Припинення діяльності комерційних юридичних осіб

Припинення діяльності суб'єктів підприємницької діяльності може відбуватися шляхом реорганізації і ліквідації.

Реорганізація - це важливий елемент підприємницької діяльності, оскільки вона є ефективним способом оптимізації організаційно-правових форм такої діяльності залежно від конкретних ринкових умов. Тому належне правове регулювання механізму реорганізації є однією з умов нормального функціонування ринку.

Сутність реорганізації юридичної особи полягає в тому, що її наслідком є не припинення його діяльності, а загальне або приватне правонаступництво.

ЦК передбачає п'ять форм реорганізації юридичних осіб: злиття, приєднання, поділ, виділення і перетворення.

При злитті юридичних осіб вдачі та обов'язки кожного з них у порядку генерального правонаступництва переходять до знову виник юридичній особі згідно з передавальним актом (п. 1 ст. 54 ЦК). При приєднанні однієї юридичної особи до іншого юридичній особі до останнього в порядку генерального правонаступництва переходять права і обов'язки приєднаного юридичної особи згідно з передавальним актом (п. 2 ст. 54 ЦК). У разі поділу юридичної особи його права та обов'язки в порядку сингулярного правонаступництва переходять до знову що виникли юридичних осіб відповідно до розділовим балансом (в. 3 ст. 54 ЦК). При виділенні зі складу юридичної особи одного або декількох юридичних осіб у порядку сингулярного правонаступництва до кожного з них відповідно до розділовим балансом переходять права та обов'язки реорганізованого юридичної особи (п. 4 ст. 54 ЦК). При перетворенні юридичної особи вона набуває нову організаційно-правову форму, внаслідок чого до знову виник юридичній особі в порядку генерального правонаступництва переходять права та обов'язки реорганізованого юридичної особи згідно з передавальним актом, за винятком прав і обов'язків, які не можуть належати виник юридичній особі (п. 5 ст. 54 ЦК).

Реорганізація юридичної особи, як правило, здійснюється за рішенням його засновників (учасників) або органу юридичної особи, уповноваженого на те установчими документами. Однак у випадках і в порядку, встановлених законодавством, реорганізація юридичної особи здійснюється за рішенням уповноважених державних органів, у тому числі суду.

При реорганізації юридичних осіб у формі поділу та виділення складається розподільчий баланс, а у формі злиття, приєднання або реорганізації - передавальний акт. В цих документах визначаються вдачі і обов'язки новостворених юридичних осіб. Названі документи затверджуються засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про реорганізацію юридичної особи, і представляються разом з установчими документами для реєстрації знову виниклих юридичних осіб або внесення змін в установчі документи існуючих юридичних осіб (п. 2 ст. 55 ГК). У передавальному акті і розподільчому балансі повинні містити положення про правонаступництво за всіма зобов'язаннями реорганізованого юридичної особи у відношенні всіх його кредиторів та боржників, включаючи і зобов'язання, оспорювані сторонами (п. 1 ст. 55 ГК).

Реорганізація юридичної особи може спричинити погіршення стану його кредиторів, а тому засновники (учасники) юридичної особи або орган, що прийняли рішення про реорганізацію юридичної особи, зобов'язані письмово повідомити про це кредиторів юридичної особи, що реорганізується. Кожен кредитор реорганізується юридичної особи має право вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язання, боржником за яким є це юридична особа, і відшкодування збитків. Якщо розділовий баланс не дає можливості визначити правонаступника реорганізованого юридичної особи, знову виниклі юридичні особи несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями реорганізованого юридичної особи перед його кредиторами (ст. 56 ЦК).

Юридична особа вважається реорганізованим, за винятком випадків реорганізації у формі приєднання, з моменту державної реєстрації знову виниклих юридичних осіб У разі реорганізації юридичної особи у формі приєднання до нього іншої юридичної особи перше вважається реорганізованим з моменту внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб запису про припинення діяльності приєднаного юридичної особи (п. 4 ст. 53 ЦК).

У державній реєстрації реорганізованого юридичної особи може бути відмовлено у разі неподання разом з установчими документами відповідно передатного акта або розділового балансу, а також відсутність у них положень про правонаступництво за зобов'язаннями реорганізованого юридичної особи (ч. 2 п. 2 ст. 55 ЦК).

