1. Тест полягає у контролі за частотою серцевих скорочень (ЧСС) в період після виконання газодимозахисником дозованого фізичного навантаження у тепловій камері.
2. Для проведення тесту потрібні секундомір та метроном.
3. Методика проведення тесту.
Газодимозахисник виконує у теплокамері при температурі 30 °С і відносній вологості повітря 25-30% підйом на сходинку висотою 50 см і спуск з неї протягом 5 хв. підйоми на сходинку здійснюються в темпі 30 разів за хвилину (маятник метроному встановлюють на 120 уд./хв.). Підйом та спуск складаються з чотирьох рухів, кожному з яких відповідає один удар метроному: 1 – газодимозахисник ставить на сходинку одну ногу; 2 – ставить на сходинку другу ногу; 3 – ставить на підлогу ногу, з якої почав сходження; 4 – ставить на підлогу другу ногу.
У газодимозахисника, що стоїть на сходинці ноги повинні бути прямими, тулуб повинен знаходитись у строго вертикальному положенні. Під час підйому та спуску руки здійснюють звичні для ходьби рухи. Під час виконування тесту можна кілька разів поміняти ногу, з якої починається підйом. Перед проведенням степ-тесту газодимозахисника потрібно ознайомити із технікою його проведення, надати йому можливість здійснити кілька пробних підйомів на сходинку та спусків з неї.
У тих випадках, коли газодимозахисник виконує вправу менше 5 хв., фіксується час, протягом якого здійснювалась робота. Якщо через втому газодимозахисник не може підтримати заданий темп сходження протягом 20 с., вправи припиняються і при розрахунку враховується фактичний час виконання навантаження.
Після закінчення вправи газодимозахисник відпочиває сидячи. Починаючи з другої хвилини, у нього три рази через 30-секундні відрізки часу підраховується кількість пульсових ударів: з 60-ої до 90-ої с. періоду відновлення, з 120-ої до 150-ої і з 180-ої до 210-ої с. Дані цих підрахунків сумуються та множаться на два (переведення ЧСС в 1 хвилину).Результати тестування виражаються в умовних одиницях у вигляді індексу степ-тесту (ІСТ). Цю величину розраховують за формулою:
ІСТ = 
де t – фактичний час виконання фізичного навантаження, c; f 1, f 2, f 3 – сума пульсових ударів за перші 30 с. кожної хвилини (починаючи з 2-ої) періоду відновлення.
Величина ІСТ характеризує швидкість відновлювальних процесів після напруженої м’язової роботи.
