Техніка спортивних способів плавання,стартів та поворотів

 

Людина, яка опинилася у воді, може пересуватисяв ній тільки виконуючи певні рухи. Ці рухи будутьвідрізнятись між собою за формою, характером,кількістю витраченої енергії і кінцевим результатом.Ті рухи, що забезпечують безперервне просуванняплавця вперед з найбільш високою швидкістю інайменшою витратою сил, дістали назву спортивніспособи плавання. До них відносяться: кроль нагрудях та на спині, брас та дельфін. Інші види іспособи, які застосовуються при плаванні зприкладною метою і які мають у своїй основі елементитехніки спортивного плавання, дістали назвунеспортивні або самобутні (прикладні). До нихвідносяться: плавання способом на боці, брасом наспині, кролем без виносу рук та інші. Загальнакількість можливих способів плавання за данимиН.А. Бутовича, В.Л. Лопухина, 1979; перевищує500 тис.

З появою спортивних способів плавання виниклопоняття „техніка плавання”. Під технікою спортивного плаваннярозуміють раціональну систему рухів, якадозволяє досягнути найбільш високих результатівна змаганнях в плаванні тим або іншим способом(Макаренко Л.П., 1979). І.В. Вржесневський (1921) під технікою плавання розуміє спосіб виконання плавальних рухів для досягнення певної цілі в конкретних умовах зовнішнього середовища. Б.М. Нікитський (1981) під технікою плавання розуміє сукупність різноманітних за структурними відносинами рухів, які виконуються людиною в умовахводного середовища.В поняття „техніка плавання” входить і вмінняплавця найкращим чином координувати тавикористовувати для просування вперед усі внутрішніта зовнішні сили, які діють на тіло.Техніка плавання постійно розвивається івдосконалюється. В кожному способі існують своїваріанти раціональної техніки. Під раціональною технікою плавання розуміютьнайбільш доцільну систему рухів, яка застосовуєтьсядля досягнення максимальних спортивних результатів.При виборі для свого учня того або іншоговаріанту, тренер повинен враховувати перш за всерівень технічної підготовленості спортсмена, йогоіндивідуальні морфофункціональні особливості, рівеньрозвитку фізичних якостей тощо.Не менш важливе значення має вивченнятренером основних закономірностей біомеханікиплавання, законів гідродинаміки та гідростатики, атакож знайомство з деякими властивостями води, вумовах якої плавець виконує рухи.

Властивості води. Як всяке фізичне тіло, водамає масу. Щільність води приблизно у 800 разів більшещільності повітря. Ця властивість води зашкоджуєруху тіла в її середовищі і разом з тим створюєможливість спиратися на неї під час руху. Найбільшу щільність вода має при температурі +4°С, але займатися плаванням при такій температурі неможливо через швидке переохолодження тіла людини. Щільність води залежить від домішок, що містяться в ній. Чим більше домішок у воді, тим більше її щільність. Плавати легше у воді, яка має більшу щільність. Наприклад, плавати у ставку і в морі. Де тіло кращепідтримується на поверхні?Вода володіє в’язкістю. В’язкість води – це їївластивість чинити опір зусиллям на зсув. Тому, коливода приходить у рух, в неї виникає внутрішній опір.При пересуванні у воді плавець захоплює за собоюнайближчий її шар, який в свою чергу за рахунок діївнутрішнього опору захоплює сусідній шар і т.д.В’язкість води невелика. Зменшити її можна зарахунок підвищення температури до певних меж(+25° – +26°). Подальше збільшення температури можепривести до значного перегріву тіла плавця і зниженняпрацездатності.

Вода володіє високою теплопровідністю.Теплопровідність води у 25 разів вище, ніжтеплопровідність повітря. Це необхідно враховуватипри проведенні занять з дітьми в басейні.Вода чинить значний тиск на поверхню тілаплавця. Цей тиск буде тим більший, чим більшаглибина занурення тіла у воді. Занурення плавця наглибину 2-3 м може викликати гострий біль убарабанних перетинках, а вже на глибині ковзання, початок плавальних рухів та вихід на поверхню.

