Теоретико-методологічні підходи до визначення ризику

Діяльність усіх господарських суб'єктів сполучена з наявністю ризику. Це визначається самим існуванням і розвитком господарського процесу. Присутність ризику як обов'язкового атрибута економічного процесу є об'єктивним економічним законом. В умовах ринкової економіки неможливо управляти підприємством без урахування впливу ризику, а для ефективного управління важливо не тільки знати про його присутність, а і правильно ідентифікувати конкретний ризик.

Оксфордський словник англійської мови зазначає, що слово “ризик” у своєму значенні означає схильність до винагороди або готовність зазнати невдачі, в першу чергу на ниві комерції. Воно з’явилося в Італії на самому початку ХVІІ століття, згодом це поняття “мігрувало” до Франції і в 1661 році було зафіксовано в англійській літературі.

Як зазначає Н.Луман (N. Luhman, 1993), людство за своєю природою завжди було стурбоване проблемою невизначеності майбутнього. У древньому світі дана проблема розв’язувалася на основі віри у пророцтва. Тому ймовірно у древньому світі не існувало поняття “ризик”. Деякі дослідники схильні вважати, що слово “ризик” арабського походження. В цілому, на думку Н. Лумана, ризик прийнято ототожнювати з можливими втратами, яких необхідно уникати.

У словнику Вебстера “ризик” трактується як небезпека, можливість збитків або втрати.

У економічному словнику, що є найбільшим за обсягом серед подібних видань, вміщено ряд визначень ризику, зокрема: “Ризик – нестабільність, непевність у майбутньому, точніше, рівень непевності, пов’язаний з проектом або інвестиціями”. Таким чином, ризик - це поняття, яке охоплює аспекти діяльності і поведінки діючого суб’єкта в умовах невизначеності, за обставин отримання можливих збитків чи досягнення бажаної винагороди за свої зусилля та активність.

Поняття “ризик” в економічному розумінні передбачає втрати, ймовірність яких пов’язана з наявністю невизначеності (недостатності інформації, недостовірності її), а також вигоду і прибуток, отримати які можливо лише за умови діяльності, яка супроводжується ризиком.

Економічний ризик - об’єктивно-суб’єктивна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності і конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв’язків.

Загалом в явищі “ризик” прийнято виділяти наступні основні моменти, взаємозв’язок яких і складає його сутність:

- можливість відхилення від передбачуваної мети, заради якої реалізується обрана альтернатива;

- вірогідність досягнення бажаного результату;

- відсутність впевненості в досягненні поставленої мети;

- можливість наступу несприятливих наслідків (матеріальні або фізичні збитки, захворювання, смерть і т.д.) при здійсненні тих чи інших дій в умовах невизначеності для суб’єкта, який відважився на ризик;

- матеріальні, екологічні, моральні і інші витрати, пов’язані з реалізацією обраної в умовах невизначеності альтернативи;

- очікування небезпеки, невдачі в результаті вибору альтернативи та її реалізації.

Об’єктом ризику називають економічну систему та умови функціонування якої наперед точно відомі.

Під суб’єктом ризику розуміють особу, яка зацікавлена в результатах керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єкта ризику.

Джерело ризику - це чинники, які спричиняють невизначеність результатів.

Аналізуючи проблему ризику можна виділити таке поняття, як суб’єктивність.

Суб’єктивність ризику обумовлена діями самої людини, адже саме підприємець, оцінює ситуацію, формує стратегію поведінки, здійснює вибір із сукупності альтернатив.

Ризик поділяють ще на два такі типи - мотивований та немотивований. Мотивований ризик – це ризик доцільності, розрахований на ситуативні переваги. Немотивований ризик – це “безкорисний” ризик, “ризик заради ризику”.

Щодо переліку економічних ризиків, то він досить широкий: від пожеж, землетрусів, аварій, до змін у податковому регулюванні та коливань валютних курсів. Можна виділити як зовнішні так і внутрішні причини виникнення економічних ризиків.

Ефективність організації управління ризиками передбачає визначення місця ризику в загальній системі його класифікації.