Infinitive

Інфінітив – неозначена форма дієслова, що тільки називає дію, не вказуючи особи, та відповідає на питання що робити, що зробити: to write – писати, to come – приїжджати, not to understand – не розуміти, not to buy – не покупати.

Форми інфінітиву

	Active	Passive
Indefinite	to write	to be written
Continuous	to be writing
Perfect	to have written	to have been written
Perfect Continuous	to have been writing

Indefinite Infinitive означає дію одночасову або майбутню до дії присудка.

I am sorry to hear it. – Мені прикро чути це.

She likes to be helped. – Вона любить коли їй допомагають.

Continuous Infinitive виражає тривалу дію, одночасну з дією присудка.

It was pleasant to be driving a car again. –Приємно було знову вести автомобіль.

Perfect Infinitive виражає дію, що трапилася перед дією присудка.

I am pleased to have done something. – Я задоволений, що дещо зробив.

Perfect Continuous Infinitive виражає дію, що тривала протягом певного часу перед дією, що виражена присудком.

I am happy to have been living in London for 25 years. – Я щасливий, що 25 років мешкаю (мешкав) у Лондоні.

Функції інфінітиву

Підмет	To walk is useful for everybody. – Ходити пішки корисно для кожного.
Частина складного присудка	The only thing left was to sit and wait until someone came. – Єдине, що залишилось, це сидіти та чекати поки хтось прийде.
Додаток	He asked me to wait. – Він попросив мене зачекати. He is difficult to understand. – Його трудно зрозуміти.
Означення	Suddenly she felt the need to speak. –Раптом вона відчула потребу говорити. The material to be used for this purpose will be waterproof. – Матеріал, який буде використовуватися для цього буде водонепроникний. He is the only one to be trusted. – Він єдиний, кому можна довіряти.
Обставина мети	I have come here to meet her. –Я прийшов сюди, щоб зустрітися з нею. To earn a living, he became a salesman. –Щоб заробити на прожиття, він став продавцем.

Примітка Інфінітив без частки to вживається:

1. Після модальних дієслів та зворотів: must, can, could, may, might, need, shall, should, will, would, needn’t, had better, would rather, would sooner.

You must do it at once. – Ти повинен це зробити негайно.

You had better go there tomorrow. – Ти б краще пішов туди завтра.

I would rather not tell them about it. – Мені б краще не розповідати їм про це. (= я б не хотів розповідати їм про це)

2. Після дієслів make (= примушувати), let (дозволяти), іноді help (допомагати), та вислову why not...?

He made me read this book. – Він примусив мене читати цю книгу.

I let him go. – Я дозволив йому іти.

Help me do it. – Допоможи мені це зробити.

Why not give him socks for Christmas? – Чому б не подарувати йому носки на Різдво?