Іv. Семінарські заняття

Мета і завдання семінарських занять. Семінарські заняття з курсу «Антична філософія» передбачають обговорення студентами питань, визначених робочою навчальною програмою, і мають на меті закріплення і поглиблення знань предмета, здобутих під час лекційних занять і самостійної роботи; прищеплення навичок аналізу конкретних тем і проблем; розкриття їх теоретичного змісту і практичного значення; ведення фахової дискусії тощо.

Зміст семінарських занять. Семінарські заняття з курсу передбачають такі форми аудиторної роботи:

розгляд і обговорення теоретичного матеріалу у відповідності до визначеного плану;
заслуховування й обговорення тематичних доповідей;
тематичні опитування;
проведення експрес-контролю

Плани семінарських занять

Заняття 1—3. Виникнення філософії у Стародавній Греції (6 год.)

Соціально-культурні передумови виникнення філософії у Стародавній Греції. Міф і логос.

Філософські погляди представників мілетської школи.

Література

Обов'язкова

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. – Ч. 1.– М., 1969. – С. 267- 280.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 55-68, 93-94.

Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 42-132.

Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 41-55.

Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 33-134.

Додаткова

Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.

Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. – М.,1988.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995.

Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.

Доддс Е.Р. Греки и иррациональное. – М., 2000.

Донских О. А., Кочергин А. Н. Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. – М., 1993.

Зайцев А.И. Культурный переворот в Древней Греции VІІІ-V вв. до н.э. – Л., 1985.

Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

Лосев А. Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. – М.,1963.

Михайлова Э. Н., Чанышев А. Н. Ионийская философия. – М., 1966.

Ортега-и-Гассет X. Возникновение философии // Что такое философия? – М., 1991.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

Хайдеггер М. Изречение Анаксимандра // Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.

Чанышев А. Н. Эгейская предфилософия. – М., 1970.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Заняття 4—5. Геракліт Ефеський (4 год.)

Вчення Геракліта про вогонь.

Ідея єдності й боротьби протилежностей.

Поняття логосу та його місце у філософії Геракліта.

Погляди Геракліта щодо процесу пізнання.

Соціально-етичні ідеї Геракліта.

Література

Обов'язкова

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. – Ч. 1.– М., 1969. – С. 267- 280.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 333-337.

Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 229-331.

Тихолаз А. Г. Геракліт. – К., 1995. – 160 с.

Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 33-134, 176-257.

Додаткова

Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.

Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995.

Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.

Кессиди Ф. Х. Философские и эстетические взгляды Гераклита Эфесского. – М., 1963.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Заняття 6—8. Піфагорійці. Елеати (2 год.)

Філософія раннього піфагореїзму.

Філософія елеатів:

а) розробка вчення про єдине буття у філософії Парменіда;

б) філософський сенс апорій Зенона.

Література

Обов'язкова

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. – Ч. 1.– М., 1969. – С. 280-299.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 337-342.

Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 133-166, 182-228, 395-572.

Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 138-149, 156-176, 274-314.

Додаткова

Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.

Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.

Данелиа С. И. Мировоззрение Ксенофана Колофонского // Очерки из истории античной и Новой философии. – Тбилиси, 1986.

Жмудь Л. Я. Пифагор и его школа. – Л., 1990.

Жмудь Л. Я. Наука, философия и религия в раннем пифагореизме. – СПб, 1994.

Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М.,1981.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Заняття 9. Натурфілософія V століття. Емпедокл (2 год.)

Натурфілософія Емпедокла.

Міфологічно-містеріальні елементи світогляду Емпедокла.

Погляди Емпедокла на процес пізнання.

Література

Обов'язкова

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. – Ч. 1.– М., 1969. – С. 299-315.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 320-327.

Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 572-782.

Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 330-414.

Эмпедокл. Очищения: Фрагменты из поэмы // Семушкин А.В. Эмпедокл. – М., 1985. – С. 181-186.

