Матеріально-технічні ресурси будівництва поділяються на виробничі, невиробничі і природні.

 Виробничі ресурси поділяються на матеріальні і технічні.

 Матеріальні ресурси одноразово беруть участь у виробництві і цілком споживаються в кожному виробничому циклі. Ці ресурси відносяться до оборотних коштів, вони не зберігають в процесі виробництва своєї первісної форми, змінюючи або повністю втрачаючи її (з арматури та бетонної суміші виходить конструктивний елемент і т.п.).

 Технічні ресурси беруть участь і обслуговують виробничий будівельний процес протягом тривалого часу, у багатьох виробничих циклах, зберігають у процесі виробництва свою первісну форму, переносять по частинах свою вартість на продукцію. З економічної точки зору ці ресурси можуть становити активну і пасивну групи.

 Активна частина технічних ресурсів складається із засобів (знарядь) праці: машин та устаткування, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі (баштові крани, бетонозмішувачі, екскаватори тощо).

Пасивні технічні ресурси складаються з будівель і споруд, які забезпечують умови для нормального протікання виробничого процесу, але безпосередньо не беруть участь у ньому (виробничі, складські, господарські, адміністративні будівлі, споруди у вигляді гребель, водонапірних башт, доріг тощо)

 Невиробничі ресурси функціонують у невиробничій сфері, вони формують будівельну інфраструктуру в частині задоволення соціально-побутових, життєвих потреб працівників будівельної організації.

 Природні ресурси - запаси мінеральної сировини (пісок, гравій, різні гірські породи); вторинного (відходи промислового виробництва, попутних продуктів гірничодобувної промисловості); водні та енергетичні ресурси.

 

 

 У свою чергу матеріальні ресурси за встановленою класифікації поділяються на такі групи:

 · Основні матеріали - алебастр, цемент, вапно, гіпс, пісок, гравій, щебінь, цегла, чорні і кольорові метали, лісові, санітарно-технічні, електротехнічні, хімічні, лакофарбові матеріали

 · Конструкції та деталі - металеві, залізобетонні, дерев'яні збірні елементи будівель і споруд, санітарно-технічне обладнання для влаштування опалення, водопроводу, каналізації, газифікації та електрифікації 

 · Обладнання та інвентар - будівельні машини і механізми, виробничо-технологічне, енергетичне та інші види обладнання, автомашини, верстати, двигуни

 · Допоміжні матеріали - паливо, мастильні матеріали, запасні частини до будівельних машин і встаткування, обтиральні та інші матеріали, які не створюють матеріальної основи продукції будівництва.

 · Малоцінні та швидкозношувані предмети - інвентар, постільні приналежності, спецодяг та інші види цінностей зі строком служби менше 1 року.

 Обов'язковою умовою нормального функціонування системи є своєчасне і якісне забезпечення будівельного виробництва матеріальними ресурсами.

Питання для закріплення матеріалу:

1. Які операції включає система матеріально-технічного забезпечення будівництва?

2. Назвати характерні складові системи матеріально-технічного забезпечення?

3.Охарактеризувати виробничі матеріальні ресурси.

4. Охарактеризувати невиробничі матеріальні ресурси.

                Лекція 11: Календарне планування в будівництві

План:

1. Форми календарних планів

2. Види календарних планів

3. Основні вимоги до календарного планування

4. Вихідні данні для розроблення календарного плану

 Нормальний хід будівництва можливий тільки тоді, коли завчасно продумано, в якій послідовності будуть вестися роботи, яка кількість робітників, машин,

механізмів та інших ресурсів буде потрібна для кожної роботи. Недооцінка

цього спричиняє непогодженість дій виконавців, перебої в їхній роботі,

затягування строків і, звичайно, подорожчання будівництва. Для запобігання

таких ситуацій і складається календарний план, що виконує функцію розкладу

робіт у рамках прийнятої тривалості будівництва. Очевидно, що мінлива

обстановка на будівництві може вимагати істотного коректування такого плану,

проте при будь-яких ситуаціях керівник будівництва повинен чітко собі

уявляти, що потрібно робити в найближчі дні, тижні, місяці.

Тривалість будівництва призначається, як правило, за нормами залежно

від величини й складності споруджуваних об'єктів, наприклад, площі гідромеліоративних систем, види й потужності промислових підприємств.

В окремих випадках тривалість будівництва може плануватися відмінною від

нормативної (найчастіше у бік жорсткості строків), якщо цього вимагають

потреби виробництва, спеціальні умови, природоохоронні програми та інші.

Для об'єктів, що зводяться у складних природних умовах, припустиме

збільшення тривалості будівництва, але це завжди належним чином повинне

бути обґрунтовано.

У будівельній практиці часто застосовують спрощені методи планування,

коли, наприклад, складається лише перелік робіт зі строками їхнього виконання

без належної оптимізації.

Однак таке планування припустиме тільки при

вирішенні невеликих поточних завдань в ході будівництва. При плануванні

більших об'єктів робіт на весь період будівництва потрібна ретельна робота з

вибору найбільш доцільної послідовності БМР, їхньої тривалості, числа

учасників, необхідний облік безлічі факторів, про які згадувалося вище.