Схеми лікування корів, хворих на кісту яєчника

 

 

Препарат	Спосіб введення	Доза	Дні лікування
			1 і 2 | 3			4	5	11	14
1. Загальностимулююча терапія
Завись печінки ВРХ	п/ш	20 мл	+	-	-	-	-	-	-
Тривіт	в/черев	20 мл	+	-	-	-	-	+	-
2. Патогенетична терапія
Новокаїн, 10% р-н	в/черев	15 мл	+	-	+	-	+	-	-
3. Лютеолітики (на 1" і 1 1й день при фолікуля				при лютеїновій і на 1 Γ день рній кісті)
Простагландин Р2аЕстрофан (Чехія) та ін.	в/м	2мл	+	-	-	-	-	+	-
3. Стимуляція виробки гіпофізом ЛГ (лютеїнізація кістозного фолікула)
Фертагіл -(Гн-РҐ) (Голандія)	в/м	5мл	+	-	-	-	-	-	-
Диригістран -(Гн-РГ) (Чехія)	в/м	250 мкг	+	-	-	-	-	-	-
Корулон (ХГ) (Франція)	в/м	3000 Ю	+	-	-	-	-	-	-
Гн-РГ + ХГ (ФРН)	в/м	1мг + 150010	+	-	-	-	-	-	-
Овогон ΉΟ (ЛГ) (Росія)	в/м	3000 Ю	+	+	+	-	-	-	-
Сурфагон (Гн-РГ) (Україна)	в/м	25мкг	+	+	+	-	-	+	-
Ресептал (Гн-РГ) (Франція)	в/м	5мл	+	-	-	-	-	-	-
5. Стимуляція фолікулогенезу (на 1й при фолікуля				день при лютеїновій і на 14" день рній кісті)
Фолігон (ФСГ) (Франція)	в/м	1000 Ю	+	-	-	-	-	-	+
Фолікотропін J<&Cr) (Чехія)	в/м	40-80 Ю	+	-	-	-	-	-	·»·

 

}..' Загальностимуд_ююча терапія з використанням підшкірної ш єкгш одного з тканини^ препаратів: зависі печінки великої рогатої худоби, 0,5 %-ного розч^ду _гумату натрію, 7%-ного розчину іхтіолу або аутокрові з обов язко^_им призначенням полівітамінного препарату;

2. Патогенетична _їерап^_я.

3. Призначення гормонального препарату, який стимулює
виділення гіпофізом ЛІ⁴ _{для ЛЮТ}еїнізації кістозного фолікула. Це
можуть бути препарати _Гн._{рг або лг}. Ефективність цієї обробки
можна контролювати на JQ. ^-й день за утворенням в яєчнику жовтого
тіла або за підвищення^ концентрації прогестерону у крові.

4. Введення препа&_{ату ЛЮТЄ}олітичної дії на 11-й день з початку
лікування.

5. Стимуляція Ф°Чі_{кулогенезу} шляхом призначення фолікуло-
тропних препаратів, по^_{наючи 3 14}._{го дня} лікування.

Можна використати щоденні, на протязі 7-8 днів, в/м введення 2-3 мл 2,5%-ного розчину прогестерону з одночасним даванням всередину 50-100 мг йодистого калію, а на 10-11 день лікування призначити ФСГ і простагландин. Йодистий калій можна викорис­товувати в/м протягом 5 днів у формі 5%-ного водного розчину в наростаючих дозах (60, 80, 100, 120, 140 мл). Він стимулює через щитовидну залозу синтез ЛГ, під впливом якого кіста перетворюється у жовте тіло, дегенерацію якого ми прискорюємо простагландином, одночасно стимулюючи фолікулогенез ФСГ.

Схема лікування корів і кобил, які мають ознаки німфоманії повинна включати один з прогестагенних препаратів. З цією метою рекомендуємо призначати в/в одноразово прожест у дозі від 2 до 5 мл; він містить прогестерон і вітамін Е.

При лікуванні корів з фолікулярною кістою без ознак німфоманії можна використовувати схему, яка складається з одноразового введення 200 мг прогестерону з наступним (через 11 днів) призна­ченням 500 мкг естрофану або іншого простагландину.

Є повідомлення про ефективність одноразової обробки корів, хворих на фолікулярну кісту яєчника, хоріонічним гонадотропіном у дозі 6000 ОД.

Лікування кобил з фолікулярною кістою проводять за такими ж схемами. Можна використати таку схему: 1-й і 4-й день — в/м по 500 мг 2,5%-ного олійного розчину прогестерону; на 1-й день також в/м 15-20 мл тривітаміну, тривіту або тетравіту; 2-й і 5-й день — по 2-4 мл 0,5%-ного розчину прозерину, 6-й день — в/м 2-3 тис МО гравогормону або ГСЖК. Ін'єкції прогестерону викликають лютеїнізацію і дистрофію кісти, а гравогормон, ГСЖК і прозерин на його фоні стимулюють утворення фолікулів і прояв статевого циклу.

Лютеїнова кіста.

Оскільки кіста жовтого тіла розвивається майже завжди в асоціації з якимось патологічним процесом, що має місце у матці (хронічний метрит, прихований ендометрит, хронічна субінволюція матки), то лікування хворих тварин повинно бути комплексним і складатися з призначення 4 груп препаратів (дивіться таблицю 3.2):

1. Загальностимулюючі (тканинний і полівітамінний препарат);

2. Патогенетична терапія шляхом 2-3 внутрішньочеревинних або
внутрішньоаортальних ін'єкцій 10-15 мл 1%-ного розчину новокаїну;

3. Один з простагландинів для розсмоктування лютеальних клітин кісти;

4. Фолікотропний препарат для стимуляції фолікулогенезу.

Роздавлювання кісти жовтого тіла практично неможливе, але можна робити масаж матки і яєчників.

У випадку, коли диференційний діагноз на кісту точно не може бути проведеним, то рекомендуємо об'єднувати введення хоріоніч-ного гонадотропіну або Гн-РГ з дворазовою ін'єкцією простагландину Φ 2-альфа через 10-12 днів. У першу ж тічку після такої обробки корову можна осіменяти.

Полікістоз.

Тварин з полікістозними яєчниками вважають непридатними до відтворення і вибраковують. Але можна спробувати призначити кломіфен у дозі 50 мг на 100 кг всередину протягом 4-5 днів, краще у проеструсі. Це стимулятор овуляції своєрідної дії, який забезпечує необхідне співвідношення і синхронність виділення ФСГ і ЛГ за рахунок відновлення механізмів позитивного і негативного зворотнього зв'язку у гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальній системі.

За Д.Д.Логвіновим у товщу полікістозного яєчника вводять 3-5 мл 1%-ного розчину новокаїну.

Персистентне жовте тіло.

