Забруднення повітря робочої зони

Оскільки найбільш біологічно активними в приміщеннях з ВДТ є частинки, які здатні накопичувати електричний заряд, доцільно розглядати наявність дрібних частинок. Ці частинки зазвичай утворюються в результаті коагуляції дрібніших первинних частинок.

Група дослідників перевіряла загальну масу зважених в повітрі частинок в деяких, оснащених ВДТ офісах, відбираючи тільки частинки менше 10 мкм в діаметрі (аеродинамічний діаметр). За даними 60 вимірювань, концентрація частинок склала від 10 до 450 мкг/м³. Виявлено, що у всіх випадках значення вище 150 мкг/м³ відносилися до приміщень, в яких палили. Там, де не палили, концентрація частинок складала 12...40 мкг/м^3. Ці результати знаходяться в повній відповідності з даними інших дослідників, які не виявили якого-небудь впливу електростатичних полів ВДТ ні на концентрації респірабельних частинок в повітрі приміщення, ні на зникнення тютюнового диму.

Джерела аерозольних забруднень вельми численні. Зазвичай в багатьох районах в повітрі присутні продукти реакції двоокису сірки, окислення вуглеводнів, нітрати і т.ін., причому склад і концентрація забруднювачів багато в чому залежать від близькості водоймищ з солоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів і т.ін. Наявність інших забруднювачів залежить від специфічних антропогенних джерел в тому або іншому регіоні (метали, оксиди металів, багато органічних сполук і т.п.). Крім того, внутрішні джерела можуть вносити істотний внесок до концентрації аерозолів в приміщенні. Одним з основних забруднювачів повітря в приміщеннях, зокрема, оксидом вуглецю є тютюновий дим.

Аналіз динаміки бактеріального забруднення повітря в приміщеннях з ВДТ показав, що кількість мікроорганізмів помітно збільшується тільки за відсутності вентиляції. Проте слід зазначити, що збільшення змісту бактерійної флори також залежить від тривалості роботи користувача з ВДТ. Особлива кількість мікроорганізмів збільшується при безперервній роботі протягом 3...4 годин (до 2100...2500 мікробних тіл в 1 м³). Періодичне включення вентиляції в приміщеннях з ВДТ значно знижує кількість бактерій.

Слід зазначити, що у випадках, коли робота користувачів пов'язана з прийомом відвідувачів в приміщеннях з ВДТ, зміст мікроорганізмів в повітрі приміщень значно зростає і досягає залежно від числа і тривалості перебування відвідувачів 7000 і більш мікробних тіл в 1 м³. Тому при такому режимі роботи необхідно привертати додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища (застосовувати додаткову вентиляцію, обмежувати число і тривалість перебування відвідувачів, конструювати робочі місця, забезпечені загороджувальними стінками з невеликими віконцями для спілкування з відвідувачами).

Дослідження показали, що в процесі роботи ВДТ протягом зміни концентрація іонів в повітрі робочої зони користувачів зазнає значні зміни. Так, вже через 5 хвилин роботи монітора концентрація легких негативних іонів знижується в 5...10 разів (фонове значення концентрації легких негативних іонів складало 350...620 іонів/см³). Через 3 години роботи їх концентрація в повітрі наближається до нуля. Істотно знижується концентрація середніх і важких негативних частинок. В той же час концентрація позитивно заряджених іонів зростає, і через 3 години роботи монітора в повітрі робочої зони переважають позитивно заряджені частинки всіх розмірів. Така асиметрія заряджених частинок в повітрі робочої зони не надає благотворного впливу на здоров'я користувачів ВДТ.

Зростання кількості позитивних іонів, особливо важких, який спостерігається в приміщеннях з ВДТ, може привести до несприятливих змін в серцево-судинній (підвищення артеріального тиску, поява тахікардії і поява болю в області серця), бронхо-легеневої (скарги на періодично утруднене дихання, відчуття важкості за грудиною, покашлювання, підвищена чутливість до вірусних інфекцій), кровотворній (прискорене осадження еритроцитів, збільшення числа лейкоцитів, зниження змісту гемоглобіну, зменшення числа еритроцитів) і вегетативній нервовій (дратівливість, безсоння, прискорена стомлюваність, пітливість рук, головний біль, запаморочення, зниження м'язового тонусу, апетиту, поява шлунково-кишкового дискомфорту та ін.) системах.

