23)Види здібностей.
Здібності – індивідуально –психологічні особливості, які є умовою успішного виконання конкретної діяльності, проявляються у динаміці оволодіння необхідними для неї знаннями, уміннями, навичками.
Здібності визначають
легкість міцність швидкість глибину
оволодіння знаннями, уміннями, навичками
Здібності спрямованість особистості
Рівень розвитку здібностей залежить від:
4) якості З і У, міри їх об’єднання в єдине ціле;
5) природних задатків людини;
6) „тренованості” мозкових структур.
Задатки – спадкові властивості периферичного і центрального нервового апарату – є суттєвими передумовами здібностей.
Б.М.Теплом – концепція індивідуального стилю діяльності.
Характеристика здібностей | |
Якісна | Кількісна |
|
|
|
24)Умови формування здібностей.
Здібності – індивідуально –психологічні особливості, які є умовою успішного виконання конкретної діяльності, проявляються у динаміці оволодіння необхідними для неї знаннями, уміннями, навичками.
Здібності визначають
легкість міцність швидкість глибину
оволодіння знаннями, уміннями, навичками
Здібності спрямованість особистості
Рівень розвитку здібностей залежить від:
7) якості З і У, міри їх об’єднання в єдине ціле;
8) природних задатків людини;
9) „тренованості” мозкових структур.
Проблема здібностей є однією з найбільш складних і найменш розроблених в психології. Розглядаючи її, перш за все слід врахувати, що реальним предметом психологічного дослідження є діяльність і поведінку людини. Немає сумнівів, що джерелом поняття про здібності є безперечний факт відмінності людей за кількістю та якістю продуктивності їхньої діяльності. Різноманіття видів діяльності людини і кількісно-якісна різниця продуктивності дозволяє розрізняти види і ступеня здібностей. Про людину, який робить що-небудь добре і швидко, говорять як про здібного до цієї справи. Судження про здібності має завжди порівняльний характер, тобто ґрунтується на зіставленні продуктивності, умінні одну людину з умінням інших. Критерієм здібності є рівень (результат) діяльності, якого одним вдається досягти, а іншим ні.
Здібності не можуть існувати інакше як у постійному процесі розвитку. Здатність, яка не розвивається, якої на практиці людина перестає користуватися, з часом втрачається. Тільки завдяки постійним вправам, пов'язаним із систематичними заняттями такими складними видами людської діяльності, як музика, технічне і художня творчість, математика, спорт і т. п., ми підтримуємо і розвиваємо в себе відповідні здібності.
25)Предмет і завдання вікової психології
Предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя (або її онтогенезу):
◊ виникнення і розвиток психічних процесів, властивостей;
◊ зумовлену віком динаміку співвідношення між ними;
◊ становлення психічних якостей підростаючої особистості;
◊ вікові можливості засвоєння знань;
◊ провідні фактори розвитку та формування особистості;
◊ новоутворення, що з’являються з віком у діяльності людини;
◊ розкриває умови, що визначають процес розвитку;
◊ з’ясовує роль цінностей у формуванні індивіда;
◊ вивчає рушійні сили індивідуального розвитку;
◊ закономірності переходу від нижчих до вищих стадій;
◊ з’ясування індивідуально-типологічних відмінностей у розвитку.
ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ | |||||
Дитяча | Молодшого школяра | Підлітка | Юнацтва | Дорослої людини | Геронто-психологія |
Педагогічна психологія – вивчає психологічні закономірності навчання і виховання:
◊ пізнавальна діяльність і розумовий розвиток учнів;
◊ формування дитини як свідомого суб’єкту пізнання, спілкування;
◊ форми і методи управління розумовою діяльністю учнів;
◊ закономірності формування пізнавальних процесів;
◊ психологія праці вчителя;
◊ взаємовідносини вчителя, учня, дітей в колективі.
Педагогічна психологія | ||
Психологія навчання | Психологія виховання | Психологія вчителя |
Принципи вивчення психіки дитини
Детермінізм | Єдність психіки і діяльності | Об’єктивності | Розвитку |
Методи вікової психології
Спостереження Бесіда
Експеримент Інтерв’ю
Близнюковий Соціометрія
Аналіз продуктів діяльності Тести
Метод незалежних
Досягнень Інтелекту Креативності
Особистості Проективні
26)Особливості використання методів вивчення психіки у віковій психології.
