форм фінансового інвестування. В межах запланованого обсягу фінансових ресурсів, що відокремлені з цією метою, визначаються конкретні форми цього інвестування. Вибір цих форм залежить від характеру завдань, що вирішуються підприємством в процесі своєї господарської діяльності:
- вирішення стратегічних завдань розвитку операційної діяльності пов’язано з вибором таких форм фінансового інвестування, як вкладання капіталу в статутні капітали підприємств і придбання контрольного пакету акцій, які представляють стратегічний інтерес для цілей диверсифікації цієї діяльності;
- вирішення завдань приросту капіталу в довгостроковому періоді пов’язано, як правило, із вкладанням його у довгострокові фондові та грошові інструменти, доходність, що прогнозується за ними із врахуванням рівня ризику повинна задовольняти інвестора;
- вирішення завдань отримання поточного доходу та протиінфляційного захисту тимчасово вільних грошових активів пов’язано, як правило, з вибором короткострокових грошових або довгострокових фондових інструментів інвестування, реальний рівень доходності яких не нижче сформованої норми прибутку на капітал, що інвестується (відповідно до шкали “доходність – ризик”).
4. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів. Методи такої оцінки диференціюються залежно від видів цих інструментів; основним показником оцінки є рівень їх доходності, ризику та ліквідності. В процесі оцінки повно досліджуються фактори, що визначають інвестиційні якості різних видів фінансових інструментів інвестування - акції, облігації, депозитні внески в комерційних банках тощо.
5. Формування портфелю фінансових інвестицій. Це формування здійснюється із врахуванням оцінки фінансових якостей окремих фінансових інструментів. У процесі їх відбору в портфель, що формується, враховуються наступні основні фактори: тип портфеля фінансових інвестицій, що формується згідно з його пріоритетною метою.
6. Забезпечення ефективного оперативного управління портфелем фінансових інвестицій. За вагомих змін кон’юнктури фінансового ринку інвестиційні якості окремих фінансових інструментів знижуються. В процесі оперативного управління портфелем фінансових інвестицій забезпечується своєчасна його реструктуризація з метою підтримання цільових параметрів його початкового формування. Розроблена політика управління фінансовими інвестиціями підприємства визначає основні параметри інвестиційної діяльності підприємства у цій сфері та найважливіші її критерії.
