МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
І контрольні завдання до виконання семінарських занять
| з дисципліни | «Філософія» | |
| для студентів | 1 курсу | |
| напряму підготовки | 6.050102 | «Комп’ютерна інженерія» |
| напряму підготовки | 6.050103 | «Програмна інженерія» |
| галузі знань | «Інформатика та обчислювальна техніка» | |
| факультету | кібернетики |
Херсон 2012
Методичні рекомендації до виконання семінарських занять з дисципліни «Філософія».
Укладач: асистентСтарінська В.С., кількість сторінок 51.
| Затверджено | ||||||||
| на засіданні кафедри | ||||||||
| філософії та соціології | ||||||||
| протокол № | від | 2012 р. | ||||||
| Зав кафедри | Коробов В.К. | |||||||
Відповідальний за випуск: інженер кафедри філософії та соціології Галіч Т.О.
ВСТУП
Філософія є одним із найбільш дієвих факторів культури, що справляють постійний і достатньо прямий вплив на науку. Кожна епоха, кожний народ, кожне покоління дивиться на історію суспільства і на історію розвитку філософської думки по-своєму, з позицій своїх проблем і проблем свого часу, тому філософія і філософські дисципліни знаходяться в постійному розвитку і не припиняють звертати на себе увагу. Тому, щоб майбутні фахівці ефективно працювали, їм потрібно вміти по-сучасному мислити, володіти сучасними знаннями і сучасними філософськими ідеями. Уважний аналіз історії розвитку філософської дисципліни дає змогу зрозуміти всю багатоманітність чинників історичного процесу, а також специфіку їх відображення у філософській самореалізації.
Предметом вивчення дисципліни є загальне в системі “світ-людина”, система поглядів на світ у цілому і на ставлення людини до цього світу.
1.1 Мета дисципліни:
s розкриття специфіки філософського осягнення універсуму, людини, історії, культури, науки, релігії;
s вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ у цілому і ставлення людини до цього світу;
s вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності;
s розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загальнофілософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики;
s надання студентам знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ в цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних, соціальних проблем буття.
1.2 Основні завдання дисципліни:
s вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, ознайомлення з найбільш відомими авторами філософських систем, їх головними працями;
s сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ в цілому і ставлення людини до цього світу;
s вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності;
s розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань теорії і практики сучасного мистецтва;
s набуття вміння застосовувати здобуті знання для аналізу різноманітних суспільних явищ та в ситуаціях світоглядного вибору;
s подальше становлення і вдосконалення логічної і філософської культури студентів як фахівців і громадян демократичної України.
1.3 Основні знання, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:
s предмет, структуру, категоріальний апарат і науковий статус філософії, етапи розвитку світової філософії, історію виникнення та розвитку вітчизняної філософської думки;
s основний зміст усіх розділів, напрямки історико-філософської думки, класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;
s особливості філософського способу мислення, основні філософські принципи та першоджерела;
s систему філософських категорій, типологію філософських систем, філософське вчення про розвиток, закони діалектики, мету і цінність людської життєдіяльності;
s причини глобальних проблем сучасності, соціально-екологічні наслідки глобалізації;
s форми і методи наукового пізнання, основний зміст пізнавальної діяльності, способи людського буття;
s студенти повинні формувати свою власну світоглядну та філософську позицію;
s застосувати набуті знання при аналізі загальних фахових проблем сьогодення;
s аналізувати і розуміти логічне та фахове знання як самоорганізовану систему.
1.4 Основні вміння і навички, якими мають оволодіти студенти при вивченні дисципліни:
s використовувати категоріальний апарат та рефлексивні навички, типологізувати результати спостережень, накопичувати необхідний для структурування обсяг розрізненого інформаційного матеріалу;
s структурувати інформацію;
s виявляти зв’язки між елементами інформаційного матеріалу; визначати наявність системи;
s установлювати типи та характеристики систем, встановлювати їх відповідність меті діяльності;
s синтезувати схеми функціонування оптимальної системи;
s встановлювати зв’язки між елементами оптимальної системи;
s здійснювати переведення ієрархічно структурованої інформації до вигляду синтетичної системної цілісності з теоретично визначеними правилами функціонування;
s розробляти практичні рекомендації щодо здійснення безпечної та ефективної діяльності;
s здійснювати діяльність; встановлювати ступінь істинності теоретично визначених правил.
1.5 Рекомендації для тих, хто вивчає курс «Філософія»:
s систематично вивчати лекційний теоретичний матеріал, з незрозумілих питань отримувати консультації лектора, викладачів кафедри;
s активно брати участь в семінарських заняттях;
s брати участь у проведені круглих слолів та наукових конференцій з філософської тематики.
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ В ТЕМАТИЧНОМУ ПЛАНІ
| № | Назва теми | Кількість годин | Самос-тійна робота | ||
| Усього | Аудиторні заняття | ||||
| Лекції | Семінар-ські | ||||
| Змістовний модуль № 1 | |||||
| 1. | Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві | ||||
| 2. | Філософія античного світу | ||||
| 3. | Філософія середньовічного суспільства | ||||
| 4. | Філософія Відродження та Реформації | - | |||
| 5. | Філософія Нового часу та доби Просвітництва | ||||
| 6. | Німецька класична філософія та марксизм | ||||
| 7. | Сучасна світова філософія | ||||
| Змістовний модуль № 2 | |||||
| 8. | Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні | - | |||
| 9. | Онтологія | ||||
| 10. | Гносеологія | ||||
| 11. | Антропологія | ||||
| 12. | Соціальна філософія | - | |||
| РАЗОМ |
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Оцінювання рівня знань студентів здійснюється на основі Положення «Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженого Вченою радою ХНТУ, протокол №3 від 07.11.2006.
Оцінювання знань студентів з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Підсумкова оцінка студента складається з суми балів отриманих ним в ході ПМК: сумарно від 0 до 100 балів включно. Набрані студентом бали 100-бальної шкали переводяться в національну та європейську шкали оцінок згідно з настановами Положення «Про оцінювання знань студентів ХНТУ у межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», затвердженого Вченою радою ХНТУ, протокол №3 від 07.11.2006
Контроль за опрацюванням теоретичних питань, що виносяться на самостійний розгляд, здійснюється шляхом включення цих питань (поряд з теоретичними питаннями, що розглядаються під час лекцій) до завдань з модульних контрольних робіт, залікових питань, тестових питань.
Модульна контрольна робота містить питання теоретичного характеру та тестові питання з матеріалу відповідного змістового модулю. Модульна контрольна робота оцінюється максимум у 30 балів.
