1. Кожна Сторона забезпечує прозорість у сфері державної допомоги. Для цього кожна Сторона щорічно надсилає іншій Стороні повідомлення про загальний обсяг, види та галузевий розподіл державної допомоги, яка може вплинути на торгівлю між Сторонами. Відповідні повідомлення повинні містити інформацію стосовно цілей, форми, обсягу та бюджету, відомства, що надає допомогу, та, де це можливо, одержувача допомоги. Для цілей цієї статті будь-яка допомога, обсягом менше, ніж 200 000 євро для одного підприємства протягом трирічного періоду, не потребує повідомлення. Таке повідомлення вважається наданим, якщо воно надіслане іншій Стороні або, якщо відповідна інформація розміщується на публічному веб-сайті в мережі Інтернет до 31 грудня наступного календарного року.
2. За запитом однієї із Сторін інша Сторона повинна надати додаткову інформацію стосовно будь-якої схеми державної допомоги та окремих індивідуальних випадків надання державної допомоги, що впливають на торгівлю між Сторонами. Сторони обмінюються цією інформацією з урахуванням обмежень, що накладаються вимогами до професійної та комерційної таємниці.
3. Сторони мають забезпечити, щоб фінансові стосунки між органами державної влади та державними підприємствами були прозорими, таким чином, щоб чітко відстежувалось наступне:
(a) державні кошти, виділені органами державної влади прямо або опосередковано (наприклад, через посередництво державних підприємств або фінансових закладів) відповідним державним підприємствам;
(b) на які цілі ці кошти фактично надані.
4. Сторони, крім того, мають гарантувати, щоб фінансова та організаційна структура будь-якого підприємства, яке користується спеціальним чи виключним правом, наданим Україною або державою-членом Європейського Союзу, або є уповноваженим на надання послуг, які мають загальний економічний інтерес, які отримують компенсацію за надання публічних послуг в будь-якій формі, яка має відношення до такої послуги, була коректно відображена в окремих бухгалтерських рахунках, таким чином, щоб чітко відслідковувалось наступне:
(а) витрати та доходи, пов’язані з усіма товарами або послугами, щодо яких підприємству надано спеціальне або виключне право, або усіма послугами, які мають загальний економічний інтерес, та які підприємство уповноважене надавати, і, з іншого боку, витрати та доходи, пов’язані з кожним іншим окремим товаром або послугою, щодо яких підприємство здійснює діяльність;
(b) повна інформація щодо методів, відповідно до яких витрати та доходи призначаються або розподіляються за різними видами діяльності. Ці методи повинні базуватися на принципах бухгалтерського обліку – обумовленості, об’єктивності, прозорості, та послідовності, відповідно до міжнародновизнаних методологій бухгалтерського обліку, таких як калькуляція витрат за видом діяльності, та мають базуватися на даних аудиту.
5. Кожна Сторона забезпечить застосування положень цієї статті впродовж п’яти років з дати набрання чинності цією Угодою.
