Поняття та кримінально - правове значення призначення покарання
Призначення покарання є кульмінацією судового розгляду справи у разі визнання особи винною і рішення суду про необхідність застосування цього заходу державного примусу. Призначення покарання полягає у визначенні судом у вироку конкретної міри кримінального покарання особі, яка визнана винною у вчиненні злочину.
Призначення покарання – це вибір судом відповідно до КК у обвинувальному вироку конкретного виду покарання і визначення його розміру щодо особи, яка вчинила злочин.(в лекції)
(про значення точно не знаю, ніде не можу знайти, видумала шось сама)
1. для призначення особі законного, обґрунтованого і справедливого покарання
2. здійснюється для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів
3. запобігання, попередження вчинення злочинів іншими особами
Загальні та спеціальні норми про призначення покарання
З інтернету: до загальних норм слід віднести положення, які передбачені в частинах 2 та 3 ст. 4 КК, статтях 50-67, 73 КК, адже вони закріплюють дефінітивні або відправні нормативні положення, тому що містять загальне визначення поняття покарання, його цілей і видів, або передбачають загальні, вихідні правила його призначення. Ці нормативні приписи є базисом для застосування інших, спеціальних норм про призначення покарання. При цьому серед них можна виділити норми, що: а) розкривають сутність та закріплюють порядок призначення окремих видів покарання, б) встановлюють конститутивні, загальні правила індивідуалізації покарання. Спеціальними нормами є положення ст. 5, ст. 9, ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 43, ч. 4 ст. 49, ст. 68-72, ст. 77, ч. 3 ст. 78, ч. 6 ст.79, ч. 4 ст. 81, ч. 6 ст. 82, ч. 6 ст. 83, статей 98-103, ч. 5 ст. 107 КК. Вони мають обмежений спектр дії, встановлюють інші, більш «вузькі» правила індивідуалізації покарання та застосовуються лише в спеціальних випадках, тому що містять або вилучення із загальних правил призначення покарання, або доповнюють останні, щодо особливих ситуацій. Серед них можна виділити норми, які передбачають: а) правила застосування видів покарання до неповнолітніх (статті 98-102 КК) і б) особливі, нетипові правила індивідуалізації покарання (частинах 2 і 3 ст. 5, ст. 9, ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 43, ч. 4 ст. 49, ст. 68-72, ст. 77, ст. 103, ч. 3 ст. 78, ч. 6 ст. 79, ч. 4 ст. 81, ч. 6 ст. 82, ч. 6 ст. 83, ч. 5 ст. 107 КК).
ВАСИЛАШ в лекції: ст. 53-64 КК – загальні норми; ст. 68, 69 – спеціальні норми.
Поняття, ознаки та значення загальних засад призначення покарання та проблема їх законодавчого закріплення в чинному КК
Загальні засади призначення покарання – це система загальних правил, передбачених в чинному кримінальному законі, які є обов’язковими для суду і якими суд повинен керуватися при призначенні покарання винній у вчиненні злочину особі. Ознаки заг. засад: 1) система правил; 2) загальні правила; 3) обов’язкові для суду; 4) є системою правил, що мають враховуватися судом у їх обов’язковій сукупності. Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення індивідуалізації, гуманності і справедливості покарання. Вони являють собою систему найбільш істотних критеріїв, що визначають порядок і межі діяльності суду при призначенні покарання.
