Тема 2. 5. Ділові папери як засіб писемної професійної орієнтації 2 страница

2.5.4. ВИМОГИ ДО БЛАНКІВ ДОКУМЕНТІВ

Для документів з високим рівнем стандартизації друкарським або іншим способом виготовляють бланки, які містять трафаретний текст.

Бланк документа – це зуніфікована форма (службового) документа з надрукованою послідовною інформацією реквізитів і місцем, відве­деним для змінної інформації. Бланк виготовляють згідно з вимогами Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003), чинного від 01 вересня 2003 року.

Він установлює такі види бланків:

- загальний бланк для створення різних видів документів (без зазначення у бланку назви документа), крім листів (Додаток 1);

- бланк конкретного виду документа (зі зазначенням у бланку назви виду документа), крім листа (Додаток 2);

- бланк листа (Додаток 3).

Послуговуючись загальним бланком організації, установи, роз­робляють бланки структурних підрозділів або бланки посадових осіб, якщо ця особа має право підпису документів.

Додаток 1

Зразок загального бланка з кутовим розташуванням реквізитів, виготовленного на папері формату А5

 

	ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ВИЩИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ ТА УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ (ЦДАВО України) _________________№_____________ м. Київ   [        ]         [                        ]

 

 

Додаток 2

Зразок бланка наказу з поздовжнім розташуванням реквізитів, виготовленого на папері формату А5

 

 

АЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТОЛИЧНІ КРЕДИТИ»

НАКАЗ

______________         м. Київ              № __________   [                                      ]

 

 

Додаток З

Зразок бланка наказу листа з поздовжнім розташуванням реквізитів, виготовленного на папері формату А5

 

ДЕРЖКОМАРХІВ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА (УНДІАСД)

вул. Солом'янська, 24, Київ, 03110, тел/факс: (044) 277-53-82, тел. 277-13-74 E-mail: [email protected]

___________№  __________       На №_______ від______________               [                        ]   [              ]  [                     ]

 

Залежно від установчих документів організації загальний бланк містить такі реквізити:

§ зображення Державного герба України, герба Автономної Рес­публіки Крим -01;

§ емблеми організації або товарного знака (знака обслуговуван­ня)-02;

§ зображення нагород – 03;

§ код організації за ЄДРПОУ – 04;

§ назва організації вищого рівня – 06;

§ назва організації – 07;

§ назва структурного підрозділу – 08;

§ місця складання або видання документа -14.

Проте місце складання або видання документа може не вказуватися, якщо воно входить до складу назви організації. Наприклад: Національ­ний університет «Київський політехнічний інститут», Харківська міська державна адміністрація, Донецька державна авіакомпанія «Донбас-Східні авіалінії України» тощо.

Крім цього, загальний бланк може мати такі обмежувальні позна­чення для реквізитів:

§ код форми документа за ДКУД – 05;

§ дата документа -11;

§ реєстраційний індекс документа – 12;

§ заголовок до тексту документа – 19;

§ відмітка про контроль – 20.

Зверніть, будь ласка, увагу, що у загальному бланку посадової осо­би на місці реквізиту «Назва структурного підрозділу» буде зазначена «Назва посади». Зазвичай, такі бланки виготовлюють для заступників ке­рівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Бланки конкретних видів документів (розпоряджень, наказів, протоколів, актів тощо) доцільно виготовляти, якщо на підприємстві, в установі чи організації впродовж року створюється понад 200 до­кументів цього виду.

У цьому разі склад реквізитів загального бланка доповнюють та­кими:

код форми документа за ДКУД – 05;

 назва виду документа – 10.

Бланк листа може містити такі реквізити:

§ зображення Державного герба України, герба Автономної Рес­публіки Крим – 01;

§ зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування) – 02;

§ зображення нагород – 03;

§ код організації за ЄДРПОУ – 04;

§ назва організації вищого рівня – 06;

§ назва організації – 07;

§ назва структурного підрозділу організації – 08;

§ довідкові дані про організацію – 09.

