Державна політика оплати праці реалізується через механізм її регулювання, а саме через встановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходів працівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та інш.
Основою організації заробітної плати на підприємствах є тарифна система – це сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників залежно від їх кваліфікації (складності робіт) та умов праці.
Тарифна система містить такі елементи:
1) тарифну сітку;
2) тарифні ставки;
3) тарифно-кваліфікаційні довідники;
4) схеми посадових окладів (штатний розпис).
Тарифна сітка – сукупність кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність заробітної плати працівників від їх кваліфікації. Тарифний коефіцієнт як елемент тарифної сітки характеризує співвідношення між тарифною ставкою першого розряду і наступними. Він означає, у скільки разів тарифна ставка конкретного розряду є більшою за тарифну ставку першого розряду, коефіцієнт якого приймається за одиницю.
Параметри побудов тарифної сітки визначаються колективним договором, що укладається на підприємстві. Колективний договір розробляється з урахуванням змісту генеральної, галузевої та регіональної угод і не може погіршувати гарантій працівників, що закріплені у зазначених угодах. Діапазон тарифної сітки характеризує співвідношення тарифних коефіцієнтів найвищого і першого тарифного розряду.
Для працівників бюджетних установ прийнята Єдина тарифна сітка.
Єдина тарифна сітка на 2015 рік
Розряд
Коефіцієнт підвищення окладу
01.01.2015 - 31.08.2015
01.09.2015 - 30.11.2015
01.12.2015 - 31.12.2015
Оклад згідно розряду
Оклад (тарифна ставка)
Оклад згідно розряду
Оклад (тарифна ставка)
Оклад згідно розряду
Оклад (тарифна ставка)
1218
1378
1378
1
1,00
852,00
1218
1012,00
1378
1113,00
1378
2
1,09
928,68
1223
1103,08
1383
1213,17
1383
3
1,18
1005,36
1233
1194,16
1393
1313,34
1393
4
1,27
1082,04
1243
1285,24
1403
1413,51
1414
5
1,36
1158,72
1253
1376,32
1413
1513,68
1514
6
1,45
1235,40
1263
1467,40
1467
1613,85
1614
7
1,54
1312,08
1312
1558,48
1558
1714,02
1714
8
1,64
1397,28
1397
1659,68
1660
1825,32
1825
9
1,73
1473,96
1474
1750,76
1751
1925,49
1925
10
1,82
1550,64
1551
1841,84
1842
2025,66
2026
11
1,97
1678,44
1678
1993,64
1994
2192,61
2193
12
2,12
1806,24
1806
2145,44
2145
2359,56
2360
13
2,27
1934,04
1934
2297,24
2297
2526,51
2527
14
2,42
2061,84
2062
2449,04
2449
2693,46
2693
15
2,58
2198,16
2198
2610,96
2611
2871,54
2872
16
2,79
2377,08
2377
2823,48
2823
3105,27
3105
17
3,00
2556,00
2556
3036,00
3036
3339,00
3339
18
3,21
2734,92
2735
3248,52
3249
3572,73
3573
19
3,42
2913,84
2914
3461,04
3461
3806,46
3806
20
3,64
3101,28
3101
3683,68
3684
4051,32
4051
21
3,85
3280,20
3280
3896,20
3896
4285,05
4285
22
4,06
3459,12
3459
4108,72
4109
4518,78
4519
23
4,27
3638,04
3638
4321,24
4321
4752,51
4753
24
4,36
3714,72
3715
4412,32
4412
4852,68
4853
25
4,51
3842,52
3843
4564,12
4564
5019,63
5020
Тарифна ставка – виражений у грошовій формі абсолютний розмір заробітної плати за одиницю робочого часу (годину, день, місяць). На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Тарифна ставка робітника першого розряду визначається колективним договором підприємства. Під час її обґрунтування та внесення на переговори щодо укладення колективного договору має враховуватися ціла низка обставин і чинників, зокрема:
· фінансові можливості підприємства на період дії колективного договору, що укладається;
· рівень середньої заробітної плати, що склався на підприємстві на кінець поточного року;
· оптимальна (прийнятна) за сучасного стану економіки підприємства частка тарифу у середній заробітній платі;
· державна, галузева й регіональна гарантії мінімальної заробітної плати.
Тарифна ставка першого кваліфікаційного розряду визначається на основі мінімальної заробітної плати, затвердженої Урядом. Тарифні ставки інших розрядів (Срі) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (Ср1) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (Кі):
Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.
На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.
Рис. 2.3 Форми та системи оплати праці
Погодинна форма передбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:
1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (Зп.пог) обчислюється:
де Фміс – фактично відпрацьований за місяць час, год/міс;
Сг – годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.
2. Погодинно-преміальна система, при якій заробіток (Зп.прем) обчислюється:
де Зтар – сума заробітку, нарахованого за прямою погодинною системою оплати праці, грн,
Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.
