Будьмо знайомі!
Я хочу (хотів би) з Вами познайомитися! Мені конче треба з Вами познайомитися! Ви не проти, щоб ми познайомилися? Чому б нам не познайомитися? Дозвольте відрекомендуватися!
Після цих формул ідуть фрази самоназивання: Моє ім'я...; Моє прізвище...; Мене звати...; Я-....
Знайомлення здебільшого відбувається у формі такого діалогу: - Будьмо знайомі! Моє ім 'я Тарас (Бондаренко).
-Андрій (Васильович; Шелудько). Дуже приємно! (Мені дуже приємно з Вами познайомитися! Радий знайомству з Вами!).
Знайомлення через посередника:
Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам...;
Дозвольте познайомити Вас із...;
Познайомтеся, це...;
Познайомтеся, будь ласка, це...;
Знайомтеся, будь ласка. Це мій...
Особа, якій відрекомендовують, може висловити свої почуття такими фразами: Дуже приємно!
Я вже чув про Вас;
Мені (надзвичайно) приємно з Вами познайомитися! Я радий знайомству з Вами!
Мудрі поради
• Жінкам не бажано знайомитися з чоловіками без посередника (крім службових, професійних взаємин).
Своє ім'я (прізвище, по батькові) треба вимовляти розбірливо, без поспіху, достатньо голосно. Знайомляться через посередника стоячи. Руку першим подає той, кому відрекомендовують. Під час знайомства варто усміхатися, мати щирий вираз обличчя.
Увага! Граматична компетенція
Правильно Неправильно
Будьмо знайомі Будемо знайомі
Порада, пропозиція
Порада - «пропозиція, вказівка, як діяти за яких-небудь обставин, допомога добрим словом у скруті; рада».
Я дуже раджу Вам...;
Я пропоную Вам...;
Я би радив Вам...;
Дозвольте порадити Вам...;
Може б, Вам...;
Вам слід (варто)...
Адресат має на пропозицію відповідно відреагувати, обов'язковими мають бути слова подяки:
Я Вам щиро вдячний (щиро дякую) за пораду! Я нею неодмінно скористаюся.
Я не зможу скористатися з Вашої пропозиції (поради), але я щиро дякую за неї!
Дякую за пораду (пропозицію)! Я мушу добре її обміркувати (подумати над нею)!
Згода
Згода - «позитивна відповідь, дозвіл на що-небудь, вияв бажання щось робити»21. Добре!
Будь ласка!
Прошу!
Згоден!
Погоджуюся!
Мушу погодитися!
Доведеться погодитися!
Авжеж; авжеж, що так!
Гаразд;
Звичайно;
Ви маєте рацію;
Безперечно;
Поза всяким сумнівом. Я ж так і знала!
І я такої ж думки;
Очевидно, це саме так;
Так воно і є;
З приємністю (із задоволенням).
Відмова
Відмова - «відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і тощо»22. Певна річ, ви не завжди можете задовольнити прохання, прийняти ту чи іншу пропозицію і тому змушені відмовити. Відмова має бути коректною, доброзичливою й переконливою. А щоб пом'якшити тон відмови, на початку речення треба вживати слова: на жаль, шкода, дуже шкода, на превеликий жаль, щиро жалкую, вибачте, мені дуже прикро.
На жаль, ніяк не можу погодитися;
Шкода, але про це не може бути й мови;
Даруйте, але я змушений Вам (тобі) відмовити;
Дуже шкода, але я не погоджуюсь;
Я б дуже хотів (Мені дуже хотілося б), але...;
Перепрошую, мені треба подумати (мушу порадитися, я маю спо чатку це обмірк увати).
Мудра порада
Усіляко варто уникати прямої відмови, вживаючи слова Ні! Ні, я не пого джуюсь! Звичайно, ні! Краще скористатися делікатною формою непрямої відмови (останній приклад).
Розрада
Розрада - «те, що приносить заспокоєння в горі, печалі»23. Лексико-граматичним засобом вираження розради є дієслово у формі наказового способу однини або множини:
Не переживай (те)!
Не хвилюйся (теся)!
Заспокойся (тесь)!
Не журись (іться)!
Опануйте себе!
Не бери (іть) собі це так близько до серця!
Викинь (те) це з голови!
Не думай (те) про це!
Не звертай (те) на це уваги!
Сподівайся (теся) на краще!
Для висловлення розради можна послуговуватися й іншими граматичними конструкціями:
Не варто про це думати!
Це все дрібниці!
Всяке буває.
Це не твоя (Ваша) провина.
Все буде добре (гаразд).
Ти (Ви) маєш (єте) сподіватися на краще.
Співчуття
Співчуття - «чуйне ставлення до людини в її переживаннях, стражданнях, нещасті, горі24.
Прийми (іть) моє глибоке (щире) співчуття;
Дозволь(те) висловити тобі (Вам) моє щире співчуття;
Я розумію твоє (Ваше) горе;
Я поділяю т вій (Ваш) смуток.
Я горюю разом із тобою (Вами)
Висловлювання співчуття зазвичай супроводжується потиском руки, а жінки (за умови близького знайомства з адресатом) обнімають і цілують його (її).
Схвалення
Схвалення - визнання адресатом чиїхось дій, вчинків, рішень, слів правильними.
Ти (Ви) правильно вчинив (ли) (сказав, виступив);
Дуже правильний (розумний, доречний) вчинок;
Ти (Ви) прийняв (ли) надзвичайно вдале (розумне, продумане) рішення;
Я в захопленні від твого (Вашого) вчинку (виступу).
За нормами доброго тону особа, вчинок якої схвалено, має належно відреагувати. З цією метою можна скористатися такими формулами:
Дякую!
Це тобі (Вам) тільки здається;
Мені приємно, що ти (Ви) оцінив (ли) мій вчинок;
Я не вартий таких слів;
Те ж саме я можу сказати і про тебе (Вас).
Ці фрази супроводжуються невербальними засобами вираження вдячності; ввічливим кивком голови, приязною усмішкою.
Зауваження, докір
Зауваження - це докір, закид, вказівка на помилки у поведінці, висловлення невдоволення.
Я змушений зробити тобі (Вам) зауваження;
Ти (Ви) не зовсім добре вчинив (ли) (зробив (ли), сказав (ли));
Ти (Ви), напевно, недостатньо це обміркував (ли) (продумав (ли) як слід);
Тобі (Вам) так робити (говорити) не личить;
Намою думку, цей вчинок не робить тобі (Вам) честі;
Твій вчинок виходить за межі етичних норм;
Це було недобре.
Залежно від предмета розмови і змісту зауваження адресат може висловити:
а) вибачення:
Вибач (те), я помилився;
Я не хотів (не мав наміру) чинити тобі (Вам) прикрощі;
Я це зробив не навмисно;
Мені дуже неприємної Вибач (те)І
б) заперечення:
Даруй (те), ти (Ви) мене неправильно зрозумів (ли);
На мою думку, твоє (Ваше) зауваження не цілком обґрунтоване (цілком безпідставне, необґрунтоване);
Вибачте, але ти (Ви) тут не маєш (те) рації.
в) з'ясування:
Не бачу причини для зауваження (докору);
Не розумію, в чому ти (Ви) бачиш (те) мою помилку;
Не розумію, за що ти (Ви) на мене образився (лися);
Перепрошую, а в чому, власне, річ?
Мудрі поради
