І навчальної дисципліни

"ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформа­ційне право" визначається з позицій системного підходу з урахуванням положень, розроблених наукою. Обсяг тем для вивчення визначається на основі часу, виділеного для цієї дисципліни відповідно до програми навчального за­кладу. Модельна навчальна програма дисципліни подаєть­ся у додатку.

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 59

3.1. ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ І СИСТЕМА НАУКИ І НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Об'єкт і предмет науки і навчальної дисципліни "Інфор­маційне право" визначається відповідно до суті інформа­ційного законодавства.

Об'єкт — суспільні інформаційні відносини.

Провідний предмет, (об'єкт) суспільних відносин — інформація.

Безпосередніми предметами є конкретні види та фор­ми інформації щодо конкретних інформаційних відносин, інформаційної діяльності тощо.

Система інформаційного права як науки перебуває у ста­дії формування та розвитку. Але структурно, відповідно до традицій юридичної науки, вона має включати дві частини:

1) загальну частину — визначення основних понять та категорій інформаційних правовідносин; суб'єкти та об'єк­ти інформаційних правовідносин; принципи інформацій­них правовідносин; система правового регулювання інфор­маційних правовідносин; провідні інститути інформацій­них правовідносин;

2) особливу частину — досліджує окремі визначені та структуровані особливі інститути інформаційних право­відносин, а також ті інститути, що зароджуються.

Розділ З

3.2. МЕТОДОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

Методологія інформаційного права також перебуває у стадії розвитку. Об'єктивно вона поєднує методологічні засади права, інформатики, тектології (теорії організації соціальних систем), соціальної кібернетики та інших гу­манітарних і технічних наук.

У теоретиків права, які дотримуються традиційної док­трини поділу права на галузі (за принципом: норма права — інститут права — галузь права), виникає питання, що озна­чає категорія "гіперсистема", яке її місце в системі права згідно з теорією права. Відразу зазначимо, що категорія "гіперсистема права" відносно нова, теорія права, тради­ційна для нашої країни, її не знала. Вперше цю концепцію нами апробовано на формуванні теорії інформаційного пра­ва України, вона зародилася на основі здобутків правової інформатики — науки про застосування досягнень інфор­матики у правотворчій та правозастосовній діяльності, ав­томатизації інформаційного забезпечення їх.

Відповідно до теорії гіперсистем висувається теза про існування права у вигляді великих, складних, ієрархіч­них багатопорядкових підсистем, що формуються з галу­зевих інститутів права. Ця категорія вводиться в теорію права України на засадах юридичної концепції існування і формування правових субінституцій — автономних міжгалузевих комплексних інститутів права, щодо яких галузеві інститути є агрегуючими підсистемами. За цією концепцією сьогодні формується система всього законодав­ства України, в якому набувають втілення нові суспільні відносини. Тобто Верховна Рада України приймає закони, які є системоутворюючими чинниками публічно-правового регулювання комплексного змісту в окремих суспільних відносинах на основі доктрини поділу права на провідні галузі.

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 61

Методологічна основа інформаційного права щодо з'я­сування нових соціальних явищ базується на теорії циві-лізаційного підходу. Відповідно до цього підходу визнача­ються адаптовані положення системного підходу, зокрема такі постулати: стадійність (визначення меж стадій чи то за хронологічним, чи то за територіальним або іншим множин­ними чинником), полілінійність та унікальність (чинники, що характеризують особливість, відмінність) розвитку люд­ства.

Виходячи з цих методологічних чинників, можна за­значити, що на межі третього тисячоліття чітко визначи­лись основні проблеми людства і сценарії подальшого роз­витку планетарної (глобальної) цивілізації. Прискорюють­ся процеси самоорганізації нового етапу розвитку культу­ри суспільства (як образу цивілізації) — інформаційного суспільства, ноосферні чинники якого можуть стати своє­рідними гарантами сценарію м'якого виходу з планетар­ної кризи, якою завершено розвиток глобальної індустрі­альної цивілізації.

Сьогодні методологія наукових досліджень поряд з ви­користанням перевірених часом традиційних методів і підходів потребує нових для усвідомлення складних соціаль­них процесів, які мають і культурологічно-правову спрямо­ваність. У цих умовах пошук та аналіз нових парадигм пізнання цілком природні. Визначимо кілька з них, які вплинули на розкриття поняття, сутності та змісту предме­та (об'єкта) дослідження.

Останнім часом вчені все більше приділяють увагу од­ному з найбільш інтегральних спрямувань методології ви­вчення соціального буття — соціальній синергетиці.

Соціальна синергетика (від гр. synergeia — співпраця, співдружність) — новий напрям міждисциплінарних до­сліджень, який використовує нелінійне мислення для ви­явлення загальних закономірностей і тенденцій на основі

Розділ З

самоорганізації соціальних систем; пояснення становлен­ня нових структур у відкритих соціальних системах на за­садах пошуку співвідношення потреб та інтересів різних суб'єктів соціальних відносин: людини, соціальних груп, суспільства, держави, світового співтовариства.

Під соціальною самоорганізацією розуміються процеси виникнення і функціонування систем, сформованих різни­ми чинниками (а не одним — керівним) у просторово-часо­вих вимірах та певному колу осіб. Одним із постулатів си­нергетики є те, що всі системи перебувають у мінливих ста­нах, поблизу від особливих критичних точок (точок біфур­кації), навколо яких динаміка систем стає вкрай несталою. У цих умовах система під дією найнезначніших (маргіналь­них) та випадкових впливів може кардинально і зовсім непередбачено змінити свій стан. Такий перехід у соціаль­них системах характеризується як виникнення нового по­рядку зі старого, який віджив свій час.

Синергетика передбачає якісно іншу картину світу по­рівняно з тими уявленнями, які лежали в основі як кла­сичного, так і некласичного природознавства та суспіль­ствознавства (сформованого у першій половині XX ст.). Образ світу постає як множина нелінійних процесів.

Важливе пізнавальне значення мають такі методологічні постулати синергетики щодо соціальних систем:

• неможливо традиційними детерміністськими метода­ми описувати еволюцію складно організованих систем;

• розвиток цих систем виявляє можливість альтернатив­них шляхів, що передбачає свободу вибору та відпові­дальність людини, громади, суспільства, людства;

• неможливий абсолютний контроль (особливо з одного центру) будь-якої сфери реальності, в тому числі й розвит-

Структура науки і навчальної дисципліни "Інформаційне право" 63

ку суспільства, який був проголошений традиційною нау­кою, особливо теорією соціального управління та соціаль­ною кібернетикою;

• у критичних точках (точках біфуркації) несталості соціальних систем діяльність кожної людини або групи людей може мати вирішальне значення в макросоціальних змінах (роль особистості в історичному процесі, змін су­спільства);

• збільшується відповідальність певної громади і люд­ства в цілому за долі універсуму, оскільки вони в змозі ціле­спрямовано уникати біфуркаційних станів, особливо в со­ціальній сферах, суттєво впливати на екологію (еволюцію природи та суспільства).