Крім того, на бланку листа фіксують обмежувальні позначення для таких реквізитів:

§ дата документа – 11;

§ реєстраційний індекс документа – 12;

§ посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь – 13;

§ адресат – 16;

§ заголовок до тексту документа – 19;

§ відмітка про контроль – 20.

Зауважимо, що незалежно від виду бланка реквізит 01 «Зображення Державного герба України, герба Автономної республіка Крим» завжди розташовують над серединою реквізиту 06 «Назва організації вищого рівня» (а за його відсутності – реквізиту 07 «Назва організації»).

Реквізит «Назва організації вищого рівня», «Назва організації», «Назва структурного підрозділу», «Довідкові дані про організацію», та «Назва виду документа», а також обмежувальні позначення для реквізи­тів «Дата документа», «Реєстраційний індекс документа», «Посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь» у межах відповідних зон слід розміщувати одним із способів:

§ прапоровим, за якого кожний рядок реквізиту починається від межі лівого берега.

§ зцентрованим, за якого початок і кінець кожного рядка реквізиту однаково віддалені від меж лівого і правого берегів.

Підприємства, установи та організації, які згідно із Законом України «Про мови в Українській РСР» мають право використовувати у діловод­стві поряд з українською мови національних меншин, можуть друкувати реквізити «Назва організації вищого рівня», «Назва організації», «Назва структурного підрозділу», «Довідкові дані про організацію» і «Назва виду документа» двома мовами – українською та мовою національних меншин, на одному рівні поздовжнього бланка. Підприємства, установи та органі­зації, які ведуть листування з постійними закордонними кореспондентами, також можуть виготовляти бланки двома мовами: ліворуч – українською, праворуч – іноземною. Проте, в межах України не рекомендовано засто­совувати бланки, в яких використано іноземну мову.

 

2.5.5. ОФОРМЛЮВАННЯ СТОРІНКИ

 

Організаційно-розпорядчі документи оформлюють на папері форма­ту А4 (210 х 297 мм) та А5 (210 х 148 мм) (згідно з ГОСТ 9327). Можна використовувати папір формату A3 (297 х 420 мм) – для оформлювання документів у вигляді таблиць та А6 (105 х 148 мм) – для резолюцій.

Документи повинні мати такі береги:

30 – лівий;

10 – правий;

20 – верхній та нижній.

Текст документів, оформлених на папері формату А4, треба друку­вати через 1,5 міжрядкового інтервалу, а формату А5 – через 1-1,5 між­рядкового інтервалу.

Реквізити документа (крім тексту), що складаються з кількох рядків, друкують через 1 міжрядковий інтервал. Складові частини реквізитів «Адресат», «Гриф затвердження», «Гриф погодження» відокремлюють одну від одної 1,5-2 міжрядковими інтервалами.

Наприклад:

ЗАТВЕРДЖУЮ 1,5

Голова Державного комітету

І

лісового господарства України

2

Підпис Ініціал (и), прізвище

1,5

Дата

За наявності кількох грифів затвердження і погодження їх розмі­щують вертикально на одному рівні: перший – від межі лівого берега, другий – через 104 мм.

Інші реквізити документа відокремлюють один від одного 1,5-3 між­рядковими інтервалами.

Назву виду документа друкують великими літерами.

Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів (крім тек­сту) – 73 мм (28 друкованих знаків).

Оформлюючи документи, треба дотримуватися таких відступів від межі лівого берега документа:

§ 12,5 мм – для початку абзаців у тексті;

§ 92 мм – для реквізиту «Адресат» (16);

§ 104 мм – для реквізитів «Гриф затвердження» (17), «Гриф об­меження доступу до документа» (15);

§ 125 мм – для розшифрування підпису в реквізиті «Підпис» (23);

§ не відступають від межі лівого берега, оформлюючи реквізити «Дата документа» (11), «Заголовок до тексту документа» (19), «Текст» (21) (без абзаців);

§ «Відмітка про наявність додатків» (22);

§ «Прізвище виконавця і його номер телефону» (28), «Від­мітка про виконання документа і направлення його до справи» (29);

§ назва посади у реквізиті «Підпис» (23) та «Гриф пого­дження» (24);

§ засвідчувального напису «Згідно з оригіналом» (27);

§ а також слів СЛУХАЛИ, ВИСТУПИЛИ, УХВАЛИЛИ, НАКАЗУЮ, ПРОПОНУЮ.