Спостереження - один з головних методів у віковій психології, оскільки зазвичай використовується в психолого-педагогічному дослідженні (в навчально-виховній роботі з дітьми) має безліч варіантів (до 6). Зазвичай в сукупності вони дозволяють отримати досить різноманітну і дуже достовірну інформацію.
Спостереження педагогу-психологу необхідно вести цілеспрямовано, за певним планом і програмою, розробленими заздалегідь.Перш ніж почати спостерігати необхідно, встановити мету спостереження (заради чого воно здійснюється); вибрати об'єкт (одна людина або група); зробити попередній прогноз, які результати він повинен дати. Для того, щоб отримати ці результати, необхідні для узагальнення, спостереження має вестися регулярно, і систематично (діти ростуть, змінюється їхня психіка і поведінка і якщо, наприклад, пропустити без спостереження один місяць в дитинстві, а 2-3 місяці в ранньому дитинстві, то вийде дуже відчутний прогалину в історії індивідуального розвитку дитини.
Інтервали, з якими повинно проводитися спостереження за дітьми, знаходиться в прямій залежності від їх віку.
У період від народження до 2-3 місяців (новорожденность) спостереження необхідно проводити щоденно з фіксацією даних.
2-3м. до 1 року (дитинство) - один раз на тиждень.
1г.-3 років (раннє дитинство) - один раз на місяць.
3г.-6, 7 років - раз на півроку, за участю психолога.
6,7-11,12 років (молодший шкільний) раз на рік, з участю психолога.
Чим більш ранній вік ми беремо у дитини для спостереження, тим менше повинен бути інтервал часу між черговими спостереженнями, тому що чим молодша дитина, тим більш інтенсивно відбувається його психічний розвиток.
Поточні спостереження повинні бути науковими і супроводжуватися веденням систематичних записів, аналізом та узагальненням результатів спостереження.
З одного боку вести за дітьми спостереження простіше, ніж за дорослими, тому що дитина під наглядом зазвичай більш природний, спонтанний в прояві своєї поведінки. Результати найбільш адекватні, тому, що він не грає ніяких соціальних ролей, які властиві дорослим.
З іншого боку, діти (дошкільнята) мають підвищену абстрагованістю, переключенню, увагою їх увагу завжди недостатньо стійко для того, щоб якийсь процес, або виконується справу, були доведені до кінця.
Тому в дослідницькій роботі з дітьми рекомендується застосовувати приховане спостереження - воно розраховане на те, щоб дитина під час спостереження не бачив спостерігача.
Значні труднощі можуть бути тоді, коли в роботі з дітьми застосуються метод опитування. Опитування - він має дві форми: усну та письмову, але при проведенні будь-якої з них ці труднощі можуть бути пов'язані з тим, що дитина майже завжди не розуміє до кінця правильного адресовані йому запитання, справа в тому, що система понять і форми мислення, які використовують діти аж до підліткового віку суттєво відрізняються від тієї системи, яку використовують дорослі.
Поняття про розвиток та його характеристика.
Розвиток – це зміни живої людської системи:
не випадкові
послідовні
прогресивні
характеризують рух від нижчих
до вищих рівнів їхнє структурне
і функціональне вдосконалення
Ведуча діяльність – діяльність, в якій передусім задовольняються актуальні потреби індивіда, що розвивається, формуються пізнавальні, емоційні та інші процеси (О.М.Леонтьєв)
Ознаки провідної діяльності
По-перше, у формі провідної діяльності виникають і диференціюються нові види діяльності;
По-друге, в ній перебудовуються й формуються окремі психічні функції;
По-третє, вона визначає зміни особистості.
Н --> Р Б
ЗНР В С
ЗАР А
Фактори розвитку особистості
"Органічне дозрівання і його вростання у людську культуру, і систему людських відносин зміни в єдиний процес. У цьому полягає основна специфіка психічного розвитку людського індивіда".
(Л.С.Виготський)
Рушійні сили розвитку
………………………………………………………………………………………………………..
+ ? -
між новими потребами і засобами їх задоволення
між досягненням рівня розвитку і способам життя індивіда
між очікуваним і теперішнім
Криза – період в житті людини, коли протягом відносно короткого часу виявляться різні і суттєві психічні зрушення і зміни особистості, розвиток набуває бурхливого, стрімкого, кризового відтінку.
Особливості кризових періодів:
- Межі їх невиразні, розмиті. Наступає непомітно.
- Апогей кризи для оточуючих виявляється у зміни поведінки дитини її "самовихованості"
- Розвиток під час кризи має переважно негативний характер.