Велику роль у формуванні методології науки інформа­ційного права відіграють як гуманітарні (філософія, філо­софія права, соціологія, когнітологія, праксеологія тощо), так і фізико-математичні науки, особливо технічна та біологічна кібернетика, інформатика тощо, на межі яких формуються нові наукові дисципліни, через які адаптують­ся їхні методології до конкретної сфери суспільних відно­син щодо інформації.

Розділ З

 

 

3.3. ЗМІСТ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО"

Зміст та завдання навчальної дисципліни "Інформацій­не право" визначаються залежно від напрямку освіти, фа­хового спрямування підготовки кадрів, кількості навчаль­ного часу, що відводиться на навчальну дисципліну та відповідно до структури науки інформаційного права.

Завдання навчального курсу можна подати таким чином.

1. Теоретичне визначення в основах системи правового регулювання соціальних інформаційних відносин.

2. Визначення в понятійному апараті та природі інфор­маційного права, його зв'язку з іншими традиційними інститутами і галузями права.

3. Формування у студентів навичок щодо застосування норм інформаційного права в майбутній практичній діяль-. ності.

Концепція навчального курсу ґрунтується на науковій доктрині, згідно з якою як система права виокремлюється міжгалузевий комплексний інститут в інститутах тради­ційних галузей публічного права України: конституційно­го, адміністративного, цивільного, трудового та криміналь­ного.

Окремий аспект визначається щодо міжнародного інфор­маційного права як відносно автономного інституту міжна­родного публічного та приватного права.

Розділ 4

ВПЛИВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАТИКИ НА ФОРМУВАННЯ ПРАВА

4.1. ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТКІВ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАТИКИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та правозастосовної діяльності, зумов­лена потребою формування відповідного наукового напрям­ку. В науці цей напрямок знайшов своє місце у такій міжга­лузевій комплексній дисципліні, як правова інформатика. Вирішення проблем розбудови організаційних основ держа­ви викликало потребу формування відповідної нормативно-правової бази. Це, у свою чергу, зумовило потребу піднесен­ня якісного рівня та скорочення технологічного циклу пра-вотворчого процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у відповідних органах державної вла­ди проектів нормативних актів. Нагальною потребою стало своєчасне інформування структур державної влади, суспіль­ства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, тлума­чення їх.

Починаючи з 1990 р. у Верховній Раді України функціо­нує, послідовно розвивається та удосконалюється інфор­маційно-аналітична система, яка охоплює весь цикл зако­нотворчої та правозастосовної діяльності.

5 — 4-1260

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

Нині система об'єднує понад 20 автоматизованих комп­лексів, що реалізують технологічний процес у послідов­ності: збирання та накопичення даних з проблеми, підго­товка проекту закону, колективне обговорення, узгоджен­ня, прийняття (голосування) та доведення проекту закону для застосування на практиці.

Система надає послуги не лише структурним підрозді­лам Верховної Ради України, а й іншим користувачам у дер­жавних та недержавних організаціях, установах, закладах, підприємствах та окремим фізичним особам як в Україні, так і за її межами.

Запропонована комп'ютеризована система інформацій­но-аналітичного забезпечення законотворчої та правоза-стосовної діяльності оригінальна, окремі рішення захище­но авторськими свідоцтвами, функціонування її неоднора­зово демонструвалося на міжпарламентських, міжнарод­них виставках та конференціях.

Інформаційно-аналітична система законотворчої та пра-возастосовної діяльності визначається великим обсягом систематизованої інформації, складністю алгоритмів пере­творення даних, великою кількістю користувачів. Вона на­лежить до відкритих систем, безперервно обслуговує в ре­альному часі правотворчий та правозастосовний процеси.

Опрацювання потоків цієї інформації охоплює низку етапів, кожний з яких має специфічні алгоритми та техно­логічні операції. Так, робота над законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює близько ста різних операцій з опрацювання даних, кожна з яких є важ­ливою для розробки якісного нормативно-правового акта.

Якщо процес правотворення розглядати у зв'язку з організаційною структурою різних гілок державної влади, то складність алгоритмів синхронізації та реалізації їх на практиці значно зростає.

Для повного і своєчасного збирання достовірних даних, опрацювання їх у процесі творення правових норм ство­рені й розвиваються:

• інформаційна база, що охоплює фонди правової, со­ціально-економічної та іншої інформації, дані про пробле­ми і процеси в житті суспільства, наслідки дії чинних пра­вових актів та ін.;

• сучасні методи і засоби опрацювання даних;

• технічні комплекси і засоби зв'язку.

У процесі розроблення нормативно-правових актів за­лежно від значення проблем і ситуацій, які потрібно вирі­шити, бере участь велика кількість співавторів-розробників, тобто реалізується модель колективного розуму.

Для підтримки нормотворчого процесу в складі системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності (СІАЗ) розроблено та впрова­джено низку функціональних та забезпечуючих підсистем.

Законопроект — це підсистема, що обслуговує процес розроблення законодавчих актів від часу взяття на облік початкового варіанта, вивчення проблеми, що потребує правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із зовнішніх джерел, формування законопро­ектів і аж до кінцевого юридичного оформлення.

Ця підсистема надає можливість залучати до творчого процесу фахівців — виконавців та зацікавлених осіб, які бажають чи функціонально зобов'язані працювати з цим документом. Отже, із застосуванням такої комп'ютеризо­ваної технології кожна пропозиція, проект закону або інший документ проходять експертизу, одержують пози­тивну (негативну) оцінку шляхом голосування народних депутатів.

Рада — підсистема, що забезпечує голосування, супро­водження пленарних засідань Верховної Ради України, на­копичення інформації про роботу народних депутатів при обговоренні законопроектів на сесії та при проведенні ана-

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

лізу діяльності парламенту, фракцій народних депутатів, а також стенографування — комп'ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради України в режимі реального часу, які вносяться до бази даних "Сте­нограми" та зберігаються у складі баз даних електронного бюлетеня.

Бази даних правової інформації, орієнтовані на забез­печення правовою інформацією широкого кола користу­вачів за допомогою інформаційно-пошукових систем "Пра­во", "Законодавство", "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті", дають змогу швидко знаходити та аналізува­ти нормативно-правові документи.

Підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом, до складу якої входять:

• "Реєстрація та контроль проходження законопро­ектів" — для обліку, аналізу, безперервного відстежуван-ня та контролю за проходженням законопроектів у Вер­ховній Раді України відповідно до регламенту та порядку денного;

• "Контроль за проходженням документів у підрозді­лах" — для аналізу вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів в окремому підрозділі або парла­менті, а також контроль за виконанням доручень посадови­ми особами з відстеженням термінів виконання, аналізу та інформування;

• "Контроль виконання доручень та запитів народних депутатів України та інформування".

Інформаційно-аналітичний комплекс "Вибори" — для автоматизації опрацювання даних про вибори в частині оперативної реєстрації кандидатів і відомостей про них, їхні програми; обліку та аналізу результатів виборів, а та-

кож зв язку з регіонами для приймання результатів голосу­вання за допомогою засобів електронної пошти.

Комплексно в автоматизованій системі вирішуються окремі управлінські завдання у структурних підрозділах ("Кадри", "Бухгалтерія" та ін.).

У складі СІАЗ формується інтегрована база даних (підсис­тема інформаційного забезпечення), яка вже зараз забез­печує необхідною інформацією з наявних електронних фондів юридичної, соціально-економічної та іншої інфор­мації, у тому числі:

• відомчих нормативних актів;

• зарубіжного законодавства;

• каталогів літератури;

• фондів інформаційних агентств світу;

• стенограм засідань Верховної Ради України, інших зібрань,обговорень;

• пропозицій до законопроектів;

• результатів голосувань;

• програм народних депутатів, партій;

• статистичних даних міністерств, відомств, соціологіч­них досліджень;

• звернень, скарг і пропозицій громадян, організацій та інших масивів даних, що містять проблемні питання, на­явні в державі і суспільстві.

Інтегрована база даних надає можливість отримувати різноманітні аналітичні довідки з інформаційних об'єктів "Сесія", "Законопроект", "Закони та підзаконні акти", "Де­путат", "Політичні групи та фракції", "Органи влади" та ін.

Підсистеми технічного, системного, мережевого комп'ю­терного програмного забезпечення орієнтовані на доведен-

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

ня до користувачів інформації з інтегрованої бази даних за різними технологіями:

• на локальні ПЕОМ у вигляді протоколів поновлення;

• з використанням локальної мережі та мережі Інтер-нет;

• на компакт-дисках;

• електронною поштою у вигляді окремих файлів чи протоколів.

Головним завданням комп'ютерних сітьових технологій нині є вирішення проблеми забезпечення можливості до­ступу до різноманітних ресурсів комп'ютерної мережі — масивів даних, пристроїв друку, електронної пошти, при­кладних систем і т. ін., незалежно від фізичного місцезна­ходження користувача. Передбачається, що це завдання стане ще гострішим у зв'язку з активним розширенням спек­тра електронних комп'ютерних сітьових послуг, які пропо­нуються різними організаціями.

Вже тепер зі свого робочого місця можна отримати різно­манітні дані з будь-якої точки земної кулі, здійснити пе­редплату на отримання в електронному вигляді регуляр­них новин від тисячі інформаційних агенств тощо. Все це можливо завдяки всесвітній мережі Інтернет.

Комп'ютерна мережа СІАЗ є однією з найбільших серед діючих в організаціях державної влади, вона оснащена най­сучаснішою технікою і новітніми інформаційними техно­логіями. Мережа розгалужена у восьми будинках Верхов­ної Ради.

Основні принципи побудови комп'ютерної мережі Вер­ховної Ради України такі:

• висока пропускна спроможність передачі даних;

• ізоляція інформаційного трафіку для кожного будинку;

• ізоляція інформаційного трафіку для кожного повер­ху в будинку;

• управління комп'ютерною мережею з центрального вузла;

• інтеграція комп'ютерної мережі Верховної Ради Украї­ни в регіональну (м. Києва), республіканську комп'ютерні мережі України та світу;

• захист від несанкціонованого доступу.

Комп'ютерна мережа СІАЗ має доступ до глобальної мережі Інтернет, яка швидко набуває популярності та може використовуватись як для збирання різноманітної інфор­мації, так і для надання послуг. Ця "інформаційна супер-магістраль" забезпечує доступ до інформаційних ресурсів та надає можливість користувачам спілкуватися, співпра­цювати.

Доступ до інформації надається з автоматизованих ро­бочих місць (комп'ютерів) секретаріатів постійних комі­тетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради. Інтегра­ція комп'ютерної мережі СІАЗ у світовий інформаційний простір, крім суто інформаційного, має істотне політичне та економічне значення для України. СІАЗ робить свій вне­сок у розвиток мережі Інтернет в Україні, використовуючи різні засоби для збирання та розповсюдження інформації. Ці засоби надають інформацію про послуги та ресурси, до­ступні на WWW-сервері Верховної Ради України, а також доступ до ресурсів в інших місцях розташування.

На WWW-сервері Верховної Ради України є:

• інформація про Україну;

• доступ до ресурсу;

• юридична правова бібліотека (закони та підзаконні акти України).

Розділ 4

Інформаційний бюлетень містить:

• законопроекти;

• нормативні акти України;

• стенограми засідань та результати поіменних голосувань;

• Конституції країн світу.

Довідкова інформація включає:

• відомості про політичні партії Україні;

• бібліографію.

До підсистеми "Законопроект" входять такі бази даних:

• текстів законопроектів;

• порівняльних таблиць;

• інформаційні матеріали;

інформаційно-аналітичні комплекси:

• реєстрації законопроектів;

• контролю проходження законопроектів.

Бази даних підсистеми "Законопроект" — повнотекстові бази ієрархічної структури (побудовані за методом гіперсис-тем права), які за допомогою технології ведення "Електрон­ного інформаційного бюлетеня" забезпечують доступ користу­вача до еталонної бази "Закони та підзаконні акти України".

Інформаційно-аналітичні комплекси підсистеми "Зако­нопроект" забезпечують опрацювання проектів законів України та постанов Верховної Ради України на всіх стадіях проходження їх від початкового тексту до остаточної ре­дакції, прийняття і належного оформлення.

Реєстрація та контроль проходження законопроектів Верховної Ради України. Ця підсистема призначена для

Вплив правової інформатики на формування права 73

автоматизації робіт з реєстрації та контролю проходження законопроектів у Верховній Раді України з відстеженням відповідності регламенту та порядку денного.

Вся робота із системою виконується на основі елементів меню. Елементи меню (опції) забезпечують виконання ок­ремих функцій системи у вікнах перегляду або заповнен­ня інформації у вигляді таблиць.

Вся інформація системи поділена на групи за допомо­гою кольорової селекції, що дає користувачу можливість швидко орієнтуватись у великих обсягах даних.

Важливим є розроблення різноманітних кодифікаторів для заведення інформації, що дає змогу одержувати стати­стичну інформацію та довідки у різних варіантах в опера­тивному режимі.