В даний час широко застосовуються лазерні, світлодіодні, голкові, шрифтові, струменеві та інші принтери.

Категорія сторінкових принтерів представлена в першу чергу лазерними принтерами. У них для створення на світлочутливому друкуючому барабані «зарядової картинки», відповідної документу (зображенню), використовується лазерний промінь. Світлодіодні принтери, що працюють з «світлодіодною гребінкою», вважаються альтернативою лазерним. І лазерні, і світлодіодні принтери відносяться до електрофотографічних пристроїв. Принцип їх дії заснований на використанні електростатичних зарядів, що приводить до виділення озону.

Підвищена концентрація озону може виявитися шкідливою для здоров'я. З цієї причини він був внесений до списку речовин, максимальні значення концентрації яких на робочих місцях обмежені і строго визначені. Він утворюється із звичайного кисню під впливом ультрафіолетових променів, електричних розрядів, дуже високих температур і подальшого швидкого охолоджування, а отже, при роботі лазерних і світлодіодних принтерів.

Для виключення виділення принтером озону слід застосовувати озонові фільтри. Необхідно прийняти до уваги, що озоновий фільтр перестає діяти, якщо принтер завантажений мало або простоює без роботи. Отже, слід міняти його через проміжки часу, що рекомендуються виробником.

Промені в лазерних принтерах невидимі. Щоб захистити користувачів від шкідливого для здоров'я випромінювання, лазерний блок герметизується. В даний час застосовуються лазери з високою інтенсивністю випромінювання. Якщо ж в цілях підвищення продуктивності в принтері буде встановлений могутніший лазер, то необхідно екранувати траєкторію променя.

Лазерні і світлодіодні принтери відрізняються підвищеним тепловиділенням, тому в них вмонтовуються вентилятори. Вони піднімають в повітрі пил, що складається з паперових волокон (що відірвалися в процесі друку). При використанні спеціального паперу із зменшеним відділенням пилових частинок можна звести викиди пилу до мінімуму. Тому для лазерних і світлодіодних принтерів придатні тільки сорти паперу з дуже короткими волокнами, невисоким змістом смоли і пилу.

У голкових, шрифтових і інших принтерах ударної дії символи наносяться на папір за допомогою механічного удару. Категорію принтерів ударної дії представляють, в основному, шрифтові і голчаті принтери, використовувані перш за все для друку окремих рядків. Шрифтові пристрої діляться на ланцюгові, стрічкові і барабанні принтери, а голкові – на гребінчасті, ромашкові і матричні.

Залежно від конструкції принтерів ударної дії основними чинниками, що негативно впливають на робоче середовище користувача, є шум і запиленість повітря.

Струменеві принтери бувають бульбашковими або п'єзоелектричними. У бульбашкових струменевих принтерах чорнило нагрівається в трубчастому каналі. В результаті утворюється бульбашка пари, що виштовхує краплю чорнив з сопла-розподільника. Нагрівання повинне відбуватися дуже швидко, інакше крапля чорнила не дістане достатнього прискорення. У бульбашкових принтерах друкуюча головка і резервуар для чорнила утворює єдиний блок одноразового застосування, який викидається, якщо запас чорнила витрачений. П'єзоелектричні принтери працюють з мембраною, що коливається, та виконана з пьезоелектрика. Імпульс напруги примушує пьезопластину опускатися вниз і видавлювати краплю чорнил з сопла-розпилювача. У цьому процесі частини, що механічно переміщаються, не задіюються, тому друкучі головки не зношуються. Заміні підлягає лише спорожнілий резервуар для чорнила.

Такий витратний матеріал, як чорнила, повинен перш за все бути нешкідливим для здоров'я. Чорнило принтера SQ-870 компанії Epson, наприклад, на 90% складаються з води, неотруйного фарбника і приблизно на 10% з нетоксичного спирту. Струменеві принтери Epson сімейства SQ забезпечені довговічною п'єзоелектричною друкуючою головкою, яка просто заповнюється новим чорнилом.

Недовгочасне застосування струменевих принтерів ще не дало достатнього матеріалу для визначення комплексу шкідливих чинників, що впливають на користувача.