Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ракц≥њ молока у вимен≥




ѕрава ≥ л≥ва половини вимен≥ дають приблизно однакова к≥льк≥сть молока. «адн≥ чверт≥ вимен≥ розвит≥ трохи краще передн≥х ≥ дають трохи б≥льше половини удою.

ћолоко, що знаходитьс€ в наповнен≥й чверт≥ вимен≥, умовно можна розд≥лити на 2 фракц≥њ Ц цистернальну й альвеол€рну. ћолоко, що знаходитьс€ в цистернах (синусах) ≥ великих молочних ходах, складаЇ цистернальну фракц≥ю. ƒл€ його вит€гу необх≥дно лише перебороти оп≥р соскового сф≥нктера чи ссанн€м уведенн€м катетера в сосок.

јльвеол€рна фракц≥€ Ц це молоко, що м≥ститьс€ в б≥льш др≥бних утворенн€х Їмн≥сноњ системи вимен≥ (молочних ходах, вив≥дних ≥ альвеол€рних протоках, просв≥тах альвеол). ƒл€ його одержанн€ необх≥дно викликати рефлекс молоков≥ддач≥.

ѕри звичайному доњнн≥ обидв≥ фракц≥њ практично нерозд≥льн≥. ” кор≥в ≥ к≥з цистернальна фракц≥€ в розпал≥ лактац≥њ складаЇ 40 Ц 50 % разового удою, альвеол€рна Ц 50 Ц 60, у кобил в≥дпов≥дно 10 ≥ 90, а у верблюдиць 5 ≥ 95.

Ќав≥ть при правильному доњнн≥ у вимен≥ залишаЇтьс€ де€ка к≥льк≥сть молока (у середньому 15 Ц 20 % в≥д загального обс€гу, що м≥ститьс€ у вимен≥ до початку доњнн€. ÷е молоко називаЇтьс€ залишковим. …ого можна розгл€дати €к частина альвеол€рноњ порц≥њ молока, що не виводитьс€ в процес≥ рефлексу молоков≥ддач≥. «алишкове молоко можна одержати уведенн€м тварин≥ високих доз окситоцину (20 »≈ чи внутр≥венно 30 »≈ внутришньомТ€зево).

 ≥льк≥сть залишкового молока залежить в≥д багатьох фактор≥в. ¬оно вище в старих кор≥в у пор≥вн€нн≥ з молодими, у низькопродуктивних у пор≥вн€нн≥ з високопродуктивними, у новот≥льних у пор≥вн€нн≥ з≥ стародойними, у кор≥в, що пов≥льно видоюютьс€, у пор≥вн€нн≥ з тими, €к≥ видоюютьс€ швидко.

Ѕудь-€к≥ фактори, що гальмують молоков≥ддачу, зменшують к≥льк≥сть молока, що видоюЇтьс€, ≥ зб≥льшують фракц≥ю залишкового.

 

 

–ефлекс молоков≥ддач≥

‘≥з≥олог≥чн≥ основи машинного доњнн€

 

–езюме

–≥вень молочноњ продуктивност≥ визначаЇтьс€ ≥нтенсивн≥стю лактац≥њ Ц вона Ї сл≥дством ф≥з≥олог≥чних процес≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€ в орган≥зм≥ самки п≥д час ваг≥тност≥ ≥ род≥в та п≥дготовц≥ молочноњ залози до секрец≥њ молока. «балансована год≥вл€ й утриманн€ тварин (особливо доњнн€) в цей пер≥од повинн≥ забезпечувати достатню к≥льк≥сть поживних речовин у кров≥, подальший розвиток ус≥х тканин молочноњ залози ≥ в≥дпов≥дний стан нервовоњ ≥ гормональноњ систем. “≥льки в таких умовах можливе утворенн€ й одержанн€ максимальноњ к≥лькост≥ молока. ќсновн≥ питанн€ даного розд≥лу:

1. –≥ст ≥ розвиток молочноњ залози та њњ нейрогуморальна регул€ц≥€. «наченн€ Їмкост≥ вимен≥ ≥ кратност≥ доњнн€ дл€ молочноњ продуктивност≥.

2. як≥ компоненти м≥ст€тьс€ в молозив≥ та молоц≥ ≥ з чого вони утворюютьс€? Ќейрогуморальна регул€ц≥€ цих процес≥в. ќсобливост≥ складу молока ≥ його утворенн€ в нежуйних ≥ жуйних тварин.

