Комплексні показники надійності.

Виріб при недостатній безвідмовності, але за умови високої ремонтопридатності може мати достатній рівень надійності. Справді, якщо відмовлення двигуна можна швидко усунути, те простій буде нетривалим і автомобіль зможе продовжувати рух. Звичайно, часті ремонти знижують показник безвідмовності, але збиток може бути і не настільки великий.

Комплексні показники, що враховують як безвідмовність, так і ремонтопридатність, називаються коефіцієнтами готовності і технічного використання.

Нехай протягом якогось проміжку часу машина знаходився в роботі t_раб, у ремонті t_рем, у технічному обслуговуванні t_ТО й у спокої t_пок. Останнє могло бути в другу чи третю неробочі зміни, через хворобу водія і т.д. Очевидно, що повний час

 .

Коефіцієнтом готовності називається імовірність того, що об'єкт буде працездатний у довільно обраний момент часу в проміжках між виконаннями планового технічного обслуговування:

 ,

де t_раб – сумарний наробіток всіх об'єктів в одиницях часу;

t_рем – сумарний час простоїв через позапланові ремонти, тобто на відновлення працездатності.

Цей коефіцієнт показує частку часу, протягом якого машина працює, стосовно сумарного часу роботи і ремонту. Якщо затрачається багато часу на ремонт, то К_Г буде малий, тобто в проміжках між технічними обслуговуваннями багато часу витрачається на ремонтні операції. З іншого боку, час на ремонт може бути скорочене за рахунок тривалих і частих планових технічних обслуговувань (профілактика). Це враховується коефіцієнтом технічного використання, що являє собою відношення наробітку виробу в одиницях часу за деякий період експлуатації до суми цього наробітку і часу простоїв, викликаних плановим технічним обслуговуванням і незапланованими ремонтами за той же період експлуатації:

 .

Коли в посібнику з експлуатації двигунів міститься безліч вимог до регулювань, підтяжкам з'єднань, різним перевіркам і т.п., що займають багато часу, то, незважаючи на порівняно високий коефіцієнт, готовності, тобто безвідмовність у проміжках між профілактичними обслуговуваннями, простої такого двигуна будуть велика і його надійність недостатньої.

Комплексними показниками надійності, що враховують одночасно ремонтопридатність, довговічність і безвідмовність, є питомі тривалість, трудомісткість і вартість обслуговуванні і ремонтів.

Щоб розібратися зі змістом цих показників, випливає насамперед, згадати, як при виконанні робіт з технічного обслуговування і ремонту розподіляється час операції (мал. 3).

Рис.3. Розподіл часу при виконанні технічного обслуговування і ремонту.

Підготовчо-заключний час приходиться на підготовку робочого місця, устаткування, інструмента, і т.п. Додатковий час затрачається робітниками на особисті потребі і відпочинок. Безпосередньо на проведення технічного обслуговування і ремонту використовується оперативний час, що складається з допоміжного й основних.

Протягом допоміжного часу машина підготовляється до виконання робіт. Наприклад, при необхідності знімається капот, кришка коромисел, щоб забезпечити приступність.

Після проведення робіт усе зняте з автомобільного двигуна встановлюється знову на свої місця. Ясно, що цей час є важливою оцінкою ремонтопридатності, тому що характеризує приступність до місць автомобільного двигуна, що бідує в чи обслуговуванні ремонті.

Основний час затрачається безпосередньо на заплановану роботу: зміну олії, підтяжку кріплень, регулювання, контроль, діагностування і т.п.

Час чекання може бути викликано відсутністю запасних частин, робітника місця для чи ремонту обслуговування, спеціального устаткування і т.п.

Протягом заданого наробітку двигуна, наприклад до капітального ремонту, багаторазово виконуються різні види технічного обслуговування і поточного ремонту. Для того щоб визначити, об'єднану питому оперативну трудомісткість технічних обслуговуванні і ремонтів, необхідно шляхом хронометражу замірити оперативний час, затрачуваний кожним виконавцем на усі види технічних обслуговуванні і планових ремонтах і скласти цей час. Точність визначення оперативного часу підвищиться, якщо виміру зробити над значною кількістю об'єктів, а суму розділити потім на число об'єктів.

Щоб оцінити питомий показник, треба підраховане для об'єкта час розділити на середній наробіток, протягом якого визначається цікавлячий нас показник. Отриманий результат буде вимірятися в людино-годинах на тисячу кілометрів пробігу (чи тисячу годин роботи двигуна). Якщо всі роботи будуть виконуватися однією людиною, то тривалість і трудомісткість робіт будуть чисельно збігатися.

При збільшенні числа виконавців тривалість при тій же трудомісткості скоротиться.

Питома вартість обслуговування і ремонтів підраховується аналогічно підрахунку питомої трудомісткості обслуговування і ремонтів з тією різницею, що замість визначення часу на проведення робіт, визначаються витрати в грошовому численні.

Отриманий результат буде вимірятися в грн./тисяч чи кілометрів грн./тисяч годин.

При розробці нових машин, коли хронометраж провести неможливо, призначають проектні показники, обумовлені з використанням попереднього досвіду.