Таким чином, реорганізацію слід визначити як особливий процес, в ході якого відбувається припинення і (або) створення юридичної особи, що супроводжуються переходом прав і обов'язків реорганізованої юридичної особи у порядку правонаступництва до іншої юридичної особи.

Основним нормативним правовим актом, що регулюють порядок припинення підприємницької діяльності шляхом ліквідації, є: Декрет Президента Республіки Білорусь від 16 січня 2009 року №1 "Про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання", в редакції Декрету Президента Республіки Білорусь №5 від 27 червня 2011 року "Про внесення змін і доповнень в Декрет Президента Республіки Білорусь від 16 січня 2009 року №1".

Декрет №1 "Про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання" спрощує процедуру ліквідації суб'єктів господарювання, закріплює принцип одного вікна у взаємовідносинах державних органів при проведенні ліквідаційної процедури.

Всі необхідні для проведення процедури ліквідації відомості будуть направлятися до реєструвального органу державними органами, а не суб'єктом господарювання. При цьому встановлюється жорсткий 30-денний строк подання уповноваженими органами інформації про заборгованість суб'єктів господарювання перед бюджетом, наявність якої перешкоджає завершенню процедури ліквідації. Якщо в цей строк інформація не буде представлена, суб'єкт господарювання ліквідується незалежно від того, чи є у нього такі борги. Перелік підстав для ліквідації юридичних осіб максимально скорочений.

Суб'єкт господарювання може бути ліквідовано тільки за власним бажанням, за рішенням господарського суду і реєструючого органу.

Відповідно до п. 3.2. Декрету №1 від 16 січня 2009 р. "Про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання" підприємницька діяльність припиняється за рішенням суду у випадках:

1) неприйняття рішення про ліквідацію у зв'язку із закінченням строку, на який створено юридичну особу, досягненням мети, заради якої воно створене:

2) здійснення діяльності без належного спеціального дозволу (ліцензії), або забороненої законодавчими актами, або з іншими неодноразовими або грубими порушеннями законодавчих актів, а також визнання судом державної реєстрації юридичної особи недійсною:

3) економічної неспроможності (банкрутства) юридичної особи;

4) зменшення вартості чистих активів відкритих акціонерних товариств, закритих акціонерних товариств, інших комерційних організацій, для яких встановлені мінімальні розміри статутних фондів за результатами другого та кожного наступного фінансового року нижче мінімального розміру статутного фонду, визначеного законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При виявленні підстав для ліквідації юридичної особи, передбачених у п. 2, 3, 5, органи Комітету державного контролю, прокуратури, внутрішніх справ, державної безпеки, податкові та інші уповноважені органи в межах своєї компетенції звертаються в господарський суд з позовом про ліквідацію такої юридичної особи.

Відповідно п. 3.3 Декрету №1 від 16 січня 2009 р. "Про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання" діяльність комерційної організації може бути припинена за рішенням реєструючого органу у випадках:

- нездійснення підприємницької діяльності протягом дванадцяти місяців поспіль і ненаправлення комерційною організацією податковому органу повідомлення про причини нездійснення такої діяльності;

- внесення податковим органом подання (пропозиції) про ліквідацію комерційної організації у зв'язку з визнанням заборгованості безнадійним боргом і її списанням.

При виявленні даних підстав для ліквідації комерційної організації, передбачених у ч. 2 п. 3.3 Положення, відбувається наступне:

1) органи Комітету державного контролю, прокуратури, внутрішніх справ. Комітету державної безпеки, Міністерства з податків і зборів та інші уповноважені органи в межах своєї компетенції направляють подання до реєструвального органу (пропозиція) про ліквідацію такої організації:

2) реєструючий орган приймає рішення про ліквідацію цієї організації на підставі зазначеного подання (пропозиції), а у відношенні організації з іноземними інвестиціями подає відповідну заяву в господарський суд.

Реєструючий орган, виявивши, що оплата праці працівників протягом трьох місяців поспіль нижче мінімальної заробітної плати, або одержавши подання уповноваженого органу, що виявив такий факт, бере з підприємця письмове зобов'язання про усунення не пізніше двомісячного терміну порушень, зазначених у поданні. При відмови підприємця від дачі письмового зобов'язання, а також невиконання такого подання реєструючий орган протягом 10 днів приймає рішення про припинення діяльності.