Спершу потрібно усунути основну причину затримки інволюції жовтого тіла (супутні запальні процеси у матці), після чого часто ця залоза перестає функціонувати сама по собі і статева циклічність у тварини відновлюється. Треба створити добрі умови годівлі, звернувши увагу на забезпеченість вітамінами і мікроелементами; проводити моціон і контакт з самцем.

Схема лікування корів із затримкою жовтого тіла дана у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Схеми лікування корів з персистентним жовтим тілом

 

Препарати	Спосіб введення	Доза	Дні лікування
			1	2	3	4	5	11	12
1. Загальностимулююча терапія
Завись печінки	п/ш	20 мл	+	—	—	—	—	—	—
Натрію гумат	п/ш	5мл	+	—	—	—	-	—	—
Тривіт	в/черев	20 мл	+	—	—	—	—	+	-
2. Відновлення функції ендометрію по секреції простагландину (патогенетична терапія)
Новокаїн, 10% р-н	в/черев	15 мл	+	-	+	-	+	-	-
3. Енуклеація або лізис жовтого тіла (лютеолітики)
Естрофан (Чехія)	в/м	2мл	+	-	-	-	-	+	-
Еструмат (Росія)	в/м	2мл	+	-	-	-	-	-	+
Естуфалан (Росія)	в/м	0,5 мл	+	-	-	-	-	-	+
Суперфан (Росія)	в/м	2мл	+	-	-	-	-	-	+
Ремофан (Чехія)	в/м	2мл	+	-	-	-	-	-	+
Клатрапростин (Росія)	в/м	2мл	+	-	-	-	-	-	+
Клопростенол (ФРН)	в/м	2 мл	+	-	-	-	-	-	+
Ензапрост (Угорщина)	в/м	20 мг	+	-	-	-	-	-	+
Прозольвін (Франція)	в/м	1 мл	+	-	-	-	-	-	+
4. Стимуляція фолікулогенезу
Фолігон (ФСГ) (Франція)	в/м	1000 Ю	-	-	-	-	+

 

Основні етапи лікування:

1. Загальностимулююча терапія.

2. Призначення 2-3 внутрішньочеревинних ін'єкцій розчину
новокаїну для відновлення простагландиносекретуючої функції
ендометрію.

3. Енуклеація жовтого тіла або призначення препарату-
лютеолітшса з групи простагландинів для розсмоктування жовтого тіла.

Для енуклеації руку вводять у пряму кишку і звільнюють її від калових мас. У краніальній частині прямої кишки захвачують яєчник так, щоб яєчникова зв'язка була між вказівним і середнім пальцями. Великим пальцем тиснуть на тканини між паренхимою яєчника і основою жовтого тіла і відокремлюють жовте тіло. Відчуття характерного хрускоту у момент віддавлювання і наявність ямки на місці колишнього жовтого тіла свідчать про закінчення проведення операції. Для усунення кровотечі потрібно прижати м'якишем великого пальця у ділянці утвореної на місці жовтого тіла ямки 1-2 хв. Якщо при першій спробі віддавити жовте тіло не вдалося, то через 3-5 днів операцію слід повторити. Потрібно сказати, що ця маніпуляція може бути виконаною тільки за умови периферійного розміщення жовтого тіла, коли відчутна межа між жовтим тілом і яєчником. При центральному розміщенні жовтого тіла енуклеація веде до значних травм, зліпливого запалення між яєчником, яйцепроводом, їх брижами і очеревиною, оофориту і утворення спайок.

Необхідність повторного призначення простагландину на 11-12-й день лікування виникає лише у частини тварин. Це зв'язано не з персистентним жовтим тілом, а з жовтим тілом статевого циклу.

4. Стимуляція фолікулогенезу.

Розсмоктування персистентного жовтого тіла можна досягти, виконуючи масаж яєчників і матки через кожні 2 дні протягом 2-3 тижнів і використовуючи 1-2 обробки тканинно-вітамінними препаратами, або призначаючи тільки простагландин.

Гіпофункція жовтого тіла.

Памятаючи, що порушення ендокринних механізмів овуляції призводить до морфологічної неповноцінності жовтого тіла, профілактику гіпофункції жовтого тіла починають ще на початку статевої охоти.

Для активації гормоносинтезуючої функції яєчників та з метою профілактики перинатальної патології, за К.Г.Дашукаєвою рекомендується вводити в день осіменіння 20 мкг сурфагону або 2500 мо ГСЖК. Застосування поєднаного введення суперфану (простаг­ландину Φ 2-альфа) у дозі 2 мл (0,15 мг) і сурфагону рекомендують А.Н.Лавор із співавторами. Перечислені препарати краще викорис­товувати з тривітом, який діє не тільки на слизову матки, але і на функцію всіх залоз внутрішньої секреції.

При виявленні розладів овуляції і лютеогенезу та при низькій якості жовтого тіла за Г.Г.Харутою і співавторами доцільно проводити на 5-7-й дні після осіменіння підвищення функціональної активності жовтого тіла. Це досягається одноразовим в/м введенням у цей період 10 мкг сурфагону або 20 мг прогестерону. Сурфагон стимулює виділення гіпофізом лютеотропного комплексу, а відтак і процеси лютеогенезу та функції жовтого тіла. Прогестерон діє за принципом замісної терапії, забезпечуючи фізіологічну концентрацію цього гормону і створюючи умови для підтримання жовтого тіла. У собак і кішок при непродуктивному паруванні, коли виключені інші причини неплідності (несвоєчасне парування, неплідність самця, інфекції і запальні процеси статевих шляхів), іноді призначають для підтримки процесів імплантації інєкції прогестерону по 2,5-20 мг п/ш з інтервалом 2-4 дні або дають всередину по 2,5-10 мг медрокси-прогестерону ацетату щоденн з 5-7-го до 21-го дня після парування.

Затримка овуляції.

Після 2-3 непродуктивних осіменінь, коли виявили чи передбача­ють затримку овуляції або ановуляторний статевий цикл, рекомен­дуємо вводити для стимуляції росту фолікула і овуляції 5 мл (0,5 мг) фертагілу у період між 13-15 днями статевого циклу.

Можна також користуватися овогоном (препаратом, що містить ЛГ) у дозі 1500 Ю за 2 години до першого введення сперми.

Препарати, що містять гіпоталамічний фактор: сурфагон — у дозі 10 мкг, або Гн-РГ — у дозі 1 мг разом з ХГ вводять на початку статевої охоти. Треба брати за правило проводити контроль овуляції фолікула через 24 години після першого осіменіння і у випадку її відсутності проводити додаткове осіменіння. При матковій кровотечі після статевої охоти бажано також проконтролювати настання овуляції і провести ще одне осіменіння.

Кобилам для координації парування з овуляцією і для індукції овуляції застосовують в/м ресептал у дозі 10 мл.

Ановуляторний статевий цикл.

