Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ тип≥в нервовоњ системи тварин ≥ людини




 

” лаборатор≥њ ≤. ѕ. ѕавлова була розроблена методика повноњ оц≥нки типу нервовоњ д≥€льност≥ собак за допомогою виробленн€ стереотипу р≥зних слиновид≥льних умовних рефлекс≥в. ÷ей Ђвеликий стандартї даЇ можлив≥сть точно визначити ≥ оц≥нити силу, вр≥вноважен≥сть ≥ рухлив≥сть процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€. ÷≥ досл≥дженн€ займають приблизно два роки, та зате дають повну ≥ точну картину нервовоњ системи собаки. ѕроте визначенн€ типу нервовоњ д≥€льност≥ по методу Ђвеликого стандартуї Ї дуже складним, коп≥тким ≥тривалим процесом. “ому щоб одержати дан≥ про типолог≥чн≥ особливост≥ собак в коротш≥ терм≥ни, був в≥д≥браний м≥н≥мум найнад≥йн≥ших проб з Ђвеликого стандартуї ≥ введений Ђмалий стандартї (або так званий бл≥ц-метод).

ѕ≥дготовка собаки до проведенн€ досл≥д≥в строго регламентована. —початку њњ привчають њсти з год≥вниц≥, пот≥м виробл€ють умовн≥ рефлекси в певному пор€дку ≥, нарешт≥, укр≥плюють стереотип з позитивних ≥ гальм≥вних сигнал≥в, €кий складаЇтьс€ з позитивних подразник≥в (дзв≥нка, св≥тла, тону, шуму), пот≥м диференц≥йованого подразника (тони) ≥ позитивного подразника (дзв≥нка). ѕ≥сл€ цього приступають до випробувань за спец≥альною програмою.

 

ѕрограма Ђмалого стандартуї дл€ визначенн€ типу нервовоњ системи собаки складаЇтьс€ з наступних (основних) проб.

—ила процесу гальмуванн€ перш за все оц≥нюЇтьс€ по швидкост≥ виробленн€ позитивних умовних рефлекс≥в ≥ дал≥ випробовуЇтьс€ кофењном (дози 0,3, 0,6 ≥ 1,0 г). ѕри поступовому зб≥льшенн≥ дози, тобто при п≥двищенн≥ ≥нтенсивност≥ подразненн€ нервових кл≥тин, рано чи п≥зно дос€гаЇтьс€ межа њх працездатност≥. „им б≥льше працездатн≥сть (сила) нервових кл≥тин, тим б≥льше необх≥дна доза кофењну, дл€ того, щоб зб≥льшенн€ умовнорефлекторноњ реакц≥њ зм≥нилос€ њњ зменшенн€м.

—ила процесу гальмуванн€ перш за все оц≥нюЇтьс€ по швидкост≥ виробленн€ диференц≥юванн€ ≥ њњ зм≥цненню (до пост≥йноњ величини в п'€ти посл≥довних досл≥дах).  р≥м того, сила гальм≥вного процесу випробовуЇтьс€ подовженн€м д≥њ диференц≥йованого подразника зам≥сть звичних 30 секунд до 5 хвилин. “ак ми примушуЇмо в≥дпов≥дн≥ нервов≥ кл≥тини п≥дтримувати тривалий час стан активного гальмуванн€. „им б≥льший час збер≥гаЇтьс€ гальм≥вний процес, тим в≥н сильн≥ший.

–ухлив≥сть нервових процес≥в випробовуЇтьс€ одночасною переробкою позитивного звукового подразника в негативний ≥ навпаки. „им вище рухлив≥сть нервових процес≥в, тим швидше в≥дбуваЇтьс€ зм≥на сигнального значенн€ умовних подразник≥в.

¬р≥вноважен≥сть нервових процес≥в визначаЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€м сили процес≥в збудженн€ ≥ гальмуванн€.

ƒосл≥дженн€ властивостей умовнорефлекторноњ д≥€льност≥ по програм≥ Ђмалого стандартуї дають можлив≥сть прот€гом 6...7 м≥с€ц≥в з великою точн≥стю визначити тип нервовоњ системи собаки.

ѕроте нав≥ть Ђмалий стандартї не завжди можна використовувати дл€ визначенн€ типу нервовоњ системи собак, наприклад, у молодому в≥ц≥, не говор€чи вже про ≥нших тварин, дл€ €ких слиновид≥льна методика вивченн€ умовних рефлекс≥в не п≥дходить (с≥льськогосподарськ≥ ≥ др≥бн≥ лабораторн≥ тварини). “ому дл€ визначенн€ типолог≥чних властивостей нервовоњ системи часто використовують основн≥ параметри рухових умовних рефлекс≥в.

