Мета і завдання навчального курсу: вивчення виникнення і становлення давньогрецької філософії. Головну увагу приділено вивченню досократівської філософії, класичної грецької філософії та філософії елліністично-римської доби.
Міждисциплінарні зв’язки. Вивчення курсу «Антична філософія» поглиблює знання і навички, набуті під час вивчення нормативної дисциплін циклу професійної і практичної підготовки «Філософія (пропедевтичний курс)», а також створює підґрунтя подальшої історико-філософської освіти студентів (курси «Філософія середніх віків», «Філософія Відродження та Реформації» та ін.) і засвоєння ними змісту низки вибіркових дисциплін («Аналітика міфу», «Філософія Г. Сковороди», «Томізм», «Філософія релігії» та ін.).
Вимоги до знань та умінь. За результатами вивчення курсу студент повинен знати:
· періодизацію та джерелознавчу базу історії античної філософії;
· погляди чільних представників давньогрецької та римської філософії;
· зміст філософських творів античних філософів, включених до програми курсу;
· стан сучасного історико-філософського антикознавства.
Студент повинен вміти:
· аналізувати і порівнювати зміст основних концепцій історії античної філософії;
· характеризувати і порівнювати зміст філософських учень провідних античних мислителів;
· здійснювати історико-філософський аналіз та інтерпретацію оригінальних текстів античних філософів;
· вести аргументовану дискусію з проблемних питань історії античної філософії зазначеної доби;
· здійснювати самостійний пошук та фахове опрацювання новітньої літератури предмета;
· користуватися довідковою літературою предмета.
II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
| Номер теми | Назва теми | Кількість годин | ||
| Лекції | Семінари | Самостійна робота | ||
| 1. | Виникнення філософії у Стародавній Греції. | |||
| 2. | Іонійська філософія. Мілетська школа. | |||
| 3. | Філософія Геракліта Ефеського. | |||
| 4. | Італійська філософія. Філософія піфагорійців. | |||
| 5. | Філософія елеатів. | |||
| 6. | Натурфілософія V ст. до н.е. | |||
| 7. | Атомістика Левкіппа—Демокріта. | |||
| 8. | Софісти, Сократ і сократичні школи. | |||
| 9. | Філософія Платона. | |||
| 10. | Філософія Арістотеля. | |||
| 11. | Елліністично-римська філософія. | |||
| Всього: |
III. ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ
Мета і завдання лекційних занять. Лекції з курсу «Антична філософія» передбачають систематизований і структурований виклад програмного матеріалу і мають на меті формування у студентів базового рівня знань з дисципліни, а також спрямування їх самостійних зусиль щодо засвоєння античної філософії.
План лекційних занять
Заняття 1—3. Виникнення філософії у Стародавній Греції (6 год.)
- Місце античної філософії в історії світової філософської думки. Історичні межі та періодизація античної філософії. Історіографія і джерелознавство античної філософії.
- Соціально-культурні передумови виникнення філософії у Стародавній Греції. Міфологічні й передфілософські уявлення еллінів як найближче духовне джерело ранніх форм грецької філософії.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 267- 280.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 55-68, 93-94.
Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 42-132.
Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 41-55.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 33-134.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. – М.,1988.
Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Доддс Е.Р. Греки и иррациональное. – М., 2000.
Донских О. А., Кочергин А. Н. Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. – М., 1993.
Зайцев А.И. Культурный переворот в Древней Греции VІІІ-V вв. до н.э. – Л., 1985.
Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.
Лосев А. Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. – М.,1963.
Михайлова Э. Н., Чанышев А. Н. Ионийская философия. – М., 1966.
Ортега-и-Гассет X. Возникновение философии // Что такое философия? – М., 1991.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Хайдеггер М. Изречение Анаксимандра // Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Эгейская предфилософия. – М., 1970.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Заняття 4—5. Іонійська філософія. Мілетська школа (4 год.)
