Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ѕазовые знани€, умение, навыки, необходимы дл€ изучени€ темы (междисцыплинарна€ интеграци€)




ћ»Ќ»—“≈–—“¬ќ «ƒ–ј¬ќќ’–јЌ≈Ќ»я

Ќациональный медицинский университет имени ј.ј.Ѕогомольца

 

У”твердженоФ

на методическом совещании кафедры

пропедевтики внутренних болезней є 1

 

«аведующий кафедрой

ѕроффесор ¬.«.Ќет€женко

 

________________________

(подпись)

ѕротокол є ________

У______Ф _____________ 2008 г.

 

ћ≈“ќƒ»„≈— »≈ ” ј«јЌ»я

ƒќ —јћќ—“ќя“≈Ћ№Ќќ… –јЅќ“џ —“”ƒ≈Ќ“ќ¬

  ѕ–»√ќ“ќ¬Ћ≈Ќ»ё ƒќ ѕ–ј “»„≈— ќ√ќ «јЌя“»я

 

 

”чебна€ дисцыплина ”ход за больными (практика)
ћодуль є 1 ”ход за больными, его роль в лечебном процессе и организаци€ в услови€х профильного стационара
—одержательный модуль є 1 —труктура та основные задани€ уходу за больными в общей системе лечени€ больных терапевтического профил€
“ема зан€ти€ ќпрос больного и его роль в оценке общего состо€ни€ пациента
 урс ≤≤
‘акультеты ≤≤, ≤≤≤ лечебные, факультет подготовки врачей дл€ ¬—”

 

 

 иев Ц 2008


1. јктуальность темы:

¬ажность опроса больного трудно переоценить. ћножественными исследовани€ми вы€снили, что в больных терапевтического профил€ тщательно проведен опрос есть фундаментом до 80% правильно поставленого диагноза.  роме того, метод дает возможность ориентироватьс€ в характере конкретной болезни, индивидуальных ее про€влени€х, в разпознавании причин и начальных признаках болезни, роли наследственных, екологических, бытовых, производительных и других факторов в ее возникновении и течении.  ак справедливо отметил английский клиницыст ћекензи, первые симптомы болезни чисто субъективного характера, и они возникают значительно раньше, чем их можна заподозрить физическими методами исследовани€Ф.

јнамнез отыгривает важную роль в диагностике множественных острых и хронических заболеваний. Ќечасто полностью детально собраны и глубоко клинически осмысленные анамнестические данные стают основными в постановке клинического диагноза болезни или особенностей ее индывидуального течени€.

2.  онкретные задани€:

Ц ƒемонстрировать знани€ основных разделов истории болезни

Ц ћетодически правильно проводить опрос больных из патологией внутренних органов

Ц “рактировать взаимоотношение жалоб больного и сделать предварительную оценку насчет ураженой системы организма

Ц «акрепить результаты опроса больных и различать на их основании основные симптомы заболевани€, характер его течени€.

Ц ƒелать предварительную оценку веро€тных причин развити€ заболевани€ в каждом конкретном случае

Ѕазовые знани€, умение, навыки, необходимы дл€ изучени€ темы (междисцыплинарна€ интеграци€)

Ќазвани€ предыдущих дисцыплин ѕолученные навыки
1. ƒеонтологи€ в медицине   ƒемонстрировать умение морально-деонтологическими принципами медицинского специалиста та умение использовать их при общении с больными
2. »стори€ медицины Ц ѕредставить в историческом аспекте развитие взгл€дов на опрос больного Ц ќпредел€ть роль  иевской терапевтической школы в формировании современной схемы сбора анамнеза
3.Ћатинский €зык та медицинска€ терминологи€ »спользовать латинскую медицинскую терминологию при обозначении основных жалоб больного та разделов анамнестической части истории болезни
4. јнатоми€ человека ќвладеть знани€ми строени€ сердечно-сосудистой, пищеварительной, бронхо-легечной, сечо-вид≥льноњ та нервовоњ систем
5. ‘изиологи€ “рактувати основн≥ механ≥зми розвитку болю, задишки, серцебитт€, кашлю.