ўо стосуЇтьс€ визначенн€ типолог≥чних властивостей нервовоњ системи людини, то Їдиного методичного п≥дходу не ≥снуЇ. ƒл€ ц≥Їњ мети використовуютьс€ методики фотох≥м≥чних умовних рефлекс≥в, шк≥рно-гальван≥чних умовних рефлекс≥в, мовнорухова методика з попередньою словесною ≥нструкц≥Їю ≥ ≥н.

«вичайно дл€ оц≥нки сили нервовоњ системи людини визначають межу працездатност≥ нервових кл≥тин або оп≥рн≥сть нервовоњ системи до гальмуючоњ д≥њ сторонн≥х подразник≥в. ¬р≥вноважен≥сть нервових процес≥в у людини визначаЇтьс€ по швидкост≥ утворенн€ позитивних умовних рефлекс≥в ≥ диференц≥йованого гальмуванн€, а також по швидкост≥ згасанн€ ор≥Їнтовного рефлексу.

ќсобливо сл≥д сказати про визначенн€ рухливост≥ нервових процес≥в, дл€ чого в даний час ≥снують найадекватн≥ш≥ методики. Ќаприклад, при

використовуванн≥ приладу ѕЌЌ-2 визначаЇтьс€ гранична дл€ даного випробовуваного швидк≥сть пред'€вленн€ простих ≥ складних зорових, а також звукових подразник≥в при ступ≥нчаст≥й зм≥н≥ часу експозиц≥њ подразник≥в або в режим≥ напруженоњ роботи при автоматичному зменшенн≥ часу експозиц≥њ у раз≥ правильноњ реакц≥њ (режим Ђзворотний зв'€зокї). ћ≥н≥мальний час експозиц≥њ подразник≥в (коли випробовуваний робить не б≥льш 5% помилок в сер≥њ з 30 пред'€влень подразник≥в) характеризуЇ ступ≥нь рухливост≥ його нервових процес≥в.

ѕо характеру помилок можна судити про рухлив≥сть збудливого ≥ гальм≥вного процес≥в. Ќаприклад, про недостатню рухлив≥сть гальм≥вного процесу св≥дчить те, що випробовуваний п≥сл€ пред'€вленн€ гальм≥вного сигналу не реагуЇ на позитивний подразник, що з'€вл€Їтьс€. Ќавпаки, €кщо випробовуваний реагуЇ позитивною реакц≥Їю на негативн≥ подразники, що з'€вл€ютьс€, то у нього недостатн€ рухлив≥сть процесу збудженн€.

ћетодика ј. ≈. ’ильченко дозвол€Ї також певною м≥рою оц≥нити силу основних нервових процес≥в ≥ працездатн≥сть нервових кл≥тин, €ка визначаЇтьс€ к≥льк≥стю помилок, зроблених випробовуваним в сер≥њ з 300...500 подразник≥в при максимально можливому (безпомилковому) дл€ нього час≥ експозиц≥њ даного виду подразник≥в.

Ўвидк≥сть утворенн€, латентний пер≥од ≥ тривал≥сть рухових умовно-умовних рефлекс≥в у людини на конкретн≥ ≥ словесн≥ подразники легко визначаютьс€ на прилад≥ ¬ѕ–-01 (вим≥рник посл≥довних реакц≥й). ÷ей же прилад дозвол€Ї з'€сувати особливост≥ ≥ррад≥ац≥њ нервових процес≥в м≥ж сигнальними системами у людини, а також проводити асоц≥ативний експеримент з оц≥нкою реакц≥й по ј. –. ≤ванову-—моленському.

—творенн€ Їдиноњ методики визначенн€ типолог≥чних властивостей нервовоњ системи людини, надзвичайно необх≥дною на практиц≥, Ї справою недалекого майбутнього.

 

3. ѕитанн€ щодо можливост≥ успадкуванн€ умовних рефлекс≥в.

 

Ѕ≥олог≥чна ц≥нн≥сть умовного рефлексу пол€гаЇ перш за все в можливост≥ орган≥зму швидко реагувати на в≥дпов≥дн≥ зм≥ни зовн≥шнього середовища. ”мовний рефлекс Ї ц≥нним пристосуванн€м до тих п≥р, поки Ї умови дл€ його утворенн€ ≥ збереженн€. “ому було б надзвичайно недоц≥льно, €кби умовн≥ рефлекси легко успадковувалис€.

« другого боку, €кби була доведена г≥потеза про успадкуванн€ умовних рефлекс≥в, то стало б зрозум≥ло, €ким чином весь час ускладнювалас€ вища нервова д≥€льн≥сть тварин в≥дпов≥дно до зм≥н зовн≥шнього середовища. –азом з тим розум≥нн€ процесу ≥ндив≥дуального пристосуванн€ за рахунок тимчасових зв'€зк≥в було б значно утруднене. ƒл€ виду тварин було б дуже невиг≥дно, €кби умовн≥ рефлекси легко успадковувалис€, тод≥ €к умови дл€ њх утворенн€ зникали ще п≥д час ≥снуванн€ попередн≥х покол≥нь. “ому сумн≥вно,

щоб в процес≥ еволюц≥њ виникла здатн≥сть до успадкуванн€ елементарних умовних рефлекс≥в.

