Попередні та попереджувальні заходи

1. Сторони мають забезпечити, що судові органи можуть, за клопотанням скаржника видати попередню судову заборону, призначену для запобігання будь-якому можливому порушенню права інтелектуальної власності, або заборонити, на попередній основі та за умови сплати, якщо необхідно, штрафу, якщо це передбачено національним законодавством, продовження порушення того права, або зробити таке продовження порушення таким, що підпадає під гарантії, які забезпечують виплату компенсації правовласнику. Попередня судова заборона може бути також видана, за тих самих умов, стосовно посередника, чиї послуги використовуються третьою особою з метою порушення права інтелектуальної власності.

2. Попередня судова заборона може також видаватись з метою арешту або вилучення товарів, які підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності з тим, щоб запобігти ввезенню або переміщенню торговельними каналами.

3. У випадку порушення, що здійснюється в комерційному масштабі, Сторони гарантують, що, якщо скаржник наводить обставини, які імовірно становлять загрозу щодо відшкодування збитків, судові органи можуть винести ухвалу про запобіжний арешт рухомої і нерухомої власності імовірного порушника, зокрема блокування його/її банківських рахунків та інших активів. Для цього компетентні органи можуть винести рішення про надання банківських, фінансових або комерційних документів, або про доступ до відповідної інформації.

4. Сторони мають забезпечити, що тимчасові заходи, що згадуються у пунктах 1, 2 та 3 цієї статті, можуть, у відповідних випадках, вживатись без заслуховування відповідача, зокрема, якщо будь-яка затримка спричинятиме невиправну шкоду власнику прав. В такому випадку, Сторони інформують про це без затримки, найпізніше після виконання заходів. Перегляд, в тому числі право бути заслуханим, має відбуватися після подання заяви відповідачем з метою винесення рішення, протягом обґрунтованого строку після сповіщення про заходи, чи будуть ті заходи змінені, анульовані або підтверджені.

5. Сторони мають забезпечити, що попередні заходи, що згадуються у пунктах 1, 2 та 3 цієї статті, анулюються або іншим чином припиняють дію, за заявою відповідача, якщо скаржник у обґрунтований строк не порушує справу, результатом якої є рішення стосовно обставин справи, у компетентному судовому органі.

6. Якщо попередні заходи анулюються або вони припиняють дію завдяки будь-якій дії або помилці скаржника, або якщо пізніше виявляється, що не було порушення або загрози порушення права інтелектуальної власності, судові органи мають повноваження вимагати від скаржника, за заявою відповідача, надання відповідачеві відповідної компенсації за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.