Якубанис Г.Эмпедокл: философ, врач и чародей. Гельдерлин Ф. Смерть Эмпедокла. – К., 1994. – С. 71-132.

Додаткова

Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.

Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.

Семушкин А. В. Эмпедокл. – М., 1985.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Якубанис Г. Эмпедокл: философ, врач и чародей. Гельдерлин Ф. Смерть Эмпедокла. – К., 1994. – С. 71-132.

Заняття 10. Натурфілософія V століття. Анаксагор (2 год.)

Вчення Анаксагора про гомеомерії.

Місце розуму-"нусу" у філософії Анаксагора.

Погляди Анаксагора на процес пізнання.

Література

Обов'язкова

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. – Ч. 1.– М., 1969. – С. 299-315.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 94-97.

Рожанский И. Д. Анаксагор. У истоков античной науки. – М., 1972. – С. 241-298.

Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. М., 1989. – С. 505-535.

Додаткова

Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.

Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.

Рожанский И. Д. Анаксагор. У истоков античной науки. – М., 1972.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Заняття 11—12. Атомістика Левкіппа—Демокріта (4 год.)

Вчення Левкіппа-Демокріта про атоми і порожнечу.

Детермінізм Демокріта. Проблема необхідності і випадковості.

Вчення Демокріта про пізнання.

Соціально-етичні погляди Демокріта.

Література

Обов'язкова

Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты. – Баку, 1946. – С. 15-146, 171-173, 199-208, 224-323.

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т. 1. – Ч. 1.– М., 1969. – С. 322-346.

Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 53-178.

Лурье С. Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Исследования. – Л.,1979. – С.189-384.

Додаткова

Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.

Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М.,1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.

Виц Б. В. Демокрит. – М., 1979.

Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.

Горан В. П. Необходимость и случайность в философии Демокрита. – Новосибирск, 1984.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.

Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.

Заняття 13—14. Софісти. Сократ (4 год.)

Філософські погляди Протагора.

Філософські погляди Горгія.

Образ Сократа в творах Ксенофонта.

Сократ у "Хмарах" Арістофана.

Сократ у творах Платона.

Питання для самостійного опрацювання:

Філософія кініків.

2. Філософія кіренаїків.

3. Філософія мегарської школи.

Література

Обов'язкова

Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения. – М.-Л., 1985.

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т.1,Ч.1. – М., 1969. –С. 299-315.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 109-149, 234-268.

Антология кинизма. – М., 1984. – С. 97-210.

Аристофан. Облака // Комедии: В 2-х т. – Т.1. – М., 1983. – С. 153-234.

Платон. Апологія Сократа. Крітон. Федон // Діалоги. – К., 1995. – С. 20-41, 42-53, 234-292.

Додаткова

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P.81-126.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. III: The Fifth-Century Enlightenment – Part 1: The Sophists; Part 2: Socrates. – Cambridge University Press, 1971.

Stone I.F. The Trial of Socrates. – Anchor Books-Doubleday, 1989.

Taylor A.E. Socrates: The Man and His Thought. – Doubleday-Anchor Books, 1953.

The Philosophy of Socrates: A Collection of Critical Essays. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.

Vlastos G. Socrates, Ironist and Moral Philosopher. – Cornell University Press, 1991.

Vlastos G. Socratic Studies. – Cambridge University Press, 1994.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 97-131.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С. 108-136.

Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995. – С. 94-133.

Гомперц Т. Греческие мыслители. Сократ и сократики. – СПб., 1999.

Кессиди Ф.Х. Сократ. – М., 1976.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М., 1969.

Нахов И.М. Философия киников. – М., 1982.

Нерсесянц В.С. Сократ. – М., 1977.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 237-322.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 203-239.

Чернышев Б.С. – Софисты. – 2-е изд. – М., 2007.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 91-124, 187-218.

Заняття 15—18. Платон (8 год.)

Вчення Платона про ідеї ("Гіппій Більший", "Держава" (VII кн.: "Міф про печеру", "Протагор").