Опублікування інформації про ліквідацію суб'єктів господарювання з 1 вересня 2011 року здійснюється не в газеті "Рэспубліка", а в додатку до журналу "Юстиція Білорусі" та на сайті Міністерства юстиції реєструючим органом. Відомості про ліквідацію банків, небанківських кредитно-фінансових організацій розмішаються на сайті Національного банку.

Відомості про ліквідацію страхових організацій, страхових брокерів, об'єднань страховиків розміщуються на сайті Міністерства фінансів.

Порядок ліквідації наступний.

1. Виявлення кредиторів ліквідованого юридичної особи. Ліквідаційна комісія в органах друку, в яких публікуються дані про реєстрації юридичних

осіб, повідомляє про ліквідацію юридичної особи та про порядок і терміні заяви вимог його кредиторами. Цей термін не може бути менше двох місяців з моменту публікації.

2. Складання проміжного ліквідаційного балансу. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс. У ньому містяться відомості про склад майна ліквідованого юридичної особи, переліку пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс направляється засновникам (учасникам) юридичної особи або орган, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, на затвердження.

3. Продаж майна юридичної особи. Якщо у ліквідованого юридичної особи (крім установ) недостатньо грошових коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи з публічних торгів у порядку, встановленому для виконання судових рішень (п. 3 ст. 59 ЦК).

4. Виплата грошових сум кредиторам. Виплата грошових коштів кредиторам юридичної особи здійснюється ліквідаційною комісією відповідно до проміжним ліквідаційним балансом у порядку черговості, встановленої п. 11 Положення про ліквідацію (припинення діяльності) суб'єктів господарювання, затвердженого Декретом Президента Республіки Білорусь №1 "Про державну реєстрацію та ліквідації (припинення діяльності) суб'єктів господарювання".

У першу чергу задовольняються вимоги громадян, перед якими ліквідується юридична особа (припиняє діяльність індивідуальний підприємець) несе відповідальність за заподіяння шкоди життю або здоров'ю, шляхом капіталізації відповідних погодинних платежів.

У другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги, винагород за авторськими договорами, оплаті праці осіб, які працюють за трудовим і цивільно-правовим договорами.

У третю чергу погашається заборгованість по платежах у бюджет і державні позабюджетні фонди, а також задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченим запорукою майна ліквідованого юридичної особи (припиняє діяльність індивідуального підприємця), за рахунок і в межах коштів, одержаних від реалізації заставленого майна.

У четверту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Між вимог кредиторів однієї черги при недостатності майна ліквідованого юридичної особи майно розподіляється пропорційно сумам вимог, що підлягають задоволенню, якщо інше не встановлено законодавством (п. 3 ст. 60 ЦК).

5. Складання ліквідаційного балансу. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (п. 5 ст. 59 ЦК).

У разі недостатності у ліквідованого казенного підприємства майна, а у ліквідованого установи грошових коштів для задоволення вимог кредиторів останні вправі звернутися до суду з позовом про задоволення решти за рахунок власника майна цього підприємства чи установи (п. 6 ст. 59 ЦК).

При нестачі майна деяких юридичних осіб кредитори можуть вимагати задоволення їх вимог за рахунок майна їх засновників (учасників). У випадках, коли при прийнятті рішення про ліквідацію юридичної особи або затвердження проміжного ліквідаційного балансу буде встановлена недостатність майна юридичної особи для задоволення вимог його кредиторів, ліквідація юридичної особи повинна проводитися за правилами законодавства про банкрутство (ст. 61 ЦК).

Майно ліквідованої юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається його засновникам (учасникам), мають речові вдачі на це майно або зобов'язальні права щодо цієї юридичної особи, якщо інше не передбачено законодавством або установчими документами юридичної особи (п. 7 ст. 59 ГК).

Після здійснення всіх перерахованих вище процедур голова ліквідаційної комісії повинен подати до реєструвального органу такі документи:

- печатки організації або заява власника майна (засновників, учасників) про їх неизготовлении або відомості про публікації оголошень про їх втрату;

- ліквідаційний баланс, підписаний членами ліквідаційної комісії (ліквідатором) і затверджений власником майна (засновниками, учасниками) або органом комерційної організації, уповноваженим на те статутом (установчим договором - для комерційної організації, що діє тільки на підставі установчого договору);

- оригінал свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або заяву про його втрату з додатком відомостей про публікацію оголошення про втрату.