На бланку друкується тільки перша сторінка документа, а наступ­ні – на чистих аркушах паперу. Якщо текст документа займає більше однієї сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не менше двох рядків тексту.

Тексти документів постійного зберігання друкують з одного боку аркуша, документи зі строком зберігання до 5 років можна друкувати на лицьовому й зворотному боці аркуша.

Нумерація сторінок. У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок починається з другої. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша арабськими цифрами без слова «сторінка» та розділових знаків.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки проставляють у правому верхньому (нижньому) кутку, а парні – у ліво­му верхньому (нижньому) кутку аркуша.

Якщо текст документа містить декілька рішень, висновків тощо, його треба переділити на розділи, підрозділи, пункти, які друкують з абзацу.

Рубрикація. Це членування тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації та ін. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної будови ділового папера. Ступінь складності рубрикації залежить від обсягу, тема­тики, призначення документа. Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци.

Абзац – це відступ управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у документі, а також фрагмент тексту між двома такими відступами. Середня довжина абзацу має бути 4-6 речень, хоча в текстах документів є абзаци, що складаються з одного речення. Слід пам'ятати: хоч би якою була його довжина, абзац – це внутрішньо за­мкнене значеннєве ціле, що виражає закінчену думку.

Абзацне членування тексту доповнює нумерація рубрик тексту, що вказує на взаємозалежність певних розділів, частин, пунктів та їх підпорядкування. Існує дві системи нумерації – комбінована (тради­ційна) й нова.

Комбінована (традиційна) ґрунтується на використанні різних типів знаків – слів, літер, арабських та римських цифр. Ця система викорис­тання різних позначень обов'язково має бути логічною, послідовною і будуватися за ознакою зростання.

Нова система базується на використанні лише арабських цифр, розміщених у певній послідовності. Застосовуючи цю систему, слід дотримуватися таких правил:

§ після номера частини, розділу, пункту, підпункту не ставиться крапка;

§ номер кожної складової частини включає номери вищих сту­пенів поділу:

§ розділи – 1;

-  2;

-  3;

-  4;

- номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою – 1.2.;

-  1.З.;

- номер пункту містить порядковий номер розділу, підрозділу й пункту, відокремлених крапкою – 1.1.1.;

-  1.2.2.;

- номер підпункту складається з номера розділу, підрозділу, пунк­ту, підпункту, відокремлених крапкою – 1.1.1.1.;

-  1.2.2.2. і т.д. Застосування нової системи нумерації спрощує оброблення документів та дозволяє не вживати словесних найменувань і символів.

 

Комбінована (традиційна)		Нова
А. Б. В.	Розділ І	1
І. II. III.	Частина 1	1.1
1.2.3.	Частина 2	1.2
1);  2);  3);	пункт 1	1.2.1
а);  б);  в);	§1	1.2.2.1
	§2	1.3
		2
		і Т.Д.

 

2.5.6. ВИМОГИ ДО ТЕКСТУ ДОКУМЕНТА

 

Організації, установи, агенції здійснюють діловодство, ведуть до­кументацію, листуються українською мовою. У містах, населених пунктах, де більшість населення становлять громадяни, які належать до національних меншин, тексти документів у внутрішньому діловод­стві можна складати мовою відповідної національної меншини, поряд із державною мовою. Документи, що надсилають закордонним адре­сатам, можна оформлювати українською або мовою країни-адресата чи однією з мов міжнародного спілкування.

Основою службового документа є текст – головний реквізит служ­бового документа, що відображає його зміст. Він має чітко й пере­конливо відбивати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи.

Текст – це сукупність речень, об'єднаних у тематичну і структурну цілісність за правилами певної мовної системи.

Текст документа повинен містити певну аргументовану інфор­мацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Він оформлюється у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм. Якщо частини тексту мають різні смислові аспекти, або текст документа містить декілька рішень, висновків тощо, його треба переділити на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують арабськими цифрами і друкують з абзацу.

