Методи розвитку критичного мислення

Методи розвитку критичного мислення

Методи розвитку критичного мислення

 

Метод «знаю — хочу дізнатися — навчаюсь»

Цю техніку слід застосовувати в роботі зі знайомими темами. Важливість її в тому, що вона охоп­лює всі етапи уроку:

 

 

Застосування:

1. Учитель повідомляє учням тему для вивчення.

2. Учні розбиваються на пари і протягом 4-5 хвилин обговорюють одне з одним усе, що знають про тему.

3. В цей час учитель креслить на дошці таблицю.

4. Учитель надає слово кожній парі і з її слів заповнює першу гра­фу таблиці. При цьому він може редагувати інформацію. В тих ви­падках, коли учні не дуже впевнені в своїх знаннях, учитель записує інформацію в другу графу.

5. Учитель пропонує учням ра­зом шукати відповіді на запитан­ня другої графи.

6. Коли відповідь знайдено, її записують у третю графу.

7. Учні читають текст (підруч­ник, інше джерело) і формулюють відповіді на запитання або просто сповіщають нову інфор­мацію. Це теж записують у тре­тю графу.

8. Учитель звертає увагу учнів на запитання з другої графи: в тому разі, якщо відповіді не знай­дено, педагог пропонує інші дже­рела.

Що ми знаємо	Що хочемо знати	Що ми вивчили

Діаграма Венна

Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.

Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які наклада­ють одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення.

 

 

Відмінні риси Відмінні риси

Застосування:

1. Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням.

2. Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова.

3. Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольо­ром. На них пишуть аспекти збігу.

4. Учні усно коментують усі ви­падки розбіжності в думках стосовно діаграми.

Метод недостатньої інформації

Учням спеціально слід давати не всю інформацію, потрібну для вирішення поставленого навчаль­ного завдання. Інформацію, якої не вистачає, учні мають отримати у вчителя.

 

Дослідницький метод

1. Формулювання завдання.

2. Активізація опорних знань.

3. Висунення гіпотез.

4. Визначення алгоритму, спо­собу вирішення завдань.

5. Перевірка та оцінка резуль­татів.

6. Висновок.

 

Проблемний метод

 

1. Вибір чи визначення проб­леми.

2. Напружене мислення (протиріччя між раніше отриманими знаннями та новими, невідомими).

3. Висунення ідей.

4. Розв'язування проблеми (вибір оптимального варіанту).

 

Метод несподіваної заборони

 

Для розв'язання навчального завдання слід заборонити викори­стовувати будь-який елемент. Його використання провокує учнів на проведення аналогій, допома­гає здолати інерційність мислен­ня. Наприклад, для вирішення геометричних задач забороняють ко­ристуватися трикутником.

 

Постійна адреса документа:

http://konserg.ucoz.ua/load/28-1-0-674