Корові на 8-10-й день статевого циклу вводять в/м естуфалан у дозі 500 мкг або інший простагландин Ф-2 альфа, а через 72 год, на фоні дозріваючих фолікулів, — нейрогормон диригістран у дозі 200 мкг в/м. Така комплексна терапія надає лютеолітичну та фолікуло-стимулюючу дію, забезпечує прояв стадії збудження статевого циклу з повноцінною овуляцією через 12-15 годин після ін'єкції диригістрану.

«Тиха охота» або ареактивно-алібідний статевий цикл/

Дозрівання фолікула та інтенсивність тічки можна підсилити у корови, починаючи з 17-го дня циклу (жовте тіло у стані зворотнього розвитку, а фолікул досить добре пальпується) шляхом призначення 100 мкг Гн-РГ в/м або п/ш. Ін'єкція Гн-РГ на початку 3-го дня після застосування простагландину Ф-2 альфа, що можливо тільки при наявності жовтого тіла в яєчнику, прискорює й інтенсифікує дозрівання фолікула і прояв тічки. Після використання простаг­ландину Ф-2 альфа у корови на 3-4-й день появляється статеве збудження, спостерігається у нормальній кількості виділення ниткоподібного тягучого слизу і у цей час тварину треба осіменити.

3.2. Лікування тварин з дисфункціями матки Гіпотонія і атонія матки.

Тварині надають регулярний моціон, покращують годівлю. Найдоцільніше вести таку лікарську тактику:

1. Загальностимулююча терапія (призначення п/к 20 мл зависі
з печінки великої рогатої худоби і в/ч 20 мл тривіту чи тетравіту)
у 1-й і 7-й дні лікування.

2. В/м — 5 мл андрогенно-естрогенного препарату пролон­
гованої дії дигітолу, нейротропно-холіноміметичного препарату
утеротоніка (п/ш 3 мл 2-3 рази з інтервалом 48 год), або одного
з простагландинів у 1-й і 12-й дні лікування.

3. В/ч або внутрішньоаортально — 10 мл 10%-ного розчину
новокаїну разом з 50 ОД окситоцину або гатуїтрину на 2 і 4-й дні лікування.

4. В/в ввести 150-200 мл 10%»ного розчину кальцію хлориду на
2-й і на 5-й дні лікування.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-ти хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, змазувати розетку шийки матки 1 %-ним розчином йоду чи зрошувати її 10 %-ним розчином цукру, 1 %-ним розчином бікарбонату натрію або хлористого натрію.

Для покращення заплідненості корів при атонії і гіпотонії матки доцільно проводити асептизацію порожнини матки після осіменіння. Для цього впорскують в/м 50 ОД окситоцину перед першим і другим введеннями сперми і внутрішньоматково зі шприца Жане, або кружки Есмарха вливають 100-150 мл 0,2 %-ного розчину Люголя через 10-12 год після другого введення сперми. Замість розчину Люголя внутрішньо­матково можна вводити вмістиме одного флакона спермосану-3 або 6,5 г неоветіну чи 1,0 г левоміцетину сукцинату, розчинених у 10 мл стерильного фізіологічного розчину. Оскільки при атонії і гіпотонії матки часто реєструють раніше або пізніше настання овуляції, то О.В.Шамаров рекомендує вводити у шийку матки 500 ОД фолікуліну або 15 ОД окситоцину чи 50 мкг естрофану з метою підвищення скоротливості матки і заплідненості корів.

Профілактика гіпотонії і атонії матки має складатися з використання фосфорно-кальцієвого підкорму у сухостійний і післяпологовий періоди, щоденного активного моціону, своєчасного і ефективного лікування тварин з субінволюцією матки і запальними процесами у матці.

Постлібідна метрорагія.

Специфічного лікування корів, у яких в кінці статевої охоти відбувається маткова кровотеча не розроблено. Якщо така патологія повторюється і встановлено зв'язок кровотечі з затримкою овуляції, то можна рекомендувати призначення фертагілу або інших препаратів, шо містять ЛГ або Гн-РГ, як це описано при лікуванні затримки овуляції. Одночасно як із лікувальною, так і з про­філактичною метою використовують вітамін Е, тривіт, тетравіт, комбінуючи їх з в/м введенням 30-50 мг прогестерону, або використати комбінований прогестагенно-вітамінний препарат прожест. При сильній кровотечі в/м ввести 40-50 ОД окситоцину, а в/в — 10 %-ний розчин кальцію хлориду у дозі 200 мл. Після припинення виділення крові слід провести додаткове осіменіння, хоча ймовірність запліднення при цьому буде меншою на 15-30%.

Для профілактики маткової кровотечі тварин треба забезпечити повноцінними кормовими раціонами, особливо у сухостійний період і протягом перших 2-3 міс після пологів, збалансованими за кальцієм, фосфором, вітамінами А і Е.

Хронічна субінволюція матки.

До лікування корів, хворих на хронічну субінволюцію матки, треба підходити комплексно, з урахуванням функціонального стану яєчників.

При наявності в яєчниках корови функціонуючого жовтого тіла або лютеїнової кісти дворазове призначають один із простагландинів (у 1-й і 11-й дні лікування) у поєднанні з курсом іхтіолотерапії (6 ін'єкцій 7 %-ного розчину, виготовленого на фізіологічному розчині п/ш у ділянці верхньої третини шиї з інтервалом 48 год у таких дозах: 20, 25, ЗО, 35, ЗО, 25 мл) та окситоцину у дозі 50 ОД на 2-й, 3-й та 4-й дні лікування. На 11-й день лікування вводять гравогормон у дозі 3500-4000 мо, або інший гонадотропний препарат.

Лікування корів з хронічною субінволюцією матки, яка супроводжується гіпофункцією яєчників, повинно включати одноразове використання простагландину Ф2-альфа (у 1-й день лікування), курс іхтіолотерапії з окситоцином і введенням граво-гормону, чи іншого гонадотропіну, як було описано вище.

Рекомендуємо використовувати запропоновану нами схему лікування: 1-й день лікування — в/м 5 мл дигітолу і в/ч 20 мл тривіту; 2-й, 4-й і 6-й дні лікування — в/ч 10 мл 10 %-ного розчину новокаїну з 50 ОД окситоцину, 8-й день лікування — можна повторити дигітол, тривіт і призначити тканинні препарати (завись печінки великої рогатої худоби у дозі 20 мл п/ш або 0,5 %-ний розчин гумату натрію у дозі 5 мл) для швидшого відновлення структури слизової оболонки матки. У ЦЮ схему можна вводити масаж матки і яєчників, а для ослаблених тварин - внутрішньовенні введення кальцію хлориду або кальцію Шоконату з розчином глюкози..

Замість дигітолу можна застосувати утеротонік п/ш по 3 мл

2 рази через добу.