Застосовано принцип орієнтації на користувача: є сис­тема контекстово залежної допомоги для роботи із систе­мою та екрани перегляду інформації у зручній ергономіч­ній формі. Система дає змогу:

• реєструвати законопроекти зі здійсненням вхідного контролю за типами документів;

• вести перелік запланованих законопроектів;

• зв'язувати зареєстровані законопроекти із законопро­ектами з переліку запланованих;

• проводити контроль за законопроектом на всіх етапах його проходження з відстеженням за регламентними тер­мінами виконання кожної операції;

• вести загальносистемні та локальні довідники системи;

• динамічно перебудовувати маршрути та технологічний регламент проходження законопроектів;

• здійснювати пошук законопроектів (або переліку їх) за різноманітними критеріями та умовами пошуку, задат ними користувачем;

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

• впорядковувати за бажаними критеріями картотеки законопроектів;

• робити довільні вибірки з виведенням їх на зовнішні носії (текстовий файл, друкуючий пристрій);

• складати регламентні звіти про стан проходження зако­нопроектів у підрозділах, виконавців на будь-яку дату;

• одержувати статистичні дані про розгляд законопро­ектів;

• зберігати в архіві картотеки законопроектів з можли­востями пошуку та впорядкування;

• робити дзеркальні копії інформаційної бази на зовніш­ні носії інформації та забезпечувати її відновлення в ава­рійних випадках;

• працювати з широким набором сервісних функцій (ка­лендар, записна книжка, калькулятор).

Найбільш суттєвий економічний ефект від впроваджен­ня системи можна отримати, якщо використовувати її в локальній мережі, що дає можливість вести єдину інфор­маційну базу.

Кількість інформації, яку можна завести в систему, об­межена тільки фізичною можливістю апаратних засобів.

Користувачами комплексу є народні депутати України, їхні помічники та апарат комітетів Верховної Ради України.

Розробники законопроектів інших підрозділів викори­стовують інформаційний програмний комплекс "Законо­творень" для підготовки законопроектів, порівняльних таб­лиць (формування, коригування, порівняння, аналізу) з метою розгляду та обговорення їх на пленарних засідан­нях. Комплекс дає змогу:

• отримати з бази даних (БД) текст будь-якого проекту ^закону, який готується до обговорення та прийняття, і не­обхідну добірку нормативних актів, чинних нині;

• вивільнити провідних фахівців-юристів від рутинної роботи — пошуку необхідних нормативних актів та упо­рядкування численних зауважень та пропозицій, що над­ходять до конкретних проектів документів;

• підвищити швидкість та якість підготовки порівняль­них таблиць до другого читання законів;

• швидко отримати остаточну редакцію закону з ураху­ванням всіх зауважень та пропозицій, висловлених при його обговоренні;

• накопичувати дані про участь депутатів в обговоренні законопроектів та видавати довідки про міру врахування тієї чи іншої пропозиції народного депутата в остаточній редакції закону.

У процесі роботи комплекс використовує такі автома­тизовані функції:

• підготовку тексту проекту закону;

• автоматичну структуризацію тексту;

• завантаження структурованого тексту проекту зако­ну в БД;

• введення та завантаження в БД автоматично упоряд­кованого масиву зауважень до проекту закону та висновків комісій;

• постатейний розгляд проекту закону з аналізом та вра­хуванням всіх пропозицій і зауважень, що надійшли до будь-якої статті;

«розгляд альтернативних варіантів одного і того ж за­кону та встановлення співвідношень між текстами;

• формування та друкування порівняльних таблиць до одного і того ж проекту та таблиць співвідношень до аль­тернативних проектів для розгляду в комісіях та робочих групах;

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

• формування та друкування тексту остаточної ре­дакції.

Вхідною інформацією є проект закону, який вноситься на розгляд Верховної Ради України, а також тексти аль­тернативних проектів.

Вихідною інформацією є порівняльні таблиці, таблиці співвідношень та текст остаточної редакції закону, прий­нятого на сесії Верховної Ради України. Це дає можливість швидко, якісно й ефективно готувати законопроекти для розгляду на сесії Верховної Ради України, подавати інфор­мацію в унаочненій формі (порівняльні таблиці), користу­ватися базою чинних законів, створювати таблиці змін і доповнень порівняно з іншими текстами законів.

Структурування композиції тексту проекту та його роз­мітка полегшують подальшу роботу зі внесення зауважень та коригування проекту на всіх етапах розгляду. Користу­вачеві надається можливість переглянути на екрані ПЕОМ та роздрукувати порівняльну таблицю і таблицю зауважень до всього тексту та окремих частин, остаточну редакцію, таблиці співвідношень у двох варіантах (для двох або кількох законопроектів).

Електронний інформаційний бюлетень — це ряд упо­рядкованих автоматизованих баз даних, орієнтованих на інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади. До розгляду пропонуються такі елементи.

• Концепція, принципи й алгоритми структуризації баз даних, що спрямовані на забезпечення повноти даних.

• Концептуальна модель системи бази даних Електрон­ного бюлетеня.

• Логічна структура системи баз даних.

• Фізична структура.

• Технологія доведення даних до користувача з викорис­танням твердої копії на компакт-дисках.

• Методика розрахунку соціально-економічних показ­ників системи баз даних Електронного бюлетеня та реалі­зації їх.

Система баз даних "Електронний інформаційний бюле­тень" спроектована і наповнена у міру аналізу запитів ко­ристувачів, які користуються комп'ютерною технологією розробки законів.

За змістом бази даних електронного бюлетеня спрямо­вані на інформатизацію функцій структурних підрозділів Верховної Ради України, закріплених статтею 85 Консти­туції України; законотворчої діяльності Верховної Ради України; депутатської діяльності в округах.

Основне джерело даних для баз Електронного бюлете­ня — "Справа законопроекту" та документообіг Верховної Ради України, який створюється в ході виконання Верхов­ною Радою її функцій.

За змістом документи, що використовуються в системі баз даних, є прерогативою Верховної Ради України.

Виконання функцій підтримки, актуалізації даних, пе­ренесення їх на тверді копії, організації доведення до ко­ристувачів оформлюється у вигляді методичних матеріалів, інструкцій, технологічних карт. Основні принципи вибо­ру джерел даних такі:

• відкритість джерел;

• офіційність на кожному етапі життєвого циклу нор-мотворення;

• обґрунтованість масовості доведення даних до корис­тувача з метою підвищення відкритості та демократизації суспільства;

• надійність джерел;

«можливість розширення джерел даних без суттєвих тру-довитрат на переструктуризацію баз даних (адаптивність).

