Під меліорацією ґрунтів розуміють ущільнення, збільшення зв’язків між частками і агрегатами, заповнення пор і тріщини різними речовинами, що приводить до зменшення вологості, збільшення міцності, тобто покращенню властивості ґрунту.
Ущільнення і осушення – найбільш прості способи меліорації, але їх дія обмежується поверхневими шарами.
Цементація ґрунтів заклечається в перемішувані або нагнітані цементного розчину в ґрунті, а також в нанесені цементного розчину на поверхню, яка захищається. Спосіб не знайшов широкого застосування на залізницях.
Нагнітання керованого цементного розчину в тріщинуваті породи дія їх укріплення дає значний ефект (напр.. Закавказька зал.)
Бітумізація застосовується для надання водонепроникності тріщинуватих і щебено- гравійними породами, а також пісками. Бітумізація заклечається в нагнітанні під тиском в породи горячого бітуму.
Силікатизація заключається в нагнітані під тиском через свердловини в ґрунт рідкого скла (
). Для закріплення пісків застосовується двохрозчиний спосіб, коли після добового насичення ґрунту рідким склом нагнітають хлористий кальцій (
). В ґрунті в результаті їх взаємодії утворюється гідро гель кремнієвої кислоти, який твердне і цементує піски.
Електрохімічний спосіб укріплення ґрунтів з 
заклечається в наступному. В глинистий ґрунт вбивають металеві електроди і через них пропускають постійний електричний струм. При цьому вода в ґрунті переміщується до катоду, який зроблено з перфорованої труби і випаровується. Відбувається якісне покращення властивостей ґрунту у зв’язку із зниженням його вологості.