У спортивному плаванні старт має важливезначення. Своєчасно взятий і відмінно виконанийстарт дозволяє без запізнення розпочати проливаннядистанції, набрати оптимальну швидкість, показатинайкращий час.При плаванні кролем на грудях, брасом тадельфіном старт виконується стрибком з тумбочки,при плаванні на спині – із води, поштовхом від стінкибасейну. Техніку старту можна умовно розділити натакі фази: вихідне положення, підготовчі рухи,поштовх, політ у повітрі, вхід у воду і ковзання,початок плавальних рухів та вихід на поверхню.Техніка поворотів. Не менш важливе значення успортивному плаванні мають і повороти. Правильновиконаний поворот дозволяє без затримки продовжитидистанцію, заощадити сили, зберегти оптимальнийтемп і ритм рухів, показати необхідний результат.Всі повороти можна розділити на дві великі групи: 1) відкриті, під час виконання яких голова плавцялишається над водою і він може виконати вдих, 2) закриті повороти, при виконанні яких головазанурюється у воду і спортсмен затримує дихання(вдих здійснюється до повороту).Відкриті повороти прості у виконанні інайпридатніші для навчання початківців. Однак длявиконання подібних поворотів необхідно багато часу, ів цьому їх основний недолік. Закриті поворотипов’язані з затримкою дихання і вимагають постійноїконцентрації уваги плавця. Вони більш складні і застосовуються у тренуванні спортсменів-плавців. Умовно техніку виконання поворотів можна розділити на такі фази: підпливання до стінки, обертання, поштовх і

5 м можевиникнути їх розрив.Тиск води перешкоджає виконанню не тількивдиху, а й видиху. Для того щоб виконати їх, плавцевідоводиться підключати м’язи живота. Однак тисксправляє і позитивний вплив на функціювання деякихорганів і систем. Прикладом можуть бути серцево-судинна, м’язова та інші системи організму.На властивості рідини чинити опір тілу, якерухається, засноване пересування тіла у воді. Опір, який виникає при рухах рук, ніг і при русі всього тіла, є реакція води на вказані поверхні. Таким чином,плавець може спиратися на воду руками і ногами,викликаючи дію сил реакції водного середовища.На тіло, яке знаходиться у воді діє виштовхуючисила. Згідно закону Архімеда вона дорівнює вазі водивитиснутої цим тілом.Тому, якщо вага тіла плавця менше, або дорівнюєвиштовхуючій силі, він буде знаходитись на поверхніводи. При іншому співвідношенні тіло плавця буде занурюватись під воду. Людину, яка не може триматися на поверхні води, навіть тоді, коли його легені наповнені повітрям, називають „грузилом” (Вайтинг, 1963).

Велике значення при пересуванні у воді маєплавучість тіла. Під плавучістю тіла розуміють його властивістьтриматися на поверхні води. Розрізняють позитивну, негативну і нейтральну плавучість. Плавучість тіла людини залежить від віку, статі, об’єму легень, тілобудови, щільності середовища. Найкращаплавучість спостерігається у дітей, жінок і повнихлюдей. Рівновага тіла. Під рівновагою розумієтьсяздатність тіла знаходитись у воді у стані спокою. Взалежності від положення тіла існує горизонтальна тавертикальна рівновага. Вертикальна рівновага залежить від співвідношення величин сили тяжіння і виштовхуючої сили води, а горизонтальна – як від співвідношення цих сил, так і від їх взаємного розташування.

Статичне плавання. Під статичним плаваннямрозуміють таке плавання, при якому на тіло людини,яка знаходиться без рухів у воді, діють дві сили: силатяжіння, яка спрямована донизу, і виштовчуюча силаводи, яка спрямована догори. Іншими словами, цевільне і нерухоме лежання тіла людини на поверхніводи в стані рівноваги.

Динамічне плавання. Динамічним плаваннямназивається поступальний рух плавця, при якому найого тіло діють 4 сили: тяжіння, підйомна, просуваючисила та сила зустрічного опору. Сила тяжіння єпостійною. Величини інших трьох постійнозмінюються в залежності від багатьох причин. Основні фактори, які визначають технікуплавання. До них будуть відноситись:

– цільова спрямованість і основні завдання, які необхідно вирішити із застосуваннямплавання. Наприклад, при рятуванні потопаючогоосновною метою буде вміння надати йому допомогу.При пірнанні – вміння про плисти певну відстань підводою і виконати необхідну дію (дістати предмет,потопаючого тощо);

– умови плавання. В спортивному плаванніосновною умовою є правила змагань. Вони визначаютьтехніку плавання, розміри дистанцій, способиплавання,

просуванні тіла плавця вперед. Однак зпідвищенням швидкості плавання, значення ніг упросуванні вперед зменшується і переходить до рук.Умовно рухи ніг в брасі можна умовно розділити натакі фази: підтягування, відштовхування і ковзання.При цьому першу умовно називають підготовчою, адругу – робочою. Рухи рук. В брасі руки завдають темп і ритм,впливають на загальну координацію рухів, маютьтісний зв’язок з диханням. Умовно рухи рук можнарозділити на такі фази: захват, основна частинагребка та виведення рук у вихідне положення. Перші дві фази називають робочими, а другу – підготовчою. Дихання. Вдих виконується через рот, шляхомпіднімання голови з води в кінці гребка руками. Видихвиконується через рот та ніс після опускання головилицем у воду. Вдих за часом короткий, видих –тривалий. Узгодження рухів. При плаванні способом брасіснує декілька варіантів техніки узгодження рухів.Один з найрозповсюджених – послідовне узгодженнярухів рук та ніг при відсутності пауз у рухах руками(чемпіон Олімп, ігор Д. Хенкен). В цьому варіантітехніки відштовхування ногами без зволіканнязмінюється робочими рухами рук. Така техніка дозволяє плавцю зберігати оптимальне горизонтальне положення тіла під час всієї дистанції, повністю використовувати всі тягові сили від рухів руками і ногами, досягати безперервності рухів.

