Тема 10: Поняття та види зобов’язань
1. Поняття, роль та класифікація зобов'язань.
2. Підстави виникнення зобов'язань.
3. Поняття позадоговірних зобов'язань.
Поняття, роль та класифікація зобов'язань.
Поняття obligatio в найдавнішому праві означало буквальне їх застосування. Угода nexum передбачала «самозаклад» з метою забезпечення виплати боргу (Закони XII Таблиць), проте з часом відповідальність була перенесена з особи на майно боржника.
Інше визначення obligatio, дане Павлом, міститься в Дигестах Юстиніана, значення дій полягає в наступному: дати (dare) передати будь-яку річ кредитору у власність або у володіння або встановити на річ інше особливе речове право; зробити (facere) будь-яка дія, як позитивна, так і негативна, виключаючи встановлення речового права; надати (praestare) обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду. У цьому ж визначенні Павла вказується різниця між речовим і зобов'язальним правом, а саме: по предмету (в речовому праві річ, в зобов'язальних дія).
Зобов’язання це правовідношення, за яким одна особа (особи) – кредитор має право вимагати від іншої особи (осіб) – боржника вчинити яку-небудь дію або утримуватися від дії.
Види зобов'язань: цивільні; встановлені претором та натуральні.
Цивільними зобов'язаннями були ті, які виникали на основі цивільного права і користувалися позовним захистом. За такими зобов'язаннями суддя не з'ясовував, чи досягнуто сторонами мету (causa) угоди. Для прийняття рішення судді достатньо було встановити факт укладання угоди і суть вимог кредитора.
Преторські зобов'язання також користувалися позовним захистом, але вони були засновані не на законі ius civile, а на преторському праві.
Натуральні зобов'язання це особливий вид зобов'язань, тому що вони були позбавлені позовного захисту. Такі зобов'язання виникали при укладанні угод особами alieni iuris. Пізніше до них стали відносити зобов'язання з угод неповнолітніх без участі опікунів або піклувальників.
Предмет зобов'язання повинен був відповідати певним вимогам: він повинен бути здійсненним, законним, точно визначеним і мати майновий характер.
Предметом зобов'язання є об'єкт, на який поширюється дія боржника (речі, гроші, робота, послуги).
Залежно від цього можна виділити наступні зобов'язання.
Зобов'язання, що визначаються індивідуально певним предметом. В них предметом є індивідуальна річ певний раб, тварина, річ. При загибелі речі зобов'язання погашалося через неможливість виконання.
Зобов'язання, предмет яких визначався родовими ознаками. В них предметом були лише родові речі (зерно, масло, вино, гроші). При загибелі предмета боржник повинен був передати кредитору інший предмет.
Грошові зобов'язання ті, предмет яких складали гроші.
Подільні зобов'язання це такі зобов'язання, предметом яких були подільні речі (без шкоди для їх цінності).
Неподільні зобов'язання їх предметом були неподільні речі.
При цьому якщо беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, то кожний з них має право пред'явити позов у повному обсязі.
Альтернативні зобов'язання це ті, в яких боржник зобов'язаний вчинити одну з (чи кількох) дій.
Факультативні зобов'язання це такі зобов'язання, в яких допускалася сплата іншим предметом замість обумовленого (в разі втрати предмета застави).
В залежності від того, як розподілялися права і обов'язки між кількома учасниками (2 і більше боржника або 2 і більше кредитора), розрізняли зобов'язання часткові, солідарні, субсидіарні.
Часткові це такі зобов'язання, в яких боржник відповідає перед кредитором тільки в частині укладеного зобов'язання, що становить його частку серед інших боржників, або кілька кредиторів щодо одного боржника можуть претендувати тільки в частині вимоги, що становить їхню частку.
Часткові зобов'язання виникають у всіх випадках, коли інше не встановлено угодою сторін або законом.
Солідарні кожен із кредиторів має право вимагати від боржника виконання всього зобов'язання (активні), а кредитор має право вимагати виконання всього зобов'язання від будь-якого з боржників (пасивні).
Солідарні зобов'язання, в свою чергу, теж ділилися в залежності від предмета та способу їх встановлення на: солідарні без спеціальної угоди, предметом яких була неподільна річ; солідарні договірні зобов'язання, предметом яких були ділені речі; солідарні кумулятивні, що виникали з деліктів (протиправних діянь), скоєних кількома спільниками, предмет яких відшкодування збитків.
Субсидіарні зобов'язання це такі зобов'язання, в яких крім основного кредитора чи боржника беруть участь додатковий кредитор або боржник.