1. Соціально-економічні, політичні й культурні передумови виникнення перших філософських шкіл в Іонії.
2. Мілетська школа. Проблема "першопочатку" та "елемента" буття – центральна проблема мілетської школи.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 267- 280.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 55-68, 93-94.
Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 42-132.
Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 41-55.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 33-134.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. – М.,1988.
Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Доддс Е.Р. Греки и иррациональное. – М., 2000.
Донских О. А., Кочергин А. Н. Античная философия. Мифология в зеркале рефлексии. – М., 1993.
Зайцев А.И. Культурный переворот в Древней Греции VІІІ-V вв. до н.э. – Л., 1985.
Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.
Лосев А. Ф. История античной эстетики. Ранняя классика. – М.,1963.
Михайлова Э. Н., Чанышев А. Н. Ионийская философия. – М., 1966.
Ортега-и-Гассет X. Возникновение философии // Что такое философия? – М., 1991.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Хайдеггер М. Изречение Анаксимандра // Разговор на проселочной дороге. – М., 1991.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Эгейская предфилософия. – М., 1970.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Заняття 6. Філософія Геракліта Ефеського (2 год.)
- Особистість Геракліта Ефеського (бл.544-480 до н.е.). Стилістичні особливості збережених фрагментів твору "Про природу".
- Вчення про вогонь як космічну першооснову. Ідея єдності і боротьби протилежностей. Уявлення про всезагальну мінливість сущого.
- Відображення ідеї світової необхідності у вченні про логос. Уявлення Геракліта про душу та її роль у пізнавальному процесі.
- Соціально-етичні погляди Геракліта.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 267- 280.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 333-337.
Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 229-331.
Тихолаз А. Г. Геракліт. – К., 1995.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 33-134, 176-257.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Кессиди Ф. Х. Философские и эстетические взгляды Гераклита Эфесского. – М., 1963.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Заняття 7—8. Італійська філософія. Філософія піфагорійців (4 год.)
1. Головні риси соціально-економічного і культурного розвитку "Великої Еллади" середини VI-V ст. до н.е.
2. Піфагорійський союз як релігійно-філософське й політичне об’єднання. Періодизація античного піфагореїзму та його головні представники. Засадові принципи піфагорійського вчення про буття. Філософія числа у ранньому і середньому піфагореїзмі.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 280-299.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 337-342.
Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 133-166, 182-228, 395-572.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 138-149, 156-176, 274-314.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Жмудь Л. Я. Пифагор и его школа. – Л., 1990.
Жмудь Л. Я. Наука, философия и религия в раннем пифагореизме. – СПб, 1994.
Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М.,1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Заняття 9—10. Філософія елеатів (4 год.)
- Ксенофан як попередник елейської школи. Критика
- Оформлення елейського вчення про буття у філософії Парменіда. Онтологічний і гносеологічний сенс апорій Зенона.
- Розвиток елейської філософії в ученні Мелісса.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 280-299.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 337-342.
Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 133-166, 182-228, 395-572.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 138-149, 156-176, 274-314.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. I: The Earlier Presocratics and the Pythagoreans. – Cambridge University Press, 1962.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Данелиа С. И. Мировоззрение Ксенофана Колофонского // Очерки из истории античной и Новой философии. – Тбилиси, 1986.
Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу. – М., 1972.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М.,1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Заняття 11—12. Натурфілософія V ст. до н.е. (4 год.)
- Вчення Емпедокла про чотири "коріння" сущого. Вчення про світові рушійні сили.
- Погляди Емпедокла щодо процесу пізнання.
- Міфологічні компоненти у світогляді Емпедокла.
- Вчення Анаксагора про першооснови ("першозародки") буття. Поняття гомеомерії.
- Космовпорядковуюча функція розуму-"нусу".
- Погляди Анаксагора щодо процесу пізнання.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 299- 315.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 320-327.
