NaOOCH 2 C   CH2COOH

OOCH₂C                       CH₂ COONa   

N-CH₂-CH₂-N                   

NaOOCH₂C                 CH₂COO

                 Ме

Індикатор додають шпателем до одержання  винно-червоного забарвлення.  Бюретку заповнюють  трилоном Б і титрують до зміни винно-червоного забарвлення  на синій колір.

2. Визначення загальної твердості в од и методом комплексоно-метрич ного  титр ування.

Мірною колбою на 100 мл відбираємо водопровідну воду для аналізу и виливаємо у вулику конічну колбу для титрування, додаємо 10 мл амонійної буферної суміші і індикатор еріохром чорний Т до одержання  винно-червоного забарвлення. Бюретку заповнюють трилоном Б і титрують до зміни винно-червоного забарвлення на синій колір.

Твердість води визначаєтся числом моль-е Ca і Mg в одному литрі води и розраховується за формулою:

                                      моль- е /л

3. Визначення карбонатної твердості води методом кислотно-основного титрування.

Карбонатна твердість обумовлена присутністю у воді гідрокарбонатів магнію і кальцію. Якщо воду прокип’ятити, то гідрокарбонати розкладаються з утворенням осаду карбонатів:

Ca(HCO₃)₂   CaCO₃¯ + H₂O +CO₂­

  При визначенні карбонатної твердості  воду титрують робочим розчином HCl в присутності метилового оранжевого.

Ca(HCO₃)₂ + 2HCl ® 2H₂O + 2CO₂ + CaCl₂

Контрольні запитання і завдання

1.Суть комплексонометричного визначення.

2. Поняття комплексонів, їх характеристика і можливості?

3. Які титранти використовують в методі комплексонометрії?

4. Металохромні індикатори, механізм їх дії.

5. Умови комплексонометричних визначень. Можливості методу, застосування в аналізі.

6. Визначення масової частки солей лужноземельних металів, твердості води.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

З ТЕМИ «ЯКІСНИЙ АНАЛІЗ»

 

1. Предмет, задачі та методи аналітичної хімії. Аналітичні реакції. Вимоги до них. Специфічні та неспецифічні реакції. Чутливість аналітичних реакцій, відкриваємий мінімум, гранично допустима концентрація, зв’язок між ними.

2. Типи класифікації іонів. Аналітичні групи катіонів, аніонів. Загальні, групові та специфічні реагенти. Дробний аналіз та систематичний хід аналізу.

3. Теорія розчинів електролітів. Характеристика сильних і слабких електролітів. Основні положення теорії сильних електролітів. Загальна та активна концентрації іонів, коефіцієнт активності, зв’язок між ними. Іонна сила розчину, її залежність від різних факторів.

4. Характеристика слабких електролітів. Закон діючих мас, його застосування в аналітичній хімії. Константа та ступінь іонізації слабких електролітів, зв’язок між ними. Іонний добуток води, його залежність від температури. рН та рОН водних розчинів, зв’язок між ними.

5. Розчини насичені, ненасичені та перенасичені. Застосування закону діючих мас до рівноваг у гетерогенних системах. Іонний добуток, добуток розчинності (ДР). Правило добутку розчинності. Розчинність малорозчинних сполук (S). Розрахунок розчинності (S) за значенням ДР.

6. Рівноваги у водних розчинах різних типів солей, що гідролізуються. Ступінь та константа гідролізу, рН, їх розрахунок у розчинах солей різного типу. Умови посилення та приглушення гідролізу. Використання процесу гідролізу в аналізі.

7. Протолітичні рівноваги у буферних системах, розрахунки рН у буферних розчинах, буферна місткість. Використання їх в аналітичній хімії.

8. Рівноваги у розчинах сполук. Константа стійкості комплексних сполук, її вираження. Розрахунки рівноважних концентрацій у розчинах комплексних сполук. Вплив різних факторів на зміщення рівноваги у цих розчинах. Комплексні сполуки з органічними та неорганічними лігандами, що використовуються в аналітичній хімії, вимоги до них, застосування в аналізі.

9. Амфотерність. Рівноваги у розчинах амфотерних сполук. Використання амфотерності в аналізі.

10. Окислювально-відновні системи. Рівняння Нернста. Фактори, що впливають на окислювально-відновний потенціал системи. Стандартний потенціал. Електрорушійна сила реакції. Їх використання для визначення напрямку та повноти перебігу реакції.

11. Найбільш важливі окисники та відновники, що використовуються в аналітичній хімії. Застосування окислювально-відновних реакцій.

12. Основи методів виділення, розділення, концентрування та їх використання в якісному аналізі.

13. Аналітична кислотно-основна класифікація катіонів. Групові реагенти в аналізі катіонів, їх призначення. Реакції виявлення катіонів І аналітичної групи: NH₄⁺, Na⁺, K⁺. Умови їх виконання.

14. Груповий реагент на ІІ аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІІ аналітичної групи: Ag⁺, Pb²⁺, Hg₂²⁺. Умови їх виконання.

15. Груповий реагент на ІІІ аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІІІ аналітичної групи: Ba²⁺, Ca²⁺, Sr²⁺. Умови їх виконання.

16. Груповий реагент на ІV аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів ІV аналітичної групи: Al³⁺, Zn²⁺, Cr³⁺. Умови їх виконання.

17. Груповий реагент на V аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів V аналітичної групи: Fe²⁺, Fe³⁺, Mg²⁺, Mn²⁺. Умови їх виконання.

18. Груповий реагент на VI аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів VI аналітичної групи: Hg²⁺, Cu²⁺, Co²⁺, Ni²⁺. Умови їх виконання.

