Засоби впливу вихователів на вихованців

Пед. плив	Якості			Компенсаторні форми впливу
	Основний негатив	Чого не вистачає
1. Наказ	Пасивність		Активність		Прохання: “Прошу Вас, “Чи не могли б ви”, “Будь ласка” Шанс на вибір рішення
2. Рішення	Пасивність Несамостійність		Самостійність		Порада: “Я б тобі порадив” “Ось тобі порада досвідченої людини” “Мій життєвий досвід говорить”: осмислення поведінки
3. Допит	Скритність		Щирість		Відверта бесіда Обмін думками “Чи не могли б ви розкрити причини вашого вчинку, якщо це не таємниця!...”Д. ® S своєї поведінки
4. Критика	Тривожність		Впевненість		Акцент на чеснотах Д. “Ти такий працездатний” “За твоєї акуратності” “Ваш тонкий смак дозволяє” Д. ® на певній висоті, те що втрачати, прагне зберігати своє реноме.
5. “Ярлик”	Агресивність		Доброзичливість		Симпатія (розкріпачує Д., відкриває скриті ресурси) Я рада тебе бачити Я маю задоволення від спілкування з вами Я люблю працювати у вашому класі.
6. Погроза	Страх		Відповідальність		Проекція результату ® розвиває передбачення результату вчинків, відповідальність за них. Якщо ти... то тобі Якщо так... то тоді Якщо ви... то доведеться. Учні мають зробити свій вибір та відповідальність за нього на дорослих.
7. Повчання – нотація	Опір		Співдружність		Стати на позицію іншого: зрозуміти іншого відчути стан Д. прожити логіку поведінкового вибору. Мені теж доводилося На вашому місці я Я раніше теж гадала, що Єдність людей, співпереживань, доль®породжує співдружність, рівні взаємин вирівнюються.
8. Відхід від вирішення проблеми	Відчуження		Захищеність		Спільне обговорення ситуації на рівних®осмислення ситуації; обмін думками®впевненість і віра у допомогу І, його готовність до цього.
9. Гіперопіку-вання	Інфантильність		Ініціативність		Покладання повноважень – надання Д. Прав і обов’язків на основі індивідуальних особливостей Д. ®розвиває ініціативу, творчі потенції, активну взаємодію зі світом, відповідальність. Ви маєте право Тепер ви отримуєте право Скористайтеся своїм правом Я не можу позбавити вас ваших прав®формує відчуття значущості Д., свого “Я” у шкільному житті.
10. Акцент на особистому успіху	Уседозволеність		Самообмеження		Акцент на результаті діяльності – характеристика об’єкт. Результату роботи формує®ділову активність, високі само вимоги до діяльності, прагнення високого результату роботи, здатність до саморегуляції, контролю, обмеженню.

Основні напрями організації виховної роботи в школі. В основі сучасної вітчизняної ідеології відбору змісту виховання лежать такі ідеї:

- реалізм мети виховання, її відповідність соціально-економічній ситуації, зміні цінностей суспільного життя;

- засвоєння базових основ культури, що слугує підґрунтям життєвого самовизначення особистості;

- національний підхід до відбору змісту виховання, який передбачає знання рідної мови і літератури, історії Української держави та її народу, традицій, звичаїв тощо;

- взаємозалежність діяльності вихователів і вихованців, її спільний характер, що впливає на формування активної позиції вихованця, самореалізації в процесі діяльності;

- самовизначення особистості характеризує людину як суб'єкта власного життя – це вміння виробити власну позицію в житті, світогляд, ставлення до себе, навколишнього середовища;

- особистісна спрямованість виховання, яка визначає центром виховання саме особистість, а головним правилом її виховання – рух від найближчих проблем та інтересів до розвитку високої духовності;

- добровільність передбачає природність включення вихованців у процес виховання, створення умов, які забезпечують поступовий перехід особистості до самовиховання.

Провідні ідеї сучасного виховання знайшли своє відображення у вигляді виховних завдань, які передбачають виконання людиною трьох соціально-суспільних функцій: громадянина, працівника, сім'янина.