4. «авданн€ дл€ самост≥йноњ прац≥ п≥д час п≥дготовки до зан€тт€.

4.1. ѕерел≥к основних терм≥н≥в, параметр≥в, характеристик, €к≥ повинен засвоњти студент при п≥дготовц≥ до зан€тт€:

“ерм≥н ¬изначенн€
1. ѕропедевтика Ц вступний курс до спец≥альноњ дисципл≥ни
2.ƒ≥агностика Ц це зм≥ст ≥ процес ц≥леспр€мованого медичного обстеженн€ хворого, основаного на застосуванн≥ д≥агностичних прийом≥в ≥ метод≥в з метою визначенн€ сутност≥ хвороби, тобто њњ д≥агнозу.
3. —имптом Ц ознака патолог≥чного стану чи хвороби
4. —индром Ц сукупн≥сть симптом≥в, пов¢€заних одн≥Їю патологе≠не≠тичною основою
5. —ем≥отика Ц сукупн≥сть знань про ознаки (симптоми) хвороб ≥ патолог≥чних стан≥в, њх д≥агностичне значенн€
6. јнамнез Ц ≥нформац≥€ пац≥Їнта про хворобу (хвороби) на основ≥ неприЇмних в≥дчутт≥в, пригадуванн€ факт≥в, под≥й, причин виникненн€ недуги, њњ розвитку, а також чинник≥в ≥ обставин, пов`€заних з нею
7. «биранн€ анамнезу Ц методика суб¢Їктивного обстеженн€, заснована на детальному розпитуванн≥ хворого, €ке проводитьс€ за спец≥альним планом
8. —карга хворого Ц суб`Їктивне в≥дчутт€ хворим своЇњ недуги
9. ≤стор≥€ захворюванн€ Ц детальн≥ дан≥ про розвиток та переб≥г захворюванн€ в≥д моменту по€ви перших ознак недуги до дн€ курац≥њ
10. «агальний анамнез Ц суб`Їктивна ≥нформац≥€ пац≥Їнта про функц≥ональ≠ний стан його найважлив≥ших орган≥в ≥ систем, в тому числ≥ не залучених до основного патолог≥чного процесу
11. јнамнез житт€ Ц частина анамнестичного розд≥лу ≥стор≥њ хвороби, €ка м≥стить дан≥ про умови житт€ та побуту хворого в≥д моменту народженн€, в≥домост≥ про навчанн€ та трудову д≥€льн≥сть, шк≥длив≥ звички, перенесен≥ захворюванн€, травми, операц≥њ, а також дан≥ стосовно розвитку алерг≥њ (алерголог≥чний анамнез), спадковост≥ та с≥мейного стану хворого.

4.2. “еоретичн≥ питанн€ до зан€тт€:

1. як≥ основн≥ методи д≥агностики ¬ам в≥дом≥?

2. Ќазв≥ть складов≥ розд≥ли анамнезу.

3. ўо включаЇ в себе паспортна частина?

4. ўо таке основн≥ скарги хворого?

5. « €кою метою проводитьс€ детал≥зац≥€ скарг?

6. ўо включаЇ в себе розд≥л "јнамнез захворюванн€"?

7. ўо таке "«агальний анамнез", з €кою метою його збирають?

8. ўо включаЇ в себе "јнамнез житт€"?

9. яке значенн€ маЇ профес≥йний анамнез?

10. яке значенн€ маЇ спадковий анамнез хворого?

11. ўо таке алерголог≥чний анамнез, його значенн€?

12. як провести оц≥нку анамнестичних даних?

13. ўо таке симптом захворюванн€?

14. ўо таке синдром?

 

4.3. ѕрактичн≥ роботи (завданн€), €к≥ виконуютьс€ на зан€тт≥:

1. «С€суванн€ паспортноњ частини анамнезу хворого.

