Поняття про розвиток та його характеристика. 4 страница

НОВОУТВОРЕННЯ

· Формування підпорядкування мотивів створення можливості для довільної поведінки

· Розвиток самосвідомості

· Мислення від наочно-дійового до наочно-образного

· Розвиток відтворюючої уяви

· Збільшення словникового запасу, оволодіння елементами граматичної будови мови

· Формування власне мнемічних дій

· Виникають вищі почуття

· Воля як здатність домагатись певної мети

· Спілкування з дорослими: від зовнішнього контакту до свідомого й добровільного підкорення дорослому

· Самооцінка формується на основі оціночних суджень дорослого

Потреба в суспільно значимій і суспільно оцінювальній діяльності

35)Гра як провідний вид діяльності дошкільника.

· Гра як доступна форма освоєння зовнішнього світу

Прагнення? можливості = ГРА

БРАТИ УЧАСТЬ У ЖИТТІ ТА ДІЯЬНОСТІ ДОРОСЛИХ

ГРА

З предметами рольова сюжетно-рольова дидактична

(з правилами)

· Підготовка до школи, майбутнього життя

· Вміння підкорятись правилам

· Розвиток моторики, психічних процесів

· Готує до трудової діяльності

· Вчиться керувати своєю поведінкою, підкорюватись правилам гри

+Трудова діяльність + Учбова діяльність + Образотворча діяльність

Новоутворення

· Формування підпорядкування мотивів створення можливості для довільної поведінки

· Розвиток самосвідомості

· Мислення від наочно-дійового до наочно-образного

· Розвиток відтворюючої уяви

· Збільшення словникового запасу, оволодіння елементами граматичної будови мови

· Формування власне мнемічних дій

· Виникають вищі почуття

· Воля як здатність домагатись певної мети

· Спілкування з дорослими: від зовнішнього контакту до свідомого й добровільного підкорення дорослому

· Самооцінка формується на основі оціночних суджень дорослого

Потреба в суспільно значимій і суспільно оцінювальній діяльності

36)Особливості формування особистості дошкільника.

Виховання дитини, починаючись і продовжуючись у сім'ї, вже з трьох-чотирьох років, як правило, протікає одночасно і в дитячому садку, в групі однолітків, "під керівництвом" вихователя. Тут виникає нова ситуація розвитку особистості. Якщо перехід до нового періоду не підготовлений успішним завершенням фази інтеграції в попередньому віковому періоді, то тут (як і на рубежі між будь-якими іншими віковими періодами) складаються умови для кризи розвитку особистості. У психології давно було встановлено факт "кризи трирічних", через який проходять багато малюків.

Дошкільний вік. Дитина включається до групи ровесників у дитячому садку, керовану вихователькою, яка, як правило, стає для нього нарівні з батьками найбільш значущим особою. Вкажемо фази розвитку особистості всередині цього періоду. Адаптація - засвоєння дітьми норм і способів схвалюється батьками та вихователями поведінки. Індивідуалізація - прагнення кожної дитини знайти в собі щось, що виділяє його серед інших дітей або позитивно у різних видах самодіяльності, або в витівки і витівки. При цьому діти орієнтуються не стільки на оцінку однолітків, скільки на батьків і виховательок. Інтеграція - узгодженість прагнення позначити свою неповторність і готовності дорослих прийняти в дитині тільки те, що відповідає найважливішої для них завданню - забезпечити йому безболісний перехід на новий етап виховання, - третій період розвитку особистості.

Таким чином, розвиток особистості - це процес, підлеглий певним, цілком об'єктивним закономірностям. Закономірне значить фатально обумовлене. Психологія не бачить в особистості лише точку програми зовнішніх сил. За особистістю залишається вибір, її активність не можна ігнорувати, і за кожним з нас залишається право на вчинок, право і відповідальність за нього. Важливо вибрати вірний шлях і, не покладаючи надій на виховання та обставини, взяти на себе прийняття рішень. Зрозуміло, кожен, замислюючись про себе, сам ставить перед собою спільні завдання і уявляє, яким він хотів би себе бачити. У найзагальнішому вигляді розвиток особистості є становлення особливої форми цілісності або, як казав Флоренський, "едіномножія", що включає чотири форми суб'єктності: суб'єкта вітального ставлення до світу, суб'єкта предметного відносини, суб'єкта спілкування і суб'єкта самосвідомості. Інакше кажучи, стаючи особистістю, людина формує і розвиває свою власну природу, привласнює і творить предмети культури, знаходить коло значущих інших, проявляючи себе перед самим собою.