Виховна робота в школі – це складна система взаємопов’язаних заходів, які відповідають поставленій меті; складна психолого-педагогічна сукупність, яка охоплює весь педагогічний процес, інтегруючи навчальні заняття, позаурочне життя дітей (не тільки дозвілля), різноманітну діяльність і спілкування за межами школи, вплив соціального, природного, предметно-естетичного середовища.

Школа повинна бути державно-громадським загальноосвітнім навчально-виховним закладом, який організовує свою діяльність на ґрунті національної культури і національних традицій, який за змістом, формами роботи відповідає національно-культурним потребам України, її становленню і розвиток як суверенної держави. Головною метою школи є формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті. В Законі України «Про загальну середню освіту» визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина – патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями; на формування творчої особистості учня, свідомого ставлення до обов’язків; вихованні поваги до національних цінностей нашого народу; виробленні навичок здорового способу життя.

Вирішення завдань виховної роботи здійснюється за напрямками: громадянське виховання,розумове виховання, моральне виховання, екологічне виховання, родинно-сімейне виховання, патріотичне виховання, правове виховання, трудове виховання, естетичне виховання, фізичне виховання, превентивне виховання, формування здорового способу життя, сприяння творчому розвитку особистості, гендерне виховання.

Мета громадянського виховання – сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Головними завданнями родинно-сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу, формування у дітей моральних цінностей з позиції її добра, справедливості, правди, людяності, розуміння пріоритету виховання дітей у сім’ї та гуманних взаємин між членами кожної родини, важливості ролі сім’ї у житті суспільства, створення сприятливої трудової атмосфери в сім’ї, виховання національної свідомості і самосвідомості, культури поведінки в сім’ї, залучення до традицій родинно-побутової культури українців, активної участі у всенародних і сімейних святах.

Патріотичне виховання покликане забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов’язку захисту Батьківщини.

Розумове виховання – цілеспрямована діяльність вихователів, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення учнів з метою прищеплення культури розумової праці. Процес здобуття знань і якісне їх поглиблення є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством людини.

У процесі навчання та виховання реалізується головна мета розумового формування особистості учня – розумовий розвиток. Основним завданням розумового виховання є розвиток мислення взагалі та різних його видів. Воно також передбачає оволодіння основними розумовими операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, систематизацією). Важливим завданням розумового виховання є формування в учнів культури розумової праці, до якої належать навчальні вміння.

Моральне виховання – виховна діяльність школи, сім'ї з формування в учнів моральної свідомості, розвитку морального почуття, навичок, умінь, відповідної поведінки. Його основу складають загальнолюдські та національні цінності, моральні норми, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві. Моральне виховання передбачає формування в дітей почуття любові до батьків, вітчизни, правдивості, справедливості, чесності, скромності, милосердя, готовності захищати слабших, шляхетного ставлення до жінки, благородства, інших чеснот. Моральне виховання характеризують поняття: мораль, моральний ідеал, моральний кодекс, моральні норми, моральні переконання, почуття та якості.

Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури, взаємодії з природою. Завдання екологічного виховання полягає в нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності в природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена в збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Водночас естетична краса природи сприяє формуванню почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності, запобігання нанесенню збитків природі. Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості і мислення.

Правове виховання – виховна діяльність сім'ї, школи, правоохоронних органів, спрямована на формування правової свідомості та правомірної поведінки дітей. Потреба широкого правового виховання молоді зумовлена зростанням творчої, організуючої, координуючої ролі права в соціальному, політичному й економічному розвитку суспільства. Правове виховання покликане забезпечити формування у молоді високої правової культури, яка передбачає глибокі правові знання і прагнення поглиблювати їх, свідоме ставлення до прав та обов'язків, повагу до законів і правил людського співжиття, готовність дотримуватися і сумлінно виконувати їх. Критеріями ефективності правового виховання є глибина та міцність правових знань, повага до права визнання його верховенства, переконаність та впевненість у значущості й справедливості норм права, інтерес до їх вивчення, непримиренність до правопорушень, свідоме дотримання законів держави і норм співжиття.