Розділ 4

Вплив правової Інформатики на формування права

 

На концептуальному рівні представлено склад баз да­них Електронного інформаційного бюлетеня, об'єктів їх і зв'язку між ними.

Повнота об'єктів БД зумовлена однозначним співвідно­шенням та відображенням схеми законотворчого процесу, затвердженої Регламентом Верховної Ради України.

До складу "Електронного інформаційного бюлетеня" входять:

• Регламент Верховної Ради України;

• розклад засідань Верховної Ради;

• стенограми;

• тексти законопроектів;

• нормативні акти України;

• законодавство країн світу;

• програми народних депутатів України;

• інформація про фахівців — розробників законопро­ектів;

• інформація про органи влади;

• огляд подій.

Між складовими елементами баз даних спроектовані та підтримуються логічні зв'язки, що відображають логіку законотворення, якої дотримуються відповідальні за підго­товку конкретного законопроекту співробітники постійних комітетів Верховної Ради України.

В Електронному інформаційному бюлетені вибрано ієрархічну модель структури баз даних, що зумовлено ви­могами простоти і швидкості доступу до повнотекстових неструктурованих документів різного змісту.

Декомпозицію ієрархічної моделі авторами побудовано за принципом "дерева цілей" на підставі аналізу реальних запитів користувачів на певну інформацію у ході право-

творчого процесу. Ієрархічна індексація відображає часто­ту і кількість звернень до того чи іншого виду даних.

Логічна модель відображена у фізичну як N до 1, тобто кілька фізичних файлів утворюють один логічний об'єкт бази. Така структуризація дає змогу виокремити архівну незмінну частину і частину фізичних файлів, що актуалі­зуються оперативно. Це зумовлено вимогами запису Елек­тронного інформаційного бюлетеня на компакт-диски, а також створення динамічного ряду розділів системи БД для подальшого аналізу варіантів текстових документів і фор­мування правил їхніх змін. Доступ до фізичних об'єктів здійснюється як з програм, що працюють у середовищі DOS, Windows, так і з мережею Інтернет.

Інформаційно-технічний комплекс "Рада" призначений для комп'ютерного супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, забезпечення ефективної роботи народних депутатів як під час засідань, так і при прове­денні аналізу роботи парламенту.

Інформацією, яку видає система "Рада", крім народних депутатів, можуть користуватися працівники аналітичних підрозділів секретаріатів комітетів Верховної Ради, груп і фракцій народних депутатів.

Система "Рада" складається зі спеціалізованих автома­тизованих робочих місць (АРМ), об'єднаних у локальну мережу, та технічних засобів:

• АРМ "Адміністратор" є головною складовою системи "Рада". Основні функції його — технічна підтримка прове­дення голосувань та реєстрацій, запису на виступ з місця, опрацювання результатів та видача їх на табло, екран Го­ловуючого та в мережу, а також комутація мікрофонів при виступах народних депутатів з робочих місць;

• АРМ "Секретар". Основні функції цього АРМу — фор­мування черги на виступ із трибуни з будь-якого питання,

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

внесеного до затвердженого переліку питань порядку ден­ного та висвітлення оголошень на табло в сесійному залі;

• АРМ "Діагностика". Безперервно приймає потік ін­формації від пультів народних депутатів, проводить її об­робку та аналізує технічний стан пультів;

• АРМ "Головуючий" приймає аналітичну інформацію про результати голосувань, реєстрацій, списки народних депутатів, які записалися на виступи з трибуни і з місць;

• АРМ "Депутат" складається з двох частин:

1) інформаційно-довідкової системи про склад депутат­ського корпусу;

2) програми обробки та відображення інформації про результати поіменних реєстрацій та голосувань.

Пульти народних депутатів призначені для реєстрації, голосування, запису на виступ та виступ з місця. Демонст­раційні табло призначено для висвітлення текстової та гра­фічної інформації.

Вхідною інформацією системи "Рада" є:

• анкетні дані народних депутатів;

• перелік зареєстрованих в Україні партій;

• перелік фракцій та груп народних депутатів Верхов­ної Ради;

«перелік постійних комітетів Верховної Ради.

Вихідна інформація системи "Рада" така:

• результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

• результати поіменних реєстрацій народних депутатів з групуванням за фракціями та групами;

• загальні результати непоіменних голосувань;

• результати поіменних голосувань;

• результати поіменних голосувань з групуванням за фракціями та групами;

• результати поіменних голосувань з групуванням за результатами голосування;

• результати голосувань фракцій та груп народних де­путатів при поіменному голосуванні;

• списки народних депутатів за належністю до партій, фракцій і груп, постійних комітетів Верховної Ради України;

• списки народних депутатів, записаних на виступи з трибуни;

• статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

• висвітлення на табло в сесійному залі та в холі аналі­тично-експертної інформації, оголошень і повідомлень.

Інформаційно-пошукові системи "Право", "Законодав­ство" і "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" (далі — Системи) призначені:

• для оперативного забезпечення користувачів офіцій­ною правовою інформацією з першоджерел;

• швидкого пошуку та аналізу нормативно-правових документів.

Системи сприяють підвищенню ефективності законо­творчої та правозастосовної діяльності. Системи викорис­товують:

• народні депутати України та місцевих рад;

• працівники структурних підрозділів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конститу­ційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства культури Украї-

6 — 4-1260

 

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

ни, Міністерства освіти і науки України, Міністерства обо­рони України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Національної Академії наук України, Міністерства економіки та з пи­тань європейської інтеграції України, інших міністерств та відомств, місцевих органів влади, наукових установ та навчальних закладів;

• співробітники іноземних представництв в Україні та посольств України в інших країнах;

• керівники підприємств, юристи, бухгалтери, еконо­місти, працівники;

• банків, юридичних фірм, інших організацій;

• абоненти мережі Інтернет, які мають відповідний доступ.

Бази даних Систем містять нормативно-правові докумен­ти в остаточній редакції зі внесеними змінами (в системі "Законодавство" є попередні редакції), у тому числі:

• закони, постанови Верховної Ради України, постано­ви та укази Президії Верховної Ради України починаючи з 1990 p., а також деякі нормативно-правові акти, що були прийняті;

• кодекси;

• укази та розпорядження Президента України;

• постанови та розпорядження Кабінету Міністрів Украї­ни починаючи з 1992 p.;

• декрети Кабінету Міністрів України;

• документи міністерств та відомств України, зареєст­ровані в Міністерстві юстиції відповідно до Указу Прези­дента України № 493/92 від 3 жовтня 1992 р. та постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 p.;

• міжнародні угоди;

• документи міністерств та відомств України, які не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції (листи, роз'яс­нення Національного банку України, Головної державної податкової адміністрації України, рішення Конституцій­ного Суду України, постанови Верховного Суду та Вищого арбітражного суду України тощо).