Сума доплат визначається із залежності
3. Система посадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.
Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.
Відрядна форма має такі системи:
1. Пряма відрядна. Заробіток (Зп.відр) при цьому обчислюється за формулою:
де Pі – відрядний розцінок за виготовлення одного виробу і-го виду, грн/шт;
Nфі – фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт;
п- кількість виді виробів.
де Тшт – час на виготовлення одного виробу і-го виду, год.
2. Відрядно-преміальна. Сума заробітку (Зв.прем) при цій системі визначається із залежності
де Зтар.в – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн;
Дв – сума преміальних доплат, яка обчислюється за формулою:
де П1 – процент доплат за виконання плану;
П2 – процент доплат за кожен процент перевиконання плану;
Ппп – процент перевиконання плану, який можна знайти
де Nф, Nпл – відповідно фактичний і запланований обсяг випуску продукції за місяць, шт/міс.
3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (3в.прог) обчислюється за формулою
де Nвб – вихідна база для нарахування доплат (встановлюється на рівні 110 -115% Nпл), шт/міс;
Рзв – звичайний розцінок за один виріб, грн/шт;
Ппідв – підвищений розцінок за один виріб, грн/шт.
Процент росту розцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.
4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.
Заробіток підсобника (3нв.підс) можна обчислити із залежності
де Nфі – фактично виготовлена кількість продукції і-тим робітником за зміну, шт/зміну;
Рнві – непрямий відрядний розцінок при обслуговуванні і-го робітника, грн/шт;
п – кількість основних робітників, що обслуговуються одним підсобником, чол.
де Сзм – змінна тарифна ставка підсобника, гри/зміну;
Nпл.і – плановий випуск продукції і-им робітником, шт/зміну.
Заробіток допоміжного робітника (Знв.доп) обчислюється за формулою:
де Тф – фактично відпрацьований допоміжним робітником час, год/міс;
Квн – середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.
5. Колективна система оплати праці (бригадна).
При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (Збр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробіток розподіляється між членами бригади одним із таких методів:
1) Метод годино-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють в однакових умовах.
Розподіл бригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:
а) визначають загальну кількість годино-коефіцієнтів (Г-Кбр), відпрацьованих бригадою, за формулою:
де Тфі – фактична кількість годин відпрацьована і-тим робітником, год/міс;
Кі – тарифний коефіцієнт по розряду і-го робітника;
m – кількість членів бригади, чол.
б) знаходять суму бригадного заробітку, що припадає на один годино - коефіцієнт (31г-к):
2) Метод коефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригади працюють в різних умовах.
Послідовність розподілу бригадного заробітку така:
а) визначають заробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку (Збр100%) за формулою:
де Сгі – годинна тарифна ставка і-го робітника, грн/год;
б) знаходять коефіцієнт виконання норм (Квн):
в) заробітну плату і-го робітника обчислюють:
6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.
В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці.
Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу(Тф).
Кваліфікаційний рівень (бКл) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.
КТУ теж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.
Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:
1. Визначається кількість балів (Бі), зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівників одного рівня):
де Тф – відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.
2. Визначається загальна сума балів (Бсум), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:
де m – кількість груп однакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.
3. Визначається доля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:
4. Обчислюється заробітна плата і -го працівника (3і):
Контрактна система оплати праці ґрунтується на висновку договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).
Питання для самоконтролю
1. Системний аналіз якісного складу персоналу підприємства.
2. Тенденції динаміки структури персоналу підприємств різних галузей промисловості та народного господарства України.
3. Проблеми визначення необхідної кількості управлінського персоналу.
4. Сучасна кадрова політика підприємств та організацій.
5. Формування системи управління персоналом підприємства в сучасних умовах господарювання.
6. Формування і функціонування ринку праці за сучасних умов господарювання.
7. Сучасні форми та ефективність підготовки й підвищення кваліфікації управлінського персоналу підприємств.
8. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці на підприємствах (в установах, організаціях) різних форм власності.
Рекомендована література:
Л1 15-24, Л3 16-38, Л8 13-34, Л12 8-20
Тема 3. Капітал, виробничі фонди та нематеріальні ресурси (4 години)
План
1. Сутність і змістова характеристика виробничого потенціалу підприємства
2. Структура і класифікація основних засобів
3. Знос та амортизація основних засобів
4. Показники ефективності використання основних засобів
5. Структура нематеріальних ресурсів й активів. Оцінка нематеріальних активів
6. Характеристика й структура оборотних засобів
7. Нормування оборотних засобів
8. Показники ефективності використання оборотних засобів
Мета: напрацювати комплекс теоретичних знань та практичних навичок щодо формування та ефективного використання виробничого потенціалу за окремими елементами