Ќа думку ≤. ѕ. ѕавлова, т≥льки де€к≥ з новоутворених рефлекс≥в п≥зн≥ше через спадков≥сть перетворюютьс€ на безумовн≥. “еоретично ж можна припустити, що в результат≥ природного в≥дбору успадковувалис€ структурн≥ зм≥ни, що виникають при зм≥н≥ зовн≥шн≥х умов. ” раз≥ зм≥н в структур≥ нервовоњ системи ≥тим самим в њњ властивост€х все це могло п≥двищити здатн≥сть подальших покол≥нь до утворенн€ де€ких умовних рефлекс≥в (наприклад, натуральних). “ак поступово природжен≥ реакц≥њ орган≥зму все ускладнювалис€ ≥ розшир€лас€ база дл€ утворенн€ складних умовних рефлекс≥в. ѕроте це в≥дбувалос€ не на вс≥х шл€хах еволюц≥њ, оск≥льки, наприклад, при велик≥й к≥лькост≥ складних ≥нстинктивних реакц≥й у сусп≥льних комах спостер≥гаЇтьс€ пор≥вн€но невелика к≥льк≥сть складних ≥ндив≥дуально-пристосовних реакц≥й. ÷е, мабуть, обумовлено невеликими розм≥рами т≥ла ≥ у зв'€зку з цим пор≥вн€льно невеликою к≥льк≥стю нейрон≥в (105Ч106).

≈кспериментальне вивченн€ можливост≥ успадкуванн€ умовних рефлекс≥в пов'€зане з великими методичними труднощами, оск≥льки в такому досл≥дженн≥ необх≥дно просл≥дити за долею цих рефлекс≥в впродовж багатьох покол≥нь ≥ вжити особлив≥ заходи обережност≥, щоб зберегти незм≥нн≥сть умов проведенн€ досл≥д≥в, необх≥дних дл€ пор≥вн€нн€ одержаних результат≥в.

“аке досл≥дженн€ вперше було проведене в лаборатор≥њ ≤. ѕ. ѕавлова його сп≥вроб≥тником Ќ. ѕ. —туденцовим. ћетодика проведенн€ досл≥д≥в пол€гала у тому, що у б≥лих мишей виробл€ли впродовж дек≥лькох покол≥нь елементарний харчодобувний умовний рефлекс на звуковий подразник. «а даними Ќ. ѕ. —туденцова, здатн≥сть до утворенн€ цього умовного рефлексу прогресивно зростала з кожним подальшим покол≥нн€м мишей: у першому покол≥нн≥ дл€ утворенн€ умовного рефлексу потр≥бно 298 поЇднань умовного ≥ безумовного подразник≥в, в другому покол≥нн≥ Ч 114 поЇднань, в третьому Ч 29, в четвертомуЧ11 ≥ в п'€тому Ч 6 поЇднань.

–езультати досл≥д≥в ¬. ћак-ƒугола також неначе св≥дчили на користь г≥потези про можлив≥сть успадкуванн€ умовних рефлекс≥в. ” його досл≥дах у щур≥в виробл€вс€ активний оборонний рефлекс з електрошк≥рним п≥дкр≥пленн€м. –езультати досл≥д≥в показали, що в кожному подальшому покол≥нн≥ щури робили все меншу к≥льк≥сть помилок при виробленн≥ цього рефлексу. “ак, в першому покол≥нн≥ щури робили 144 помилок, в чотирнадц€тому Ч 80, в двадц€ть третьому Ч 25 ≥ в сорок четвертому Ч 9 помилок.

ѕерев≥рка результат≥в досл≥джень Ќ. ѕ. —туденцова показала, що вони були одержан≥ завд€ки певн≥й неадекватност≥ методичного п≥дходу, оск≥льки в умовах автоматизац≥њ проведенн€ досл≥д≥в, коли виключавс€ несв≥домий суб'Їктивний вплив людини на х≥д реЇстрац≥њ параметр≥в умовного рефлексу (досл≥ди ќ. ј. √анике), дан≥ Ќ. ѕ. —туденцова не п≥дтвердилис€.

ўо стосуЇтьс€ досл≥д≥в ¬. ћак-ƒугола, то ви€вилос€, що у б≥лих щур≥в спонтанно, впродовж дек≥лькох покол≥нь, виникають коливанн€ зд≥бност≥ до навчанн€, що ч≥тко пом≥тно, €кщо з кожного покол≥нн€ залишати певну к≥льк≥сть контрольних тварин.