Суцільний складний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії та використовується під час складання правил, положень, листів, розпорядчих документів.

Форма анкети використовується під час викладення цифрової або словесної інформації про один об'єкт за певним обсягом ознак. Анкетними текстами послуговуються в організаційно-розпорядчих документах, документах з матеріально-технічного постачання і збуту.

Тексти у вигляді таблиці використовуються у звітно-статистичних, бухгалтерських, планових та інших документах.

Текст переділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину (доказ), закінчення.

У вступі зазначається причина написання документа;

 в основній частині викладається суть питання, наводяться докази, пояснення, міркування;

 у закінченні вказується мета, заради якої складено до­кумент.

Під час складання текстів документів слід дотримуватися таких правил:

• Текст викладати від третьої особи: Комісія ухвалила...;

• Інститут просить...; Ректорат клопочеться...

• Від першої особи пишуться заяви, автобіографії, доповідні й пояснювальні записки, накази.

• Не вживати образних виразів, емоційно забарвлених слів і син­таксичних конструкцій.

• Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, з огляду на, на підставі, згідно з, з метою, необхідний для, в порядку, залежно від. Повторювані в текстах мовні штампи треба видозмінювати, наприклад: відповідно до угоди – згідно з угодою – на виконання угоди, щодо органів виконавської влади – стосовно представників бізнесу.

§ Використовувати синтаксичні конструкції типу: Доводимо до Ва­шого відома, що...;

§ Нагадуємо Вам, що...;

§ Підтверджуємо з вдячністю...;

§ У порядку надання матеріальної допомоги...;

§ У по­рядку обміну досвідом...;

§ На підставі вказівки...;

§ Відповідно до попередньої домовленості...;

§ Відповідно до Вашого прохання...

§ Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Вра­ховуючи...;

§ Беручи до уваги...;

§ Розглянувши...;

§ Вважаючи...;

§ Користуючись нагодою...

§ Використовувати мовні засоби, що відповідають нормам літе­ратурної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.

§ Послуговуватися в текстах питомою українською лексикою, уника­ючи слів іншомовного походження (синоніми-дублети): бігборд – стенд, екзит-пол – опитування на виході, пресинг — тиск, провай­дер — постачальник, тренінг — вишкіл, фан —уболівальник тощо.

§ Уживати прямий порядок слів у реченнях (підмет передує присудкові, означення стоїть перед означуваними словами, додатки – після опорного слова, вставні слова – на початку речення).

§ Називаючи виконавця дії, потрібно вживати двоскладне ре­чення: Верховна Рада ухвалила законопроект;

§ Ви не висловили пропозицій. Форми на -но, – то виражають результативну дію без зазначення її виконавця.

 

Правильно	Неправильно
Ректор університету підписав наказ про зарахування.	Наказ про зарахування підписано ректором університету.
Вправу виконано.	Вправу виконано учнями.
Законопроект прийнято (ухвалено)	Законопроект прийнято (ухвалено) Верховною Радою.

 

Отже, помилковим є вживання у контекстах на -но, – то іменників чи займенників в орудному відмінку, що вказують на виконавця дії.

Уживати інфінітивні конструкції: створити комісію;

 відкли­кати працівників, підготувати обгрунтування, координувати роботу. Інфінітив у текстах ділових паперів уживають із суфіксом -ти, а не -ть.

У розпорядчих документах слід вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу: Наказую...;

 Пропоную...

• Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у діловодстві за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.

• Віддавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомоги слів: шановний;

•  високошановний;

•  вельмиша­новний;

•  високоповажний...

Нову інформацію в тексті розпочинати з абзацу.

 

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

 

Від правильно оформленого документа залежить доля розпочатої справи.

Ю. Кульбабська

 

2.6.1. РЕЗЮМЕ. АВТОБІОГРАФІЯ

 

Нині для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади особи, які претендують на ту чи іншу посаду, надсилають резюме – документ, у якому претендент повідомляє стислі відомості про освіту, трудо­ву діяльність, професійний досвід і досягнення тощо. На відміну від автобіографії та характеристики, резюме зорієнтоване не на всебіч­ний опис особи, а передусім на переконання роботодавця у наявності у претендента умінь, необхідних для виконання певної роботи відпо­відної освіти, організаційних навичок, досвіду тощо.