Теорія пізнання ("Теетет", "Менон").

Діалектика ("Софіст", "Парменід").

Психологія ("Федон").

Вчення про Ерос ("Бенкет").

Космологія ("Тімей").

Суспільно-політичне вчення ("Держава").

Література

Обов'язкова

Платон. Менон // Соч.: В 3-х т. – М.,1970. – Т.2. – С. 367-411.

Платон. Теэтет // Там же. – С. 233-317.

Платон. Пир // Там же. – С. 95-155.

Платон. Софист // Там же. – С. 319-400.

Платон. Парменид // Там же. – С. 401-477.

Платон. Государство // Соч.: В 3-х т. – М.,1971. – Т.3,Ч.1. – С. 89-453.

Платон. Тимей // Там же. – С. 455-541.

Платон. Гіппій Більший // Діалоги. – С. 81-107.

Платон. Крітон // Діалоги. – С. 42-51.

Платон. Протагор // Діалоги. – С.108-154.

Платон. Федон // Діалоги. – С. 234-292.

Платон. Федр // Діалоги. – С. 293-339.

Додаткова

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 127-265.

Cornford F.M. Plato’s Theory of Knowledge. – The Liberal Arts Press, 1957.

Cornford F.M. Plato and Parmenides. – Kegan Paul, 1939.

Crombie I.M. An Examination of Plato’s Doctrines. – Routlege & Keagan Paul, 1963.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IV, Plato: the man and his dialogues, earlier period. – Cambridge University Press, 1975.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. V, The Later Plato and the Academy. – Cambridge University Press, 1978.

Kramer H. J. Plato and the Foundations of Metaphysics. – State University of New York Press, 1990.

Plato: A Collection of Critical Essays, Vol. I-II. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.

Studies in Plato’s Metaphysics. Ed.by R.E.Allen. – Routlege & Keagan Paul, 1968.

Taylor A.E. Plato: The Man and His Work. – Methuen & Co, 1952.

The Cambridge Companion to Plato. – Cambridge University Press, 1992.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М.,1976. – С. 174-258.

Асмус В.Ф. Платон: эйдология, эстетика, учение об искусстве // Историко-философские этюды. – М., 1984. – С. 3-44.

Богомолов А.С. Античная философия. – М.,1985. – С. 164-195.

Васильева Т.В.Афинская школа философии. – М., 1985.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С. 133-190.

Виндельбанд В. Платон. – К., 1993.

Грот Н.Я. Очерк философии Платона. – 2-е изд. – М., 2007.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. – М., 1974.

Лосев А.Ф. Эрос у Платона // Философия, мифология, культура. – М., 1991. – С. 188-209.

Мочалова И.Н. Метафизика Ранней Академии и проблемы творческого наследия Платона и Аристотеля // AKADEMEIA. Материалы и исследования по истории платонизма.
Межвузовский сборник. Выпуск 3. – СПб., 2000. – С. 226-330.

Платон и его эпоха. – М., 1979.

Платон: pro et contra. – СПб., 2001.

Соловьев В.С. Жизненная драма Платона // Соч.: В 2-х т., – Т. 2. – М., 1990. – С. 582-626.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 325-399.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 244-278.

Шейнман-Топштейн С.Я. Платон и ведийская философия. – М., 1978.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 125-148.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.

Заняття 19—22. Арістотель (8 год.)

Арістотель про предмет "першої філософії".

Критика вчення про ідеї у "Метафізиці".

Вчення про перші причини і начала сущого в "Метафізиці".

Категоріальне вчення.

Психологія ("Про душу").

Суспільно-політичне вчення.

Література

Обов'язкова

Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. – М., 1976. – Т.1. – С. 63-367.

Аристотель. Метафизика. Переводы, комментарии, толкования. – К., 2000.

Аристотель. О душе // Там же. – С. 369-446.