Система "Законодавство" забезпечує:

• пошук документів за реквізитами (назва, номер, дата прийняття, орган видання та тип документа), за ключови­ми словами та темами (пенсії, боротьба зі злочинністю, податки тощо);

• перегляд, сортування, друкування або виведення у файл переліку знайдених документів;

• перегляд текстів документів у "багатовіконному" ре­жимі з підсвічуванням ключових слів;

• друкування цілого тексту або будь-яких його частин на матричному, лазерному або струменевому принтері;

• контекстовий пошук за двома словами (відстань між словами визначається користувачем);

• ведення списків користувача (тематичних тез корис­тувача);

• перегляд нормативних актів, пов'язаних з докумен­том (що вносять зміни, вводять у дію, ратифікують, поси­лаються на цей документ тощо);

• переключення перегляду з одного документа на інший за посиланнями в тексті (динамічний гіпертекст);

• перегляд додаткових реквізитів документа (дати на­брання або втрати чинності, дати публікації в пресі), пере­гляд як чинних, так і нечинних документів;

• перегляд структури документа, створення "закладок" у текстах, власних приміток користувача до документів;

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

• перегляд статистики бази даних;

• актуалізацію бази даних за допомогою спеціальних файлів (блоків поновлення), які передаються користувачам на дискетах або засобами телекомунікації (електронною поштою тощо);

• перегляд результатів попередніх пошуків за різними критеріями, перегляд списків документів, що додавалися до бази даних з окремих блоків поновлень;

• довідку про об'єм вільного дискового простору, вер­сію системи, обсяг бази даних, номер останнього блоку поновлення тощо.

Система "Законодавство" має такі переваги:

• можливість перегляду попередніх редакцій доку­ментів, що змінювалися;

• орієнтація на роботу в операційному середовищі Win­dows.

• швидкий пошук;

• можливість формування бази даних з документів тих органів влади, які замовляє користувач;

• можливість вибору української або російської мови для контекстове залежної допомоги, меню та повідомлень системи;

• рівень документованості (детальна контекстове залеж­на допомога, видано довідник для користувача);

• постійне вдосконалення.

Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" надає абонентам мережі Інтернет можливості:

• пошуку документів за реквізитами (реєстраційним номером, датою прийняття, типом, органом влади, станом (чинні, нечинні));

• пошуку документів за словами в текстах Із урахуван­ням "відстані" між ними;

• перегляду текстів знайдених документів, копіюванні їх у файл.

Бази даних поновлюються щоденно. Блоки поновлення для системи "Законодавство" передаються користувачам через електронну пошту і виставляються на FTP-сервер. Система "Закони та підзаконні акти України в Інтернеті" функціонує на WEB- сервері Верховної Ради України.

Інформаційна-аналітична система "Вибори". Оператив­не опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені вимоги до оперативності, достовірності її, не­обхідність інформаційно-аналітичного супроводу кожного етапу виборчого процесу, накопичення та швидкого досту­пу до інформації в різноманітних аспектах визначили не­обхідність створення для Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України комп'ютерної систе­ми опрацювання інформації.

До виборів народних депутатів України, які відбулися 27 березня 1994 p., фахівці Центру комп'ютеризованих інформаційних систем Секретаріату Верховної Ради Украї­ни за участю Центральної виборчої комісії (ЦВК) та інших організацій вперше в Україні створили інформаційно-ана­літичну комп'ютеризовану систему "Вибори".

У лютому 1994 р. цю систему впроваджено в промисло­ву експлуатацію на етапі реєстрації кандидатів у народні депутати України, і з того часу вона функціонує у ЦВК, здійснюючи автоматизацію функцій реєстрації, контролю, опрацювання, накопичення та збереження інформації про виборчий процес протягом трьох років.

Впровадження ІАС "Вибори" продемонструвало значну ефективність використання сучасних інформаційних тех­нологій у виборчому процесі.

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

ІАС "Вибори" здійснює:

• централізоване накопичення інформації про хід ви­борів на всіх етапах виборчого процесу, що надходить з виборчих округів;

• облік даних про виборчі округи України з деталіза­цією всіх необхідних характеристик та етапів виборчого процесу щодо кожного округу;

• узагальнення інформації про хід реєстрації претен­дентів та кандидатів у регіонах та виборчих округах;

• формування даних про кандидатів у депутати в обсязі відомостей, передбачених Законом України про вибори народних депутатів України;

• збирання (за допомогою електронної пошти або теле­графних повідомлень), контроль та опрацювання оператив­ної інформації про результати виборів;

• алгоритмічно-програмна (консультативно-довідкова) підтримка Закону "Про вибори народних депутатів Украї­ни" у процесі аналізу результатів голосування;

• формування звітів, статистичних та інформаційно-ана­літичних довідок.

До регламентних звітів належать:

• оперативні дані про реєстрацію претендентів та кан­дидатів за регіонами та округами;

• облікова картка, автобіографія і програма кандидата в народні депутати;

• списки кандидатів або депутатів у заданих інформа­ційних варіантах;

• оперативні дані про хід голосування в округах регіонів у задані інтервали часу в день виборів;

• деталізовані результати виборів за регіонами та за ви­борчими округами у вигляді альбому-звіту.

Формуються також звіти про результати кожного туру виборів:

• повний звіт про результати виборів за всіма кандида­тами у народні депутати;

• звіт за округами, в яких призначені повторні вибори, що містить повні дані про результати виборів;

• звіт про результати виборів за округами, в яких при­значено повторне голосування;

• звіт про результати виборів за округами, в яких обрані народні депутати України.

Крім регламентних запитів система забезпечує обслуго­вування запитів користувача згідно з довільною комбіна­цією параметрів та їхніх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, означеною користувачем, для перегляду на екрані або друку.

У системі застосовано інформаційно-терміновий прин­цип накопичення та збереження інформації щодо кожного етапу виборчого процесу. Згідно з цим принципом система накопичує інформацію про кожний вид виборів — чергові, позачергові (дострокові), повторні, замість депутатів, які вибули, у таких варіантах: кандидати, обрані, вибори не відбулися, повторне голосування та ін.

У системі "Вибори" передбачено:

• допомогу та підказку при введенні, коригуванні та перегляді інформації;

• контроль введеної інформації на рівні шаблонів даних і семантичної відповідності;

• процедури копіювання та відновлення інформації на зовнішніх носіях;

• роботу в режимі багатьох користувачів;

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

• передачу та приймання інформації щодо обліку резуль­татів виборів із застосуванням засобів електронної пошти.

Застосування автоматизованої системи "Вибори" дає змогу значно прискорити опрацювання інформації про ви­борчий процес, поліпшити її достовірність та якість.

