Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћежа працездатност≥ ≥ функц≥ональн≥ стани орган≥зму людини в процес≥ прац≥




 

ѕевний р≥вень працездатност≥ при р≥зних видах д≥€льност≥ людини формуЇтьс€ на фон≥ конкретного функц≥онального стану њњ орган≥зму. ‘ункц≥ональний стан Ч це ≥нтегральний комплекс ф≥з≥олог≥чних функц≥й ≥ €костей людини, €к≥ забезпечують ефективне вико≠нанн€ профес≥йноњ роботи при певному р≥вн≥ ф≥з≥олог≥чних за≠трат орган≥зму.

ƒосл≥дженн€ми академ≥ка ѕавлова було встановлено, що, незва≠жаючи на велику к≥льк≥сть енергетичних речовин в орган≥зм≥, при безперервн≥й робот≥ одн≥ й т≥ сам≥ кл≥тини кори головного мозку можуть безперешкодно використовувати т≥льки певну њх частину.

÷е обмеженн€ ѕавлов назвав межею працездатност≥.  ≥льк≥сть енергетичних речовин, використанню €коњ дл€ певноњ трудовоњ д≥€льност≥ орган≥зм не протид≥Ї, Ї величиною працездатност≥

¬еличина працездатност≥ р≥зних функц≥ональних одиниць неод≠накова. Ќайменшу працездатн≥сть мають центри кори, б≥льшу Ч п≥дкорков≥ утворенн€ мозку ≥ найб≥льшу Ч виконавськ≥ функц≥о≠нальн≥ одиниц≥ (м'€зи). ÷е зумовлюЇтьс€ тим, що к≥льк≥сть сприй≠маючих елемент≥в набагато перевищуЇ к≥льк≥сть виконавських, тому при переключенн≥ з одн≥Їњ форми корковоњ д≥€льност≥ на ≥нш≥ вико≠ристовуютьс€ одн≥ й т≥ сам≥ виконавськ≥ функц≥ональн≥ одиниц≥. ќстанн≥ над≥лен≥ б≥льшим р≥внем працездатност≥.

—л≥д п≥дкреслити, що межа працездатност≥ Ч величина перем≥нна. «алежно в≥д конкретних умов працездатн≥сть функц≥ональноњ оди≠ниц≥ може зм≥нюватис€ в широких межах. «г≥дно з теор≥Їю функц≥о≠нальноњ системи працездатн≥сть Ї ф≥з≥олог≥чною константою, тоб≠то п≥дпор€дковуЇтьс€ закону саморегул€ц≥њ. —аморегул€ц≥€ Ч це по≠верненн€ ф≥з≥олог≥чних величин, €к≥ зм≥нюютьс€ в процес≥ д≥€льно≠ст≥, до вих≥дних значень або в певн≥ рамки. ¬ичерпавши своњ руш≥й≠н≥ сили, орган≥зм в≥дновлюЇ њх ≥ збер≥гаЇ працездатн≥сть в межах, визначених ф≥з≥олог≥чними законами.

Ќакопиченн€м енергетичних речовин, витрачених в процес≥ прац≥, займаЇтьс€ спец≥альна, системно орган≥зована д≥€льн≥сть орган≥зму Ч в≥дновлювальна функц≥ональна система. ѕодразником дл€ нењ Ї в≥д≠хиленн€ в≥д ф≥з≥олог≥чних констант енергетичних речовин, зм≥ни у склад≥ кров≥, на€вн≥сть продукт≥в розпаду тощо. –еал≥зац≥€ в≥днов-лювальноњ функц≥њ зд≥йснюЇтьс€ внасл≥док процесу збудженн€, €ке заставл€Ї енергетичн≥ речовини виходити з депо ≥ надходити до ро≠бочих орган≥в. –азом з тим в≥дновленн€ працездатност≥ зд≥йснюЇть≠с€ за участю процесу гальмуванн€. ÷е зумовлюЇтьс€ тим, що будь-€кий орган не може одночасно виконувати роботу (наприклад, пере≠робка ≥нформац≥њ нервовою кл≥тиною) ≥ перекачувати до себе енер≠гетичн≥ речовини з депо. “ому процес гальмуванн€ блокуЇ робочий акт ≥ створюЇ в≥дпочинок функц≥ональним одиниц€м, забезпечуючи в≥дновленн€ њх енергетичного потенц≥алу.

« практики в≥домо, що вольовим зусилл€м людина може примуси≠ти себе продовжувати роботу ≥ тод≥, коли необх≥дне включенн€ в≥дновлювальноњ функц≥ональноњ системи.

” цьому раз≥ орган≥зм використовуЇ енергетичн≥ речовини, при≠значен≥ дл€ оновленн€ ≥ п≥дтриманн€ елемент≥в, €к≥ складають струк≠туру живоњ кл≥тини. –озширенн€ меж≥ працездатност≥ за рахунок енер≠гетичних речовин, необх≥дних дл€ основного обм≥ну, створюЇ загрозу пошкодженн€ працюючого органа ≥ наступного захворюванн€.