Аристотель. Категории // Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2. – С. 51-89.

Аристотель. Физика // Соч.: В 4-х т. – М., 1981. – Т.3. – С.59-377.

Арістотель. Політика. – К., 2000.

Аристотель. Большая этика // Соч.: В 4-х т. – М., 1983. – Т.4. – С.295-373.

Арістотель. Поетика. – Київ, 1967.

Додаткова

Aristotle: A Collection of Critical Essays. Ed. by J.M.E. Moravcsik. – Anchor Books-Doubleday, 1967.

Barnes J. Aristotle. – Oxford University Press, 1992.

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 266-378.

Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. VI: Aristotle: An Encounter. – Cambridge University Press, 1981.

Taylor A.E. Aristotle. – Dover Publications, 1955.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.259-401.

Аристотель и античная литература. – М., 1978.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С.196-236.

Визгин В.П. Генезис и структура квалитативизма Аристотеля. – М., 1982.

Виллер Э.А. Учение о Едином в античности и средневековье. – СПб.,2002.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С.191-250.

Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. – М., 1975.

Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. – М., 1971.

Доватур А.И. Политика и политии Аристотеля. – М.;Л., 1965.

Зубов В.П. Аристотель. – М.,1963 (Зубов В.П. Аристотель. Человек. Наука. Судьба наследия. – М., 2000).

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. – М., 1975.

Лосев А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля // Миф. Число.Сущность. – М., 1994. – С. 527-632.

Луканин Р.К. "Органон” Аристотеля. – М., 1984.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 399-455.

Ханин Д.М. Искусство как деятельность в эстетике Аристотеля. – М., 1986.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С.297-360.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 149-186.

Заняття 23—26. Елліністично-римська філософія (8 год.)

Філософія епікуреїзму у поемі Лукреція "Про природу речей".

2. Стоїчна етика в "Моральних листах до Луцілія" Сенеки.

3. Систематизація скептицизму в "Трьох книгах Пірронових положень" Секста Емпірика.

4. Неоплатонічна діалектика у "Першоосновах теології" Прокла.

Література

Обов'язкова

Антология мировой философии: В 4-х т. – Т.1,Ч.1. – М., 1969. – С. 536-576.

Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 181-236.

Плотин. Сочинения. – СПб., 1995.

Плутарх. Исида и Осирис. – К, 1996.

Порфирий. Жизнь Плотина // Диоген Лаэртский. О жизни, ученнях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 427-440

Прокл. Первоосновы теологии // Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. М., 1974. – С. 458-537.

Прокл. Платоновская теология. – СПб., 2001.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Секст Эмпирик. Три книги Пирроновых положений // Соч.: В 2-х т. – М., 1976. – Т.2 – С. 287-380.

Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. – К., 1995.

Степанова А.С. Философия древней Стои. – СПб., 1995.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Учебники платоновской философии. – Москва-Томск, 1995.

Цицерон. Философские трактаты. – М., 1986

Ямвлих. О египетских мистериях. – М., 1995.

Филострат Флавий. Жизнь Аполлония Тианского. – М., 1985.

Фрагменты ранних стоиков. – Т.1. – М., 1998.

Додаткова

Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 379-506.

Адо П. Духовные упражнения и античная философия. – М., 2005.

Адо П. Плотин или простота взгляда. – М., 1991. – С.140.

Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 402-531.

Басов Р.А. История древнегреческой философии от Фалеса до Аристотеля. – М., 2002.

Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С. 237-342.

Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С. 251-311.

Гайденко П.П., Петров В.В. Философия природы в античности и в средние века. – М., 2000.

Гайденко П.П. Философия природы в античности и в средние века. – Ч.2 – М., 1999.

Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М., 1988. – С. 69-119, 389-399.

Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 455-516.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. – М., 1979.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Поздний эллинизм. – М., 1980.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн.I. – M., 1988.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн. II. – М., 1988.

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991. – С. 7-417.

Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 219-260.

Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.