Освітлення

Освітлення, у приміщеннях, в яких виконується робота з ПК, яке повинне забезпечувати правильну роботу очей і наближати до оптимальних умов зорове сприйняття, яке буває при природному сонячному освітленні.

Людина має як центральний (колбочковий), так і периферійний (палочковий) зір. Перше – для сприйняття кольорів і об'єктів малих розмірів, друге – для сприйняття навколишнього фону і крупних об'єктів. Центральний зір вимагає великих яркостей, а палочковий діє у сутінках або напівтемряві. Враховуючи, що при роботі з дисплеями задіяний саме центральний зір, стає зрозумілою необхідність достатнього освітлення приміщення, де знаходиться комп'ютер. Найзагальніші правила організації освітлення полягають в наступному:

1. Слід уникати великого контрасту між яскравістю екрану і навколишнього простору. Оптимальним вважається їх вирівнювання.

2. Забороняється робота в темному або напівтемному приміщенні.

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до [35]. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5% [1].

Добре, якщо вікна, що забезпечують природне освітлення, мають північну орієнтацію. Якщо немає, необхідно прийняти заходи, завдяки яким інтенсивне сонячне світло з південних або західних вікон не заважало б роботі. Так, наприклад, віконні отвори можна обладнати жалюзі, завісами, зовнішніми козирками.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, обладнаними ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, у разі переважної роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (крім системи загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення).

Зазначення освітлення освітленості на поверхні робочого столу в зоні розміщення документів має становити 300...500 лк [2]. Якщо ці значення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід встановлювати таким чином, щоб не створювати бліків на поверхні екрана, а освітленість екрана має не перевищувати 300 лк.

Як джерела загального штучного освітлення краще всього використовувати освітлювальні прилади, які створюють рівномірну освітленість шляхом розсіяного або відображеного світлорозподілу (світло від ламп падає безпосередньо на стелю) і виключає відблиски на екрані монітора і клавіатурі. Відповідно до санітарних норм [2], це повинні бути переважно люмінесцентні лампи типа ЛБ з розсіювачами або екрануючими гратами. Пульсації світла люмінесцентних ламп діють дратівливо на зір і нервову систему операторів, тому для зменшення коефіцієнта пульсації необхідно використовувати лампи, укомплектовані високочастотними пускорегулюючими апаратами.

Система загального освітлення має становити суцільні або преривчасті лінії світильників, розташовані збоку від робочих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Допускається використання світильників таких класів світорозподілу: прямого світла – П; переважно прямого світла - Н; переважно відбитого світла - В.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 до 90º з вертикаллю в повздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м², захисний кут світильників – не менше ніж 40º.

Світильники місцевого освітлення повинні мати просвічуючий відбивач із захисним кутом, не меншим ніж 40º.

У приміщеннях, де виконується робота з ВДТ ЕОМ слід передбачити обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення. При цьому яскравість світлих поверхонь (вікна, джерела штучного освітлення), що розташовані в полі зору повинна бути не більше ніж 200 кд/м². Необхідно обмежувати відбиту блискість на робочих поверхнях відносно джерел природного і штучного освітлення. При цьому яскравість бліків на екрані ВДТ має не перевищувати 40 кд/м², а яскравість стелі в разі застосування системи відбитого освітлення 200 кд/м².

Показник осліпленості у разі використання джерел загального штучного освітлення у виробничих приміщеннях має не перевищувати 20, а показник дискомфорту в адміністративно-громадських приміщеннях має бути не більше за 40. Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ВДТ. При цьому співвідношення яскравостей робочих поверхонь має бути не більшим ніж 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо – 5:1. Коефіцієнт запасу (К₃) для освітлювальних установок загального освітлення має дорівнювати 1,4 [2].

Коефіцієнт пульсації має не перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з ВЧ ПРА для світильників будь-яких типів. Якщо не має світильників з ВЧ ПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загального освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трьохфазної мережі.

Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ слід чистити шибки і світильники принаймні двічі на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.