“аким чином, позитивн≥ результати щодо можливост≥ спадкоЇмства умовних рефлекс≥в, одержан≥ де€кими досл≥дниками, були по€снен≥ методичними помилками ≥ поставлен≥ п≥д сумн≥в. ѕитанн€ про успадкуванн€ умовних рефлекс≥в залишаЇтьс€ в≥дкритим ≥ до тепер≥шнього часу ≥ Ї дискус≥йним. –≥шенн€ ц≥Їњ проблеми можливе лише за допомогою нових точних ≥ повн≥стю автоматизованих експеримент≥в.

—трого кажучи, нав≥ть у раз≥ п≥дтвердженн€ факту прискоренн€ виробленн€ умовних рефлекс≥в в подальших покол≥нн€х, ще не св≥дчить про успадкуванн€ придбаних тимчасових зв'€зк≥в, оск≥льки умовний рефлекс все одно доводитьс€ виробл€ти наново в кожному покол≥нн≥, тобто в≥н продовжуЇ залишатис€ придбаним ≥ не перетворюЇтьс€ на безумовний. “ому правильн≥ше говорити в цих випадках про можлив≥сть успадкуванн€ зм≥н властивостей нервових процес≥в. ј так≥ властивост≥ нервових процес≥в, поза сумн≥вом, передаютьс€ по спадку, оск≥льки у р≥зних пор≥д тварин одного виду (наприклад, собак) спостер≥гаютьс€ ≥ р≥зн≥ повед≥нков≥ реакц≥њ.

¬ивченн€ особливостей навчанн€ багатьох лабораторних тварин показало достов≥рну в≥дм≥нн≥сть м≥ж њх р≥зними л≥н≥€ми, що св≥дчить про роль спадковост≥ в детерм≥нац≥њ зд≥бност≥ до навчанн€. ѕодальш≥ докази рол≥ генетичних чинник≥в дали селекц≥йн≥ досл≥дженн€. “ак, наприклад, –. “район (1940) селекц≥онував щур≥в в двох напр€мах: на кращу ≥ г≥ршу научуван≥сть в складному лаб≥ринт≥. —елекц≥ю вдалос€ довести до двадц€ть другого покол≥нн€. ѕочинаючи з восьмого покол≥нн€, оц≥нки числа помилкових проб≥жок в лаб≥ринт≥ у щур≥в цих селекц≥йних груп не перекривалис€.

” ≥ншому досл≥дженн≥ щур≥в селекц≥онували по ступеню научуваност≥ човниковому рефлексу уникненн€ (ƒж. Ѕ≥тами, 1965). Ќа 250 пред'€влень умовних подразник≥в початкова попул€ц≥€ давала 105 правильних реакц≥й. ” п'€тому покол≥нн≥ в л≥н≥њ, що селекц≥онуЇтьс€ на кращу научуван≥сть, число правильних умовних реакц≥й зросло до 171, тод≥ €к в л≥н≥њ, що селекц≥онуЇтьс€ у зворотному напр€м≥, воно впало до 51.

—елекц≥€ щур≥в по швидкост≥ виробленн€ умовного харчодобувного рефлексу також швидко привела до значноњ дивергенц≥њ: у четвертому покол≥нн≥ середн€ швидк≥сть виробленн€ в л≥н≥њ, що селекц≥онуЇтьс€ в плюс-напр€м≥, знизилас€ з 22,6 до 15,2 поЇднань, а в м≥нус-напр€м≥ Ч зросла до 27,4 поЇднань подразник≥в (≤. ј. Ўуйська ≥ ≥н., 1975).

—пец≥альн≥ досл≥дженн€ показали, що в середньому близько 30% фенотип≥чноњ м≥нливост≥ обумовлено аддитивною генетичною р≥зноман≥тн≥стю (Ћ. Ќ. “руть, 1978).

ўо стосуЇтьс€ людини, то трудова д≥€льн≥сть, мова, абстрактне мисленн€ ≥ творч≥сть не кодуютьс€ в генах в готовому вигл€д≥. ¬они отримуютьс€ €к

≥ндив≥дуальний досв≥д прот€гом всього житт€ людини. «авд€ки Ђсоц≥альному спадкоЇмствуї цей досв≥д не зникаЇ ≥з смертю особи, а залишаЇтьс€ в сусп≥льств≥ дл€ подальших покол≥нь, що ≥ забезпечуЇ швидкий ≥ загальний прогрес творчост≥ ≥ знань всього людства (Ќ. ѕ. ƒуб≥н≥н, ё. –. Ўевченка, 1976).

 

Ћ≥тература: „айченко √. ћ. ќсновы физиологии высшей нервной

де€тельности. стор. 138-151.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 685 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

1308 - | 1148 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.