Правове регулювання договору про здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах

Операції з давальницькою сировиною за своєю суттю є підрядом. Вони забезпечують збереження права власності замовника на сировину та готову продукцію протягом усієї операції та дають змогу виконавцю отримувати прибутки без значних капіталовкладень у сировину. Тому зазначені операції користуються популярністю серед суб’єктів підприємницької діяльності. Що стосується учасників зовнішньоекономічних відносин, то при застосуванні давальницьких схем у виробництві продукції вони забезпечують себе також певними перевагами при оподаткуванні.

У розумінні ст. 1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах — операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини внаслідок технологічного процесу зі зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

Крім того, операцією з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах є операція, в якій сировина замовника на конкретному етапі переробки, а також — на заключному,
є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 від­сотків загальної вартості готової продукції. Також обов’язковим є попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику.

Вказаним вище Законом переважно встановлюються особливості оподаткування та митного оформлення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Законом визначено особливості порядку виконання таких видів операцій:

a) операції ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземного замовника та вивезення виробленої з неї готової продукції;

b) операції реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником;

c) операції закупівлі на митній території України іноземним замовником давальницької сировини та порядок реалізації або вивезення виробленої з неї готової продукції;

d) операції вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України та повернення в Україну готової продукції.

Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства. Головною особливістю даної операції є те, що сплата ввізного ми-
та, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем через видачі простого векселя органу Державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця. Сума векселя визначається у валюті договору про здійснення операції з давальницькою сировиною. Строк платежу дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Вексель погашається, ввізне мито, податки та збори (крім мит­них зборів) не справляються, якщо у 90-денний або інший передбачений законодавством України період готова продукція в повному обсязі вивозиться за межі митної території України.

У разі ввезення видів давальницької сировини, які не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає органові Державної податкової служби за своїм місцезнаходженням письмове зобов’язання щодо вивезення готової продукції у встановлені терміни. У разі своєчасного та повного вивезення готової продукції письмове зобов’язання погашається.

Для погашення векселя (письмового зобов’язання) український виконавець подає органові Державної податкової служби — за своїм місцезнаходженням — копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України.

Здійснення операцій з давальницькою сировиною у зазначеному вище порядку надає значні переваги їх учасникам, оскільки вироблена таким чином готова продукція при вивезенні з митної території України не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), що справляються у разі експорту товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування.

Особливістю другого виду операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах є те, що готова продукція, вироблена із давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником, може реалізуватися на митній території України лише через зареєстроване ним в Україні постійне представництво. Для цього представництво оформляє ввізну вантажну митну декларацію на готову продукцію (без фактичного її ввезення на митну територію України) і сплачує ввізне мито, інші податки та збори, передбачені законодавством для аналогічних імпортних товарів. Ввізне мито сплачується за пільговими ставками Митного тарифу України.

З метою забезпечення погашення векселя (письмового зобов’язання) постійне представництво іноземного замовника зобов’язане протягом десяти робочих днів після оформлення акта приймання-передачі готової продукції передати українському виконавцеві такі документи: копію ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну); копію контракту, укладеного іноземним замовником із покупцем готової продукції; акт приймання-передачі готової продукції пос­тійним представництвом іноземного замовника; довідку про сплату ввізного мита, інших податків та зборів, видану органом Державної митної служби за місцезнаходженням постійного представництва іноземного замовника. Український виконавець, у свою чергу, подає зазначені документи органові Державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.

Валютою платежу в розрахунках між українським покупцем готової продукції та постійним представництвом іноземного замовника є національна валюта України, відповідно розрахунки здійснюються через рахунки постійного представництва в установах банків України.

Стосовно третього виду операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах необхідно зазначити таке: валютою платежу при закупівлі давальницької сировини іноземним замовником на митній території України у суб’єкта підприємницької діяльності України є іноземна валюта. Для митного оформлення в разі вивезення виробленої таким чином готової продукції український виконавець повинен подати митному ор­ганові копію контракту на придбання іноземним замовником давальницької сировини в Україні та довідку установи банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини.

На митній території України така готова продукція може реалізуватися лише через зареєстроване іноземним замовником в Україні постійне представництво. При цьому розрахунки з україн-
ським покупцем здійснюються у національній валюті України через рахунки постійного представництва в установах банків України.

При вивезенні підакцизних товарів, виготовлених з давальниць­кої сировини, за межі митної території України акцизний збір
не сплачується. Крім того, готова продукція, яка вироблена з давальницької сировини, закупленої іноземним замовником на мит-ній території України, і належить йому, у разі вивезення за межі митної території України також не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів), що справляються відповідно до законів України, а також не підлягає ліцензуванню і квотуванню.

Особливістю четвертої групи операцій є те, що за загальним правилом давальницька сировина вивозиться з митної території України на підставі подання українським замовником митному органові письмового зобов’язання щодо повернення в Україну готової продукції, виробленої з цієї сировини (або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України), не пізніше ніж через 90 календарних днів з моменту оформлення вивізної вантажної митної декларації. При цьому контракт­на вартість готової продукції, що підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не менше суми митної вартості вивезеної давальницької сировини та суми коштів, що сплачені (підлягають сплаті) за переробку (обробку, збагачення чи викорис­тання) цієї сировини.

Письмове зобов’язання погашається в разі ввезення готової продукції або повернення в Україну коштів від реалізації готової продукції за межами України в повному обсязі та у зазначений вище або інший передбачений законодавством період.

У разі вивезення давальницької сировини, що підлягає обкладенню вивізним (експортним) митом, податками та зборами, застосовується аналогічний наведеним вище вексельний порядок оподаткування. При повернені в Україну готової продукції у пов-ному обсязі та у передбачені законодавством терміни вексель погашається і вивізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

Вексель підлягає оплаті, якщо готова продукція в повному обсязі та у передбачені законодавством терміни не ввозиться або в Україну повертаються кошти від її реалізації.

У разі зазначення в зовнішньоекономічному контракті про неповернення готової продукції на територію України мито, податки та збори справляються на момент митного оформлення даваль-
ницької сировини, яка вивозиться за межі території України.

Несприятливим фактором є те, що готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається ввізним митом, податками та зборами, які справляються за імпорту товарів, і до неї застосовуються заходи нетарифного регулювання відповідно до законодавства.

Безперечно, перелічені вище особливості здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах необхідно враховувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів. Залишення поза увагою багатьох з них може призводити до складнощів у здійсненні митного оформлення товарів та до застосування штрафних санкцій з боку податкових органів. Крім того, неврахування деяких аспектів операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах може призводити до недійсності зовнішньоекономічного договору.