Якщо при осіменінні корови спостерігалося виділення лохій, то треба зробити санацію матки шляхом внутрішньоматкового введення через напіввідкритий канал шийки матки (як при ректоцервікальному введенні сперми) не пізніше 14-20 годин після останнього осіменіння неоміцину сульфату 0,5 г чи поліміксину — Μ сульфату 1 г у 5-10 мл фізіологічного розчину. Невеликі об'єми розчинів вводять у матку, використовуючи одноразовий шприц, який під'єднують до полісти-ролової піпетки, призначеної для штучного осіменіння. Піпетку проводять через цервікальний канал під контролем руки, введеної у пряму кишку, або використовуючи піхвове дзеркало.

Оскільки субінволюція матки значною мірою обумовлюється ще у період вагітності за умови його патологічного перебігу, то, звичайно, набагато легше попереджувати розвиток цього захворю­вання. Тому ми рекомендуємо проводити профілактику субінволюції матки у повному об'ємі за описаною у розділі 3.7. схемою, починаючи

3 періоду сухостою. Крім того, у період вагітності тваринам треба
забезпечити повноцінну годівлю, надати їм моціон і спілкування
з самцем, провести своєчасний запуск, створити необхідні санітарно-
гігієнічні умови утримання. Під час фізіологічних пологів ні в якому
разі не витягувати плід, зібрати і випоїти води з плодових оболонок,
покласти теля для облизування. Велике значення має правильне
ведення післяпологового періоду, проведення вітамінізації корів
у перші дні після пологів, своєчасна діагностика і ефективне лікування
гострої субінволюції матки та ендометриту.

Кістозна гіперплазія маткових залоз.

Заходи з профілактики захворювання включають: своєчасне і ефективне лікування тварин з хронічним ендометритом і фолікуляр­ною кістою; обмеження згодовування кормів, що мають високу естрогенну активність; дотримання дозування і кратності викорис­тання естрогенних препаратів.

У молодих собак і кішок на початку розвитку захворювання використовують гормональні методи лікування. Призначають в основному прогестагени: пролігестон (делвостерон) у дозі ЗО мг/кг для великої і 10 мг/кг для маленької собаки п/ш одноразово; при необхідності ін'єкцію повторюють через 2 тижні у половинній дозі. Одночасно застосовують антибіотики і вітаміни А, D, Е, С. За умови тривалого перехворювання консервативне лікування неефективне.

Якщо навіть виділення зі статевих органів припиняються, то у більшості випадків через деякий час вони появляються знову і тому звичайно проводять оваріогістеректомію.

3.3. Лікування самок, хворих на хронічні запальні процеси

статевих органів незаразного походження Вульвіт і вестибуло-вагініт.

Основною метою лікування гінекологічних захворювань є збереження життя та продуктивності хворої тварини і відновлення її плодючості. У даному випадку досягти цього можна, ліквідувавши запальний процес і не допустивши рубцевих стягувань. Тому лікувальні процедури при вестибуло-вагініті краще проводити на фоні низької сакральної анестезії. Шкіру вульви, промежини і корінь хвоста обмивають розчинами калію перманганату 1:2000, етакридину лактату 1:1000, фурациліну 1:5000 чи перекису водню. Призначають також 10 %-ний розчин таніну, 1-2 %-ний розчин протарголу. Найкраще для цього використовувати спеціальний зрошувач або пластикову пляшку об'ємом 1-2л, у кришечці якої зроблені 20-30 дрібних отворів. Рани у ділянці вульви змазують настойкою йоду, аятину, йодосолу, емульсією синтоміцину чи стрептоциду. Перед проведенням лікування або операцій у ділянці вульви можна використовувати антисептичний аерозольний препарат септонекс. У кобил при розривах промежини або статевих губ накладають шви.

Ексудат з поверхні слизової переддвер'я піхви і піхви при лікуванні гострого вагініту видаляють шляхом промивання названими вище теплими розчинами антисептиків, в'яжучих або гіпотонічним соле-содовим розчином (10 г натрію хлориду і 20 г натрію гідрокарбонату на 1 л прокип'яченої води). Для зрошення витрачають 0,5-1 л рідини. При гнійно-некротичному або флегмо­нозному вестибуло-вагініті зрошення проводять 5 %-ним розчином іхтіолу, використовуючи товстостінну гумову трубку (сифон) діаметром 1-1,5 см і довжиною 80-100 см з лійкою. Прокип'ячений сифон змазують іхтіоловою маззю, вставляють у піхву і просувають по верхній стінці до упору в склепіння піхви. До вільного кінця сифона приєднують лійку і повільно вливають розчин. Чере з 3-5 хв. рідину зливають, опустивши кінець сифона вниз. Лікування тварин З гострими вестибуловагінітами буде набагато ефективнішим при застосуванні блокади тазового нервового сплетіння за методом А.Д. Ноздрачова чи С.Г. Ісаєва, або паранефральної блокади за І.Г. Морозом чи М.М. Сенькіним.

При лікуванні підгострих і хронічних процесів використання гіпотонічних водних розчинів недоцільне. Вони викликають гідратацію і мацерацію тканин у зоні запалення, що погіршує перебіг запального процесу. Показано застосування для промивання гарячих (43-45 °С) гіпертонічних розчинів, таких як 5 %-ний розчин натрію хлориду, концентрований содо-сольовий розчин, що містить по 2 % соди і кухонної солі, а для змазування — рідких протимікробних емульсій і мазей, які наносять на слизові оболонки переддвер'я піхви і піхви (лінімент синтоміцину, стрептоциду, суспензія супротегз, мазь Вишневського, Конькова, лоринден С). При вестибуловагініті мікозного походження — клотримазол, ністатин, мікосептин. Великим тваринам рідку лікарську форму (перечислені мазі і емульсії або за рекомендацією Д.Д. Логвінова 10 %-ний розчин соку цибулі чи часнику самостійно або у суміші з 30%-ним розчином іхтіолу) вводять у об'ємі 30-50 мл у вигляді ватно-марлевого тампона (губки), які перев'язують навхрест шовковою ниткою і, просочивши лікарством вводять у передню частину піхви за допомогою довгого пінцета або корнцанга через піхвове дзеркало. Тампон оставляють на 12-24 год, після чого виймають за кінчик нитки, що виступає зовні. Для введення лікарських речовин у піхву використовують прилад для осіменіння свиней ПОС-5, кружку Есмарха, спринцівку, а також полістиролову піпетку для штучного осіменіння у комбінації з шприцем Жане, з'єднаним з нею гумовою трубкою або 20-ти грамовим шприцем, під'єднаним до неї через перехідну муфту-трубочку. Вказівним і лівим пальцями лівої руки розкривають статеві губи і просувають кінець піпетки по верхній стінці піхви на глибину 20-30 см до упору у верхнє склепіння піхви, приєднують шприц і, повільно витягуючи піпетку, вводять його містиво у піхву і переддвер'я. При гнійно-некротичному вагініті проводять загальну антибіотикотерапію. Тривалість курсу лікування становить 5-10 днів.

