1. Сторона – відповідач зобов’язана повідомити Стороні – скаржникові та Комітету з питань торгівлі до закінчення обґрунтованого строку про будь-які заходи, вжиті з метою виконання постанови третейської групи.
2. У разі якщо Сторони не дійдуть згоди щодо факту існування або відповідності цій Угоді будь-якого заходу, який був повідомлений відповідно до пункту 1, Сторона – скаржник може письмово звернутися до первинної третейської групи з проханням прийняти рішення з цього питання. У такому зверненні необхідно зазначити конкретний захід, про який йдеться, та положення Угоди, якому цей захід не відповідає, таким чином, щоб цього було достатньо для чіткого визначення правових підстав для скарги. Третейська група повинна повідомити про своє рішення протягом 45 днів з дати подання такої заявки.
3. У разі якщо первинна третейська група, або деякі з її членів, не можуть знову зібратися, повинна застосовуватися процедура, визначена статтею 307 цієї Угоди. Граничний строк повідомлення про рішення складає 60 днів з дати подання звернення, про яке йдеться в пункті 2 цієї статті.
Стаття 314
Заходи врегулювання термінових енергетичних спорів
1. Стосовно спорів щодо Глави 11 «Питання, пов’язані з торгівлею енергоносіями» Розділу IV цієї Угоди, які одна із Сторін вважатиме терміновими через повне або часткове припинення будь-якого транзиту природного газу, нафти чи електроенергії, або через загрозу такого припинення, застосовуються наступні конкретні положення про засоби захисту.
2. Без шкоди для статей 311, 312 та 313 цієї Угоди Сторона – скаржник може призупинити виконання зобов’язань, які виникають відповідно до цієї Угоди, до рівня, який є еквівалентним обсягу знешкодження або шкоди, спричинених Стороною, яка не в змозі дотримуватись висновків третейської групи, протягом 15 днів після оприлюднення цих висновків. Таке призупинення може бути введено в дію негайно та може застосовуватися не більше трьох місяців, крім випадків, коли Сторона – відповідач не дотримується звіту третейської групи.
3. У разі, якщо Сторона – відповідач оскаржує існування факту недотримання або рівня призупинення через невиконання зобов’язань, вона може ініціювати процесуальні дії відповідно до статті 315 або статті 316 цієї Угоди, які мають бути невідкладно розглянуті. Сторона – скаржник зобов’язана скасувати або скорегувати призупинення зобов’язань тільки після прийняття третейською групою рішення з цього питання, та може підтримувати призупинення упродовж процесуальних дій.
