Предмет економічної теорії.Нормативна і позитивна економіка.Методи економічної науки

Поняття „економіка” вперше застосоване греками:Ксенофонтом(430-355р.до н.е) і Арістотелем(384-322 р.до н.е).Термін походить від двох гр. слів „ойкос”(дім) і „номос”(закон).Суть економіки за Ксенофонтом-мистецтво ведення домашнього господарства. Е. як дисципліна склалася наприк 17 на поч 18 ст у формі „політичної економії”.Цей термін ввів фр Антуан Монкретьєн, який у 1615 р опублікував брошуру „Трактат політичної економії”(гр „політея”-державний, суспільний).Він визначив Е як науку про організацію та управління суспільним господарством. Аналітична економія вивчає, як суспільство, використовуючи обмежені ресурси, забезпечує найповніше задоволення потреб людей.Вона досліджує, як потрібно організувати виробництво, розподіл та споживання в умовах обмежених виробничих ресурсів. Аналітична економія тісно пов’язана з такими науками як: економіка конкретних галузей (промисловості.торгівлі і ін.), фінанси,кредит, грошовий обіг і ін.і є їх методологічною основою. Вона враховує досягнення і інших наук:історії, соціології, політології,географії і т.д.Чим ширший спектр наук, тим об’єктивнішою є аналітична економія. Позитивна економічна наука формулює наукові уявлення про економічну поведінку, вивчає факти, намагається описати, пояснити й передбачити рух виробництва, зайнятості, доходів тощо, тобто дослідити фактичний стан економіки і спрогнозувати її динаміку. Нормативна економічна наука містить оцінні судження людей стосовно того, якою має бути економіка або який конкретний політичний захід слід рекомендувати для розв’язання тієї чи іншої проблеми. Методи: Метод науки-це шлях, спосіб, знаряддя теоретичного дослідження предмета. Науковий метод -це метод висування гіпотез. Які можна перевірити на практиці. Наукової абстракції. Досліджуючи певний економічний факт або процес, його випадкові, швидкоплинні чи другорядні ознаки відділяють від типових. Абстрагування означає спрощення. У дослідженнях економісти намагаються виявити зміст і порядок у хаотичному нагромадженні фактів. Джерела фактів: Спостереження(живе споглядання економічних фактів).Основну суму фактів дає статистика. Нерідко використовуються дані бухгалтерського обліку, соціологічних обстежень і т.д.,історичні факти і дані сьогодення. Збирання фактів називають описовою, або емпіричною, економічною наукою.Для пізнання взаємозалежності економічних явищ, виведення законів, теорій. Принципів необхідний економічний аналіз. Економічний аналіз можливий двома шляхами:від теорій до фактів,від фактів до теорій. Звідси два методи: дедуктивний і індуктивний. Індуктивний метод розпочинається із збирання, систематизації й узагальнення фактів з конкретної проблеми.Результат-принципи,закони. Дедуктивний метод. Спираючись на умовивід,випадкове спостереження, логіку або інтуїцію, дослідник може сформулювати попередню неперевірену теорію, тобто гіпотезу.Для перевірки її правильності потрібно багаторазово дослідити відповідні факти. В Е широко використовується „контрольований експеримент”(шляхом поділу населення на дві або більше груп. Кожна з яких досліджується в один і той самий спосіб, за вийнятком одного чинника. Дослідник вимірює вплив цього чинника за інших незмінних умов. Досить поширені методи математичного мделювання, порівняння і т.д.

2.Потреби та економічні інтереси, їх суть та класифікація. Потреби -відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності й розвитку організму, людської особистості. Класифікація:: За характером виникнення: біологічні(необхідність підтримання життя людини як біологічної істоти) і соціальні(бажання належати до певної групи людей, набути визнання, користуватися повагою, потребу людини в самореалізації і т.д.); потреби породжені розвитком цивілізації (сучасне медичне обслуговування...); за засобами задоволення: матеріальні (задовільняються товарами),нематеріальні (задовільняються послугами );за способом задоволення: індивідуальні (житло, харчування...) і групові (громадський порядок, екологія...); за нагальністю задоволення:елементарні(задов предметами першої необхідності) і вишукані (предметами розкоші). Економічні інтереси –це усвідомлені потреби, для задоволення яких люди вибирають певну економічну поведінку. За суб’єктами поділяються:особисті, групові та індивідуальні; за об’єктом інтересів: майнові, фінансові, умов праці та життя та ін. Особисті охоплюютьпотреби індивіда, що пов’язані з реалізацією приватної власності, трудовою діяльністю та ін. Групові –однорідні приватні інтереси, носіями яких є певні групи людей (споживачі, акціонери, трудові колективи...)Реалізують і виражають уповноважені відповідних груп (трудові спілки, союзи підприємців...). Національні -інтереси всіх резидентів країни загалом, що спрямовані на підтримання високих стабільних темпів економічного зростання, високого рівня зайнятості, стабільних цін, збалансованості платіжного балансу і тд.У тріаді інтересів нац інт мають перевагу над двома іншими, проте інколи держ інституції ухвалюють рішення, виходячи з групових інт.Це дає підставу виокремити в групових інт так звані особливі інт, які можна досягти за такої економічної політики, завдяки якій невелика група людей отримуватиме значні вигоди коштом великої кількості людей, які зазнають при цьому незначних індивідуальних збитків.У ринковій економіці особливе місце належить інтересам споживачів, які окреслюють орієнтири дій для виробників.