–≥вень моб≥л≥зац≥њ працездатност≥ людини при зд≥йсненн≥ нею профес≥йноњ д≥€льност≥ може бути р≥зним. ¬≥н ви€вл€Їтьс€ у формуванн≥ в≥дпов≥дних €к≥сних функц≥ональних стан≥в орган≥зму Ч нор≠мального, граничного та патолог≥чного.

ќц≥нка цих стан≥в базуЇтьс€ на взаЇмод≥њ р≥зних функц≥ональних систем €к одиниць ≥нтегративноњ д≥€льност≥ мозку. ¬становлено, що в процес≥ прац≥ актив≥зуютьс€ три функц≥ональн≥ системи, стрижнем €ких Ї р≥зн≥ рефлекторн≥ акти €к реакц≥њ на д≥ю в≥дпов≥дних подраз≠ник≥в.

÷е основна, поб≥чна ≥ в≥дновлювальна функц≥ональн≥ системи.

ќсновна функц≥ональна система Ч це рефлекторн≥ акти у ви≠гл€д≥ трудових рух≥в, д≥й, псих≥чних процес≥в в≥дпов≥дно до алго≠ритму конкретноњ трудовоњ д≥€льност≥.

ѕоб≥чна функц≥ональна система реал≥зуЇтьс€ у вигл€д≥ реакц≥й людини на подразники, не пов'€зан≥ безпосередньо з трудовим про≠цесом, а зумовлен≥ факторами виробничого середовища, внутр≥шн≥ми станами людини, тобто Ї сторонн≥ми в≥дносно основноњ функц≥о≠нальноњ системи.

¬≥дновлювальна функц≥ональна система €вл€Ї собою ф≥з≥оло≠г≥чн≥ реакц≥њ орган≥зму у в≥дпов≥дь на вичерпн≥сть енергетичних ре≠човин.

÷≥ три функц≥ональн≥ системи вступають м≥ж собою в нейроф≥з≥оло≠г≥чний конфл≥кт, оск≥льки несум≥сн≥ в один ≥ той же час. ќднак, вна≠сл≥док координац≥йноњ функц≥њ мозку, трудова д≥€льн≥сть зд≥йснюЇть≠с€ ефективно. јле такий стан збер≥гаЇтьс€ доти, доки моб≥л≥зац≥€ працездатност≥ не виходить за межу. як т≥льки р≥вень моб≥л≥зац≥њ працездатност≥ стаЇ б≥льшим, в≥дновлювальна функц≥ональна сис≠тема набуваЇ актуального значенн€ ≥ зм≥нюЇ напр€мок регулюючоњ д≥€льност≥ мозку.

¬≥дновлювальна функц≥ональна система за допомогою процесу гальмуванн€ блокуЇ виконанн€ трудового процесу, €кий становить основну функц≥ональну систему. –≥вень загостренн€ нейроф≥з≥оло≠г≥чного конфл≥кту м≥ж основною ≥ в≥дновлювальною функц≥ональ≠ними системами в процес≥ прац≥, зм≥ни в працездатност≥ на кожн≥й стад≥њ цього конфл≥кту зумовлюють в≥дпов≥дний функц≥ональний стан орган≥зму.

‘ункц≥ональний стан орган≥зму Ї ≥нтегральним показником мо≠б≥л≥зац≥њ працездатност≥.

ƒл€ нормального функц≥онального стану характерна в≥дсутн≥сть або згладжуванн€ нейроф≥з≥олог≥чного конфл≥кту м≥ж основною ≥ поб≥чною функц≥ональними системами. Ќезважаючи на д≥ю поб≥ч≠них подразник≥в на орган≥зм прац≥вника, основна функц≥ональна си≠стема Ї ст≥йкою дом≥нантою, €ка справл€Ї гальм≥вний вплив на кон≠куруюч≥ рефлекторн≥ акти.

ƒругою особлив≥стю нормального функц≥онального стану Ї те. що витрати функц≥ональних ресурс≥в в орган≥зм≥ людини не виход€ть за межу працездатност≥. «атрати ресурс≥в поновлюютьс€ в ход≥ роботи. “аким чином, нормальний функц≥ональний стан Ч це стан сформованоњ координац≥њ, коли процес збудженн€ Ї руш≥йною си≠лою лише дл€ основноњ функц≥ональноњ системи. ≤нш≥ функц≥ональн≥ системи ще не сформувалис€ або заблокован≥ гальмуванн€м ≥ не справл€ють негативного впливу на основну. ќб'Їктивною ознакою такого функц≥онального стану Ї максимальна ефективн≥сть трудовоњ д≥€льност≥ за умови функц≥ональноњ моб≥л≥зац≥њ в≥дпов≥дно до ф≥з≥о≠лог≥чного закону меж≥ працездатност≥.

ƒл€ граничного функц≥онального стану характерн≥ значн≥ затрати функц≥ональних ресурс≥в, €к≥ виход€ть за межу працездатност≥. ¬ зв'€зку з цим в≥дновлювальна функц≥ональна система теж набуваЇ значноњ сили ≥ за допомогою процесу гальмуванн€ обмежуЇ рефлек≠торн≥ акти, €к≥ становл€ть зм≥ст трудовоњ д≥€льност≥. ќдночасно розгальмовуютьс€ поб≥чн≥ рефлекторн≥ акти. ” результат≥ загострю≠Їтьс€ нейроф≥з≥олог≥чний конфл≥кт м≥ж основною, поб≥чною ≥ в≥д≠новлювальною функц≥ональними системами.