Трудове виховання – виховання свідомого ставлення до праці через формування звички та навиків активної трудової діяльності. Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування, самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному середовищі.

Естетичне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за запонами краси. Метою естетичного виховання є високий рівень естетичної культури особистості, її здатність до естетичного освоєння дійсності. Естетична культура – сформованість у людини естетичних знань, смаків, ідеалів, здібностей до естетичного сприймання явищ дійсності, творів мистецтва, потреба вносити прекрасне в оточуючий світ, оберігати природну красу. Найважливішим завданням естетичного виховання є формування і розвиток естетичного сприйняття, яке складає основу естетичного почуття.

Фізичне виховання – система заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь. Його завданням є створення оптимальних умов для забезпечення оптимального фізичного розвитку особистості, збереження її здоров'я, отримання знань про особливості організму, фізіологічні процеси в ньому, набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання і розвиток його потенціальних можливостей.

Превентивне виховання – комплексний цілеспрямований вплив на особистість у процесі її активної динамічної взаємодії із соціальними інститутами, спрямованої на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток особистості, формування здорового способу життя, навичок відповідальної поведінки, протидії негативним впливам соціального оточення, профілактику асоціальних проявів у поведінці дітей і молоді, на їх допомогу і захист. Основні положення превентивного виховання зазначені у Концепції превентивного виховання дітей і молоді.

Гендерне виховання спрямоване на усвідомлення дітьми та молоддю цінності суспільства з рівними можливостями для самореалізації та розвитку творчого потенціалу як чоловіків, так і жінок, а також здатність сприяти гармонізації гендерних відносин у реальному житті.

В цілому зміст кожного напрямку виховання реалізується кількома шляхами:

- у процесі вивчення дисциплін з наголосом на виховному потенціалі предмета;

- у різних формах поза навчальної діяльності (Клуби за інтересами, громадські об'єднання, гуртки тощо);

- залучення особистості до практичної діяльності, в якій формуються відповідні моральні норми, навички громадської поведінки;

- реалізація певного змісту виховання в процесі узгодженої дії всіх суб'єктів виховання (сім'ї, школи, громадськості, ЗМІ).

Напрями виховання тісно взаємопов'язані між собою і утворюють цілісну систему, яка забезпечує виховання всебічно розвиненої особистості – вільної, гуманної, духовно і творчо зрілої, фізично досконалої, громадянсько відповідальної і мужньої, ініціативної і активної, здатної до вирішення складних проблем, готової до самооцінки і самовиховання.

Запитання для самостійного опрацювання та самоконтролю

1. У чому полягає зв'язок між процесом формування ціннісної сфери особистості та життєвим досвідом людини?

2. Які ціннісні ідеї продукувалися філософами до сократівського періоду, вченими 17-19 століть?

3. Що є основою сучасної парадигми освіти?

4. У чому полягає сутність громадянського виховання в сучасній школі?

5. З яких основних елементів складається система екологічного виховання учнів?

6. Чи була у тій школі, в якій Ви навчалися, система фізичного виховання? Опишіть її.

7. Розкрийте значення понять: «трудове виховання», «трудове навчання», «професійна орієнтація». В якому зв'язку знаходяться вони між собою?

Література

1. Глазиріна В. М. Педагогіка сучасної школи / В. М. Глазиріна. – Донецьк: Норд-Прес, 2006. – С. 143-149.

2. Волкова Н. П. Педагогіка: посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Н. П. Волкова. – К.: Академія, 2003. – С. 104-127.

3. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / С. Г. Карпенчук. – К.: Вищ. шк., 1997. – С. 7-23.

4. Кузьмінський А.І. Педагогіка: підруч. / А.І. Кузьмінський, В.Л. Омеляненко. – К. Знання, 2007. – 265-320.

5. Харламов И.Ф. Педагогика: учеб. пособ. / И.Ф. Харламов. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Гардарики, 2007. – С. 340-414.

6.    Щуркова Н. Е. Практикум по педагогической технологии / Н.Е. Щуркова. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – С. 32-38; 206-217.