Форми і методи навчання плаванню. Існуютьтри форми навчання плаванню: групова,індивідуальна, а також групове навчання зіндивідуальним підходом.

Групове навчання використовується при роботі зоднорідним складом учнів по всім показникам: стать;вік; фізичний розвиток; рухова підготовка; здатністьдо оволодіння рухами і т.п.

Індивідуальне навчання використовується припроведенні занять з тими людьми, які погано абозовсім не володіють навичкою плавання. Ефективновоно також при роботі з тими, хто страждаєводобоязнею.

Групове навчання з індивідуальним підходом використовується при проведенні занять в школах,навчальних закладах та секціях колективів фізичноїкультури. Воно передбачає виконання учнями групових та індивідуальних завдань і вказівок викладача, а також індивідуальну роботу з відстаючими дітьми. Групове навчання з індивідуальним підходомдо кожного учня є основною формою роботи зновачками.В процесі засвоєння техніки спортивних способівплавання вдаються до різних систем навчання. Одна зних полягає в одночасному (паралельному) вивченнівсіх способів плавання, друга в послідовному. Проте найефективнішою вважають так звану паралельно-послідовну систему навчання. Вона дає змогу оволодіти технікою всіх спортивних способів плавання і виявити той, що найбільше відповідає індивідуальним та віковим особливостям учня. У паралельно-послідовній системі починаютьвивчати два способи плавання – кроль на грудях та наспині, їх вивчають на кожному уроці шляхомвиконання вправ спочатку по елементах, а потів укоординації. Обидва способи вивчаються паралельнодо тих пір, поки учні не оволодіють основами техніки.Потім учні починають вивчення способу дельфін ізакріплюють навички плавання кролем на грудях та наспині. Коли елементи техніки дельфіну будуть засвоєні– приступають до вивчення способу брас. Одночасно з вивченням елементів брасу, учні працюють над засвоєнням координації рухів в способі дельфін І продовжують удосконалювати навички в техніці раніше вивчених способів. Після засвоєння технікидельфіну поступово закінчують вивчення технікиплавання брасом.

По мірі засвоєння кожного способу плавання учнівивчають стартовий стрибок і поворот в цьому способі.

Методи навчання – це такі раціональні способи іприйоми роботи за допомогою яких забезпечуєтьсяшвидке і якісне вирішення поставленого завдання –засвоєння навички плавання.Методи навчання – це такі раціональні способи іприйоми, застосування яких на заняттях дає швидке іякісне вирішення завдання поставленого передучнями.При навчанні плаванню користуються трьомаосновними групами методів: словесними, наочнимита практичними.

Словесні методи допомагають створити в учнівпопередню уяву про рух, що вивчається, зрозумітийого форму та зміст, осмислити і усунути помилки.Видами словесних методів є описання,розповідь, бесіда, команда, розпорядження,вказівка та ін.Специфіка проведення занять з плаванняпред’являє до словесних методів свої певні вимоги.Вона вимагає від викладача не застосовувати назаняттях довгих та нудних бесід, повідомлень тапояснень.Викладач повинен розуміти, що у воді значнопогіршуються умови чутності і зростає небезпекапереохолодження організму учнів

Описання – використовується для створенняпопередньої уяви про рух, цю вивчається. Описаннюпідлягають найбільш характерні його елементи безпояснення, чому треба робити так.

Пояснення – відповідає на питання, чому требаробити так, і є методом розвитку логічного, свідомоговідношення до навчального матеріалу.Розповідь застосовується переважно приорганізації ігор.

Бесіда застосовується у формі питань тавідповідей з метою виявлення знань, перевіркиступеню розуміння суті рухів, що вивчаються,обговорення помилок і способів їх усунення.

Команди і розпорядження застосовуються дляправильної організації і чіткого керівництва діяльністюучнів в процесі уроку. Вони визначають місце, час,напрямок та тривалість виконання окремих рухів тадій. Розрізняють команди попередні та виконавчі. Науроках плавання замість попередніх командкористуються розпорядженнями. Наприклад, „зробитиглибокий вдих”, „покласти руки на дошку”.Вказівка частіше всього носить методичнийхарактер, акцентуючи увагу на деталях або ключовихмоментах руху, що виконується, освоєння яких даєможливість потім оволодіти вправою в цілому.Вказівки даються голосом та жестами, виконуютьсябез зупинки руху. Наприклад, якщо учень який пливебрасом, забуває розвертати стопу при виконанніробочого руху, то викладач підказує: „Стопа”.Наочні методи допомагають створити в учнівконкретні уявлення про рух, або вправу, щовивчаються. Разом з образним поясненням наочнесприйняття допомагає зрозуміти сутність руху, щосприяє швидкому та міцному його засвоєнню.

До наочних методів відносять показ вправ ітехніки плавання, навчальних наочних посібників,кінокільцівок, кінофільмів тощо.Показ руху, що вивчається або техніки способівплавання в цілому, застосовується на протязі всьогокурсу навчання плаванню. Показ техніки плаванняповинен проводитись тільки кваліфікованим плавцемперед заняттями у воді. Бажано це робити коли групазнаходиться на суші. Тоді діти мають можливістьбачити рухи плавця спереду, збоку і ззаду, а такожчути супутні пояснення викладача.Ефективність показу багато в чому визначаєтьсяположенням викладача по відношенню до групи: 1) вінповинен бачити кожного учня, що забезпечує контрольі управління навчанням; 2) учні повинні бачити показвправи у площині, яка відображає основну специфікуруху – його форму, характер, амплітуду.Дзеркальний показ застосовується тільки прививченні простих загально-розвиваючих вправ.Негативний показ викладача „як не треба робити”припустимий тільки при умові, якщо учні можутьаналізувати свої помилки і здатні відноситись до нихкритично.

Навчальні наочні посібники – малюнки, плакати, кінограми – застосовуються при необхідності концентрації уваги учнів на статичних положеннях і послідовній зміні фаз рухів.

ЛЕКЦІЯ №4 ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕХНІКИ СПОРТИВНОГОПЛАВАННЯ

План