Документ стає конкурентоспроможним завдяки своєму вигляду і змісту.

Вимоги до резюме – вичерпність та об'єктивність, достовірність відомостей про претендента, чіткість, структурованість, стислість (обсяг не більше однієї сторінки), грамотність і охайність викладу.

Зазвичай потрібно подавати таки відомості: мета, освіта, досвід роботи, професійні навички, досягнення, особисті відомості, рекомен­дації. На конкретну вакансію бажано складати окреме резюме.

Складаючи резюме, ви маєте виокремити не те, що ви хочете отри­мати і що вас цікавить особисто, а те, що ви можете запропонувати роботодавцеві, яку користь від вас матиме фірма.

Розрізняють такі типи резюме:

ü хронологічне – зазначають перелік місць роботи у хронологіч­ній послідовності, вказуючи посадові обов'язки, таке резюме демонструє кар'єрне зростання і професійний досвід;

ü функціональне – зауважують напрямок діяльності, обов'язки, навички і досягнення, цей тип резюме акцентує увагу на успіхах претендента.

ü комбіноване – не тільки демонструє кваліфікацію та досягнення, а й дозволяє отримати точне уявлення про хронологію трудової біографії.

 

Структура резюме

1. Назва виду документа (посередині).

2. Текст документ, який містить таку інформацію:

а)   контакти (домашня, електронна адреси, телефон (робочий, домашній, стільниковий);

б)   прізвище, ім 'я (у називному відмінку) виділяють жирним шриф­том;

 краще писати спочатку ім'я, а потім прізвище;

 по батькові вказують, якщо претендент професор або академік.

в)   мета написання документа (заміщення вакантної посади, участь у конкурсі, проекті);

г)   досвід роботи подають у зворотньому порядку: від останньо­го місця роботи до попереднього, зазначаючи період роботи, назву установи, сферу її діяльності, посаду, посадові обов'язки, досягнення;

 відомості про тимчасову роботу, роботу за сумісництвом, якщо вони відповідають посаді, на яку претендує особа.

Якщо досвід роботи відсутній, акцентують увагу на освіті й навичках.

ґ) освіта: повна назва навчального закладу, спеціальність, рік вступу і рік закінчення;

 факультативні тренінги, курси, семінари, які стосу­ються очікуваної посади;

д)   професійні уміння і навички (опис кожної навички має бути підкріплений відповідним фактом: зазначають швидкість друкування, категорію посвідчення водія, комп'ютерні навички (конкретні пакети програм), володіння іноземною мовою (кількість балів TOEFL, GMAT, IELTS, TSE або інших офіційних тестів) тощо;

е)   особисті відомості (рік народження, сімейний стан);

є) додаткова інформація (відомості про громадську діяльність, про членство у професійних об'єднаннях, зазначення можливості від­рядження, ненормованого робочого дня);

ж)  вказівка на можливість надання рекомендацій (вислови Реко­мендації будуть надані на вимогу або За потреби подам рекомендації можна вміщувати лише тоді, коли такі рекомендації насправді є).

У цілому варто дотримуватись міри, подаючи додаткову інформа­цію в резюме.

Аби досягти успіху, під час складання резюме рекомендують^[4] до­тримуватися таких правил:

• Формулюйте свою мету зрозуміло, чітко, дохідливо.

• Намагайтеся не вживати такі слова, як я, ми, замість них вжи­вайте на початку речення активні дієслова: організував, створив, керував, вивчав, допоміг.

Якщо ви обіймали не надто високу посаду, то під час складання резюме краще зосередитися на досвіді роботи й набутих навичках. Не вказуйте причини, через які пішли з попередньої роботи. Не вказуйте розмір заробітної плати.

Оформіть резюме друкованим способом із застосуванням шриф­тових виділень на якісному аркуші паперу формату А4.

Резюме можна надсилати до установи, що оголосила наявність ва­кантної посади (паперовий чи електронний варіант), або розміщувати в Інтернеті на спеціальних мережевих сайтах. Рукописний варіант неприпустимий.