Техніка стартів. Сучасний старт вперше назмаганнях був продемонстрований у 1936 році. Ранішстарт виконувався із води поштовхом від стінкибасейну, або стрибком з бортику басейну. Стартових

донизу і знизу догори. У цих рухах активно береучасть тулуб плавця, який сприяє найкращомупронесенню рук над водою та виконанню вдиху.Рухи ногами нагадують рухи хвостового плавникадельфіна. При цьому рух ніг знизу догори називаєтьсяпідготовчим, а зверху донизу робочим. Рухи рук. В дельфіні просування тіла вперед восновному забезпечують руки, які рухаються закриволінійними траєкторіями. Цикл рухів рук приплаванні дельфіном можна умовно поділити на такіфази: вхід рук у воду, захоплення, основна частинагребка, винос рук із води, та пронесення рук надводою.

Брас. Вперше на змаганнях бувпродемонстрований у 1778 році, англійцями. Вперекладі з франц. „брасе” означає змах, тобтоплавання одночасними широкими гребками.Характеризується одночасними і симетричнимирухами рук та ніг. На відміну від дельфіну увесь циклрухів рук здійснюється у воді.За швидкісними показниками займає 4 місце. Маєвелике прикладне значення. Застосовується надистанціях: 50, 100 м та 200 м, в комплексномуплаванні на 200 та 400 м (третій відрізок 50 або 100 м)і на другому етапі комбінованої естафети 4x100 метрів.Кожен цикл рухів у ньому складається з одного рухуніг, одного руху рук, одного вдиху і одного видихуу воду. Положення тіла. При плаванні брасом тілоплавця розташоване на поверхні води у випрямленомуположенні, голова опущена лицем у воду. Однак підчас виконання гребків руками і ногами положення тілапостійно змінюється. Рухи ніг. При плаванні брасом ноги відіграютьосновну роль у

правила пропливання дистанції, старту,поворотів,фінішу тощо;

– анатомічна будова тіла людини;

– фізіологічні процеси, що протікають в організмі людини; основні фізичні закони, що діють уводному середовищі.

Техніка спортивних способів плавання. Крольна грудях. Вперше на змаганнях бувпродемонстрований у 1898 році, Алеком Вікхемом.Дістав свою назву від англ. „кроол”, що означає„повзти”. Найбільш економний і швидкісний спосібплавання. Застосовується на дистанціях: 50, 100, 200,400, 800 (у жінок) та 1500 м (у чоловіків); естафетах4x100 та 4x200 м; на останньому етапі комбінованоїестафети та на заключній чверті дистанціїкомплексного плавання.В даний час використовуються три варіантитехніки плавання кролем: двохударний,чотирьохударний та шестиударний. В першому варіанті кожен цикл рухів складається з двох поперемінних рухів рук, двох поперемінних рухів ніг,одного вдиху та одного видиху у воду. В другому та третьому варіантах кількість рухів рук і техніка дихання зберігаються а кількість рухів ніг збільшується до чотирьох або шести. Положення тіла. При плаванні кролем на грудяхтіло плавця займає випрямлене, обтічне та майжегоризонтальне положення біля поверхні води. Плавецьдивиться під водою вперед-вниз. Рівень водипроходить біля лінії кіс чи брів. Рухи ніг. При плаванні кролем на грудях ногивиконують безперервні зустрічні рухи зверху донизу ізнизу догори, з невеликою амплітудою. Рухи ногами забезпечують стійке горизонтальне положення тіла і підтримують швидкість просування тіла плавця вперед. Рух ноги зверху донизу зветься робочим, азнизу догори – підготовчим. Рухи рук. В кролі на грудях основне просуваннятіла плавця вперед забезпечують руки, які рухаютьсяза криволінійними траєкторіями. Цикл рухів кожноїруки умовно можна розділити на такі фази: вхід рукиу воду, захоплення, основна частина гребка, вихідруки із води, пронесення руки над водою. Цикл рухів – це один закінчений рух руками іногами який періодично (або багатократно)повторюється. Дихання. При звичайному диханні на один циклрухів виконується один вдих і один видих у воду. Вдихвиконується поворотом голови вбік руки, що виконуєгребок. Виконується швидко і активно через широковідкритий рот, на початку пронесення руки над водою.Видих виконується поворотом голови у воду, черезрот і ніс. Вдих за часом кроткий, видих тривалий. Узгодження рухів. В кролі на грудях висока рівномірна швидкість досягається за рахунок безперервності робочих рухів рук та ніг, чіткого узгодження цих рухів з диханням. При цьому рухамрук підкоряються рухи голови, тулуба та ніг.