Перехворюванна тварини хронічним вестибуловагінітом призводить до створення для сперміїв у порожнині піхви згубного кислого середовища. Ось чому, навіть після того, як клінічні ознаки захворювання зникли, перед осіменінням треба зросити піхву і піхвову частину шийки матки 1-2 %-ним розчином натрію гідрокарбонату або глюкозосодовим розчином (глюкози—15 г, соди — 5г, води — 500 мл), температура яких становить 42-43 °С.

Цервіцит.

Лікування хронічного цервіциту при наявності широких рубців або індурації тканин неефективне. Лікування проводять у залежності від причини захворювання І тому, якщо цервіцит виник як продовження запалення з інших ділянок статевої трубки, то перш за все усувають першоджерело захворювання.

Рекомендується введення у цервікальний канал мазі, що складається з 5 г левоміцетину, 2 г прогестерону і 93 г норкового жиру У Дозі 5 мл чотириразове через день. Норковий жир можна замінити касторовим маслом. Цю мазь вводять через піпетку для штучного осіменіння шляхом ректальної фіксації шийки матки. При асоціації цервіциту з ендометритом спочатку у ріг матки вливають 20-40 мл 5 %-ного левоміцетинової емульсії, виготовленої на касторовому маслі, а потім цервікально - левоміцетиново-прогестеронову мазь. Одночасно проводять патогенетичну і тканинну терапію (10%-ний новокаїн в/ч у дозі 10 мл, 20 мл зависі з печінки великої рогатої худоби або іхтіолотерапію з використанням 7 %-ного розчину п/к). Призначення прогестерону при хронічному цервіциті доцільне, тому, що під його впливом зменшується патологічна секреція цервікального епітелію, внаслідок чого створюються несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, а сполучна тканина, що розрослась, піддається зворотньому розвитку.

Для лікування також використовують внутрішньоцервікально фуразолідонові палички, свічки дифурину, суспензію супротегзу, 50 %-ну мазь АСД фракції-2, синтоміцинову або стрептоцидову емульсію.

Профілактика полягає у забезпеченні кваліфікованих, з дотри­манням правил асептики і антисептики, допомоги при пологах і введення сперми при штучному осіменінні, а також у своєчасному і ефективному лікуванні тварин з запальними процесами піхви і матки.

Хронічний катаральний і катарально-гнійний ендометрит.

Оскільки відтв'орна функція самки забезпечується чіткою взаємодією гіпоталамо-гіпофізарно-оваріально-маткової системи, яка у певній мірі порушується при хронічному ендометриті, то лікування її повинне бути комплексним, спрямованим на відновлення нормальної функції цілої системи, з урахуванням усіх її ланок. Доти, поки у матці буде ексудат, а ендометрій знаходитись у патологічному стані, зберігатиметься вогнище запалення — в яєчнику буде жовте тіло, У гіпоталамо-гшофізарній системі — фаза лютеотропної активності, і навпаки. Отже, без поновлення фолікулотропної активності у гіпоталамо-їтпофізарному комплексі, без розсмоктування жовтого тіла в яєчнику місцеве лікування тварини, хворої на хронічний ендометрит буде малоефективним. Слід також враховувати, що тривалий перебіг ендометриту призводить до значних структурних змін у стінці матки. Тому лікування потрібно починати якомога раніше і проводити його енергійно, добиваючись якнайшвидшої ліквідації патологічного процесу. Лікування має бути комплексним і складатися з таких етапів:

1. Зняття «прогестеронового блоку» міометрію і нормалізація
порушеного естрадіол-прогестеронового співвідношення шляхом
одноразового призначення естрогенів, а при наявності в яєчнику жовтого
тіла - його лізис шляхом використання простагландину Ф-2 альфа.

2. Відновлення тонусу і скоротливої функції міометрію, видалення
з матки ексудату — досягається застосуванням через 10-12 год після
естрогенів чи простагландину Ф-2 альфа окситоцину або одного
з нейротропних препаратів (прозерин, карбахолін, фурамон,
прегнантол, утеротонік та інші). З цією метою виконують також
щоденний ректальний масаж матки (4-5 сеансів тривалістю 2-3 хв).
Тваринам забезпечують моціон. Кобил бажано використовувати для
легких робіт.

3. Патогенетична терапія проводиться для нормалізації обміну
речовин в організмі, трофіки в ураженому органі, відновлення
структури ендометрію. Використовуються комбінації тканинних
препаратів, іхтіолу, або аутокрові з полівітамінами. Доцільно
використовувати поєднання загальної і місцевої іхтіолотерапії, при
якій роблять п/ш у ділянці шиї 5-6 ін'єкцій 7 %-ного розчину іхтіолу
через кожні 48 годин і вводять у краніальний відділ піхви тампон,
просочений 20 %-ним розчином іхтіолу з таким же інтервалом.

4. Протимікробна терапія при хронічному ендометриті
застосовується в основному для пригнічення мікрофлори у вогнищі
запалення. Користуються головним чином антибіотиками, віддаючи
перевагу внутрішньоматковому шляху введення. У тварин із
збереженим статевим циклом призначення антибіотиків необов'язкове.
Для нециклюючих тварин антибіотикотерапія обов'язкова. При
загальній антибіотикотерапії краще користуватися препаратами
пролонгованої дії, що зберігають ефект не менше 4 днів, і призначати
дози, достатні для забезпечення високої місцевої концентрації у матці.
Внутрішньоматкове введення антибіотиків можливе, якщо дотри­
муватися таких умов:

— даний препарат буде активним у матковому середовищі і не буде викликати подразнюючої дії, як, наприклад, еритроміцин чи хлорамфенікол;

__  введення препарата буде здійснено дуже акуратно, за всіма

правилами асептики і антисептики;

__  буде попередньо евакуйований ексудат при значному його

скупченні у порожнині матки; ~— будуть забезпечені достатні дози.

5. Відновлення статевої циклічності. Це досягається призна­ченням Гн-РГ або прогестагенів з гонадотропінами одночасно з різким покрашенням годівлі. Можна використовувати також поєднання гонадотропіну з простагландином.

Схеми лікування і дози препаратів подано у таблиці 3.4.

Внутрішньоматкове введення рідких лікарських форм проводиться за принципом ректоцервікального введення сперми. Це можливо тільки після обробки розчинами антисептиків зовнішніх статевих органів і звільнення слизової оболонки піхви від залишків ексудату шляхом зрошення її гарячим (45-50 °С) 2 %-ним розчином двовуглекислої соди.

