Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура лекц≥њ




є ѕ/ѕ ќсновн≥ етапи лекц≥њ та њњ зм≥ст. ÷≥л≥ в р≥вн€х абстрак- ц≥њ “ип лекц≥њ. «асоби актив≥зац≥њ студент≥в. ћатер≥али методичного забезпеченн€. –озпод≥л часу.
1. 2. 3. ѕ≥дготовчий етап. ¬изначенн€ актуальност≥ теми, навчальних ц≥лей, мотивац≥њ.   ќсновний етап. ¬икладенн€ лекц≥йного матер≥алу за планом: 1) ‘≥з≥олог≥€ мТ€з≥в, будова мТ€зового волокна. ћехан≥зми скороченн€ та розслабленн€ скелетних мТ€з≥в.‘ункц≥њ ≥ власти- вост≥ скелетних мТ€з≥в. 2)Ѕудова та функц≥њ нервово-мТ€зового синапсу. ћехан≥зм поЇднанн€ збудженн€ та скороченн€ у мТ€зових волокнах 3) “ипи мТ€зових волокон. “ипи скороченн€ мТ€з≥в залежно в≥д зм≥ни њхньоњ довжини та напруженн€: ≥зометричн≥, ≥зотон≥чн≥. 4) ¬ластивост≥ мТ€з≥в в орган≥зм≥. –ухов≥ одиниц≥. —ила й робота мТ€з≥в. ≈нергетика мТ€зового скороченн€, фази теплоутворенн€. 5) ‘≥з≥олог≥€ та властивост≥ гладких мТ€з≥в. јвтомат≥€.   «аключний етап. 1) резюме лекц≥њ, загальн≥ висновки, 2) в≥дпов≥д≥ на можлив≥ запитанн€, вир≥шенн€ тест≥в, ситуац≥йних завдань, 3) завданн€ дл€ самоп≥дготовки. ≤≤ ≤≤ ≤≤ ≤≤ ≤≤ ћ≥ждисципл≥нарна лекц≥€.     «асоби наочност≥: мультимед≥йне забезпеченн€, таблиц≥, мул€ж≥, роздатковий матер≥ал.     ѕитанн€, тести, проблемн≥ ≥ ситуац≥йн≥ задач≥.   Ќавчальна л≥тература, завданн€, питанн€.   ƒомашнЇ завданн€ -я. ≤. ‘едонюк Ђјнатом≥€ та ф≥з≥олог≥€ з патолог≥Їюї, стор. 160 - 168. 5 % (5 хв). 90 % (70 хв). 5 % (5 хв).

VI. «ћ≤—“ Ћ≈ ÷≤…Ќќ√ќ ћј“≈–≤јЋ”

–озгорнутий конспект).

ќдним ≥з найважлив≥ших чинник≥в роз≠витку тваринного св≥ту Ї активний рух. –ухи можуть зд≥йснюватис€ в межах само≠го орган≥зму, а також забезпечувати його активне перем≥щенн€ у простор≥.

Ўвидк≥сть руху тварини ≥, отже, њњ здатн≥сть добувати њжу чи р€туватис€ в≥д хижак≥в залежать в≥д властивостей њњ м'€≠з≥в. ѕодоланн€ сил грав≥тац≥њ та ≥нерц≥њ зумовило значний розвиток апарату руху та опори так, що його частка у вс≥х назем≠них тварин становить б≥льше половини загальноњ маси т≥ла, на скелетн≥ м'€зи при≠падаЇ 40-50 % њњ.

—истеми кров≥, крово≠об≥гу, диханн€ п≥дпор€дкован≥ потребам м'€зовоњ системи, забезпечуючи њњ енерге≠тичну ≥ пластичну функц≥њ. –ухи також спри€ють перем≥щенню кров≥ в судинах, проходженню њж≥ у травному канал≥, вен≠тил€ц≥њ легень, розмноженню тощо.

“обто, м`€зова тканина в життЇд≥€льност≥ людини маЇ пров≥дну роль, тому кожен медичний прац≥вник повинен досконало знати особливост≥ њњ будови ≥ функц≥њ.

 

ќтже, на сьогодн≥шн≥й лекц≥њ ми розгл€немо так≥ питанн€:

‘≥з≥олог≥€ мТ€з≥в, будова мТ€зового волокна. ћехан≥зми скороченн€ та розслабленн€ скелетних мТ€з≥в. ‘ункц≥њ й властивост≥ скелетних мТ€з≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 480 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1643 - | 1436 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.