Наступність у роботі школи й дитячого садка з математики — це важлива і складна педагогічна проблема. Вона передбачає використання всіх випробуваних раніше в педагогічній практиці форм наступності: ви вчення програм суміжних ланок, методики роботи в них, взаємний обмін досвідом, дальший пошук оптимальних шляхів удосконалення педагогічної роботи, виховання у дітей інтересу до знань, до навчальної діяльності.
Усю різноманітність форм наступності у сучасному навчанні дітей математики можна систематизувати, виділивши умовно три типи наступності. Найпоширенішою є наступність, що характеризується дублюванням у дошкільній підготовці основного змісту і конкретних зав дань програми першого класу школи. Принципово не відрізняється від першого і другий тип наступності, при якому підготовка до школи дітей, які не відвідують до шкільних закладів, здійснюється вдома, в сім'ї, самими батьками. Таке навчання, як правило, має стихійний характер, особливо в тих сім'ях, де вихованню дітей не приділяється достатньої уваги. Діти при такій підготовці засвоюють несистематизовані відомості й факти з навчальної програми школи, які часто подаються не досить кваліфіковано і педагогічно виправдано. Характерно, що в зв'язку з об'єктивними обставинами, врахуванням реальних умов і можливостей саме на такий тип наступності розраховане сучасне навчання у першому класі масової школи (навчальні програми, підручники тощо).
Найбільш правильним і перспективним слід вважати третій тип наступності. При застосуванні його у навчанні дошкільників, зокрема математики, використовується менш ніж половина навчального матеріалу першого класу. Цей матеріал подається дітям здебільшого для ознайомлення. Навчальні завдання ДОШКІЛЬНИК ІВ і учнів першого класу при вивченні того самого факту мають свою специфіку. Таке часткове спрощення шкільної програми з урахуванням вікових особливостей дітей, яке здійснюється одночасно працівниками дошкільного закладу і школи, дає змогу досягти найкращих успіхів при пере ході дітей від дошкільного до шкільного навчання.
У наступності на перше місце висувається проблема навчання і виховання шестирічних дітей.
Головним у ній є забезпечення однакової, досить міцної підготовки дітей до школи. Ще й досі є факти дуже різної підготовки дітей до школи, що, звичайно, ускладнює роботу вчителів перших класів, особливо на початку року. Шестилітні діти навчаються і виховуються в неоднакових умовах: частина дітей — в дитячих садках, інша частина — у підготовчих класах школи, за відповідними програмами і методиками навчання, і, нарешті, частину дітей готують до школи самі батьки, спираючись на суб'єктивні методи навчання. Найчастіше батьки перед школою починають форсувати процес навчання математики, вчать дітей, в основному усно лічити в межах 100, 1000 і різних обчислень, у т ому числі іноді вчать таблицю множення, розв'язують складні арифметичні задачі, не приділяючи належної уваги формуванню знань про множину, роз міри, відстань і час.
Цілеспрямована підготовка до школи забезпечується у двох основних організаційних формах: у підготовчих групах: дитячого садка і підготовчих класах школи. При цьому чітко намічається тенденція до стопроцентного охоплення дітей шестирічного віку навчанням.
Слід зазначити істотну відмінність у роботі підготовчих груп дитячих садків і підготовчих класів шкіл. Контингент підготовчих груп і підготовчих класів неоднаковий. У підготовчі групи дітей переводять із старших груп, а до підготовчих класів зараховують дітей, які не відвідують дошкільних закладів і раніше не навчалися. Тому програми підготовчих груп і класів не можуть бути ідентичними, кількість занять і уроків неоднакова. У підготовчій групі дитячого садка провадиться одне заняття з математики на тиждень тривалістю 30 —35 хв. При цьому діти набувають міцних знань і вмінь, які в основному відповідають вимогам сучасного початкового навчання.
У підготовчих класах або перших класах чотирирічної школи провадиться чотири уроки математики на тиждень тривалістю також 35 хв.
Програма з математики у підготовчих класах школи побудована так, що діти за рік (96 уроків) засвоюють увесь обсяг знань і умінь з формування елементарних математичних уявлень, передбачений програмою виховання в дитячому садку. Перед школою випускники дитячих садків і педагогічних класів мають (у всякому разі повинні мати) майже однаковий рівень підготовки з математики.
Звичайно, у підготовчих класах програма вивчається швидше, всього за один рік, тому питання методики мають надзвичайно важливе значення. Тут дедалі активніше впроваджується гра як форма, метод і прийом навчання, практична діяльність дітей з конкретними множинами тощо.
Робота вчителів підготовчих класів і підготовчих груп свідчить про неможливість перенесення змісту і методів шкільного навчання на цей ступінь.
У результаті вдосконалення наступності в роботі дитячого садка й школи всі діти, що вступають до першого класу, матимуть порівняно однакову підготовку, а це забезпечить сприятливі умови для їхнього успішного навчання.
