Правові і організаційни основи підприємницької діяльності.

Лекція 19. Організація обліку та звітності на підприємстві

 

19.1. Поняття господарського обліку, його види, вимірники та прийоми

19.2. Характеристика господарських операцій суб’єктів підприємництва

19.3. Рахунки бухгалтерського обліку

 

Для управління підприємницькою діяльністю потрібно знати, скільки є у підприємства майна, які його зобов’язання, скільки і чого було вироблено та придбано і з якими витратами, що і скільки витрачено, спожито, продано, передано, яка собівартість і виручка, який доход працівників, власників, суб’єкта господарювання та держави. Для того, щоб одержати такі узагальнюючі дані та на їх основі визначити результати підприємницької діяльності – ведуть бухгалтерський облік.

У процесі обліку здійснюють спостереження за господарськими операціями підприємства, їх вимірювання та реєстрацію для одержання кількісного, якісного і вартісного узагальнення інформації про майно, джерела його утворення та господарські процеси на підприємстві.

Господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в наявності та структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Спостереження – це фіксація факту здійснення господарської операції з майном та зобов’язаннями суб’єкта господарювання.

Вимірювання полягає у відображенні обсягу господарської операції в певних одиницях виміру (натуральних, трудових, грошових).

Реєстрація означає здійснення записів відомостей про господарську операцію та одержання інформації про зміну майна і зобов’язань суб’єкта господарювання.

Для узагальнення інформації про господарські операції суб’єкти підприємницької діяльності використовують натуральні, трудові та грошові вимірники.

Натуральні вимірники (міра маси, об’єму, довжини, площі, кількості тощо) застосовують, щоб мати відомості про майно і зобов’язання суб’єкта господарювання в натуральному виразі. Проте натуральні показники можна використовувати тільки для вимірювання однорідних ресурсів і не можна дістати шляхом підсумовування узагальнюючі показники, що характеризують в цілому різне майно суб’єкта господарювання.

Трудові вимірники призначенні для обліку кількості праці в одиницях робочого часу – людино-днях, людино-годинах тощо. Ці показники дають можливість порівнювати між собою деякі різнорідні величини в розрахунку затрат праці на одиницю виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, одержаної виручки тощо.

Грошовий вимірник застосовують для відображення різних господарських операцій і узагальнення їх в єдиній грошовій оцінці. За його допомогою обчислюють загальний розмір майна, собівартість, виручку, зобов’язання суб’єкта підприємництва, фінансовий результат господарської діяльності. Вартісний вимірник використовують на основі натуральних і трудових вимірників, шляхом множення їх кількості на ціну.

Щоб мати інформацію про всі процеси господарської діяльності підприємства, застосовують наступні види господарського обліку: оперативний, статистичний, бухгалтерський, внутрішньогосподарський (управлінський) та податковий.

Оперативний облік використовують для спостереження і контролю за окремими господарськими операціями з метою управління ними в процесі їх здійснення. За його допомогою, використовуючи натуральні, трудові і грошові вимірники, дістають інформацію про щоденну господарську діяльність.

Статистичний облік організовують шляхом обов’язкової звітності суб’єктів господарювання за певними показниками їх роботи.

За допомогою статистичного обліку збирають, розробляють та аналізують дані про розвиток народного господарства та явищ культурного і політичного життя окремих регіонів та в цілому держави.

Бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Внутрішньогосподарський ( управлінський) облік – система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Податковий облік являє собою упорядковану інформаційну систему, що відображає розмір об’єктів оподаткування підприємства методом суцільної, безперервної, документальної та взаємовпорядкованої реєстрації господарських операцій та окремих видів його майна і ресурсів.

Для визначення наявності, відображення руху і використання майна та зобов’язань суб’єкта господарювання у бухгалтерському обліку використовують 8 прийомів.

Документація – спосіб первинної реєстрації (оформлення документом) господарських операцій.

Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Інвентаризація – перевірка майна і зобов’язань підприємства в натурі і порівняння її даних з даними обліку.

Оцінка – спосіб грошового вимірювання господарських операцій (придбання ресурсів, використання виробничих запасів, визначення фінансових результатів тощо).

Обчислення собівартості (калькуляція) – визначення вартості (облікової ціни) виробничих запасів, продукції, робіт і послуг підприємця.

Рахунок – умовне позначення певного виду майна та зобов’язань підприємства, де відображається їх стан і рух.

Подвійний запис – порядок відображення господарських операцій в рахунках. Відповідно до цього кожна господарська операція записується у певному порядку на двох рахунках.

Баланс – спосіб підсумкового відображення даних про майно підприємства (актив) та його зобов’язань (пасив) на певну дату.

Звітність – упорядкована таблиця узагальнюючих показників, що в концентрованому вигляді відображають результати господарської діяльності підприємства, його виробничий і соціальний розвиток, фінансовий та майновий стан.

У процесі підприємницької діяльності відбуваються різні господарські операції, під впливом яких змінюється склад майна та зобов’язань суб’єкта господарювання. За характером впливу на майно і зобов’язання підприємства господарські операції можна поділити на 4 типи.

Перший тип. Відбувається переміщення та зміна структури активів, загальна сума їх не змінюється. Підприємство за власні кошти придбало верстат вартістю 10 тис. грн. Активи – гроші (готівка, рахунки в банках) зменшились (–) на 10 тис. грн., основні засоби (верстат), також активи збільшились (+) на 10 тис.грн. Сума активів, а також зобов’язань підприємства не змінилась.

Другий тип. Відбувається переміщення та зміна структури зобов’язань, загальна сума їх не змінюється. Підприємство використало одержаний прибуток (власний капітал – зобов’язання перед власниками підприємства) для нарахування премії працівникам – 5 тис. грн. Прибуток – зобов’язання перед власниками підприємства зменшився (–) на 5 тис. грн., заборгованість підприємства перед працівниками збільшилась на суму нарахованої премії (+) 5 тис. грн. Сума зобов’язань і самого майна (до часу видачі премії) не зміниться. Зобов’язання перед власниками підприємства зменшились і відповідно збільшились перед працівниками.

Третій тип. Збільшуються активи та зобов’язання підприємства на рівновелику суму. Підприємство придбало активи – виробничі запаси (бензин) за рахунок коштів короткострокової позики, яку одержало у банку – 3 тис. грн. Виробничі запаси (бензин) збільшилися (+) на 3 тис. грн., але і зобов’язання підприємства – заборгованість перед банком теж збільшилась (+) на 3 тис. грн. Сума активів і зобов’язань підприємства за господарською операцією збільшились на 3 тис. грн. (до часу повернення позики).

Четвертий тип. Зменшуються активи та зобов’язання на рівновелику суму. Підприємство із своєї каси виплатило премію працівникам – 5 тис. грн. (див. другий тип операцій). Гроші (готівка) зменшилась (–) на 5 тис. грн., заборгованість перед працівниками теж зменшилась (–) на 5 тис.грн. Сума активів і зобов’язань підприємства за господарською операцією зменшилась.