Для внутрішньоматкового введення користуються одноразовою полістироловою піпеткою для штучного осіменіння корів довжиною 450 мм. Препарат підігрівають до температури 39-40 °С. Пальцями лівої руки розсувають статеві губи, а правою просувають піпетку косо вгору до упору у склепіння піхви. На руку одягають поліетилинову рукавичку і зрошують теплою водою. Підготовлену таким чином руку вводять у пряму кишку і звільняють її від калових мас. Через стінку прямої кишки захоплюють у долоню шийку матки і натягують на піпетку так, щоб кінець піпетки дістав тіла матки. Руку витягують з прямої кишки і знімають рукавичку. Шприц під'еднують до піпетки через перехідну муфту, у якості якої можна використати канюлю від голки Боброва. До канюлі прикріплюють коротеньку гумову трубочку, другий кінець якої під'єднують до піпетки і вводять ліки у порожнину матки.

Внутрішньоматково можна вводити речовини з використанням маткових катетерів конструкції Лігерса, ПОС-5 зі зрізаною кулькою на кінці катетера і оплавленими на полум'ї стінками. Але якщо лікар ветеринарної медицини не має цих інструментів чи не оволодів Технікою їх ректо-цервікального введення, то користуються простішим способом. Підігрітий лікарський препарат вводять із ПІпрнца Жане, просовуючи рукою у поліетиленовій рукавичці довгу Іумову трубочку, приєднану до шприца, у канал шийки матки на |яибину 2-3 см. Зовнішнє війстя шийки матки притискують пальцями І повільно вводять препарат, попереджуючи його витікання.

Для лікування корів, хворих на хронічний ендометрит іЙкористовують супротегз (суспензію) і маткові свічки «Дифурин». Супротегз — комплексний препарат, який складається з анти-Іпкробних засобів нітрофуранового ряду, нейротропного холіно-міметичного компонента, здатного покращити нейротрофічні процеси у матці, засобу з протизапальною та аналізуючою дією. Його вводять в матку у дозі 50-100 мл 2-3 рази через 1-2 доби. Дифурин вводять рукою у поліетиленовій рукавичці по 3-5 штук через добу, попердньо видаливши з матки ексудат (В.Я.Вечтомов, В.Ф.Макеєв, ІЕКВМ УААН).

У країнах ЄЕС виробляють антимікробні препарати, спеціально Призначені для внутрішньоматкового введення. В основному ці Препарати призначені для корів і кобил. Упаковка комплектується ШІастиковим шприцем-ін'єктором об'ємом 20 мл, заповненим готовим лікарським препратом, і зондом для внутрішньоматкового введення. бони містять комплекс антибіотиків широкого спектру дії або антибіотиків з сульфаніламідами. Наприклад, утероген (гентаміцин), утерицин (гентаміцин + пеніцилін), метрижектил (ампіцилін + колі-стин), метрижет (дигідрострептоміцину сульфат + пеніцилін прокаїновий), метрижет супер (окситетрациклін + фуразолідон + йодохлоргидроксикінолеїн + етинил-естрадіол). Метрижет супер діє як бактерицидне і фунгіцидне, а його компонент естрадіол забезпечує трофічну дію на слизову оболонку матки. Цей препарат призначають при стійких ендометритах, які не піддаються лікуванню іншими йізепаратами. Головним чином лікування складається з 1-3 |йутрішньоматкових введень. Якщо лікування проводять у період JJWKH, то препарат застосовують за кілька годин до осіменіння. Для дення беруть матковий зонд, прикріпляють до ін'єктора і після імивання зовнішніх статевих органів та звільнення (при потребі) жнини матки від ексудату, захоплюють шийку матки через пряму у або користуються піхвовим дзеркалом. Добре утримуючи матки і рухаючи зонд вперед-назад, обережно проводять його складки шийки матки. Просування зонда треба припинити зразу, тільки пройшли шийку матки, щоб не пошкодити матку. У такому ясенні зонда ін'єкують препарат.

Профілактика хронічного ендометриту полягає у своєчасному Уванні тварин, хворих на гострий післяродовий ендометрит, 'лі за бактеріальною забрудненістю сперми і за дотриманням «нарно-санітарних правил при проведенні штучного осіменіння.

 

Таблиця 3.4

Схема лікування корів, хворих па хронічний ендометрит

 

Спосіб введення

Доза

Дні лікування

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

II

12 13

14

15! 16

/. Зняття "прогестеронового блока" міометрію

ДиІІІол

В/м

S мл

+ ff»

Синестрсш 1%

- В/м

2-3 мл

+ 6пІ

1а. Лізис жовтого тіла

Естрофан

В/м

2 мл

+ 6'»Г

2. Відновлення тонусу міометрію і евакуація з матки ексудат

;

Окситоцин

В/м

50 ОД

+ І81"

+

+

+

Пітуїтрин

В/м

50 ОД

+ 18*

+

+

+

Прозсрин 0,5%

П/ш

І,5-2мл

+

+

+

КарбахолінО,1%

П/ш

1,5-2мл

+

+

+

2а. Масаж матки

+

+

+

+

+

3. Патогенетична терапія

Завись печінки ВРХ

П/ш

20 мл

ч-

+

+

Натрію гумат 0,5%

П/ш

5 мл

+

+

+

Біостимульгін

паравапнально

ЗОмл

+

+

+

+

+

+

+

Іхтіол 7%

П/ш

20 мл

+

+

+

+

+

Аучокров сіабілізов.

В/м

25,50.75, ІООмл

+

+

+

+

+

АСД фракція 2 5%

П/ш

20 мл

+

+

Тривіт

В/м

20 мл

+

+

4. Протимікробна терапія

Йодосол (аерозоль)

В/ма гков.

1 балом

+

+

+

У герицип (Франція) (пеніциліи+гентам.)

В/ма гков.

1 шприц

+

+

+

Суспензія йодвісмуч сульфаміду SVu

В/м;п ков.

25 мл

+

Поліміксип-М

В/матков.

! г

+

+

+

Іммозим

В/матков.

1 г

+

+

5. Відновлення статевої циклічності

Гравогормон

П/ш

3000 МО

+

+ піс­ля ПГ

Диригістран

В/м

200 мг

+ ПІС­ЛЯ ГТ

Прогестерон 1%

В/м

Юмл

+

+

+

00

 

Прихований ендометрит.

Лікування корів, хворих на прихований ендометрит, повинно бути комплексним і включати дві складові:

1. Місцева (внутрішньоматкова) етиотропна терапія. Для цього
бажано призначати препарати пролонгованої дії, що забезпечують
повну санацію матки у період між двома стадіями збудження
статевого циклу.

2. Патогенетична терапія (тканинні препарати з печінки, печінки
з плацентою, аутокров п/ш + полівітаміни в/ч).

