· в сферах матеріально-технічного постачання;
· в сферах виробництва;
· в сферах збуту продукції;
· в сферах фінансів.
8. В залежності від форми власності підприємства можуть виникати ризики притаманні тільки цим підприємствам.
9. За причиною виникнення можуть бути виділені декілька груп ризику:
· ризик, викликаний невизначеністю майбутнього. Невизначеність майбутнього може бути викликана як невизначеністю в функціонуванні економічної системи самого підприємства або його близького оточення (партнерів), так і в невизначеності його зовнішнього оточення (економіки країни в цілому);
· ризик, викликаний недостатністю інформації для прийняття рішень, неможливістю врахування всіх факторів і параметрів, необхідних для прийняття виробничо-господарського рішення;
· ризик, викликаний особистісними суб’єктивними чинниками членів групи, які приймають рішення (рівень кваліфікації).
10. За групою, яка аналізує ризик і приймає рішення про поведінку підприємства у випадку його виникнення, виділяють:
· групу ризиків індивідуального прийняття рішення, коли аналіз (рішення) проводиться (приймається) однією людиною (директором підприємства, його власником, експертом);
· групу ризиків колективного прийняття рішення, коли аналіз або прийняття рішення приймається групою осіб (рада директорів, група експертів).
11. За адекватністю часу прийняття рішення (за часом прийняття рішення ) про реагування на реалізовані ризики можна виділити наступні групи:
· випереджувальні ризики - це ризики, які враховані при складанні планів розвитку підприємства, тобто до моменту їх появи. Для них вироблена стратегія поведінки підприємства у випадку виникнення;
· поточні ризики – такі, які не були раніше передбачені, а також не була вироблена стратегія поведінки підприємства щодо них у випадку виникнення, тому господарський суб’єкт реагує на них в момент їх виникнення;
· запізнілі ризики – такі, які не були передбачені підприємством при складанні планів, і тому стратегія поведінки розробляється вже після їх виникнення.
12. За тривалістю дії ризики можуть бути:
· короткостроковими, тобто пов’язаними з фінансовими інвестиціями, що впливають на ліквідні позиції підприємства;
· довгостроковими, що виникають при виборі напряму інвестування.
Необхідність виділення класифікаційної ознаки - міра обґрунтованості - зумовлена специфікою поведінки підприємства при впливі на нього ризиків з різною мірою обґрунтованості, і як наслідок цього – співвідношення можливих результатів та затрат, необхідних для досягнення цих результатів.
13. По мірі обґрунтованості всі ризики можуть бути згруповані в такі групи:
· обґрунтовані ризики – це такі ризики, які підприємство вирішує прийняти і при цьому їх вплив на його діяльність буде мінімальним;
· частково обґрунтовані – це такі ризики, які приймаються у випадку передбачення рівноцінності результатів та затрат;
· авантюрні ризики – це такі ризики, які містять значну ймовірність недосягнення поставленої мети. Таким чином, суб’єкт господарювання, що приймає авантюрний ризик, діє без врахування реальних сил та можливостей, в розрахунку лише на випадковий успіх.
14. За мірою впливу на стан об’єктів ризики підрозділяються на:
· допустимі, які передбачають рівень ризику в межах його середнього рівня, тобто середнього по відношенню до інших видів діяльності та інших суб’єктів господарювання. Таким чином:
R д < Rc (2.4)
де R д – рівень допустимого ризику;
Rc – середній рівень ризику в економіці.
· критичні, які передбачають рівень вище середнього, але в межах допустимих значень, прийнятих для визначених видів економічної діяльності. Таким чином,
Rc < Rкр < Rmax (2.5)
де Rкр – критичний рівень ризику певного виду діяльності в даній економічній системі;
Rmax, – максимально допустимий рівень ризику.
· катастрофічні ризики, які перевищують верхню межу ризиків, що склалися в даній економічній системі. Таким чином,
Rкат > Rmax (2.6)
де Rкат – катастрофічний рівень ризику певного виду діяльності в даній економічній системі.
15. За механізмом дії можна вирізнити ризики які мають безпосередній вплив на підприємство, або опосередкований.
16. По мірі впливу на діяльність суб’єкту господарювання ризики можна поділити на:
· негативні, тобто ті, які передбачають програш, банкрутство даного суб’єкту;
· нульові, які не мають ніякого впливу на даний суб’єкт;
· позитивні, які є виграшними для даного суб’єкту господарювання.