2. «С€суванн€ скарг хворого, розпод≥л њх на основн≥ групи.

3. –озпитуванн€ з приводу ≥стор≥њ захворюванн€.

4. ѕроведенн€ розпитуванн€ хворого про стан орган≥в та систем.

5. «С€суванн€ ≥стор≥њ житт€ хворого за схемою.

6. јнал≥з даних анемнезу хворого та сформулюванн€ висновку.

 

5. «м≥ст теми:

ƒ≥агностичн≥ методи досл≥дженн€ хворого под≥л€ютьс€ на основн≥ та додатков≥. ƒо основних метод≥в досл≥дженн€ належать: розпит хворого (interrogatio aegroti), огл€д хворого (inspection aegroti), пальпац≥€ (palpatio), вистукуванн€ (percussio), вислуховуванн€ (auscultatio). ÷≥ методи досл≥дженн€ провод€тьс€ безпосередньо л≥карем, за њх допомогою л≥кар маЇ вир≥шити, €к≥ додатков≥ методи досл≥дженн€ сл≥д застосувати дл€ п≥дтвердженн€ д≥агнозу, контролю за переб≥гом хвороби та проведенн€м л≥куванн€. ƒодатков≥ методи включають лабораторн≥, ≥нструментальн≥, генетичн≥, експериментальн≥ та ≥нш≥. ѕерше знайомство л≥кар€ з хворим починаЇтьс€ з розпитуванн€.

Ќайперш≥ ≥сторичн≥ в≥домост≥ про роль розпитуванн€ хворого у п≥знанн≥ хвороби пов`€зан≥ з≥ славетними ≥менами древн≥х медик≥в Ц √≥ппократа, ƒ≥оск≥рида, √алена, јв≥ценни. ¬елике значенн€ у впровадженн≥ у кл≥н≥чну практику методу анамнезу належить французькому кл≥н≥цисту ј.ёшару, ≥ особливо, в≥домому рос≥йському кл≥н≥цисту Ц одному ≥з засновник≥в ћосковськоњ терапевтичноњ школи ћ.я. ћудрову.

ќднак найб≥льша заслуга в опрацюванн≥ класичних засад анамнезу належить в≥домому в≥тчизн€ному кл≥н≥цисту ’≤’ стол≥тт€ √.ј. «ахар`њну, €кий за влучним висловом ёшара, Удов≥в анамнез до висоти мистецтваФ. —аме √.ј. «ахар`њним опрацьован≥ методолог≥€ ≥ структурна посл≥довн≥сть збиранн€ анамнезу, €к≥ використовуютьс€ ≥ до сьогодн≥ у в≥тчизн€н≥й кл≥н≥чн≥й практиц≥, зокрема, у пропедевтичн≥й п≥дготовц≥ л≥кар≥в. ¬ажлива роль у визначенн≥ окремих аспект≥в анамнестичного обстеженн€ хворого належить фундаторам  ињвськоњ терапевтичноњ школи - ¬.ѕ.ќбразцову, ћ.ƒ. —тражеску, “.√. яновському, а також њх продовжувачам Ц ћ.ћ. √убергр≥цу, ¬.ћ. ≤ванову, ј.ѕ. ѕелещуку, Ѕ.—.Ўкл€ру. √.…. Ѕурчинському.

јнамнез складаЇтьс€ ≥з таких п`€ти посл≥довних розд≥л≥в: 1) паспортна частина (pars officialis); 2) скарги хворого (molestiae aegroti); 3) анамнез хвороби (anamnesis morbi); 4) загальний анамнез (anamnesis communis) Ц розпитуванн€ про функц≥ональний стан орган≥в ≥ систем; 5) анамнез житт€ (anamnesis vitae). « практичноњ точки зору л≥карю, насамперед початк≥вцю Ц медику, анамнестичн≥ матер≥али доц≥льно записувати на окремому паперовому аркуш≥ або зареЇструвати у вигл€д≥ магн≥тофонного запису, а пот≥м перенести њх до оф≥ц≥йного медичного документу Ц ≥стор≥њ хвороби. ” такий спос≥б найповн≥ше збер≥гаЇтьс€ ≥нформац≥€, насамперед, суб¢Їктивна, про хворобу пац≥Їнта.

