Здійснюючи нагляд, прокурор у межах своєї компетенції:
- знайомиться з документами, на підставі яких особа відбуває кримінальне покарання, не пов'язане з позбавленням волі;
- проводить опитування засуджених;
- перевіряє відповідність постанов службових осіб кримінально-виконавчої інспекції та відділу державної виконавчої служби вимогам законів, що регламентують порядок і умови виконання судових вироків та постанов. Вживає заходів до скасування тих із них, що суперечать закону.
Прокурор здійснює нагляд не лише за додержанням законів кримінально-1 виконавчою інспекцією та відділом державної виконавчої служби, але й за виконанням визначених законом обов'язків, пов'язаних з виконанням виправних чи громадських робіт, адміністрацією підприємств, установ, організацій за місцем роботи засуджених (контроль за поведінкою засуджених, їх ставленням до праці, проведенням з ними виховної роботи та інше), а також за виконанням передбачених кримінально-виконавчим законодавством зобов'язань самими засудженими.
1.2. Організація нагляду за додержанням ЗАКОНІВ при виконанні кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
Завдання подальшого зміцнення законності при виконанні кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, посилення їх виховного та попереджувального впливу вимагають подальшої активізації прокурорського нагляду, підвищення його ефективності.
Практика свідчить, що найбільш поширеними причинами, які сприяють порушенням законності, є передусім слабкий рівень професійної підготовки, недисциплінованість працівників інспекцій та відділів державної виконавчої служби, відсутність належного контролю за їх діяльністю з боку керівників обласних управлінь і відділів, а також невиконання чи неналежне виконання працівниками органів внутрішніх справ вимог п.7 ч.1 ст. 10 Закону України "Про міліцію".
Одним з основних засобів прокурорського нагляду є перевірка додержання законів у кримінально-виконавчій інспекції, на підприємствах, в установах і організаціях та відділі державної виконавчої служби.
Для кваліфікованого проведення перевірки прокурору необхідно:
1. Знати основні закони та підзаконні акти, що регулюють виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а саме:
а) Конституцію України (розділи II "Права, свободи та обов’язки людини і громадянина" та VII "Прокуратура");
б) Закон України "Про прокуратуру";
в) Кримінальний кодекс України (розділи X, XII. XV),
г) Кримінально - процесуальний кодекс України (розділ V),
д) Кримінально-виконавчий кодекс України 0 лами І11, 23, 25, 26);
е) Кодекс законів про працю України (глави III, V, VII. VIII, X, XIII);
є) Кодекс законів України про адміністративні правопорушення (статті 31, 37,38,298-305,322-325);
ж) Закони України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження";
з) Постанови Пленуму Верховного Суду України:
-№ 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання";
-№ 2 від 26.04.2002 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким";
-№ 6 від 27.08.1976 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису"
-№ 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження";
и) Наказ Генерального прокурора України "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів у слідчих ізоляторах, при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян";
і) "Інструкцію про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань", затверджену спільним наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства внутрішніх справ України № 270 / 1560 від 19 грудня 2003 року;
ї) "Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях", затверджену спільним наказом Міністра праці України, Міністра юстиції України і Міністра соціального захисту населення України № 58 від 29 липня 1993 року;
й) " Інструкцію про проведення виконавчих дій", затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року з наступними змінами і доповненнями;
к) "Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України", затверджене наказом Міністра внутрішніх справ України №1212 від 20.10.2003 року.
Слід мати на увазі, що зазначений перелік не є вичерпним, оскільки на практиці, в залежності від характеру перевіряємих питань та виявлених порушень, часто виникає потреба у застосуванні інших нормативних актів.
2. Ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок виконання законів, проведених прокурором в інспекції (відділі державної виконавчої служби). Вивчити наявні в прокуратурі скарги і звернення громадян, інші матеріали з інформацією про порушення законності при виконанні кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі. У бесіді з головою спостережної комісії з'ясувати, які є претензії до працівників кримінально-виконавчої інспекції, органів внутрішніх справ та адміністрації підприємств за місцем відбування покарань засудженими.
3. Вивчити кримінальні справи та матеріали на осіб, які вчинили повторні злочини в період відбування покарання, а також на осіб, яким покарання, не пов'язане з позбавленням волі замінено судом на інший вид покарання.