Досократики. Доэлеатовский и элеатовский периоды. Пер. с древнегреческого А.Маковельского. – Минск, 1999. – С. 572-782.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. – М., 1989. – С. 330-414.
Эмпедокл. Очищения: Фрагменты из поэмы // Семушкин А.В. Эмпедокл. – М., 1985. – С. 181-186.
Якубанис Г. Эмпедокл: философ, врач и чародей. Гельдерлин Ф. Смерть Эмпедокла. – К., 1994. – С. 71-132.
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 299- 315.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 94-97.
Рожанский И. Д. Анаксагор. У истоков античной науки. – М., 1972. – С. 241-298.
Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. М., 1989. – С. 505-535.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.
Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Рожанский И. Д. Анаксагор. У истоков античной науки. – М., 1972.
Семушкин А. В. Эмпедокл. – М., 1985.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Якубанис Г. Эмпедокл: философ, врач и чародей. Гельдерлин Ф. Смерть Эмпедокла. – К., 1994.
Заняття 13—14. Атомістика Левкіппа-Демокріта (4 год.)
- Левкіпп як засновник атомістичної філософії.
- Вчення Демокріта про атоми й порожнечу, буття й небуття.
- Проблема руху у філософії Демокріта.
- Детермінізм Демокріта; вчення про необхідність і випадковість.
- Погляди Демокріта щодо процесу пізнання.
- Соціально-етичні погляди Демокріта.
Література
Обов’язкова:
Маковельский А. О. Древнегреческие атомисты. – Баку, 1946.
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 322-346.
Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 53-178.
Лурье С. Я. Демокрит. Тексты. Перевод. Исследования. – Л.,1979. – С.189-384.
Додаткова:
Barnes J. The Presocratic Philosophers (Revised Edition) – Routledge, 1982.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IІ: The Presocratic Tradition from Parmenides to Democritus. – Cambridge University Press, 1965.
Kirk G.S., Raven J.E. & Schofield M. The Presocratic Philosophers. – 2nd ed. – Cambridge University Press, 1983.
Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.
Богомолов А. С. Античная философия. – М.,1985.
Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995.
Виц Б. В. Демокрит. – М., 1979.
Гомперц Т. Греческие мыслители. – СПб., 1999.
Горан В. П. Необходимость и случайность в философии Демокрита. – Новосибирск, 1984.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. I. Античность. – СПб., 1994.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.
Целлер Э. Очерк истории греческой философии. – М., 1996.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001.
Заняття 15—16. Софісти, Сократ і сократичні школи (4 год.)
- Софістика як культурна течія та як філософська школа.
- Протагор та його теза "людина є мірою всіх речей".
- Міркування Горгія про небуття сущого, його непізнаваність і невимовність знання у слові. Погляди "молодших" софістів (Лікофрон, Алкідам, Фрасімах та ін.).
- Сократ та його місце в історії світової філософії. Сократівське тлумачення предмету філософії. Маєвтика Сократа, його внесок у розробку діалектичної методології. Етика Сократа. Філософія Сократа як одне з ідейно-теоретичних джерел платонізму.
- Сократичні школи, їхнє місце в історії античної культури, філософії і літератури. Кінічна школа (Антисфен, Діоген Синопський та ін.): заперечення реальності загального, кінізм як етична позиція. Кіренаїки (Арістипп, Феодор) і формування гедоністичної етики. Внесок представників мегарської школи (Евклід, Евбулід, Діодор, Стилпон) у розвиток логічної думки.
Література
Обов’язкова:
Ксенофонт Афинский. Сократические сочинения. – М.-Л., 1985.
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т.1,Ч.1. – С. 299-315.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1986. – С. 109-149, 234-268.
Антология кинизма. – М., 1984. – С. 97-210.
Аристофан. Облака // Комедии: В 2-х т. – Т.1. – М., 1983. – С. 153-234.