”мови проведенн€. «биранн€ анамнестичних даних повинне розпочинатис€ ≥ зд≥йснюватис€ п≥сл€ максимального забезпеченн€ умов його проведенн€. ÷≥ умови стосуютьс€ зовн≥шнього антуражу оточуючоњ обстановки Ц сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних ≥ естетичних вимог до прим≥щенн€, в €кому проводитьс€ обстеженн€, певних побутових деталей, естетичного вигл€ду л≥кар€, його розташуванн€ стосовно обстежуваного пац≥Їнта, етичних, лексичних та фонетичних аспект≥в, €ких сл≥д дотримуватись в процес≥ обстеженн€. ѕрофес≥йний од€г л≥кар€ маЇ в≥дпов≥дати традиц≥йним стандартам Ц чистий б≥лий ≥ ретельно випрасуваний халат, на голов≥ Ц б≥ла шапочка. √≥г≥Їн≥чн≥, етичн≥ ≥ естетичн≥ вимоги обов`€зков≥ не лише при суб`Їктивному обстеженн≥, але й на вс≥х наступних його етапах. Ћише у раз≥ вин€ткових, екстремальних ситуац≥й, зумовлених гострим про€вом недуги або форс мажорними сум≥жними чинниками, в дотриманн€ цих попередн≥х умов можуть бути внесен≥ в≥дпов≥дн≥ зм≥ни.

 л≥н≥чне обстеженн€ хворого (суб`Їктивне ≥ об`Їктивне ф≥зичне), зд≥йснюЇтьс€ за таких основних умов:

- прим≥щенн€, в €кому проводитьс€ обстеженн€ повинно бути чистим, ретельно пров≥треним, пом≥рно сухим ≥ добре осв≥тленим Ц сон€чними промен€ми або штучними джерелами св≥тла;

- температура прим≥щенн€ не повинна бути нижчою 18˚—;

- в л≥карн€н≥й палат≥ або каб≥нет≥ пол≥кл≥н≥ки (амбулатор≥њ) п≥д час обстеженн€ повинна збер≥гатис€ тиша ≥ не знаходитис€ посторонн≥х ос≥б;

- при обстеженн≥ л≥кар повинен зайн€ти стосовно хворого положенн€, €ке називаЇтьс€ класичним, або академ≥чним: при перебуванн≥ хворого у л≥жку л≥кар розташовуЇтьс€ на ст≥льц≥ (табурет≥) праворуч обличч€м до пац≥Їнта в д≥л€нц≥ тазовоњ його частини; в умовах пол≥кл≥н≥чного прийому л≥кар с≥даЇ на ст≥лець навпроти пац≥Їнта ≥ дещо праворуч в≥д нього.

ѕерша зустр≥ч ≥з хворим, за вин€тком екстремальних ситуац≥й, повинна проходити у так≥й посл≥довност≥: взаЇмне знайомство, за €кого л≥кар (студент-медик) повинен представити своњ основн≥ дан≥ Ц пр≥звище, ≥м¢€, по-батьков≥, посаду, фах, мету ≥ ц≥ль сп≥лкуванн€. –озмова з недужою людиною повинна зд≥йснюватис€ в атмосфер≥ вин€тковоњ дов≥ри, поблажливост≥, такту, доброзичливост≥, вв≥чливост≥ та ≥нших моральних чинник≥в, €к≥ не лише створюють атмосферу духовного Їднанн€ м≥ж пац≥Їнтом ≥ л≥куючим л≥карем, але ≥ стають одним ≥з оздоровчих засад у комплексному л≥куванн≥ хворого.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 499 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1189 - | 1024 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.