3.–ефлекс молоков≥ддач≥ ≥ механ≥зм його гальмуванн€. ‘≥з≥олог≥чн≥ основи машинного доњнн€.

ѕри вивченн≥ матер≥алу ≥ при в≥дпов≥д≥ на питанн€ контрольноњ роботи необх≥дно враховувати:

1. ћолочна залоза в самок починаЇ посилено розвиватис€ з настанн€м статевоњ зр≥лост≥. Ќайб≥льш≥ зм≥ни в н≥й в≥дбуваютьс€ п≥д час ваг≥тност≥, особливо в друг≥й њњ половин≥. ѕричому альвеол€рний ≥ протоко-цистернальний в≥дд≥ли молочноњ залози розвиваютьс€ п≥д д≥Їю р≥зних гормон≥в ≥ неодночасно.

2. ƒжерелом неорган≥чних ≥ орган≥чних речовин молока служить плазма кров≥. ѕроте молоко в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нењ за вм≥стом ≥ сп≥вв≥дношенню однойменних компонент≥в, а також по на€вност≥ тих компонент≥в, що в≥дсутн≥ в плазм≥. ÷е пов'€зано з тим, що р≥зн≥ речовини, проход€чичерез молочну залозу,перетворюютьс€ в н≥й, а де€к≥ переход€ть у молоко без будь-€кихзм≥н.

” той же час неорган≥чн≥ й орган≥чн≥ речовини надход€ть у кров в основному з травного тракту, а тому њхн€ к≥льк≥сть залежить в≥д набору корм≥в у рац≥он≥ ≥ њхньоњ ф≥зичноњ форми.“ак, згодовуванн€ коровам гранульованих корм≥в понад 30% в≥д поживност≥ рац≥ону, висококонцентратний тип год≥вл≥, а також споживанн€ великих к≥лькостей подр≥бненого с≥на ≥ св≥жоњ трави призводить до зм≥ни бродильних процес≥в у рубц≥ ≥ зм≥ни сп≥вв≥дношенн€ летких жирних кислот, що утворюютьс€ при цьому (зменшуЇтьс€ частка оцтовоњ кислоти ≥ зростаЇ в≥дсоток проп≥оновоњ). ” результат≥ знижуЇтьс€ жирн≥сть молока. « ≥ншого боку, використанн€ тих самих корм≥в пов'€зано з видовими особливост€ми травленн€. Ќаприклад, у жуйних у передшлунках велика частина вуглевод≥в зброджуЇтьс€ до летких жирних кислот, а значна частина ненасичених жирних кислот корма перетворюЇтьс€ в насичен≥. “ому по складу молока ≥ його утворенню жуйн≥ тварини в≥др≥зн€ютьс€ в≥д нежуйних.

3. Ќервова ≥ нейрогуморальна фази виведенн€ молока з залози зд≥йснюютьс€ посл≥довно ≥ пер≥одично (п≥д час доњнн€ або ссанн€), а його утворенн€ в≥дбуваЇтьс€ пост≥йно. ¬ обох фазах молоков≥ддач≥ доцентрова ланка подана нервовими ≥мпульсами, що надход€ть в≥д рецептор≥в молочноњ залози, що подразнюютьс€, а в≥дцентрова ланка пов'€зана з≥ спинномозковими нервами в перш≥й фаз≥ ≥ з г≥поталамо-г≥пофизарною системою - у друг≥й. ѕричому швидк≥сть ≥ повнота видаленн€ перших порц≥й молока обумовлюЇ повноту видаленн€ його наступного, основного, обТЇму. “ому т≥льки при дотриманн≥ правильного режиму доњнн€ в≥дбуваЇтьс€ повноц≥нний рефлекс молоков≥ддач≥, що дозвол€Ї одержати максимальну к≥льк≥сть молока, накопиченого у вимен≥. ÷ьому ж спри€Ї ≥ стереотип доњнн€, що виробл€Їтьс€ в кор≥в в умовах пост≥йного розпор€дку дн€ на ферм≥. Ќезвичн≥ та больов≥ подразники гальмують рефлекс молоков≥ддач≥. ÷ю обставину особливо важливо враховувати при орган≥зац≥њ доњнн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 898 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1577 - | 1440 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.