Внутрішньоматково вводять корові у кінці стадії збудження статевого циклу 20-30 мл рідкого лікарського препарату антимікробної дії. Перевагу надають препаратам, які виготовлені у вигляді емульсії або суспензії на жировій основі: емульсія йодвісмутсульфаміду, 5 %-на суспензія трициліну на олії, 1,5 %-на суспензія фуразолідону на 2 %-ному розчині метилцелюльози, суспензія «Супротегз», мастисан А, В, Е, 5 %-на олійна суспензія спермосану-3. Використовують ваготил, для чого змішують 1 мл препарата з 25 мл дистильованої води.

Але перечислені антимікробні препарати не усувають патологічних змін ендометрію, які були викликані мікроорганізмами і їх токсинами. Тому терміни відновлення функції слизової оболонки матки і репродуктивної функції тварин при такому лікуванні довші. Більш ефективним у цьому відношенні є пробіотик баліз, який крім антимікробної активності відносно стафілококів, протею і синьо-гнійної палички, ще й стимулює репаративні процеси у матці. Його призначають Внутрішньоматково у дозі 20 мл 20 %-ного розчину з додаванням до нього йодистого калію, ацетилсаліцилової або аскорбшової кислот у кількості 0,1-0,15 мас.% одноразово через 6-8 год. після осіменіння. Крім цього, В.Г.Гавриш при субклінічному ендометриті рекомендує використання біологічно активних речовин: простагландину Ф-2 альфа, окситоцину і трийодтироніну. При першому введенні простагландину Ф-2 альфа (естрофану) у дозі 2 мл в/м, одночасно в/м ін'єкувати 50 ОД окситонину, а при повторному (через 10 днів) — давати всередину 0,20 мг трийодтиро­ніну. Для підвищення заплідненості корів, яких лікують при субклінічному ендометриті перед осіменінням рекомендується вводити в/м імунодепресант гідрокортизону ацетат 2,5 %-ний у дозі 0,5 мг/кг.

Коровам, у яких прихований ендометрит встановлений на стадії зрівноважування статевого циклу, також можна проводити вну-трішньоматкові введення, тому, що канал шийки матки у цей період. Це дає можливість підготувати їх до запліднення в чергову. Піпетку для ОСІМЄНІННЯ просувають у канал шийки матки на глибину 4-5 см до упору у поперечну складку і дещо відтягнувши назад (на 2-3 мм), довільно вводять лікарський препарат. Він буде надходити у матку їідралегвинтовим ходом, утвореним незімкненими поперечними складками шийки матки. Курс лікування складається з 2-3 внутрішньоматкових введень. ДІЮ перших двох введень використовують пщгитровані антибіотики у дозі 1 г з ферментним препаратом імозимом, тетравітом або 0,5 %-ним розчином новокаїну. Для останнього введення краще взяти емульсію ксероформу або іхтіолу, що сприяють активізації регенерації ендометрію. £, 3 лікувально-профілактичною метою осіменіння корів, які не ІІають клінічних ознак патології статевих органів, але мають |> анамнезі 2-3 непродуктивних осіменіння, поєднують з внутрішньо-матковим введенням антибіотиків, розчинених на ізотонічному розчині натрію хлориду або 0,25 %-ного розчині новокаїну чи 7 %-ному розчині щюкози у кількості 15-20 мл. Використовують поліміксин Μ у дозі 0,5-1 г, левоміцетину сукцинат у дозі 0,5-1 г, пеніцилін з мономіцином По 0,5 г, пеніцилін з гентаміцином (1 г і 0,2 г відповідно), ністатин З хлортетрацикліном (0,3 г і 1 г відповідно).

Для лікування корів, хворих на прихований ендометрит, Г.І. Підопригора пропонує призначати тканинний препарат з печінки великої рогатої худоби підшкірно у ділянці триголового м'яза плеча, у дозі 5-6 мл на 100 кг маси тварини, трьохразово, з інтервалом 7 днів, Шо поєднання тканинного препарату з підшкірним введенням 0,5 %-ного |»зчину прозерину у дозі 2 мл трьохразово з інтервалом 7 днів.

З метою профілактики прихованого ендометриту у корів необхідно: *»- усувати погрішності в утриманні й годівлі корів як у період tm вагітності, так і в післяпологовий період;

Ш4-|>етельно готувати корів до пологів, дотримуватися правил ч& 'проведення родів, слідкувати за перебігом післяпологового періоду; №> Своєчасно діагностувати післяпологову патологію (гіпотонія ЛК*й атонія матки, затримка посліду, ендометрит) і призначати

відповідне лікування для ліквідації цих порушень; *~~ після оперативного відокремлення посліду не слід вводити ^ У порожнину матки водних розчинів антимікробних засобів, які ^w осаджують і руйнують мукополісахариди. ^!і ' Шометра.

*'" * При відкритій формі піометри та при задовільному стані собаки **оасна провести курс консервативного лікування, призначаючи простагландин Ф-2 альфа в/м у дозі 20 мг/кг 3 рази на день протягом 5-8 днів. Він викликає лютеоліз, скорочення міометрію, звільнення порожнини матки від гнійного ексудату і покращення загального стану. Передозування простагландину проявляється слинотечею, рвотою, частим сечовиділенням і дефекацією, які тривають 2-3 год. На фоні простагландину призначають окситоцин. Одночасно вводять антибіотик широкого спектру дії протягом 3 тижнів, сечогінні, полівітамінний і тканинний препарат. Крапельне вводять глюкозу, аскорбінову кислоту, гемодез і інші засоби, що сприяють дезінток­сикації організму і підтримують функцію печінки, нирок та серця.

Та всеж частіше для того, щоб спасти життя тварини, хворої на піометру, проводять оваріогістеректомію.

Сальпінгіт.

Корів лікують, виконуючи легенький масаж у напрямку від яєчника до матки дещо здавлюючи або скручуючи яйцепроводи на півоберту. Цим прийомом можна роз'єднати спайки, активізувати кровообіг. Роблять вливання у пряму кишку теплого розчину іхтіолу з настойкою ромашки. З лікувальною метою рекомендують проводити хромогідротубацію за В.І.Шніцаром, тому що метиленова синька, новокаїн, пеніцилін і стрептоміцин, що входять до складу промивної рідини мають лікувальні властивості. Крім того, на 200-300 мл розчину добавляють 50-100 одиниць лідази, яка має гіалуронідазну активність і сприяє швидшому проникненню розчину у тканини. Курс лікування складається з 10 щоденних процедур. Якщо у корови статеві цикли настають ритмічно, але осіменіння не закінчується заплідненням, треба провести 1-2 рази пертубацію.

При гострому сальпінгіті призначають загальну антибіотикоте-рапію у комбінації з окситоцином. Кобилам призначають норсульфа­зол, внутрішньоаортальні введення 150 мл 0,5 %-ного розчину новокаїну з антибіотиками. Профілактика сальпінгіту полягає у своєчасному лікуванні затримки посліду, ендометриту, оофориту, ά також в обережному ректальному дослідженні.

Оофорит.

