Короткі теоретичні відомості

При розміщенні підприємств проводиться групування в окремі комплекси об'єктів, споріднених за функціональним призначенням і ознакою пожежної небезпеки. Виділення для таких комплексів на підприємстві окремих ділянок називається зонуванням території. До всіх комплексів об'єктів має забезпечуватися безперешкодний і зручний проїзд пожежних автомобілів.

З метою запобігання розповсюдженню вогню з однієї будівлі на інші між ними влаштовують протипожежні розриви, величина яких (6, 9, 12, 15, 18 м) залежить від ступеня вогнестійкості будівель, що стоять навпроти, категорії пожежної небезпеки виробництва і площі підлоги в них, наявності глухих стін, що стоять навпроти. Протипожежні розриви не нормуються: між виробничими будівлями I і ІІ ступеня вогнестійкості з виробництвами категорій Г і Д; між виробничими будівлями і спорудами III ступеня вогнестійкості незалежно від пожежної небезпеки розміщених в них виробництв, якщо вони мають глухі стіни, що стоять навпроти, або стіни з отворами, перекритими протипожежними дверима, склоблоками або армованим склом з межею вогнестійкості не меншою 0,75 години.

Кіоски, рундуки, тимчасові будівлі мають розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель і споруд. Будівельні норми і правила можуть передбачати більший протипожежний розрив або допускати розміщення їх біля зовнішніх протипожежних стін без отворів.

Кіоски, інвентарні будови мобільного типу тощо допускається розміщувати групами, але не більше 10 в групі і площею не більше 800 м. Відстань між групами цих будов, а також від них до інших будівель і споруд слід приймати не меншою 15 м.

Протипожежні розриви між різними об'єктами не дозволяється використовувати для складування матеріалів, устаткування і пакувальної тари, а також стоянки транспортних засобів і установки індивідуальних гаражів. У межах протипожежних розривів, а також на відстані менше 15 м від будівель і споруд, не допускається розведення багать, спалювання відходів і тари. Не дозволяється складування горючої тари біля вікон торгових підприємств, житлових, адміністративних та інших будівель. Допускається тимчасове розміщення її на відстані не менше 15 м від зовнішніх стін з отворами.

Для обмеження розповсюдження вогню використовують протипожежні перешкоди:

· протипожежні стіни,

· перегородки і перекриття,

· протипожежні зони та ін.

Протипожежні стіни і перегородки бувають 1 і 2 типів. Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних стін 1 і 2 типів відповідно 2,5 і 0,75 годин, протипожежних перегородок 1 і 2 типів – 0,75 і 0,25 годин.

Протипожежні перекриття – 1, 2 і 3 типів. Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перекриттів 1, 2 і 3 типів – 2,5; 1,0 і 0,75 годин.

Протипожежна стіна (ПС) – це конструкція, що не згоряє, перетинає всі поверхи і елементи будівлі.

Ця стіна опирається на свій фундамент або фундаментну балку і виступає над крівлею не менше, ніж на 0,6 м (якщо хоч би один з елементів горищного покриття або покриття без горища, за виключенням крівлі, виконаний з горючих матеріалів) або не менше, ніж на 0,3 м (якщо елементи горищного покриття або покриття без горища, за винятком крівлі, виконані з важкогорючих матеріалів).

Протипожежна стіна в будівлях із зовнішніми стінами, виконаними із застосуванням горючих або важкогорючих матеріалів, повинна перетинати ці стіни і виступати за зовнішню площину їх не менше, ніж на 0,3 м.

Протипожежні стіни можуть не підноситися над крівлею і не виступати за зовнішню площину стін будівлі (при стрічковому склінні), якщо всі основні їх елементи виконані з негорючих матеріалів.

Протипожежні стіни застосовують для розділення:

а) великих виробничих будівель на секції;

б) розміщених в одному корпусі виробництв з різною пожежною небезпекою;

в) складських і виробничих приміщень;

г) складських приміщень на відсіки для зберігання різних за пожежною небезпекою матеріалів;

д) виробничих і адміністративно-побутових приміщень,

е) у разі малих протипожежних розривів між будівлями.

Магазини, які розміщуються в перших поверхах будівель іншого призначення, слід відділяти від інших приміщень протипожежними стінами (перегородками) і відповідним перекриттям.

Таке ж протипожежне перекриття встановлюється над підвальним поверхом магазина. Протипожежними перегородками розділяють відділи торгівлі ЛЗР і ГР, товарами побутової хімії і в аерозольній упаковці, целулоїдними виробами, іншими товарами з підвищеною пожежною небезпекою і решту приміщень магазинів непродовольчих товарів. Комори горючих товарів або товарів в горючій упаковці необхідно відокремлювати від торгових залів протипожежними перегородками 1-го типу. Комори, в яких зберігаються горючі товари, повинні розділятися протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м2.

За наявності автоматичних засобів пожежогасіння площа відсіків може бути збільшена удвічі.

Складські будівлі для зберігання цінних матеріалів, що згорають, мають розділятися протипожежними стінами на відсіки площею не більше 1500 м2.

Протипожежна зона є смугою незгоряючого покриття і стін шириною не менше 12 або 6 м (відповідно 1 і 2 типів), що перетинає будівлю по всій її ширині (довжині) і висоті. Ефективність протипожежних зон збільшують застосуванням водяних завіс, що перешкоджають розповсюдженню вогню.