4. В залежності від спрямованості прокурорської перевірки, із місцевого суду, кримінально-виконавчої інспекції, відділу державної виконавчої служби, районного(міського) управління (відділу) внутрішніх справ прокурор запитує відповідну інформацію, зокрема, про кількість осіб, яким призначені покарання не пов'язані з позбавленням волі (у розрізі видів та з зазначенням П.І.Б.); перелік підприємств, де засуджені відбувають покарання у виді виправних чи громадських робіт; кількість виконавчих листів, що надійшли для виконання за певний період; кількість засуджених, які ухиляються від відбування покарання і розшукуються органами внутрішніх справ, тощо. У разі необхідності проводить взаємозвірки.
5. Проаналізувати додержання законності в інспекції (відділі державної виконавчої служби), а також на підприємствах і в організаціях, де відбувають покарання засуджені до виправних робіт чи громадських робіт. Під час аналізу прокурор робить висновок про причини порушень законності, що найбільш часто виявлялися, і визначає перелік питань, на які слід звернути особливу увагу при проведенні перевірки.
На підставі аналізу складається план перевірки з питань, що належать до компетенції прокурора.
2. Нагляд за додержанням встановленого законом порядку звернення до виконання вироків щодо осіб, засуджених до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
Відповідно до вимог ст. 403 КПК України вироки, ухвали і постанови суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок. Своєчасне звернення до виконання вироку, який набрав законної сили, покладається на суддю або голову відповідного суду, який постановив вирок (ст.404 КПК України).
Тому, враховуючи вимоги закону, прокурору слід розпочинати перевірку із з'ясування в суді питань про кількість постановлених вироків, що набрали чинності, скільки з них не направлено в інспекції для виконання у встановлений термін і причини цього. При ознайомленні в кримінально-виконавчій інспекції з документами, долученими до особових справ засуджених, прокурору слід звертати увагу на законність вироків. У разі виявлення фактів необґрунтованого засудження громадян ініціювати перегляд вироку суду у встановленому законом порядку.
2.1. Нагляд за додержанням кримінально - виконавчими інспекціям встановленого законом порядку прийняття вироків до виконання
Продовжуючи перевірку в інспекції, прокурор звертає увагу на те, чи виконуються працівниками інспекції вимоги ст. ст. 36, 41 КВК України про приведення до виконання вироків суду щодо засуджених до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, не пізніше десятиденного терміну з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання. При цьому слід пам'ятати, що документами, підтверджуючими наявність підстав для відбування засудженим призначеного йому виду покарання є копія вироку (постанови, ухвали) суду і його розпорядження про приведення вироку до виконання. Про наявність порушень закону можуть свідчити розбіжності в датах вхідної і вихідної кореспонденції.
У день надходження до інспекції копії вироку (постанови, ухвали) суду з розпорядженням про його виконання, дані про засудженого заносяться до відповідного журналу обліку засуджених за видом кримінального покарання. У тому ж порядку реєструються заведені особові справи на засуджених, та ті, що надходять з інших інспекцій. Слід пам'ятати, що реєстраційний номер у журналі має відповідати номеру особової справи засудженого та його облікової картки.
Повноваження кримінально-виконавчих інспекцій під час виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та органів внутрішніх справ при проведенні індивідуально-профілактичної роботи з цією категорією засуджених, визначені в ч.1 ст.31; ч.5 ст.36; ч.5 ст.41, ч.3 ст. 163; ч. 1 ст.164 КВК України і п.7 ч. ст.10 Закону України "Про міліцію".
2.2. Нагляд за додержанням вимог закону щодо розшуку осіб, засуджених до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі
Прокурор, перевіряючи в інспекції додержання законів з цього питання повинен з'ясувати скільки засуджених не з'являється на реєстрацію, а також яка кількість осіб не прибула після звільнення з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання / при заміні покарання більш м'яким /, причини цього, які заходи вживались інспекцією до усунення таких порушень, чи проводились початкові розшукові дії засуджених, місце знаходження яких не відоме. При цьому прокурору слід звертати увагу на такі питання:
чи своєчасно інспектор розпочав початкові розшукові дії засуджених, місце знаходження яких не відоме, скільки часу вони проводились (не більше одного місяця, а у виключних випадках не більше 45 діб) та коли розшукові матеріали були передані до територіального органу внутрішніх справ для оголошення засудженого у розшук, які заходи вживались органами внутрішніх справ для встановлення їх місця перебування;
- чи достатньо повно інспекцією проведені початкові розшукові дії, визначені відомчою інструкцією.
До особової справи особи, яка перебуває в розшуку, долучаються копія постанови про оголошення розшуку із зазначенням номера розшукової справи, а також довідки органу внутрішніх справ про стан розшуку через кожні шість місяців.
При виявленні фактів зволікання у проведенні розшуку прокурор вживає заходів до його активізації та притягнення винних у цьому службових осіб до відповідальності.
