Таким чином, пам’ять зберігає інформацію, а ЦП здійснює її обробку.

Інформація, що зберігається в пам’яті, складається з даних та способів їх обробки.

Спосіб обробки даних являє собою послідовність дій (команд), що їх повинен здійснити ЦП для отримання того чи іншого результату з початкових даних.

Для здійснення обміну інформацією між людиною та комп’ютером до загальної схеми комп’ютера були додані так звані периферійні пристрої. Частина цих пристроїв використовується для введення інформації в комп’ютер. Ці пристрої називаються пристроями введення інформації. Друга частина - для виведення обробленої комп’ютером інформації. Ці пристрої називаються пристроями виведення інформації.

Для розглянутого прикладу Ігровий автомат периферійними пристроями є:

- пристрої введення - кермо, сигнали від якого надходять до ЦП;

- пристрої виведення - екран, на який виводиться зображеня дороги і кількість отриманих очків.

- пам’ять комп’ютера містить зображення дороги та перешкод, що на ній виникають, а також команди, які повинен виконати ЦП, отримавши той чи інший керуючий сигнал (кута повороту та швидкості повороту керма).

- ЦП отримує сигнали від керма (пристрою введення), добуває з пам’яті команди, що їх він має виконати, щоб змінити зображення на екрані, і передає це нове зображення на екран (пристрій виведення). Окрім того, ЦП підраховує сумарну кількість очків, що їх набирає гравець під час гри, і виводить це число на екран.

 

Лекція

 

Структура персонального комп ’ ютера.

Класифікація ЕОМ.

 

З попередніх лекцій зрозуміло, як відбувається взаємодія людини (користувача) і ЕОМ. Інформація, що надходить до комп’ютера, повинна відповідати вимогам конкретності та обнозначності. Основний робочий елемент комп’ютера - ЦП - працює з інформацією, поданою в двійкових кодах.

Інформація зберігається в пам’яті комп’ютера. Складовою частиною інформації є команди, що їх виконує ЦП для того, щоб розв’язувати поставлену задачу. Кожна команда має свій двійковий код (машинний код команди), відомий ЦП. Цей код позначає певну дію, що її повинен виконати ЦП після добуття відповідної команди з пам’яті.

Повний набір команд, що їх може виконати ЦП називається - система команд ЦП.

Для того,щоб розв’язати конкретну задачу, комп’ютер повинен виконати дії (команди) в чітко визначеному порядку

Програма - це записаний в певному порядку набір команд, виконання яких забезпечує розв’язання конкретної задачі.

Процесс складання програм називається програмуванням.

Таким чином, щоб розв’язати конкретну задачу, необхідно мати сам пристрій для здійснення операцій, тобто комп’ютер, складові частини якого в спеціальній літературі мають назву - апаратна частина.

Розглянемо докладніше апаратну частину сучасного ПК.(див. мал. “Структурна схема ПК”)

Персональні комп’ютери складаються з блоків:

- системний блок: центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять, зовнішня пам’ять

- пристрої введення-виведення.

Крім того, в сучасних комп’ютерах використовуються так звані накопичувачі - пристрої, призначені для постійного зберігання (накопичування) даних та програм, необхідних для роботи комп’ютера, і обміну цією інформацією між накопичувачами та оперативною пам’яттю комп’ютера.

Накопичувачі бувають на жорстких магнітних дисках (вінчестерах) і гнучких магнітних дисках (дискетах або флоппі-дисках). Такі накопичувачі називаються дисковими накопичувачами.

Пристрої введення та виведення - це переферійні (або зовнішні) пристрої ПК, ними є: клавіатура, маніпулятор типу миші, дисплей (монітор).

Центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам’яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам’яті підмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами (вони забезпечують взаємодію периферійних пристроїв і ЦП) та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам’ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.

Центральний мікропроцесор – це основний пристрій ПК. Його часто називають чіпом (від англ. chip-мікросхема). Дія центрального процесора полягає у виконанні певної програми, тобто набору певних конкретних команд, що надходять у певній послідовності. Для виконання багатьох команд процесору потрібні дані, що зберігаються в пам’яті комп’ютера.