Сенситивні – найбільш сприятливі періоди для становлення окремих видів психічної діяльності.
Вік – своєрідний ступінь психічного розвитку з притаманними йому відносно стійких якісними особливостями.
Критеріями визначення основних періодів індивідуального психічного розвитку є якісні та суттєві ознаки, взяти в їх системному зв’язку, що виявляє характерні для кожного віку цілісні новоутворення (психічні й соціальні зміни і житті дитини, які визначають її свідомість і діяльність, ставлення до середовища, увесь хід розвитку на даному етапі.
29)Поняття віку. Критерії вікової періодизації.
Вік - тривалість періоду від моменту народження живого організму до теперішнього або будь-якого іншого певного моменту час.
Віковий період | Ведуча діяльність | На що спрямована діяльність | Яка сфера психіки розвивається | Новоутворення віку |
Немовля (нар.-1 рік) | Безпосереднє емоційне спілкування | На пізнання відношень | Особистісне (потребнісно-емоційне) | Потреба в спілкуванні, емоційні відносини |
Раннє дитинство (1-3 роки) | Предметно-маніпулятивна | На пізнання предмету | Пізнавальні процеси | Мова і наочно-дійове мислення |
Дошкільний (3-6 років) | Рольова гра | На пізнання відношень | Особистісна (потребнісно-емоційна) | Потреба в суспільно-значимій і суспільно-оцінювальній діяльності |
Молодший шкільний (6-10 років) | Навчальна | На пізнання основ наук | Інтелектуально-пізнавальна | Довільність. Внутрішній план дій. Рефлексія. |
Підлітковий (10-15років) | Діяльність і спілкування в процесі навчання і організованої трудової діяльності | На пізнання відносин в різних ситуаціях | Особистісна (потребнісно-мотиваційна) | "Прагнення до дорослості, самооцінка, підкорення нормам колективного життя" |
Старший шкільний (15017) | Навчально-професійна | На пізнання професії | Пізнавальна | Світогляд, професійні інтереси |
30)Особливості психічного розвитку дитини від народження до одного року.
1) Розвиток дитини із самого початку є соціальний процес.
2) Розвиток психіки здійснюється в процесі активної діяльності самої дитини.
3) Діяльність дитини завжди опосередкована відносинами дитини і дорослого
Стадія немовляти
Фаза новона родженості – критична втрата ваги.
„Ніколи ще людина не стоїть так близько до смерті, як у години свого народження” (П.П. Булонський)
· Вага: 3 – 3,5 кг., ріст: 48 – 50 см., вага мозку 400гр.
· Слухове зосередження: 2 – 4 тиждень, зорове – 3 – 4 тиждень.
· Орієнтувальна активність (3 тиждень) – власне психічне життя.
· На протязі першого півроку (2 місяці)
· з’являється „комплекс пожвавлення”:
1) Виділення дорослого з навколишньої діяльності.
2) Мімічна усмішка: специфічно голосове (гуління) спілкування.
3) Активне запрошення дорослого до спілкування.
· Провідна діяльність: безпосереднє емоційне спілкування.
· З трьох місяців – впізнавання матері, 4–5 місяців – близьких.
· З трьох місяців – гуління, 6–7 лепетання, з 9 місяців – відповідь на звук, який чує.
· Слово дорослого починає регулювати поведінку.
· Сидіння – 6 – 8 місяців, стоїть самостійно –
8 – 9 м, на кінець 1 року – перші кроки.
· Рука стає органом пізнання.
Сензитивний період для розвитку мови: 200 слів – 2 рік життя, 1 тис. -1,5 тис. -3 роки.
Криза трьох років „Я сам” Зачатки довільної поведінки.
Перетворення із безпомічної істоти на активного діяча в найближчому суспільному середовищі.
31)Особливості психічного розвитку дити ни раннього віку.
Ранній вік (1-3 роки)
Ведуча діяльність: предметно – маніпулятивна.
Новоутворення: - пряма хода
-предметна діяльність
-оволодіння мовою
Ведуча потреба практична діяльність
ділове спілкування з дорослим
планування
дій
саморегуляція
поведінки
збільшення
словника
оволодіння
слуханням форми діалогу
удосконалення
розуміння мови власна
активна мова дво-трислівні
речення
- наочно – дійове мислення
- зачатки вольових дій
- прагнення до самостійності: криза трьох років „Я – сам”.