Час обробки та формування звіту з аналітичними дани­ми про кандидатів першого туру голосування по Україні за 10 параметрами становить близько 15 хвилин. ІАС "Вибо­ри" з певними модифікаціями, здійсненими розробниками системи, було використано для опрацювання результатів виборів Президента України.

Протягом часу функціонування ІАС "Вибори" постійно удосконалювалась.

У системі алгоритміки "реалізовано базу знань" фахівців ЦВК щодо інформаційно-аналітичної технології виборчо­го процесу на основі мажоритарної системи виборів.

У комп'ютерному банку даних ЦВК зберігається інфор­мація про всіх кандидатів, накопичено великі обсяги фак­тографічної та аналітичної інформації, яка є важливим інформаційним ресурсом для політологів, аналітиків та за-конотворців.

Використання засобів інформаційно-обчислювальної техніки в державному управлінні, у тому числі в україн­ському парламенті, дало можливість створити єдину ком­плексну технологію опрацювання даних, яка охоплює фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне і лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дуб­лювання інформації у разі можливих пошкоджень оригі­налу та оперативне надання даних користувачам у по­трібних їм аспектах. При цьому пропонуються різноманітні форми надання інформації: від короткочасного виведення на екран до виведення на різні пристрої (для друкування, компакт-диски та на інші носії).

Основні результати впровадження комп'ютеризованої інформаційно-аналітичної системи такі:

• підвищення рівня обґрунтованості управлінських рі­шень за рахунок можливості широкого використання різних джерел альтернативної аналітичної інформації, вчасної об­робки даних, достатнього інформаційного забезпечення нор-мотворчої діяльності, застосування сучасних наукових ме­тодів та засобів обробки даних, що сприяє також зменшен­ню впливу суб'єктивних чинників;

• підвищення продуктивності праці у нормотворчій та правозастосовній діяльності за рахунок наданої можли­вості швидкого пошуку та порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації, впровадження принципу од­норазової фіксації даних, колективного використання їх, використання технології опрацювання даних та переси­лання їх, уникнення паралелізму в законопроектних ро­ботах та багатоаспектному використанні накопичених даних;

• ефективність контролю законотворчого процесу, син­хронізації інформаційних потоків, скорочення технологіч­ного циклу проходження законопроектів;

• можливість моделювання та прогнозування наслідків уведення нових законів та підзаконних актів ще до прий­няття їх;

• значна економія матеріальних і трудових ресурсів при розробленні законопроектів та інших нормативних актів.

Організаційне, науково-технічне та методичне забезпе­чення розробки та функціонування комп'ютеризованої сис­теми інформаційно-аналітичного забезпечення в українсько­му парламенті покладено на Управління комп'ютеризова­них систем Апарату Верховної Ради України.

Функції цього управління такі:

• впровадження нових технологій, методів і засобів зби­рання, обробки і видачі даних для ефективної діяльності

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

підрозділів Верховної Ради України і народних депутатів України;

• забезпечення функціонування і розвитку комп'ютери­зованих інформаційних систем і мереж, обробки законо­проектів на всіх стадіях проходження їх у Верховній Раді України до оформлення і прийняття;

• автоматизація управління законотворчим процесом;

• створення і забезпечення функціонування баз даних, електронних бюлетенів у галузі права, економіки та нако­пичення інших фондів інформації, які можуть бути вико­ристані при роботі над законопроектами, у нормотворчій та правозастосовній діяльності;

• формування та поширення еталонної бази даних нор­мативно-правових актів (офіційних документів), що прий­маються вищими органами влади в Україні;

• сприяння доступу користувачів до масивів даних об­числювальних центрів міністерств і відомств, організацій; установ та баз даних законодавчих актів зарубіжних країн;

• встановлення зв'язків з питань електронного обміну правовою та іншою інформацією з відповідними службами парламентів інших країн;

• забезпечення своєчасного надходження вхідної інфор­мації і актуалізації баз даних;

• виконання робіт з підтримки функціонування про­грамних, технічних та мережевих комплексів Верховної Ради України;

• проведення роботи, спрямованої на створення автома­тизованих інформаційних систем, комплексів і робочих місць у Верховній Раді України, у тому числі спільно та за участю міністерств і відомств, науково-дослідних установ та підприємств;

• формування науково-технічної політики в галузі ін­форматизації та контроль ефективності використання

інформаційно-обчислювальної техніки в підрозділах Вер­ховної Ради України;

• проведення науково-методичної роботи, координуван­ня програм комп'ютеризації в системі органів законодав­чої влади;

«організація навчання з оволодіння комп'ютерною тех­нікою, функціонування в підрозділах Верховної Ради України;

• формування і організація разом з відповідними підроз­ділами Апарату Верховної Ради України виконання плану розвитку та матеріально-технічного забезпечення інформа­тизації.

Розділ 4

Вплив правової інформатики на формування права

 

4.2. СВІТОВА ЕЛЕКТРОННА МЕРЕЖА ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ GLOBAL LEGAL INFORMATION NETWORK (GLIN)

Окремі підсистеми СІАЗ "Законодавство" підключено до міжнародної мережі Інтернет, що дає можливість корис­тувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись із нор­мативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні та використанні світової електронної мережі правової інформації (Global Legal Information Network), мати доступ до інших світових інформаційних ресурсів, здійснювати порівняльний аналіз нормативних актів Украї­ни з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід, гармонізувати нормативно-правову базу з міжна­родним правом.

Світова правова інформаційна мережа (Global Legal Information Network (GLIN)) забезпечує електронний доступ до авторизованих законів країн — членів асоціації GLIN.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча правозастосовна діяльність не може розви­ватись ізольовано, не використовуючи теоретичних та практичних здобутків світової системи правової інфор­мації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні знач­ною мірою забезпечується стрімким розвитком електрон­них засобів телекомунікацій.

Державні й недержавні структури отримують велику ко­ристь від усе ширшого використання глобальних електрон­них мереж, що у свою чергу створює потребу володіння яко­мога більшою інформацією один про одного з тим, щоб рі­шення про взаємовідносини приймалися на основі повної інформації.

Українські дослідники в галузі права часто вже не мо­жуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизня-

не законодавство. Сьогодні не викликає подиву потреба знати нормативні акти інших країн для вирішення окре­мого питання.

Створення у 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій бібліотеці Конгресу США було чітко вмотиво­ване бажанням задовольнити такі потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і точного доступу до складових правового се­редовища різних країн і з часом видозмінилась у Світову електронну мережу правової інформації (GLIN).

Систему було засновано на таких принципах:

• достовірності джерел;

• простоти пошуку юридичних документів;

• багатонаціональної орієнтації.

