Тема.Складання організаційної документації.

Лекція

Тема. Класифікування організаційно-розпорядчої документації за функціональною ознакою.

 

За функціональною ознакою всю організаційно-розпорядчу документацію (ОРД) поділяють на такі групи (рис.1):

· організаційну, яка визначає правове положення та основні завдання установ, підприємств та їх структурних підрозділів і окремих працівників;

· розпорядча, яка використовується як засіб передачі рішень іншим організаціям та конкретним особам;

· довідково-інформаційну.

 

Рис. 1. Класифікація організаційно розпорядчої документації

Тема.Складання організаційної документації.

Організаційні документи, реалізуючи норми адміністративного права, є правовою основою діяльності установ, а отже, обов'зкові для виконання.

Розробниками організаційних документів є керівництво установи або структурного підрозділу із залученням кваліфікованих спеціалістів, а також працівників юридичних служб.

Організаційні документи за терміном чинності належать до документів безстрокової дії, що мають юридичну силу до їхнього скасування чи затвердження нових.

Статут — це документ, яким оформлюється утворення підприємства.

У статуті визначається структура, функції і правове становище утвореної організації чи підприємства. Статут підписує керівник у і затверджує власник майна, а потім обов’язково реєструється в органах Міністерства фінансів (податкова інспекція), після чого новостворена установа може починати свою діяльність.

Текст статуту складається з таких розділів:

1. Загальні положення: на підставі чого створено підприємство, на підставі чого діє підприємство, чим керується підприємство у своїй діяльності.

2. Мета і завдання підприємства.

3. Основні функції.

4. Управління підприємством.

5. Права.

6. Порядок утворення і організація роботи.

7. Відповідальність.

8. Зовнішньоекономічна діяльність.

9. Реорганізація і припинення діяльності підприємства.

Типовий формуляр статуту містить у собі:

ü назва товариства (може поєднуватись з назвою виду документа);

ü назва виду документа;

ü місце складання чи видання;

ü заголовок до тексту;

ü гриф затвердження (усі зазначені вище реквізити, зазвичай, оформлюють на титульному аркуші);

ü текст;

ü підписи;

ü відмітка про державну реєстрацію (назва органу державної влади, який здійснює реєстрацію, дата реєстрації, державний реєстраційний номер);

ü відбиток печатки державного органу реєстрації.

Оформлення статуту. Усі аркуші зшивають, прошнуровують і скріплюють печаткою. Статут оформлюють у двох оригінальних примірниках та 3-5, а то й більше нотаріально засвідчених копіях.

Положення — внутрішній правовий акт, що визначає (регламентує) основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, або окремих підприємств та організацій, а також комісій та окремих службових осіб (положення про експертну комісію). Підписується керівником організації і затверджується вищим органом.

Зміст, формуляр положення, порядок оформлення, погодження і затвердження такі самі як і в статуті.

Колективний договір (різновид положення) – договір, укладений між власником або уповноваженим ним органом, з одного боку, та органом, який діє від імені трудового колективу, - з другого боку, «на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально - економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів» (Закон України «Про колективні договори і угоди»).

Інструкція — правовий акт, який створюється органами державного управління або керівництвом організації для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково- технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб і громадян. Види інструкцій:

ü посадова

ü з техніки безпеки

ü з експлуатації різного обладнання та ін.

Широко використовуються посадові інструкції, які є ефективним засобом управління персоналом.

Посадова інструкція — документ, що визначає організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі і забезпечує умови для його ефективної праці. Текст посадової інструкції містить розділи: загальна частина, функції, обов’язки, права, взаємовідносини, відповідальність працівника, оцінка працівника.

Інструкцію затверджує керівник установи або структурного підрозділу.

Інструктивний характер мають також правові акти, як “правила”, “рекомендації”, “методичні вказівки” та інші документи, які мають однакову правову природу.

Правила — службові документи організаційного характеру, в яких викладаються настанови або вимоги, що регламентують певний порядок будь-яких дій, поведінки.

Групи:

1. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

2. Правила підготовки документації для здавання до архіву.

3. Правила експлуатації... і т. ін

За формою та змістом правила подібні до інструкцій, іноді є їх складовою частиною.

Реквізити правил:

ü гриф затвердження;

ü назва виду документа (правила);

ü заголовок (стислий виклад призначення правил);

ü дата і номер;

ü текст;

ü підпис особи, що відповідає за складання правил.

Зверніть увагу, що система нормативних документів - цілісна система. Положення про структурні підрозділи повинні поєднуватися з положеннями та інструкціями, що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин із конкретного питання.