Анамнез життя (anamnesis vitae)

Анамнез спрямований на виявлення із поперднього життя хворого даних, які з¢ясовують у такій послідовності: стан здоров¢я, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток на різних етапах життя пацієнта – дитинства, підліткового періоду, юності, зрілого, літнього віку; особливості способу життя, фізичної і розумової діяльності, перенесені захворювання, травми, оперативні втручання в хронологічній послідовності; генетично обумовлені хвороби, шкідливі звички, схильність до алергічних реакцій, реакцій на фактори довкілля – метеорологічні, геомагнітні. Стосовно кожного вікового періоду виясняють такі основні дані:

- дитячий період: місце народження, побутові умови, стан харчування, особливості фізичного і психічного розвитку, перенесені хвороби, травми, операції, спадкові захворювання;

- підлітковий і юнацький періоди: житлово-побутові умови, якість харчування, навчальна успішність, трудова та службова діяльність, наявність ендемічних хвороб в регіоні проживання; шкідливі звички – алкоголь, наркоманія, токсикоманія, тютюнопаління; умови праці; професійні шкідливості, радіація; фізична активність: схильність до активного чи малорухомого способу життя, заняття фізкультурою і спортом, перенесені хвороби, травми, операції в цьому віці;

- дорослий період: умови побуту, праці; особливості харчування, фізична активність, шкідливі звички, метеозалежність, перенесені хвороби, травми, операції, сімейний стан: у жінок – менструальний цикл, менопаузальний період, перебіги вагітності, пологів;

- спадковий анамнез: хвороби членів родини (батько, мати, рідні сестри, брати), якщо прямі родичі померлі – вияснити у якому віці і причину смерті; - алергологічний анамнез: непереносність певних медикаментів, тваринних, рослинних продуктів, вакцин, сироваток; парфуми, реакцій на окремі рослини, інгаляцію, тепло, холод.

Результати анамнестичного обстеження аналізуються лікарем з метою формування таких попередніх діагностичних гіпотез (висновків):

- перелік систем і органів, задіяних в основному патологічному процесі;

- перелік систем і органів, задіяних в паралельному або супутньому патологічному процесі;

- характер перебігу основного захворювання і супутніх недуг (гострий – до 2-3 тижнів, підгострий – до 3 місяців, хронічний – понад 3 місяці);

- можливі або ймовірні причинні чинники виникнення хвороби.

 

Оцінка анамнестичних даних проводиться за наступним планом:

1. Виділення основних скарг, домінуючих в анамнезі.

2. Можливий зв'язок скарг між собою, тобто об'єднання симптомів у синдроми.

3. Про переважне ураження хворобливим процесом якої системи можна підозрювати за даними анамнезу.

4. Характер перебігу захворювання (гостре, підгостре, хронічне).

5. Найбільш вірогідні причини, що викликали хворобу.

 

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Схематично зобразити класифікацію діагностичних методів дослідження хворого.

 

2. У вигляді схеми зобразити послідовність розпитування хворого

Б. Тестові питання для самоконтролю

1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:

1. С.П.Боткін.

2. Г.А.Захар¢їн.

3. О.О.Остроумов.

4. В.П.Образцов.

5. М.Д.Стражеско

 

2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:

1. Об¢єктивних.

2. Інструментальних.

3. Додаткових.

4. Суб¢єктивних.

5. Експериментальних.

 

3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:

1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.

2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.

3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.

4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.

5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.

 

4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:

1. Оцінено загальний стан хворого.

2. Поставлений попередній діагноз.

3. З¢ясовано, яка система уражена та як між собою пов¢язані скарги.

4. Призначено лікування.

5. Оцінено стан здоров¢я хворого.

 

5. Які скарги хворого слід вважати основними:

1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.

2. Ті, з яких розпочалось захворювання.

3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.

4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.

5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.

 

6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:

1. Біль у ділянці серця.

2. Кашель з виділенням харкотиння.

3. Печія та відризка кислим.

4. Часте, болюче сечовипускання.

5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.

 

7. З чого слід починати з¢ясування скарг хворого:.

1. Зі скарг, яких почалось захворювання.

2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.

3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.

4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.

5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.

 

8. З чого слід починати з¢ясування анамнезу захворювання:

1. З часу появи та початкових проявів захворювання.

2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.

3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.

4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.

5. Вияснити скарги на момент розпитування.

 

10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:

1. Гострі респіраторні захворювання.

2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.

3. Хронічний тонзиліт.

4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.

5. Бронхіти, особливо гострі.

 

В. Задачі для самоконтролю:

1. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, зниження апетиту, виражену загальну слабкість, головний біль та запаморочення.

Завдання:

1) виділіть основні скарги хворого;

2) назвіть загальні скарги хворого.

2. Хворому 36 років. З 16 років палить по 1 пачці цигарок на день. Розвиткові яких захворювань це може сприяти?

3. Хворий чолок, 45 років, працює президентом фірми. Звернувся зі скаргами на нападоподібні болі за грудиною, які мають стискаючий характер та з¢являються при психо-емоційному перевантаженні.

Про ураження якої системи йде мова? Що може бути причиною даних скарг?

Література.

Основна:

1. Пропедевтика внутренних болезней (под ред. Василенко В.Х., Гребенева А.Л.), 1982, с.5-35.

2. Шкляр B.C. Діагностика внутрішніх хвороб, 1971, с.7-15.

3. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного, Москва 1972, с. 17-29.

Додаткова:

1. Пропедевтика внутрішніх хвороб (за ред. проф. ЮЛ. Децика), Київ, 1998, с.9-18.

2. Никула Т.Д. і співавт. Пропедевтика внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 3-18.

3. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 11-12.