У відповідності з принципом "одного вікна" реєструючий орган самостійно не пізніше трьох робочих днів з дати подання ліквідаційною комісією (ліквідатором), індивідуальним підприємцем документів запитує у відповідного територіального (міського або районного) архіву місцевого виконавчого і розпорядчого органу інформацію (які раніше індивідуальний підприємець представляв самостійно) про здачу суб'єктом господарювання на зберігання документів, в тому числі по особовому складу, що підтверджують стаж і оплату праці його працівників.

Ліквідація юридичної особи вважається завершеною, а юридична особа - припинив існування після внесення про це запису в Єдиний державний регістр юридичних осіб і індивідуальних підприємців (в. 8 ст. 59 ЦК).

Юридична особа не може бути виключено з Єдиною державного регістру юридичних осіб і індивідуальних підприємців (далі - ЄДР):

- якщо рішення про ліквідацію прийнято власником майна (засновниками, учасниками) або органом юридичної особи, уповноваженим статутом (установчим договором - для комерційної організації, що діє тільки на підставі установчого договору), а це юридична особа включена в координаційний план контрольної (наглядової) діяльності, - до проведення і завершення планової перевірки;

- якщо є непогашена заборгованість перед бюджетом, ФСЗН, по обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, непрекращенных зобов'язань перед митними органами - до подання податковими органами, органами ФСЗН. митними органами. Білоруським республіканським унітарним страховим підприємством "Белгосстрах" (його відокремленим підрозділом) документів, що підтверджують погашення такої заборгованості, припинення зобов'язань перед митними органами;

- у разі подання у реєструючий орган податковими органами, органами ФСЗН, митними органами, Білоруським республіканським унітарним страховим підприємством "Белгосстрах" (його відокремленим підрозділом) інформації про неможливість подання відповідних довідок, відомостей, - протягом шести місяців з дня отримання цими органами (організацією) повідомлення про початок процедури ліквідації юридичної особи (припинення діяльності індивідуального підприємця).

Якщо після закінчення цього строку не подано зазначені довідки, відомості про наявність заборгованості та зобов'язань, реєструючий орган приймає рішення про внесення запису до ЄДР про виключення з нього суб'єкта господарювання.

Якщо до виключення з ЄДР суб'єкта господарювання, рішення про ліквідацію (припинення діяльності) якого прийнято власником майна (засновниками, учасниками) або органом юридичної особи, уповноваженим статутом (установчим договором - для комерційної організації, що діє тільки на підставі установчого договору), індивідуальним підприємцем, в реєструючий орган надійшла письмова інформація від кредиторів про наявність у нього непогашеної заборгованості перед кредиторами протягом двох місяців з моменту отримання даної інформації.

Суб'єкт господарювання не виключається з ЄДР, якщо в реєструючий орган протягом зазначеного двомісячного терміну подано ухвалу суду про заборону такого виключення або ухвала господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство, яке тягне ліквідацію (припинення діяльності) суб'єкта господарювання відповідно до законодавства про економічну неспроможність (банкрутство).

Їли протягом тридцяти п'яти робочих днів з моменту направлення реєструючим органом повідомлення про початок процедури ліквідації юридичної особи (припинення діяльності індивідуального підприємця) в реєструючий орган надійшла письмова інформація від органів Комітету державного контролю, прокуратури, внутрішніх справ, державної безпеки та інших уповноважених органів у межах компетенції про виявлені факти вчинення правопорушень суб'єктами господарювання, які перебувають у процесі ліквідації (припинення діяльності), про факти вчинення правопорушень їх посадовими особами, власником майна (засновниками, учасниками), безпосередньо пов'язаних з діяльністю суб'єкта господарювання, про наявну заборгованість перед бюджетом, не виявленої в хід ліквідації (припинення діяльності).

Суб'єкт господарювання виключається з ЄДР при отриманні реєструючим органом інформації від вищевказаних державних органів про прийняті рішення за виявленими фактами вчинення правопорушень суб'єктами господарювання, їх посадовими особами, власником майна (засновниками, учасниками) суб'єкта господарювання (виконанні накладених у зв'язку з цими рішеннями стягнень) та (або) подання суб'єктом господарювання в реєструючий орган документів, що підтверджують погашення заборгованості.