Платон. Апологія Сократа. Крітон. Федон // Діалоги. – К., 1995. – С. 20-41, 42-53, 234-292.
Додаткова:
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P.81-126.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. III: The Fifth-Century Enlightenment – Part 1: The Sophists; Part 2: Socrates. – Cambridge University Press, 1971.
Stone I.F. The Trial of Socrates. – Anchor Books-Doubleday, 1989.
Taylor A.E. Socrates: The Man and His Thought. – Doubleday-Anchor Books, 1953.
The Philosophy of Socrates: A Collection of Critical Essays. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.
Vlastos G. Socrates, Ironist and Moral Philosopher. – Cornell University Press, 1991.
Vlastos G. Socratic Studies. – Cambridge University Press, 1994.
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 97-131.
Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С. 108-136.
Виндельбанд В. История древней философии. – К., 1995. – С. 94-133.
Гомперц Т. Греческие мыслители. Сократ и сократики. – СПб., 1999.
Кессиди Ф.Х. Сократ. – М., 1976.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Софисты. Сократ. Платон. – М., 1969.
Нахов И.М. Философия киников. – М., 1982.
Нерсесянц В.С. Сократ. – М., 1977.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 237-322.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 203-239.
Чернышев Б.С. – Софисты. – 2-е изд. – М., 2007.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 91-124, 187-218.
Заняття 17—21. Філософія Платона (10 год.)
1. Життя і діяльність Платона.
2. Становлення та еволюція вчення про ідеї, його місце у філософії Платона.
3. Теорія пізнання Платона.
4. Методологічна роль діалектики у філософії Платона. Вчення про Ерос.
5. Вчення про душу та його відношення до теорії пізнання, космології, етики та вчення про державу.
6. Соціально-політичні погляди Платона.
7. Синтез платонізму і піфагореїзму в космології Платона. Платонівська Академія, головні етапи її розвитку.
Література
Обов’язкова:
Платон. Менон // Соч.: В 3-х т. – М.,1970. – Т.2. – С. 367-411.
Платон. Теэтет // Там же. – С. 233-317.
Платон. Пир // Там же. – С. 95-155.
Платон. Софист // Там же. – С. 319-400.
Платон. Парменид // Там же. – С. 401-477.
Платон. Государство // Соч.: В 3-х т. – М.,1971. – Т.3,Ч.1. – С. 89-453.
Платон. Тимей // Там же. – С. 455-541.
Платон. Гіппій Більший // Діалоги. – С. 81-107.
Платон. Крітон // Діалоги. – С. 42-51.
Платон. Протагор // Діалоги. – С.108-154.
Платон. Федон // Діалоги. – С. 234-292.
Платон. Федр // Діалоги. – С. 293-339.
Додаткова:
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 127-265.
Cornford F.M. Plato’s Theory of Knowledge. – The Liberal Arts Press, 1957.
Cornford F.M. Plato and Parmenides. – Kegan Paul, 1939.
Crombie I.M. An Examination of Plato’s Doctrines. – Routlege & Keagan Paul, 1963.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. IV, Plato: the man and his dialogues, earlier period. – Cambridge University Press, 1975.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. V, The Later Plato and the Academy. – Cambridge University Press, 1978.
Kramer H. J. Plato and the Foundations of Metaphysics. – State University of New York Press, 1990.
Plato: A Collection of Critical Essays, Vol. I-II. Ed. by G.Vlastos. – Anchor Books-Doubleday, 1971.
Studies in Plato’s Metaphysics. Ed.by R.E.Allen. – Routlege & Keagan Paul, 1968.
Taylor A.E. Plato: The Man and His Work. – Methuen & Co, 1952.
The Cambridge Companion to Plato. – Cambridge University Press, 1992.
Асмус В.Ф. Античная философия. – М.,1976. – С. 174-258.