19. Групові реагенти в аналізі аніонів та їх призначення. Класифікація аніонів. Груповий реагент на І аналітичну групу. Реакції виявлення аніонів: SO₄^2-, SO₃^2-, S₂O₃^2-, CO₃^2-, C₂O₄^2-, PO₄^3- та умови їх виконання.

20. Груповий реагент на аніони ІІ групи, умови його застосування. Реакції виявлення аніонів Cl^-, Br^-, I^-, S^2- та умови їх виконання.

21. Реакції виявлення аніонів ІІІ аналітичної групи: NO₃^-, NO₂^-, CH₃COO^- та умови їх виконання.

22. Особливі випадки в аналізі аніонів.

23. Аналіз суміші катіонів. Попередні випробування. Дробний та систематичний хід аналізу катіонів І-VI аналітичних груп.

24. "Содова витяжка", її призначення в аналізі сумішей катіонів та аніонів, умови виконання.

25. Дробний та систематичний хід аналізу сумішей аніонів.

26. Особливості аналізу сумішей речовин відомого та невідомого складу.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

З ТЕМИ «КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ»

1. Сутність методу гравіметрії, його класифікація.

2.  Гравіметричний метод осадження. Вибір осаджувача і умови осадження кристалічних та аморфних речовин.

3. Осаджена та вагова форми осаду, вимоги до них. Розрахунки у гравіметричному аналізі.

4. Сутність титриметричного методу аналізу, класифікація, вимоги до реакцій.

5.  Приготування титрантів, вихідні речовини та вимоги до них.

6. Стандартизація титрантів за стандартними речовинами та стандартними розчинами.

7. Методи титрування: прямого, непрямого, метод заміщення, метод залишків. Розрахунки у титриметричному аналізі.

8. Сутність методу кислотно-основного титрування. Титранти, їх приготування та стандартизація.

9.  Стандартні речовини, які використовуються для стандартизації кислот та основ.

10. Індикатори методу кислотно-основного титрування, способи вибору індикатора. Побудова та аналіз кривих титрування.

11. Фактори, які впливають на величину стрибка титрування. Інтервал переходу забарвлення індикатора, показник титрування індикатора.

12. Застосування методу кислотно-основного титрування для визначення: кислот, основ та солей, що гідролізуються.

13. Вивчення масової частки сумішей: кислот, основ, солей, солей та лугів та інш.

14. Сутність та класифікація методів осаджувального титрування.

15. Вимоги до реакцій, що застосовуються в осаджувальному титруванні.

16. Аргентометрія. Класифікація аргентометричних методів аналізу.

17. Метод Мора. Приготування та стандартизація срібла нітрату, індикатор, умови визначення, можливості методу.

18. Аргентометрія. Сутність та можливості прямого та зворотного титрування.

19. Сутність та класифікація комплексиметричних методів аналізу.

20. Вимоги до реакцій в комплексиметрії.

21. Копмлексонометрія. Сутність методу, титрант, його стандартизація.

22. Металохромні індикатори, механізм їх дії. Умови комплексонометричних визначень. Можливості методу, застосування в аналізі.

23. Визначення масової частки солей лужно-земельних металів, твердості води.

24. Сутність, класифікація методів окислювально-відновного титрування, вимоги до реакцій.

25.  Класифікація та характеристика індикаторів, що використовуються в редоксметрії. Безіндикаторні методи аналізу.

26. Способи окислювально-відновного титрування – пряме, зворотне, спосіб заміщення.

27. Перманганатометрія. Сутність методу. Приготування та стандартизація титранту.

28. Умови перманганатометричних визначень, можливості методу, застосування в аналізі. Приготування і умови зберігання розчину калій перманганату.

29. Які стандартні речовини використовують для стандартизації розчину калій перманганату?

29. Сутність і умови стандартизації розчину калій перманганату за щавлевою кислотою.

30. Оксиснювальні властивості перманганат-іонів в залежності від рН середовища.

31. Чому в перманганатометрії для створення кислого середовища застосовують сульфатну кислоту?

32. Сутність йодиметричного визначення окисників різної сили.

33. Приготування та стандартизація натрію тіосульфату. Визначення кінцевої точки титрування, умови визначення, можливості методу.

34. Сутність йодиметричного визначення відновників.

35.  Приготування та стандартизація розчину йоду, індикатори методу. Умови визначення, можливості методу.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

ОСНОВНА:

1. Аналітична хімія / Д.Д. Луцевич, А.С. Мороз, О.В. Грибальська, В.В.Огурцов.- К.:Здоров’я.-2003.-296 с.

2. Сегеда І.С. Якіснмй аналіз..- К.:Здоров’я.-2005.-356 с.

3. Васильев В.П. Аналитическая химия. Часть I. Гравиметрический и титриметрический методы анализа. М.:ВШ.- 1989. -320 с.

4. Практикум по аналитической химии. Под ред. Пономарева В.Д.,                       Ивановой Л.И. М.: ВШ.-1983.-288 с.

5. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. М.:Химия,- 1989.-447 с.

6. Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа..- М.:Химия, 1973.- 584 с.

7. Алексеев В.Н. Количественный анализ.- М.: Химия, 1972.- 504 с.

8. Крешков А.П. Основы аналитической химии.- в 3-х ч.- М.:Химия.-1976.

Д ОДАТКОВА:

1. Пономарев В.Д. Аналитическая химия. Ч.1. Качественный анализ. - М.: Высшая школа.- 1982. - 304 с.

2. Пономарев В.Д. Аналитическая химия. Ч.2. Количественный анализ. - М.: Высшая школа.- 1982. - 303 с.

3. Алексеев В.Н. Курс качественного химического полумикроанализа. - М.: Химия.- 1973. - 584 с.

4. Алексеев В.Н. Количественный анализ. - М.: Химия, 1972. - 504 с.

5. Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - М.: Химия.-1989. -