- егоцентричне мовлення
- перші прояви довільності уваги
- розвиток стосунків з однолітками
- зачатки довільної поведінки, наслідуваність дорослих
· розвиток сприймання (форма, колір, розмір), емоційність
- нестійкість мотивів, бажань
- розвиток соціальних почуттів (сім’я)
Перетворюється із безпомічної істоти на активного діяча в найближчому соціальному оточенні.
32) Криза першого року життя.Криза 3-х років.Новоутворення,пов*язані з періодом кризи.
Новоутворення
В особистій сфері В пізнавальній сфері
*становлення самосвідомості – довільність всіх психічних про -
відчуття дорослості цесів
- емансипація від батьків; увага: зростає обсяг, концентрація
-нове ставлення до навчання; стійкість, зосередження на
- романтичні стосунки з одноліт- мислених об’єктах
ками іншої статі; відчуття і сприймання: більш точні
- зовнішній вигляд і манера одягатися; і диференційовані, цілеспрямовані,
*самооцінка має стійкий характер, планомірні на з’ясування внутрішніх
визначає поведінку і діяльність властивостей
*емоційна збудливість, сила, важка *пам’ять: зростає обсяг, осмислення
керованість, слабкість контролю *мислення: абстрактне, понятійне,
*важливою є думка колективу оперують гіпотезами при вирішенні
*в основі дружби – спільність інтересів, інтелектуальних завдань
моральних почуттів, якостей *уява: довільність, імажитивні дії,
*нові бажання, прагнення значення // сигн. системи; мрія
*чутливість до засвоєння норм, цінностей *мовлення: інструмент творення та
та способів поведінки дорослих засіб вираження емоційних станів
*схильність до самоаналізу, інтерес до та вольової регуляції поведінки
внутрішнього світу *у навчанні перехід від емпіричних
*розвивається особистісна рефлексія знань до теоретичних понять
*когнітивний, оціночний і поведінковий *абстрагування, узагальнення,
компонент „Я” – концепція умовиводи
*відкритість до спілкування, *формуються розумові дії у
залежні від думки і ставлення дорослих внутрішньому плані
*розвиток вольових якостей *зміна мотивів навчання
*інтереси набувають глибини, *чутливість до оціночних суджень
спрямованості *категоричність суджень
*потяг до фантастики, пригод, таємничості *приваблює проблемний характер
*потреба у самовизначенні навчання
*розвиток ідеалів. *підліткова фантазія привабливої
професії
Однолітки Дорослі
*спілкуваня-центральне місце *не визнають нерівноправних
*зайняти сприятливе становищем стосунків
*спілкування виділяється в окрему *вимога поваги до особистості,
самостійну сферу життя самостійності
*спілкування як мотив навчання *невизнання розпоряджень
*зміна критеріїв оцінки однолітків дорослого, протест, нехтування
*”кодекс товариськості” обов’язками
*групи підлітків *егоцентризм підлітка - протис-
*близький друг і власне пізнання тавлення себе іншим – проба
*взаємини хлопчиків і дівчаток сил
*не хочуть розриву з
дорослими
Провідна діяльність: спілкування з однолітками в процесі різних видів діяльності (навчальної, суспільно – корисної, спортивної і т. д.).
Криза 13 років: 1) Зниження продуктивності навчальної діяльності 2) Негативізм
34) Психологія розвитку дитини дошкільного віку.
Соціальна ситуація розвитку
З’являється коло елементарних обов’язків;
· Взаємини з дорослими набувають нових форм: спільні дії поступово закінчуються самостійним виконанням дитиною вказівок дорослого;
· З являється можливість систематичного навчання згідно з певною програмою, якщо вона стає власною програмою дитини;
· Вступає у певні стосунки з однолітками
· Внутрішня порція стосовно інших характеризується усвідомлення власного „Я” та своїх вчинків, інтереси до світу дорослих, їхньої діяльності, взаємин
·
· Гра як доступна форма освоєння зовнішнього світу
Прагнення? можливості = ГРА
БРАТИ УЧАСТЬ У ЖИТТІ ТА ДІЯЬНОСТІ ДОРОСЛИХ
ГРА
З предметами рольова сюжетно-рольова дидактична
(з правилами)
· Підготовка до школи, майбутнього життя
· Вміння підкорятись правилам
· Розвиток моторики, психічних процесів
· Готує до трудової діяльності
· Вчиться керувати своєю поведінкою, підкорюватись правилам гри
+Трудова діяльність + Учбова діяльність + Образотворча діяльність