Асмус В.Ф. Платон: эйдология, эстетика, учение об искусстве // Историко-философские этюды. – М., 1984. – С. 3-44.
Богомолов А.С. Античная философия. – М.,1985. – С. 164-195.
Васильева Т.В.Афинская школа философии. – М., 1985.
Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С. 133-190.
Виндельбанд В. Платон. – К., 1993.
Грот Н.Я. Очерк философии Платона. – 2-е изд. – М., 2007.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика. – М., 1974.
Лосев А.Ф. Эрос у Платона // Философия, мифология, культура. – М., 1991. – С. 188-209.
Мочалова И.Н. Метафизика Ранней Академии и проблемы творческого наследия Платона и Аристотеля // AKADEMEIA. Материалы и исследования по истории платонизма.
Межвузовский сборник. Выпуск 3. – СПб., 2000. – С. 226-330.
Платон и его эпоха. – М., 1979.
Платон: pro et contra. – СПб., 2001.
Соловьев В.С. Жизненная драма Платона // Соч.: В 2-х т., – Т. 2. – М., 1990. – С. 582-626.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 325-399.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С. 244-278.
Шейнман-Топштейн С.Я. Платон и ведийская философия. – М., 1978.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 125-148.
Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.
Заняття 22—26. Філософія Арістотеля (10 год.)
1. Життя й творчість Арістотеля.
2. Арістотель про види знання тапро предмет "першої філософії". Критика вчення про ідеї. Вчення про начала й причини сущого.
3. Категоріальне вчення Арістотеля.
4. Розробка пізнавальної методології в "Органоні".
5. Фізика Арістотеля.
6. Психологія Арістотеля.
7. Етика Арістотеля, вчення про чесноти.
8. Соціально-політичні ідеї Арістотеля.
9. Вчення про мистецтво та естетичні погляди Арістотеля.
10. Розвиток перипатетичної філісофії по смерті Арістотеля (Теофраст, Евдем, Арістоксен, Дікеарх, Стратон та ін.).
Література
Обов’язкова:
Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4-х т. – М., 1976. – Т.1. – С. 63-367.
Аристотель. О душе // Там же. – С. 369-446.
Аристотель. Категории // Соч.: В 4-х т. – М., 1978. – Т.2. – С. 51-89.
Аристотель. Физика // Соч.: В 4-х т. – М., 1981. – Т.3. – С.59-377.
Арістотель. Політика. – К., 2000.
Аристотель. Большая этика // Соч.: В 4-х т. – М., 1983. – Т.4. – С.295-373.
Арістотель. Поетика. – Київ, 1967.
Додаткова:
Аристотель. Метафизика. Переводы, комментарии, толкования. – К., 2000.
Aristotle: A Collection of Critical Essays. Ed. by J.M.E. Moravcsik. – Anchor Books-Doubleday, 1967.
Barnes J. Aristotle. – Oxford University Press, 1992.
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 266-378.
Guthrie W.K.C. A History of Greek Philosophy, Vol. VI: Aristotle: An Encounter. – Cambridge University Press, 1981.
Taylor A.E. Aristotle. – Dover Publications, 1955.
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С.259-401.
Аристотель и античная литература. – М., 1978.
Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С.196-236.
Визгин В.П. Генезис и структура квалитативизма Аристотеля. – М., 1982.
Виллер Э.А. Учение о Едином в античности и средневековье. – СПб.,2002.
Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С.191-250.
Воронина Л.А. Основные эстетические категории Аристотеля. – М., 1975.
Джохадзе Д.В. Диалектика Аристотеля. – М., 1971.
Доватур А.И. Политика и политии Аристотеля. – М.;Л., 1965.
Зубов В.П. Аристотель. – М.,1963 (Зубов В.П. Аристотель. Человек. Наука. Судьба наследия. – М., 2000).
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Аристотель и поздняя классика. – М., 1975.