При лікуванні гострого оофориту призначають в основному комбінації антибіотиків, краще пролонгованої дії. Для кобил показано в/в введення 10 %-ного розчину норсульфазолу протягом 5 днів. Доза його у 1-й день лікування становить 0,15 г/кг і вводиться за три прийоми (через 8 год); на 2-й і 3-й дні — ОД r/кг тричі; на 4-й і 5-й день — 0,05 r/кг двічі, з 12-ти годинним інтервалом. У перші 3-4 дні лікування в/в ін'єкують по мл суміші, що складається з 4 г камфори, 60 г глюкози, 300 мл Силового спирту, 10 г уротропіну, 10 г кальцію хлориду і 700 мл 0,9 %-ного оозчину хлориду натрію. Антимікробні препарати обов'язково поєднують із засобами патогенетичної терапії: внутрішньоаортальне введення 1%-ного розчину новокаїну (можна з антибіотиками: пеніцилін, стрептоміцин, або & поєднання — по 3-4 млн ОД, олеоморфоциклін — 2-3 млн ОД) за ІНВороніним або Д.Д. Логвіновим через кожні 48 год, низька сакральна аіійстезія, надплевральна блокада за В.В.Мосіним, паранефральна блокада *ja І.Г. Морозом або за І.Я. Тихоніним. Внутрішньоаортальні введення звокаїну з антибіотиком (-ами) проводять на фоні 5-7-ми денного в/м

цих же антибіотиків 2-3 рази на день.

Проводять аутогемотерапію, іхтіолотерапію і фізіотерапію Яіяхом призначення теплих компресів на ділянку крижів і попереку, Свинцювання піхви гарячими розчинами антисептиків, гарячі клізми ІІастойки ромашки на 5%-ному розчині іхтіолу. Масаж при оофориті "фотипоказаний.

При хронічному оофориті лікування неефективне і тварину вибраковують.

3.4. Лікування самок з запальними процесами статевих

органів заразного походження ••^if  Трихомоноз.

-·>*· Якщо трихомонозний вагініт був своєчасно діагностований, то вилікувати корову неважко. Перше, що потрібно зробити, щоб Зіуйинити поширення захворювання, це перевести тварин на штучне осіменіння. Головною умовою лікування є не тільки знищення Збудника, але й відновлення нормального стану статевих органів. Для покращують годівлю і утримання хворої тварини, призначають для швидшої евакуації ексудату. В/м або п/ш вводять ів 1 %-ний розчин трихополу (метронідазолу) у дозі 80-150 мл N«r/Kr). Місцеве у вигляді тампонів призначають 0,5%-ний розчин аокислого срібла, береніл або гонакрин.

Спринцюють статеві органи 8-10%-ним розчином іхтіолу на ^гМІЕ{Єрині, водним розчином йоду (1:500), флавакридину (1:1000), або лактатом (1:2000). Місцеву трихомонацидну дію надає. Перед використанням 2-3 чайні ложечки цього препарату •{•Наводять віл теплої води. У випадку, якщо трихомонади проникли УЧ*Єатку і яєчники, рекомендується комбіноване лікування з в/м •веденням трихополу і промиванням матки нітрофурановою сумішшю, до складу якої входять 0,1 г фуразолідону, 0,2 г фурациліну і 1000 мл фізіологічного розчину. Перед використанням розчин треба закип'ятити і охолодити до температури тіла.

Кампілобактеріоз.

При кампілобактеріозному вагініті після промивання піхви гіпертонічним (3-5 %-ним) розчином хлориду натрію, слизову оболонку переддвер'я піхви змазують 0,5 %-ною йодистою маззю на фоні в/м введення стрептоміцину у дозі 10000 ОД/кг на 0,5 %-ному розчині новокаїну 2 рази на добу протягом 4 діб. Можна викорис­товувати дибіоміцин.

Після аборту або пологів проводять одночасно місцеву і загальну антибіотикотерапію. У порожнину матки корові вводять по 2 млн ОД стрептоміцину і пеніциліну, розчинених у 40 мл стерильної олії або фізіологічному розчині, а в/м — стрептоміцин.

Інфекційний фолікулярний вестибуло-вагініт.

Промивають піхву розчином Люголя або ваготилу. Можна використовувати лужні 2 %-ні розчини бікарбонату або хлориду натрію. Після цього у порожнину піхви 1 раз на день 8-10 днів підряд вводять тампон, просочений ЗО %-ним розчином іхтіолу з 10 %-ним розчином соку цибулі або часнику. Розчини фітонцидів можна використовувати самостійно. У вигляді тампонів призначають також 0,5 %-ний розчин юглону на риб'ячому жирі. їх вводять 1 раз на добу 2-3 рази з інтервалом у добу. Для змазування стінки переддвер'я піхви, яке проводять 1 раз на добу, можна використовувати йодгліцерин, іхтіолгліцерин, іхтіолйодгліцерин, взятих порівну, а також стрептоцидові мазі та емульсії з додаванням антибіотиків.

Для профілактики ІФВВ треба суворо дотримуватися ветеринарно-санітарних правил при штучному осіменінні корів і телиць, при взятті сперми від бугаїв, регулярно провіряти бугаїв, проводити бактеріологічне дослідження сперми. Після санітарної обробки тварин потрібно провести дезинфекцію приміщень. Парування тварин забороняють.

Пухирцевий висип.

Для швидшого одужання тварини і для попередження нагною­вання та виразковості потрібно обробляти вульву і переддвер'я піхви антисептичними розчинами, емульсіями, мазями (промивання, змазування, закладання тампонів). При ускладненнях типу некрозу або утворення глибоких виразок вражені ділянки припалюють ляпісом, мідним купоросом або йодгліцерином у співвідношенні 1:2, після чого на слизову оболонку переддвер'я піхви наносять якусь антимікробну емульсію (синтоміцинову, стрептоцидову, ксероформову) або рідку

Вишневського.

При лікуванні вагініту використовують тканинні препарати як для загальної дії (п/ш), так і місцеве. Загальна стимуляція організму тварини Призводить до підвищення захисних сил організму і настає одужання. Одним з таких способів є інтравагінальне застосування 4 дні підряд 20 %-ної суспензії АСД фракції 2.

5.5. Лікування самок з ускладненнями дисфункції та

запальних процесів статевих органів Атрофія матки.

При старечій, вродженій, а також атрофії, спричиненій тривалим;ометритом чи захворюваннями яєчників тварин вибраковують. Гри атрофії, викликаній розладами нейрогуморальної регуляції, вдходи до лікування такі ж як при гіпофункції яєчників. *   Атрофія яєчників.

Лікування залежить від причини захворювання і ступеню враження При старечій атрофії яєчників (у корів після 10-12 років) тварин вибраковують. Якщо причиною атрофії яєчників є недостатня або Неповноцінна годівля, тваринам дають збалансований повноцінний раціон, ство