Сучасний етап розвитку плавального спорту вУкраїні.

В період з 1970 по 1975 роки в Україні, як іпо всій країні була прийнята низка заходів позбільшенню масовості занять дітей плаванням.Створена широка мережа ДЮСШ з відділеннямиплавання та ШВСМ. Підготовчі та навчальні групи усіхДЮСШ почали комплектувати дітьми 9-10-річноговіку. З’явились басейни, в яких дітей почали навчатиплаванню з дошкільного віку. Збільшилась кількість загальноосвітніх шкіл, що мають свої басейни. У найбільш обладнаних, були відкриті спортивні спеціалізовані класи з плавання. Одними з перших вони були відкриті у Полтаві, Києві, Харкові, Запоріжжі та інших містах. В деяких великих містах у1-4 класах загальноосвітніх шкіл були введеніобов’язкові уроки плавання, які були включені унавчальні програми, а в 1984 році – обов’язковий залікз плавання.

На базі спеціалізованих ДЮСШ, починаючи з 1976 року були створені плавальні центри: в Києві – „Либідь”, Харкові – „Ехо”, Дніпропетровську – „Метеор”, Сімферополі – „Таврія” та ін., в яких були забезпечені усі необхідні умови для підвищення майстерності плавців, досягнення ними світового рівня. Реалізація вказаних заходів дозволила значно підвищити масовість занять плаванням, збільшити кількість обдарованої молоді, підняти рівень плавальної підготовленості українських плавців. Вперше в історії вітчизняного „чоловічого” плавання чемпіоном Олімпійських ігор в Москві став Сергій Фесенко (200 бат.), а другу золоту нагороду завойовує Олександр Сидоренко (400 комп.), на долі секунди випередивши свого товариша по збірній С. Фесенка, який здобув срібло. Третім на дистанції100 м на спині страв харків’янин Володимир Долгов.На ХХІV Олімпійських іграх в Сеулі (1988)українські плавці Олексій Бориславський (Зугрес) таВолодимир Ткаченко (Київ) відзначилися двомасрібними медалями (естафета 4х100 в/с). Три бронзи ускарбничку збірної додали Вадим Яро щук(Дніпропетровськ) (естафета 4х100 комб. та 200 м к/п)та Валерій Лозик (Шахтарськ) (естафета 4х100 комб.).У Барселоні в 1992 р. двічі на другу сходинкуп’єдесталу пошани піднімається плавець з ВінниціПавло Хникін (естафети 4х100 в/с і комб.), бронзу,також в естафеті, завойовує Ольга Кириченко(Кривий Ріг).

За всю історію виступів українських плавців в складі збірної Радянського Союзу на олімпійській арені була завойована 31 медаль – 9 золотих, 11 срібних, 11 бронзових. Першим яскравим досягненням сталазолота медаль Галини Прозуменщикової на іграхXVIІІ Олімпіади (1964 р.). Ця перемога стала поштовхом до успіхів й інших плавців, які на іграх різних Олімпіад ставали чемпіонами і призерами, − Г. Прокопенко, Т. Дев'ятова, Ю. Громак, В. Немшилов, В. Раскатов, М. Юрченя, С. Красюк, Ю. Присекін, О. Круглова та згадувані вище О. Сидоренко, С. Фесенко, О. Бориславський, В. Лозик, В. Ткаченко, В. Ярощук, О. Кириченко, П. Хникін. Це стало результатом найширшого охоплення дітей масовим навчанням плаванню, діяльності великої мережі дитячих спортивних шкіл і дитячих тренерів, груп та центрів олімпійської підготовки.

Нову сторінку в історії розвитку вітчизняногоплавання було відкрито у 1996 р., коли національнакоманда України вперше взяла участь вXXVI Олімпійських іграх в Атланті.Однак найбільшого успіху було досягнуто наXXVIІ Олімпійських іграх в Сіднеї (Австралія) у 2000 р.,вони повернулися з ігор, маючи у своєму активі двізолоті та дві срібні нагороди. Яскраво виступили Яна Клочкова (2 золоті + 1 срібна) та Денис Селантьєв. Свій високий клас "золота рибка" України підтвердила і на наступних Олімпійських іграх в Афінах, завоювавши 2 золоті нагороди на своїх коронних дистанціях 200 і 400 м комплексним плаванням. Бронзову нагороду на дистанції 100 м батерфляй,завойовує також Андрій Сердинов.На жаль, на Іграх ХХІХ Олімпіади (2008 р.) в Пекініплавці України не змогли збільшити медальнийдоробок, фактично проваливши свої виступи і незавоювавши жодної медалі, що стало наслідком грубихпомилок в підготовці збірної команди країни,відсутністю належних умов для підготовки найближчихрезервів та загальнонаціональної програми розвиткуплавання – від шкільного басейну до вихованняолімпійських чемпіонів.

ЛЕЦІЯ №3 ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ НАВЧАННЯ І ТРЕНУВАННЯ

План