Взірець хронологічного резюме:

 

 

РЕЗЮМЕ
ІРИНА БОРИСЕНКО
тел. 240 9805; 0509776954
e-mail: [email protected]
Мета: заміщення вакантної посади керівника рекламного відділу.
Кваліфікація:  більше 5 років досвід роботи в галузі розроблення і впровадження стратегій Public Relations компанії. Практичний досвід організації та проведення різно­ манітних заходів з PR.
Досвід роботи:
Січень 1998 року
Компанія «Remcol»
до тепер            Начальник департаменту Public Relation
§ Створення концепцій і програм заходів з Public Relation. § Створення бюджету з Public Relation. § Планування роботи департаменту. § Контроль за виконанням і моніторинг результатів проведення PR-акцій. § Організація і проведення всіх корпоративних заходів з Public § Relation.
Серпень 1995 року – Міжнародний центр інформації
Січень 1998 року – Менеджер з Public Relation
Організація і проведення прес-конференцій.
Створення і підтримка сайту організації.
Липень 1992 року – Підприємство «Компкон».
Серпень 1995 року – Менеджер з Public Relation.
Організація участі у виставках.
Написання іміджевих, рекламних і аналітичних
статей.
Проведення досліджень іміджу компанії.
Освіта:
1988-1992 – Київський національний університет імені Тараса
Шевченка. Спеціальність – філолог, спеціаліст української мови і
літератури.
Особисті відомості: 1974 року народження, заміжня, маю доньку
10 років.
Додаткова інформація:
Вільно володію українською, російською й англійською мовами.
Посвідчення водія категорії «В».

 

Взірець функціонального резюме:

 

РЕЗЮМЕ
СЕРГІЙ ПАРХОМЕНКО
тел. 5479945
0678643245
e-mail: [email protected]
Мета: заміщення вакантної посади керівника планового відділу.
Кваліфікація: Дипломований спеціаліст з бухгалтерського обліку з 15-річним досвідом складання фінансової звітності, включаючи рік незалежної ревізійної діяльності і п'яти років роботи у галузі виробничої бухгалтерії. Великий досвід керівної роботи й участі в розробленні проектів.
Досвід роботи:
Загальна бухгалтерія. Маю значний досвід управління фінансовими
справами, пов'язаними з діяльністю підпри­
ємства. Складав кошторис поточних витрат
і відігравав провідну роль у реорганізації
структури бухгалтерського обліку звітності
у відділах, забезпеченні удосконаленого ана­
лізу й управління.
Виробнича бухгалтерія. Значний досвід у розробленні нормативних
витрат і ціноутворенні.
Керівний і викладацький досвід. Організовував і проводив семінари з бухгалтерського обліку для керів­ ного складу з метою підвищення фінансової відповідальності шляхом вивчення методів максимізації дохо­ дів і мінімізації витрат. Розробив систему контролю бюджету капіта­ ловкладень з метою забезпечення найбільш ефективного викорис­ тання основних фондів. Освіта: Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, 1995. Спеціальність – бухгалтерський облік і аудит. Додаткова інформація: дипломований аудитор, член Асоціації фінансистів України. За потреби подам рекомендації.

 

Психологи радять! під час оформлювання резюме використовувати наступні шрифти: Times, Times New Roman, Palatino – для традиційних посад;  Helvetica, Verdana, Arial, Modern – щоб справити ефект новизни й сучасності;  бажана посада – секретар-референт – Times New Roman;  відпові­дальний, креативний – Verdana. Проте не бажано застосовувати більше двох шрифтів!

 

На сьогодні великої популярності набуває відеорезюме – ефективна і креативна технологія пошуку роботи, що дає можливість виокремитися претендентові на ринку праці.

Технічно відеорезюме – це короткий презентаційний ролик, у якому пошукач відповідає на типові запитання, що можуть виникнути у робо­тодавця, або ж просто розповідає, чому він хоче і повинен працювати в цій компанії. Якщо вакансія потребує креативності, слід виявити її, але якщо претендент бере участь у конкурсі на заміщення вакантної посади бухгалтера, то креативність може зашкодити.