37) Поняття готовності дитини до шкільного навчання, характеристика основних компонентів.

Компонени психологічної готовності	Критерії розвитку психологічних якостей і функцій дитини
1.Фізична готовність	1.Розвинена тонка моторика пальців рук і долоні. Великий палець руки повинен утворювати з рештою пальців прямий кут. 2.Добре розвинені м’язи спини, відсутність патологій в розвитку хребта. 3.Вміння координувати рухи та зір. 4.Повноцінний зір. 5.Добре розвинене слухове сприйняття. 6.Врівноваження сили нервових процесів збудження і гальмування. Вміння застосовувати вольові зусилля в різних ситуаціях.
2.Інтелектуальна готовність	1.Наявніть наочо-образного та логічнго мислення на поччатковій стадії розвитку. 2.Володіння ситстемою уявлень про живу, неживу природу і соціальні явища, згідно з вимогами програми. 3.Наявність творчої уяви, як нового утворення дошкільного дитинства. 4.Розвинене діалгічне та монологічне мовлення. Вміння довільно вступати в діалог, складати прості, складносуряді та складнопідрядні речення, короткі оповідання. 5.Наявність словникового запасу, що відповідає данному віку. Добре розвинена звукова культура мовлення. 6.Проява допитливості й пізнавальної активності. Вміння і бажання ставити запитання. Вимагати об’єктивної відповіді на них. 7.Наявність довільної уваги і добре розвинених психічних процесів, необхідних для успішного навчання в школі.
3.Мотиваційна готовність	1.Адекватність бажання відвідувати школу. 2.Наявніст позитивних мотивів
4.Соціальна готовність	1.Відсутність шкільної фобії (страху). 2.Розуміння соціальної ролі вчителя, що відрізняїться від функцій вихователя і мами. 3.Розуміння власної соціальної ролі майбутнього навчання, для якого провідною діяльністю є не гра, а навчання, яке базується на праці й нових обов’язках.
5.Рівень розвитку спілкування	1.Довільність в спілкуванні з дорослими, вміння прийняти навчальне завдання і вкзівки дорослого. 2.Відсутність безпосередньості і імпульсивності в спілкувнні. 3.Розуіння іронічного і жартівливого тону дорослого і адекватна реакція нанього. 4.Вміння будувати взаємовідносини з однолітками, займаючи подвійну позицію в процесі спільної діяльності. 5.Чітке виконання правил гри. 6.Вміння самостійно організувти спільну діяльність.
6. Особистий розвиток	1.Адекватність самооцінки і вміння об’єктивно оцінювати вчинки оточуючих. 2.Володіння нормами поведінки. 3.Глибина і стійкість у проявленні почуттів. Довільність у керуванні емоціями і почуттями.

38)Анатомо- фізіологічні особистості молодшого школя.Навчання як провідний вид діяльності молодшого школяра.

Анатомо-фізіологічні особливості Їх врахування

Кістково-сполучний апарат гнучкий Слідкувати за поставою, запобігати викривленню хребта

До 12 р. триває окостеніння пальців Важко даються точні рухи, фізхвилинки.

Збільшується вага всіх м’язів Зростає фізична сила, працездатність.

Дрібні м’язи руки недостатньо розвинені Недостатня координація рухів, які виконуються.

дрібними м’язами, фізхвилинки.

Розвиток рухового апарату Надмірна рухливість, її задоволення.

Збільшується рухливість нервових процесів Змінюють поведінку відповідно до вимог учителя.

Еластичність кришталика Правильна поза при письмі, відстань до дошки, книги.

С б 39.

39)Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів.

Соціальна ситуація розвитку

Зміна соціальної позиції дитини – школяр

Зародження соціального „Я” дитини

Криза молодшого школяра:

- втрата безпосередньої поведінки

- манірність поведінки

- симптом „гіркої цукерки”

Провідна діяльність – Навчальна

Новоутворення:

- довільність та особлива якість психічних процесів

- внутрішній план дій

- рефлексія

Пізнавальні процеси молодшого школяра