Лосев А.Ф. Критика платонизма у Аристотеля // Миф. Число.Сущность. – М., 1994. – С. 527-632.
Луканин Р.К. "Органон” Аристотеля. – М., 1984.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 399-455.
Ханин Д.М. Искусство как деятельность в эстетике Аристотеля. – М., 1986.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. – С.297-360.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 149-186.
Заняття 27—30. Елліністично-римська філософія (8 год.)
1. Специфічні особливості елліністичної філософії.
2. Переосмислення Епікуром атомістики Демокріта. Нова інтерпретація співвідношення необхідності і випадковості. Обґрунтування свободи волі в епікуреїзмі. Вчення про чуттєве сприйняття як джерело істини. Гедоністична етика. Епікур про природу богів. Поширення епікуреїзму в Римі.
3. Стоїцизм, головні етапи його розвитку. Фізика стоїків. Пневматика. Вчення про логос, осмислення образу долі в стоїцизмі. Логіка стоїків. Стоїчна етика обов'язку. Космополітизм стоїків. Специфіка римського стоїцизму.
4. Скептицизм. Відмова від догматичного філософування, утримування від суджень як засіб досягнення атараксії.
5. Неопіфагореїзм та його найвидатніші представники.
6. Неоплатонізм як підсумок розвитку філософії язичницької античності. Вчення про три онтологічні іпостасі: єдине, розум і душу. Вчення про еманацію. Містична гносеологія.
Література
Обов’язкова:
Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т.1, Ч.1. – С. 536-576. Материалисты Древней Греции. – М., 1955. – С. 181-236.
Плотин. Сочинения. – СПб., 1995.
Плутарх. Исида и Осирис. – К, 1996.
Порфирий. Жизнь Плотина // Диоген Лаэртский. О жизни, ученнях и изречениях
знаменитых философов. – М., 1986. – С. 427-440
Прокл. Первоосновы теологии // Лосев А.Ф. История античной эстетики. Высокая классика.
М., 1974. – С. 458-537.
Прокл. Платоновская теология. – СПб., 2001.
Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.
Секст Эмпирик. Три книги Пирроновых положений // Соч.: В 2-х т. – М., 1976. – Т.2 – С. 287-380.
Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія. – К., 1995.
Степанова А.С. Философия древней Стои. – СПб., 1995.
Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.
Учебники платоновской философии. – Москва-Томск, 1995.
Цицерон. Философские трактаты. – М., 1986
Ямвлих. О египетских мистериях. – М., 1995.
Филострат Флавий. Жизнь Аполлония Тианского. – М., 1985.
Фрагменты ранних стоиков. – Т.1. – М., 1998.
Додаткова:
Copleston F. A History of Philosophy, Vol. I. – Image Books-Doubleday, 1993. – P. 379-506.
Адо П. Духовные упражнения и античная философия. – М., 2005.
Адо П. Плотин или простота взгляда. – М., 1991. – С.140.
Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. – С. 402-531.
Басов Р.А. История древнегреческой философии от Фалеса до Аристотеля. – М., 2002.
Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985. – С. 237-342.
Виндельбанд В. История древней философии. – К.,1995. – С. 251-311.
Гайденко П.П., Петров В.В. Философия природы в античности и в средние века. – М., 2000.
Гайденко П.П. Философия природы в античности и в средние века. – Ч.2 – М., 1999.
Рожанский И.Д. История естествознания в эпоху эллинизма и Римской империи. – М., 1988. – С. 69-119, 389-399.
Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997. – С. 455-516.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Ранний эллинизм. – М., 1979.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Поздний эллинизм. – М., 1980.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн.I. – M., 1988.
Лосев А.Ф. История античной эстетики. Последние века. – Кн. II. – М., 1988.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991. – С. 7-417.
Шестов Л. Лекции по истории греческой философии. – Москва-Париж, 2001. – С. 219-260.
Шичалин Ю.А. История античного платонизма. – М., 2000.