Кроль на спині. Вперше на змаганнях бувпродемонстрований у 1912 році Г. Гебнером.Характеризується поперемінними безперервними рухами рук та ніг. Основна відмінність його від іншихспособів полягає в положенні тіла і диханні.За швидкісними показниками займає 3 місцепісля кролю на грудях та дельфіну. Застосовується надистанціях: 50, 100 та 200 м, в комплексному плаванніна 200 та 400 раціональним для просування у воді, єшестиударний варіант. Він забезпечує тілу плавця рівномірний поступальний рух, створює йому стійке положення у воді, дає змогу розвивати високу швидкість.

Дельфін. Вперше був продемонстрованийамериканцем Д. Зігом у 1935 році, а на офіційнихзмаганнях у 1953 році – угорцем Д. Тумпеком. Вперекладі з англ. означає „метелик”. Назва цьогоспособу пояснюється тим, що рухи рук над водою вньому нагадують рухи крил метелика.Дельфін характеризується одночаснимисиметричними рухами рук та ніг, а такожхвилеподібними рухами тулуба, які допомагають рухамрук і посилюють роботу ніг. Окремі елементи технікидельфіну, наприклад, рух руки і ноги, мало в чомувідрізняються від техніки кролю на грудях.За швидкісними показниками займає 2 місце.Застосовується на дистанціях: 50, 100 та 200 м, вкомплексному плаванні на 200 та 400 м (першийвідрізок 50 або 100 м) і на третьому етапі комбінованоїестафети 4x100 метрів.При плаванні дельфіном використовують декількаваріантів узгодження рухів (одноударна, двохударна,та трьохударна координація). Найбільш розповсюдженим є двохударний варіант Кожен цикл рухів в ньому складається з одного руху рук, двох ударів ногами, одного вдиху і одного видиху. В цьому циклірухи рук та ніг виконуються у певній послідовності. Положення тіла. При плаванні дельфіном тілоплавця розташоване на поверхні води у витягнутомуположенні. Голова опущена лицем у воду. Рухи ніг та тулубу. В способі дельфін ноги виконують безперервні одночасні та симетричні рухи зверху м (другий відрізок 50 або 100 м), а також на першому етапі комбінованої естафети 4x100 метрів. Кожен цикл рухів у цьому способі складається здвох поперемінних рухів рук, шести попереміннихрухів ніг, одного вдиху і одного видиху. Цей найбільшрозповсюджений варіант техніки плавання кролем наспині дістав назву шестиударний. Положення тіла. Тіло плавця розташоване уповерхні води і знаходиться у добре обтічному,близькому до горизонтального положенні, плечі трохипідняті. Голова лежить на воді, обличчя повернутедогори, а підборіддя трохи опущене на груди. Рухи ніг. Також, як і в кролі на грудях, ноги при плаванні кролем на спині виконують безперервні зустрічні рухи зверху донизу і знизу догори, з амплітудою, яка складає приблизно третину зросту плавця. Рухи ногами забезпечують стійкегоризонтальне положення тіла і підтримуютьшвидкість його просування вперед. Рух ноги знизудогори називається робочим, а зверху донизу – підготовчим. Рухи рук. Також, як і в кролі на грудяхпросування тіла плавця вперед, при плаванні на спині,здійснюється за рахунок рухів рук. Цикл рухів кожноїруки при плаванні на спині, можна умовно розділитина такі фази: вхід руки у воду, захоплення, основначастина гребка, вихід руки із води, пронесенняруки над водою. Дихання. При плаванні кролем на спині диханняне залежить від умов середовища: вдих і видихвиконується над водою. Вдих виконується через широко відкритий рот під час пронесення руки надводою, видих – під час гребка і виходу цієї руки ізводи.

 

 

 

Лекція №5

 

 

1. Методика навчання техніки плавання способом брас. Вправи для вивчення техніки плавання способом брас. Характерні помилки при навчанні техніки плавання брасом і методика їх виправлення.

2. Методика навчання способом батерфляй (дельфін).Вправи для вивчення техніки плавання способом батерфляй (дельфін). Характерні помилки при навчанні техніки плавання батерфляй (дельфін) брасом і методика їх виправлення.