Завдання, предмети і об’єкти ветеринарного забезпечення

Ефективність проведення профілактичних і вимушених ветеринарних заходів і лікувальної роботи в основному залежить від своєчасного і в повному обсязі забезпечення засобами ветеринарної медицини і засобами захисту тварин. Зазначені завдання покладаються на керівників органів і служб та систему забезпечення ветеринарної медицини.

Предметами забезпечення ветмедицини є: медикаменти, біологічні препарати, дезінфікуючі засоби, реактиви; ветеринарні інструменти (хірургічні, терапевтичні та акушерські) і перев’язувальні матеріали; лабораторне обладнання; фізіотерапевтична апаратура і рентгенустановки; дезінфекційні установки, прилади і апарати; спеціальний і санітарний одяг та взуття; меблі, скляний посуд і транспортні засоби; журнали обліку і бланки звітності; наочні посібники і предмети пропаганди; обладнання для пунктів штучного запліднення тварин та інші зоотехнічні товари; обчислювальна техніка вимірювальні прилади тощо.

У нашій країні застосовуються понад 1500 засобів захисту тварин і засобів ветмедицини.

Об’єктами ветеринарного забезпечення є: установи державної і служби відомчої ветмедицини, в т.ч. господарства різних форм власності; фізичні та юридичні особи ветмедицини, які займаються підприємницькою ветеринарною практикою, фермери, власники тварин; науково-дослідні інститути і факультети ветмедицини вищих закладів освіти; племплідпідприємства, агрохімлабораторії, станції та пункті штучного запліднення, комбікормові заводи тощо.

Система забезпечення ветеринарної медицини. До системи забезпечення ветмедицини належать наступні організаційні структури:

- торгівельно-комерційна корпорація з ветеринарно-зоотехнічного і промислового постачання (корпорація “Укрветзоопромпостач”), яку очолює генеральний директор (м. Київ).

- асоціація з виробництва і постачання біологічних препаратів (асоціація “Украгробіовет”), яку очолює генеральний директор (м. Київ);

- державне підприємство з ветеринарного і зоотехнічного забезпечення тваринництва України (“Укрветпромпостач”), очолює директор (м. Бровари Київської області).

Згадані структурні підрозділи підпорядковані Державному департаменту ветеринарної медицини.

- обласні акціонерні товариства з ветеринарно-зоотехнічного постачання (АТ “Облветзоопостач”), створені на базі колишніх обласних підприємств “Зооветпостач” і які очолюють голови;

- районні та міські аптеки ветмедицини, їх філії та кіоски, які очолюють завідувачі;

- підприємницькі структури ветеринарного постачання (фірми, приватні аптеки ветмедицини тощо).

Зазначені вище структурні підрозділи ветеринарного забезпечення працюють на повному госпрозрахунку і самофінансуванні, за винятком біофабрик.

Асоціація “Украгробіовет” займається виробництвом біопрепаратів і координує розвиток біологічної промисловості. До її складу входять 6 біофабрик: Дніпропетровська, Сумська, Херсонська, Харківська, Галещинська і Гужульська (останні дві – в Полтавській області), Новоград-Волинський завод кормових антибіотиків, акціонерне товариство “Біомедскло” (м. Житомир) та підприємства малого і середнього бізнесу з виробництва ветеринарних препаратів.

Норми оснащення установ державної ветмедицини:

Оснащення установ державної ветмедицини здійснюється відповідно до норм, які затверджуються Міністерством аграрної політики України.

У даний час в Україні діють норми оснащення установ державної ветмедицини, наведені у “Ветеринарному законодавстві” (т.4 – С. 45), які розроблені для районних державних лікарень, дільничних лікарень, дільниць і пунктів ветмедицини по наступних групах ветеринарних товарів: прилади, апарати та інше майно, інструменти, скляний посуд, гумотехнічні вироби, меблі і господарський інвентар.

Спеціальним автомобільним транспортом і дезінфікуючими установками державна ветмедицина також оснащується відповідно до норм.

Служби ветмедицини господарств різних форм власності оснащуються майном відповідно до норм для дільниць державної ветмедицини.

Міські державні лікарні ветмедицини і їх поліклініки оснащуються майном відповідно до норм для дільничних лікарень державної ветмедицини.

Виробничу потребу у ветеринарному обладнанні, інструментах, біопрепаратах, медикаментах та інших засобах визначають головні лікарі (лікарі) ветмедицини господарств з урахуванням фінансових можливостей, в межах коштів, які передбачені у промфінпланах.