Принцип достовірності джерел вимагає, щоб індекс містив тільки записи, що належать до законодавчих доку­ментів з офіційного джерела: конкретно до офіційного на­ціонального журналу із законодавства кожної країни.

Принцип індексування — "простота пошуку юридич­них документів" — це система, яка, хоч у першооснові й призначена для осіб з досвідом роботи з юридичними доку­ментами, може без труднощів використовуватися тими, хто має малий досвід або зовсім його не має в роботі з доступу до автоматизованих баз даних, і є зрозумілою для осіб з різних культурних та освітніх середовищ.

Проект GLIN у своїй основі реалізує такі завдання.

• Зменшення витрат часу на отримання юридичних до­кументів для створення резюме шляхом збільшення кількості національних робочих станцій для комп'ютер­ного опрацювання юридичних документів, передачі та отри­мання їх.

Розділ 4

 

 

• Об'єднання індексованих файлів резюме в один, який містить тексти юридичних документів у цифровій формі, сканування з офіційного національного джерела правни­чих документів.

• Об'єднання резюме та індексуючих термінів націо­нальною, а також англійською мовами для створення до­ступу до інформації обома мовами.

• Розширення наявних пошукових можливостей до по­шукової функції "слово в тексті" щодо вже чинних юри­дичних документів, а не тільки індексованих резюме.

• Розширення кількості дозволених юридичних джерел для включення до обігу вибраних матеріалів, виданих ін­структивними установами або судами.

Згідно з технічною ідеологією та технологією викона­них робіт, прийнятою у GLIN, Секретаріат Верховної Ради України здійснив аналітико-синтетичне опрацювання інформаційних бюлетенів "Відомості Верховної Ради Украї­ни"; з використанням тезауруса GLIN готуються англій­ською мовою реферати законів України та постанов Верхов­ної Ради України, які у вигляді архіву разом зі скановани­ми повними текстами цих документів надсилаються мере­жею Інтернет до Бібліотеки Конгресу США. Триває робота з підготовки нових термінів до тезауруса GLIN, пропозиції щодо яких надсилаються до Правничої бібліотеки Конгре­су США.

Функціонування інформаційної системи GLIN у Вер­ховній Раді України розглядається як важлива складова інформаційно-аналітичного забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності, розширення інформаційного забезпечення парламенту України, реалізації міжпарла­ментських інформаційних обмінів, гармонізації законодав­ства України з міжнародним законодавством.

Розділ 5

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЙРАВА

5.1. СУТНІСТЬ, ЗМІСТ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ КАТЕГОРІЇ "КУЛЬТУРА"

5.1.1. Поняття категорії "культура"

Для наукового усвідомлення категорії "інформаційна культура" чи більш модерного її прояву "е-культура" (елек­тронна культура) з погляду об'єкта інформаційного права слід з'ясувати провідну складову їх — "культура" — та низ­ку інших.

Перш за все з'ясування сутності такого соціотехнічного явища, як е-культура, слід розглядати у контексті як скла­дової інформаційної культури. Для цього передбачається прийняти за аксіому методологічні положення теорії гіпер-систем. Ці категорії є складним системним соціальним яви­щем (підсистемою другого порядку) до більш складного со­ціального явища — загальної культури, яка, у свою чергу, є елементом складнішої соціальної системи — глобальної цивілізації.

Дослідження природи категорії "культура" свідчать про багатоаспектність її змісту, сутності, великої кількості форму­лювань поняття. Наприклад, у літературних джерелах наво­диться факт, що за підрахунками фахівців у 1919 р. було сім визначень культури, в 1950 р. — 164, а на початку 70-х років —

Розділ 5

Інформаційна культура як об'єкт інформаційного права

 

250 (див.: Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посіб. для юрид. фак. вузів. — К.: Вентурі, 1996. — С. 92).

На початок 90-х років XX століття тільки у філософській літературі налічувалося більше 500 визначень поняття "куль­тура". Число і'х, як у зарубіжній, так і у вітчизняній літера­турі, постійно зростає (див.: Менюк О А. Формування право­вої культури підприємця: теоретичні та прикладні аспек­ти. — К.: Оріяни, 2001. — С. 5). Це свідчить про зростання уваги до цього соціального явища серед широкого загалу науковців і практиків.

Культура завжди цікавила суспільні науки, в тому числі правознавство, як сфера громадського життя, що розкри­ває особливості поведінки, свідомість та діяльність людей у конкретних формах життя (культура праці, культура побуту, культура мистецтва, правова та політична культу­ра), а також як спосіб життєдіяльності особи, колективу та суспільства в цілому.

Маючи труднощі у з'ясуванні будь-якого поняття, зви­чайно звертаються до тлумачних словників, довідкових джерел. Наприклад, автори "Нового словника української мови" у томі 2 пропонують такі визначення змісту кате­горії "культура" (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 33):

1. Сукупність матеріальних і духовних цінностей, ство­рених людством протягом його історії. Рівень розвитку суспільства у певну епоху; те, що створюється для задово­лення духовних потреб людини.

2. Освіченість, вихованість.

3. Рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі гос­подарської або розумової діяльності.

4. Розведення, вирощування якої-небудь рослини або тварини; культивування. Рослина, що розводиться, виро­щується.

5. Мікроорганізми, вирощені в лабораторних умовах у живильному середовищі.

У цьому ж словнику подається визначення змісту части­ни складних слів "культ...": перша частина складних слів, що відповідає слову культурний, вживається у таких зна­ченнях (див.: Новий словник української мови: У 3 т. — Т. 2. — К.: Аконіт, 2001. — С. 32):

а) культурно-освітній, напр.: культобослуговування і т. ін.;

б) пов'язаний з культ\ освітньою роботою, напр.: культактивіст, культбригада, культсектор і т. ін.;

в) який задовольняє культурні потреби, напр.: культ-магазин, культорг і т.ін.

Термін "культура" в перекладі з латинської також озна­чає турботу, спрямовану на облагородження і очищення жит­тя людини чи суспільства. Пізніше культуру почали роз­глядати як філософську категорію, що становить сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людьми в про­цесі їхньої суспільно-історичної трудової діяльності — прак­тики. В такому визначенні культура протиставляється дикій природі й розглядається як феномен, створений лю­диною і людством, як продукт праці в матеріальній і духов­ній сферах життя.

Велика кількість визначень свідчить про надзвичайно складний феномен культури. Для зручності усвідомлення всі підходи до визначення культури поділяють на три гру­пи: антропологічні, соціологічні і філософські.

При антропологічному підході культура розуміється як сукупність всіх благ, створених людиною, на відміну від того, що створила природа.

Соціологічний підхід трактує культуру як сукупність духовних цінностей, компонент суспільного життя.

7 — 4-1260

 

Розділ 5

Інформаційна