¬насл≥док цього трудова д≥€льн≥сть спов≥льнюЇтьс€, при вико≠нанн≥ роботи виникають зайв≥ ≥ неточн≥ д≥њ та рухи, розс≥юЇтьс€ ува≠га, пог≥ршуЇтьс€ мисленн€, посилюютьс€ реакц≥њ на поб≥чн≥ подраз≠ники, наростаЇ нервово-емоц≥йне напруженн€.

ѕатолог≥чний функц≥ональний стан орган≥зму характеризуЇтьс€ крайн≥м загостренн€м нейроф≥з≥олог≥чного конфл≥кту м≥ж функц≥о≠нальними системами. ¬≥дновлювальна функц≥ональна система дос€≠гаЇ значноњ сили ≥ за допомогою гальмуванн€ намагаЇтьс€ виключи≠ти активний стан мозку ≥ перевести орган≥зм в сон. ўоб змусити себе працювати, прац≥вников≥ потр≥бн≥ велике напруженн€ ≥ вольов≥ зусилл€.

ѕатолог≥чний функц≥ональний стан ви€вл€Їтьс€ у вигл€д≥ р≥зних функц≥ональних порушень, ” зв'€зку з затратами Ђзабороненихї енергетичних ресурс≥в в≥дбуваютьс€ значн≥ зрушенн€ в показниках серцево-судинноњ системи, газообм≥ну ≥ д≥€льност≥ ≥нших внутр≥шн≥х орган≥в. ќзнакою патолог≥чного функц≥онального стану орган≥зму людини Ї також дискоординац≥€, €ка ви€вл€Їтьс€ в парадоксальних ≥ ультрапарадоксальних реакц≥€х. —уть њх у тому, що позитивн≥ сиг≠нали, €к≥ спонукають до правильних д≥й, втрачають своЇ стимулююче значенн€, а негативн≥, навпаки, Ч спонукають ≥ можуть викликати неадекватн≥ реакц≥њ.

 ритер≥Їм дл€ оц≥нки р≥вн€ моб≥л≥зац≥њ працездатност≥ служить ефект —Їченова. ќзнакою цього ефекту Ї те, що при переход≥ в≥д одн≥Їњ д≥€льност≥ до другоњ мають м≥сце б≥льш висок≥ результати са≠ме в друг≥й д≥€льност≥. —уть ефекту —Їченова пол€гаЇ в тому, що при переход≥ до другоњ д≥€льност≥ в стан збудженн€ приход€ть ≥нш≥ нервов≥ кл≥тини, а в тих, що ран≥ше регулювали роботу, збудженн€ зм≥нюЇтьс€ процесом гальмуванн€, €ке забезпечуЇ б≥льш ефектив≠ний в≥дпочинок цим кл≥тинам, н≥ж за умови пасивного в≥дпочинку прац≥вника.

¬ипробуванн€ на ефект —Їченова провод€ть так. ѕ≥сл€ припи≠ненн€ профес≥йноњ роботи прац≥вников≥ пропонують ≥ншу роботу у вигл€д≥ тест≥в ≥ завдань, за €кими можна судити про стан працездат≠ност≥. якщо у прац≥вника мають м≥сце п≥двищенн€ ефективност≥ ≥ покращенн€ результат≥в випробуванн€ пор≥вн€но з тими њх величи≠нами, €к≥ були до виконанн€ профес≥йноњ роботи, то функц≥ональ≠ний стан його оц≥нюЇтьс€ €к нормальний. ÷е означаЇ, що працезда≠тн≥сть орган≥зму людини, зайн€тоњ ≥нтенсивною трудовою д≥€ль≠н≥стю, перебуваЇ на р≥вн≥ максимальноњ моб≥л≥зац≥њ, а ф≥з≥олог≥чн≥ обмеженн€ при цьому не порушен≥.

якщо у процес≥ прац≥ людина мимов≥льно зм≥нюЇ позу, швид≠к≥сть рух≥в, переключаЇтьс€ з одн≥Їњ операц≥њ на ≥ншу, то це Ї не що ≥нше, €к намаганн€ в≥дновити працездатн≥сть за рахунок активного в≥дпочинку. ¬ цьому раз≥ ефект —Їченова Ї початковою стад≥Їю нейроф≥з≥олог≥чного конфл≥кту ≥ передв≥сником його загостренн€ м≥ж функц≥ональними системами. ¬≥дсутн≥сть позитивного ефекту —Їченова при переход≥ на ≥ншу д≥€льн≥сть характерна дл€ гранично≠го функц≥онального стану, а в≥д'Їмний ефект, що супроводжуЇтьс€ парадоксальними ≥ ультрапарадоксальними реакц≥€ми, Ч дл€ пато≠лог≥чного.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-10-01; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 453 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1339 - | 1213 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.